Постанова

від 29.11.2017 по справі 820/4031/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2017 р. Справа № 820/4031/17 Харківський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Яковенка М.М.

суддів: Лях О.П., Старосуда М.І.

секретарі судового засідання: Жданюк А.О.

за участю

представника позивача Зінченко Ю.В.

представника відповідача: Серпутько А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Департаментуреєстрації Харківської міської ради на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2017 року по справі № 820/4031/17 за позовом Публічного акціонерного товариства "Концерн АВЕК та КО" до Державного реєстратора Департаменту реєстрації Харківської міської ради Ігнатової Наталії Євгеніївни, Державного реєстратора Департаменту реєстрації Харківської міської ради Гіль Євгена Вікторовича, Державного реєстратора Департаменту реєстрації Харківської міської ради Перебоєвої Тетяни Іванівни, Департаменту реєстрації Харківської міської ради про скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Концерн АВЕК та КО" звернувся з позовом до суду в якому просив:

скасувати рішення державного реєстратора Департаменту реєстрації Харківської міської ради Перебоєвой Т.Ію про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 33629801 від 30.01.2017 р.;

скасувати рішення державного реєстратора Департаменту реєстрації Харківської міської ради Ігнатовой Н.Є. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 33629735 від 30.01.2017 р.;

скасувати рішення державного реєстратора Департаменту реєстрації Харківської міської ради Перебоєвой Т.І. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 33630223 від 30.01.2017 р.;

скасувати рішення державного реєстратора Департаменту реєстрації Харківської міської ради Гіль Є.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 469977 від 20.02.2013 р.;

скасувати рішення державного реєстратора Департаменту реєстрації Харківської міської ради Перебоєвой Т.І. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 33622714 від 30.01.2017 р.;

скасувати рішення державного реєстратора Департаменту реєстрації Харківської міської ради Ігнатовой Н.Є. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 33619153 від 30.01.2017 р.;

скасувати рішення державного реєстратора Департаменту реєстрації Харківської міської ради Ігнатовой Н.Є. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 33632193 від 31.01.2017 р.;

скасувати рішення державного реєстратора Департаменту реєстрації Харківської міської ради Ігнатовой Н.Є. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 33845974 від 14.02.2017 р.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду позов задоволений у повному обсязі (а.с.141-142, 143-150).

Скасовані рішення:

державного реєстратора Департаменту реєстрації Харківської міської ради Перебоєвой Т.І. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 33629801 від 30.01.2017 р.; 33630223 від 30.01.2017 р.; 33622714 від 30.01.2017 р.;

державного реєстратора Департаменту реєстрації Харківської міської ради Гіль Є.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 469977 від 20.02.2013 р.;

державного реєстратора Департаменту реєстрації Харківської міської ради Ігнатовой Н.Є. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 33629735 від 30.01.2017 р.; 33619153 від 30.01.2017 р.; 33632193 від 31.01.2017 р.; 33845974 від 14.02.2017 р..

Відповідач не погодившись з постановою суду першої інстанції, посилаючись на незаконність та необґрунтованість судового рішення, прийняття з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі (а.с. 162-169). Апелянт наголошує на тому, що позивачем не пред'явлено позовних вимог до Департаменту реєстрації Харківської міської ради та не вказано, які саме права та інтереси Позивача порушено останнім.

Також, визначений в якості відповідача - Державний реєстратор Департаменту реєстрації Харківської міської ради Гіль Є.В. не перебуває у трудових відносинах з Департаментом реєстрації Харківської міської ради.

Крім того, судом не надана належна оцінка тим обставинам, що аналогічний спір між тими самими сторонами стосовно тих самих рішень вже був предметом розгляду справи № 820/1309/17;

Судом не надана належна оцінка самим рішенням держреєстраторів та не встановлено їх протиправності відповідно до законодавства, що підтверджувалось належними доказами.

Судом не витребовувалось для дослідження матеріали реєстраційних справ, які містять документи на підставі яких проводилась держреєстрація.

Судом безпідставно надана не належна оцінка стосовно орендних правовідносин, в тому числі щодо строку дії договору, необхідності прийняття радою (орендодавцем) рішень щодо припинення договору оренди земельних ділянок по яких сплив строк, висновки про пролонгацію договору є безпідставними.

спірними рішеннями не порушуються права позивача, оскільки ним, жодним чином не було підтверджено наявність свого речового права - права оренди землі, оскільки таке право скінчилось за спливом строку дії відповідних договорів оренди, які не містять в собі положень про автоматичну пролонгацію договірних правовідносин, внаслідок чого й було проведено державну реєстрацію припинення права оренди за відповідними заявами орендодавця.

Апелянт звертає увагу на судові рішення господарської юрисдикції, відповідно до яких у вказаних справах позови ПАТ Концерн Авек та КО до Харківської міської ради про визнання договорів оренди поновленими, винесення на розгляд сесії ради питання про продовження (поновлення) Договорів оренди, відмовлено у повному обсязі. Зазначені судові рішення, слід враховувати з урахуванням ст..72 КАС України.

Представник відповідачів, підтримав апеляційну скаргу та наполягав на її задоволенні.

Представник позивача заперечував проти апеляційної скарги та наполягав на залишенні її без задоволення. Зазначив, що рішення відповідачів прийняті не у відповідності до законодавства, суд надав належну оцінку спірним правовідносинам.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити з наступних підстав.

Як було встановлено судом першої інстанції, що між позивачем та Харківською міською радою на підставі рішення XXI сесії Харківської міської ради XXIV скликання від 28.04.2004 р. №66/04 Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об'єктів 02 вересня 2004 року укладено договір оренди земельної ділянки, що знаходиться за адресою: Харківська обл., м. Харків, вулиця Академіка Павлова/проспект Ювілейний, кадастровий номер: 6310136600:09:001:0045 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, земель житлової та громадської забудови для будівництва торговельного майданчику по продажу непродовольчих товарів з автостоянкою.

Також, між позивачем та Харківською міською радою на підставі рішення XXVII сесії Харківської міської ради IV скликання 24.11.2004 року №191/04 Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об'єктів 21 лютого 2005 року укладено договір оренди земельної ділянки, що знаходиться за адресою: Харківська область, м. Харків, вулиця Барабашова, кадастровий номер: 6310136600:09:001:0050 для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій, земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Крім того, між позивачем та Харківською міською радою на підставі рішення сесії Харківської міської ради XXIV скликання 28.04.2004 р. №66/04 Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об'єктів 02 вересня 2004 року укладено договір оренди земельної ділянки, що знаходиться за адресою: Харківська обл., м. Харків, вулиця Проспектна, земельна ділянка 58, кадастровий номер: 6310136600:09:001:0040 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, земель житлової та громадської забудови для будівництва торговельного майданчику по торгівлі непродовольчими товарами з об'єктами громадського харчування.

Поряд з цим, між позивачем та Харківською міською радою на підставі рішення 38 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 25.11.2009 року №282/09 Про поновлення юридичним та фізичним особам права оренди земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд та рішення 5 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 23.02.2011 року Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд 05 грудня 2011 року укладено договір оренди земельної ділянки, що знаходиться за адресою: Харківська область, м. Харків, вулиця Академіка Павлова, земельна ділянка 151, кадастровий номер: 6310136600:09:002:0025 для експлуатації та обслуговування тимчасової гостьової автостоянки з боксами для зберігання товарів.

Також, між позивачем та Харківською міською радою на підставі рішення XXVII сесії Харківської міської ради IV скликання 24.11.2004 р. №191/04 Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об'єктів 21 лютого 2005 року укладено договір оренди земельної ділянки, що знаходиться за адресою: Харківська обл., м. Харків, вулиця Козакевича, кадастровий номер: 6310136600:09:001:0052 для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій, земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення для будівництва тимчасової гостьової автостоянки та подальшої експлуатації.

Крім того, між позивачем та Харківською міською радою на підставі рішення XXVII сесії Харківської міської ради IV скликання 24.11.2004 року №191/04 Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об'єктів 16 березня 2005 року укладено договір оренди земельної ділянки, що знаходиться за адресою: Харківська область, м. Харків, вулиця Муромська, кадастровий номер: 6310136600:09:001:0051 для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій, земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Поряд з цим, між позивачем та Харківською міською радою на підставі рішення ХLIV сесії Харківської міської ради IV скликання від 23.12.2005 року №247/05 Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об'єктів 02 березня 2006 року укладено договір оренди земельної ділянки, що знаходиться за адресою: Харківська область, м. Харків, вулиця Каринської/вулиця Проспектна, кадастровий номер: 6310136600:07:039:0011 із земель житлової та громадської забудови.

Також, між позивачем та Харківською міською радою на підставі рішення 28 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 03 грудня 2008 року №341/08 Про продовження строків будівництва (реконструкції) об'єктів та рішення 48 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 22 вересня 2010 року №245/10 Про внесення змін до рішення сесій Харківської міської ради 26 листопада 2010 року укладено договір оренди земельної ділянки, що знаходиться за адресою: м. Харків, вулиця Академіка Павлова, кадастровий номер: 6310136600:09:001:0066 із земель житлової та громадської забудови, для будівництва торговельно-сервісного комплексу з об'єктами культурно-розважального призначення.

В подальшому, як встановлено судом першої інстанції, відповідачами - державними реєстраторами було прийнято низку рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) - державного реєстратора Департаменту реєстрації Харківської міської ради Перебоєвой Т.І. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 33629801 від 30.01.2017 р.; 33630223 від 30.01.2017 р.; 33622714 від 30.01.2017 р.;

державного реєстратора Департаменту реєстрації Харківської міської ради Гіль Є.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 469977 від 20.02.2013 р.;

державного реєстратора Департаменту реєстрації Харківської міської ради Ігнатовой Н.Є. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 33629735 від 30.01.2017 р.; 33619153 від 30.01.2017 р.; 33632193 від 31.01.2017 р.; 33845974 від 14.02.2017 р..

На підставі зазначених рішень було внесено відповідні записи до Державного реєстру, що підтверджується наявними у справі інформаційними довідками з реєстру.

Як зазначив представник позивача в суді першої інстанції, що про існування спірних рішень позивач дізнався з інформаційних довідок 14.03.2017 року та не погодившись з останніми, звернувся за захистом свого порушеного права у судовому порядку.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Відповідачі держреєстратори допустили порушення законодавства Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , та в порушення Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , Закону України Про оренду землі та прийняли рішення про реєстрацію припинення договорів оренди земельних ділянок, укладених між Харківською міською радою та Позивачем без відповідних рішень Харківської міськради про припинення таких договорів оренди відносно яких відбулась пролонгація. Відповідачами не доведена законність прийнятих рішень.

В той же час, здійснюючи апеляційний перегляд, колегія суддів не може погодитися з такими висновками з огляду на наступне.

Посилання сторони відповідача на матеріали адміністративної справи №820/1309/17, як на аналогічний спір між тими ж сторонами щодо тих самих рішень держреєстраторів, який розглядався Харківським окружним адміністративним судом та по справі була прийнята постанова 28.08.2017 року, якою у задоволенні вимог ПАТ "Концерн АВЕК та КО" було відмовлено, що надає право суду на закриття провадження у справі, колегія суддів вважає безпідставними, з огляду на різний сформований предмет позовних вимог, який існував у справі №820/1309/17 про визнання протиправними рішення та зобов'язання відповідачів вчинити певні реєстраційні дії, та в справі що розглядається наразі стосовно скасування цих рішень.

Відповідно до ст..159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Тобто, при прийнятті рішення повинен бути дотриманий баланс дотримання норм як матеріального, так і процесуального права.

Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції не дотримані вимоги, визначенні положеннями ст..159 КАС України.

По перше, судом при ухваленні постанови та наданні оцінки спірним правовідносинам, взагалі не дотриманий принцип повного і всебічного з'ясування обставин у справі, які повинні були б підтвердженні належними та допустимими доказами, що складають предмет доказування відповідно до заявлених вимог, та які повинні були б бути дослідженні судом першої інстанції в судовому засіданні.

Судом першої інстанції не витребовувались та не досліджувались матеріали реєстраційних справ, на підставі яких вчинялись реєстраційні дії та приймались рішення, які складають предмет судового оскарження. Тобто, взагалі є не зрозумілим, які рішення досліджувались судом, яким чином надавалась їм оцінка на відповідність ч.3 ст.2 КАС України, та які саме рішення були скасовані, тому як таких рішень у справі не було.

Закон, який регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав, Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (надалі-Закон).

Перелік дій, які вчиняються держреєстратором визначені в ст.10 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Так, Державний реєстратор:

1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:

відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації;

2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення;

5) відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав;

6) присвоює за допомогою Державного реєстру прав реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна у випадках, передбачених цим Законом; 7) виготовляє електронні копії документів, поданих у паперовій формі, та розміщує їх у реєстраційній справі в електронній формі у відповідному розділі Державного реєстру прав (у разі якщо такі копії не були виготовлені під час прийняття документів за заявами у сфері державної реєстрації прав); 8) формує за допомогою Державного реєстру прав документи за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав; 9) формує реєстраційні справи у паперовій формі; 10) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Частиною першою статті 18 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв; 4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав); 6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про обєкти та субєктів цих прав; 7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником; 8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

Відповідно до ч.2 ст. 18 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

4. Державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

5. Заява про державну реєстрацію прав подається окремо щодо кожного об'єкта нерухомого майна.

Згідно з п. 9 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, разом із заявою заявник подає оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав, та документ, що підтверджує сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав.

Відповідно до ст..22 Закону документи, що подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Не розглядаються документи з підчищеннями або дописками, закресленими словами та іншими не обумовленими в них виправленнями, заповнені олівцем, з пошкодженнями, що не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст, а також оформлені з порушенням вимог законодавства.

Як вбачається з витребуваних судом апеляційної інстанції матеріалів реєстраційних справ в кількості восьми штук стосовно земельних ділянок, відносно яких прийнятті відповідні рішення державними реєстраторами, які оскаржує сторона позивача, вбачається наявний перелік усіх передбачених Законом та Порядком, які надавали змогу держреєстраторам прийняти відповідні рішення за заявами органу комунальної власності про проведення державної реєстрації прав власності на земельні ділянки.

Як вбачається з представлених матеріалів, буд-яких перешкод в прийнятті відповідних рішень, або підстав для вчинення інших визначених законодавством дій, як то зупинення, відмова у проведенні державної реєстрації (ст..ст.23-25 Закону) на час їх прийняття не існувало.

Оскаржувані рішення в тому числі за змістом та формою, колегія суддів вважає такими, що прийнятті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченні законодавством, що регулює спірні правовідносини у сфері проведення державної реєстрації.

Доводи сторони позивача стовно наявності у них орендних прав на зазначені земельні ділянки, що в свою чергу обумовлює відсутність підстав для прийняття таких рішень, колегія суддів вважає безпідставними та необґрунтованими відповідно до вимог законодавства, яке регулює питання, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав, тобто відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та Порядку №1127.

Так, суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні зазначав, що він з огляду на положення ч.6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", погоджувався з позицією позивача, що названі договори оренди фактично є поновленими на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, оскільки, на адресу орендаря орендодавцем протягом одного місяця після закінчення строку договорів не було надіслано листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договорів оренди, доказів протилежного суду не надано.

Посилання представника відповідачів на той факт, що договори оренди не містять автоматичної пролонгації, як підставу правомірності спірних рішень, суд вважав необґрунтованими зауважує, що ч.6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" унормовано, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Дана норма не містить в собі жодних виключень, наприклад: "якщо інше не визначено у самому договорі".

В оскаржуваній постанові суд також зазначав, що при розв'язанні даного спору судом було враховано той факт, що спірні рішення відповідачів про державну реєстрацію припинення іншого речового права - права оренди позивача на земельні ділянки зазначені вище, були прийняті за заявами уповноваженої особи орендодавця з підстав закінчення строків дії договорів оренди землі, що не заперечувалось сторонами по справі. У свою чергу, враховуючи наведені вище нормативні положення ст. 33 Закону України "Про оренду землі", суд прийшов до висновку, що фактично, вказані договори оренди землі за мовчазною згодою сторін було поновлено на строк, який був раніше встановлений договорами та на тих самих умовах, та відповідно сторони продовжували виконувати свої обов'язки за ними.

Колегія суддів зазначає, що судом адміністративної юрисдикції прийнято рішення про оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, яке обґрунтовується нормами ЗУ Про місцеве самоврядування в Україні та ЗУ Про оренду землі . Тобто нормами, які не регулюють діяльність державного реєстратора прав безпосередньо в процедурі реєстрації, а застосовуються для вирішення спору про право.

Колегія суддів вважає, суд першої інстанції надаючи висновки стосовно наявності договірних орендних відносин на час вчинення держреєстраторами реєстраційних дій відносно земельних ділянок, які в минулому перебували в оренді у Позивача, фактично втрутився в оцінку господарських правовідносин, які в межах спірних правовідносин, що виникли відповідно до перебувають за межами адміністративної юрисдикції, тобто відносини оренди землі перебувають за межами правового регулювання Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та Порядку №1127.

З огляду на матеріали справи, не встановлена суперечність між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями, а також наявність підстав для проведення державної реєстрації прав, зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав.

В даному випадку, позивач жодними належними та допустимими доказами не довів наявність при чому не уявного, а реального свого порушеного права на час прийняття оскаржуваних рішень про держреєстрацію прав та їх обтяжень на земельні ділянки, які у минулому були передані в оренду, строк по яких вже сплинув, рішень про продовження нових договірних відносин не представив.

Посилання суду на не надання відповідачем від Харківської міськради рішень про припинення дії договорів оренди землі, що вказує на наявність речового права у Позивача, є безпідставним.

Так, відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень.

Колегія суддів звертаємо увагу суду, що спір про право щодо спірних земельних ділянок вже було вирішено судом господарської юрисдикції у справах № 922/1008/17; 922/1010/17; 922/1005/17; 922/1006/17. Відповідно до рішень суду у вказаних справах позови ПАТ Концерн Авек та Ко до Харківської міської ради про визнання договорів оренди поновленими, відмовлено в повному обсязі.

Так, у справах № 922/1004/17; 922/1003/17; 922/1011/17; 922/1009/17 вирішено питання шляхом звернення ПАТ КОНЦЕРН АВЕК та КО у передбаченому законодавством порядку до Харківської міської ради з метою винесення на розгляд сесії Харківської міської ради питання про продовження (поновлення) Договорів оренди.

Судами господарської юрисдикції у вказаних справах встановлено наступне.

Харківською міською радою, як власником та орендодавцем спірних земельних ділянок було направлено позивачу листи, в яких зазначено, що термін дії договорів оренди землі закінчився та відсутні підстав для поновлення позивачу права оренди землі; Департаментом земельних відносин підготовлені та направляються для розгляду та підписання по 3 примірника актів приймання- передачі до земель запасу міста по зазначеній земельній ділянці у відповідності до Порядку оформлення договорів оренди землі у місті Харкові, затвердженого рішенням 21 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 19.12.2012 за №960/12. Акти приймання-передачі земельних ділянок передані до органів державної реєстрації прав для вчинення заходів щодо припинення оренди ПАТ КОНЦЕРН АВЕК та КО .

Порядок, умови і правові конструкції поновлення договору оренди землі унормовані у статті 33 Закону України "Про оренду землі". Для застосування частини 1 статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди землі необхідна наявність таких юридичних фактів: 1)орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; 2)орендар належно виконує свої обов'язки за договором; 3)відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди; 4) сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди.

Вказана правова позиція викладена Верховним Судом України у постановах від 25.02.2015 у справах № 6-219цс14 та № 6-10цс15, у постановах від 18.03.2015 у справах № 6-3цс15 та № 6-4цс15.

Посилання судом першої інстанції на правову позицію Верховного Суду України в орендних відносинах на користь орендаря, яка викладена в постанові від 25.02.2015 р. у справі № 6-219цс14 є, безпідставним.

Частинами 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку.

Таким чином, норми статті 33 Закону України "Про оренду землі" дозволяють продовжувати орендні правовідносини, але у першому випадку - це право повинно бути реалізовано до закінчення дії договору оренди на підставі звернення орендаря, а у другому - воно може настати у разі продовження орендарем користування землею за відсутності заперечення іншої сторони протягом визначеного строку після закінчення строку договору оренди, але у будь-якому випадку з укладенням додаткової угоди.

Позивач у своєму позові а (суд першої інстанції по справі № 820/4031/17 у оскаржуваній постанові) зазначають, що договори оренди землі за мовчазною згодою сторін поновлені на новий строк, який був раніше встановлений договором.

Однак, як обґрунтовано встановлено Господарським судом Харківської області договори не були продовжені автоматично на підставі частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі". Натомість, за всіма обставинами справи право орендного користування позивача земельними ділянками припинилось.

Відповідно до положень ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Встановлені фактичні обставини даної справи не підпадають під дію частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", якою врегульовані питання поновлення договору оренди землі; твердження позивача щодо відсутності письмових заперечень орендодавця та автоматичне продовження позивачу права оренди земельної ділянки, не відповідають дійсності.

Таким чином, на сьогоднішній час у позивача відсутні чинні договори оренди землі на земельні ділянки з кадастровими номерами 6310136600:09:001:0040; 6310136600:09:001:0050; 6310136600:09:001:0066; 6310136600:09:001:0051; 6310136600:09:001:0045; 6310136600:09:001:0052; 6310136600:09:001:0011; 6310136600:09:002:0025 щодо яких прийняті рішення державних реєстраторів про припинення права оренди у зв'язку із закінченням терміну оренди та які оскаржуються позивачем.

Крім того, по іншим земельним ділянкам наявні судові рішення господарського суду, про затвердження мирових угод між Позивачем та Харківською міськрадою стосовно передачі на сесії ради питання стосовно надання в оренду цих земельних ділянок. По одній із змелених ділянок, як зазначав представник позивача, що судовим рішенням Вищого господарського суду справа повернута до суду для продовження розгляду. Тобто, зазначеними судовими рішеннями, додатково підтверджена відсутність на момент прийняття оскаржуваних рішень, відсутності права Позивача на ці земельні ділянки. Інших судових рішень суду не представлено.

В даному випадку, Позивач не має правовстановлюючих документів, які підтверджують його права на користування вказаними земельними ділянками. Відтак, підстави для скасування рішень державних реєстраторів (відповідачів по справі) про припинення права оренди ПАТ КОНЦЕРН АВЕК та КО - відсутні. Право оренди позивача не чинне. Відсутні підстави для внесення до Державного реєстру прав відомостей про таке право.

Вказана інформація була надану суду першої інстанції, але не врахована під час прийняття оскаржуваної постанови.

У запереченні та додатковому запереченні на позовну заяву, які були подані до суду, вказано, що до обов'язків державного реєстратора в процедурі розгляду заяв про державну реєстрацію прав та обтяжень, як закріплено частиною 3 статті 10 Закону, віднесено встановлення відповідності заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно.

Підстави державної реєстрації речових прав на нерухоме майно визначені ст. 27 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень . Вказаний перелік не вичерпний. Згідно п.14, ч.1 ст. 27 цього Закону державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Документи, які підтверджують припинення речового права оренди земельних ділянок, були подані державному реєстратору у чіткій відповідності до вимог законодавства.

Державними реєстраторами в процедурі прийняття оскаржуваних позивачем рішень були належним чином вивчені усі документи, подані заявником. Відповідачами-реєстраторами не були встановлені підстави для відмови в державній реєстрації, визначені статтею 24 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

До того ж стаття 24 вказаного вище Закону містить вичерпний перелік підстав, за наявності яких у державній реєстрації прав може бути відмовлено. Жодної з підстав, визначених законодавцем, державним реєстратором та судом апеляційної інстанції не встановлено.

Частина 5 зазначеної вище статті закріплює, що відмова в державній реєстрації прав з підстав, не передбачених частиною першою цієї статті, заборонена.

Таким чином, за результатом розгляду заяв про реєстрацію припинення права оренди прийняті законні та обґрунтовані рішення.

В судовому засіданні представник відповідачів наголошував, що до повноважень державного реєстратора речових прав на нерухоме майно жодним нормативно-правовим документом не віднесено обов'язку перевірки дотримання процедури повернення комунальних земель до запасу міста. Державний реєстратор не має правових підстав для втручання у діяльність виконавчих органів місцевого самоврядування. Позивач сам посилається на ст. 12 ЗК України, яка передбачає, що до повноважень міських рад у галузі земельних відносин належить розпорядження землями територіальної громади.

У випадку, якщо між сторонами існує спір про право, він має вирішуватися за нормами матеріального права Цивільного та Господарського кодексів України.

Відповідно до матеріалів реєстраційних справ, в яких прийняті оскаржувані рішення реєстраторів встановлено, що представником Харківської міської ради належним чином подані заяви про реєстрацію припинення права оренди.

У чіткому дотриманні вимог зазначених вище нормативно-правових актів, які є спеціальними нормами, що регулюють правовідносини у сфері реєстрації прав, державним реєстратором проведені реєстраційні дії в Державному реєстрі прав.

Договірні відносини щодо оренди землі встановлені державним реєстратором з поданих екземплярів договорів оренди відповідних земельних ділянок Договори оренди землі, надані відповідачам по справі не містять положень про автоматичну пролонгацію договірних правовідносин.

Відповідно до пункту 27 Порядку оформлення договорів оренди землі у місті Харкові, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 19.12.2012 № 960/1227, в разі, якщо орендар у встановлений строк не повернув земельну ділянку до земель запасу міста, управління земельних відносин повідомляє орган реєстрації про закінчення строку дії договору оренди землі та наявність заперечень у його поновленні і просить припинити державну реєстрацію такого договору. Після припинення державної реєстрації договору управління земельних відносин складає акт про зарахування земельної ділянки до земель запасу міста та невідкладно готує і передає до Юридичного департаменту для вжиття заходів по звільненню земельної ділянки в судовому порядку.

Відповідно до статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території. Таким чином рішення Харківської міської ради від 19.12.2012 № 960/1227, відповідно до якого органу реєстрації прав направлено листа-повідомлення про припинення договору оренди землі, є обов'язковим до виконання в межах м. Харкова.

Орендодавець - Харківська міська рада - власник земельних ділянок належним чином повідомив орган реєстрації прав та безпосередньо державних реєстраторів про припинення договірних відносин з ПАТ Концерн АВЕК та Ко , припинення права оренди земельної ділянки та надав усі необхідні документи, які свідчать про припинення договорів оренди землі.

За викладених обставин, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувані позивачем рішення державного реєстратора Департаменту реєстрації Харківської міської ради про державну реєстрацію прав та їх обтяжень складені у відповідності до вимог чинного законодавства, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, в зв'язку з чим є законними та такими, що скасуванню не підлягають.

Не повне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, надання неналежної правової оцінки, привело суд першої інстанції до неправильного вирішення справи та помилкового висновку про задоволення позовних вимог. Доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає обґрунтованими.

Враховуючи наведене, колегія суддів, з урахуванням приписів ст.202 КАС України дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування постанови суду першої інстанції із прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову з наведених вище підстав.

Керуючись ст. ст.2, 11, 159, 160, 167, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 211-212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Департаменту реєстрації Харківської міської ради - задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2017 року по справі № 820/4031/17 - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Концерн АВЕК та КО" - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів, - з дня складення в повному обсязі.

У повному обсязі складена 04 грудня 2017 року.

Головуючий суддя (підпис)Яковенко М.М. Судді (підпис) (підпис) Лях О.П. Старосуд М.І.