Ухвала

від 30.11.2017 по справі 296/9483/17

КОРОЛЬОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа № 296/9483/17

1-кс/296/3767/17

УХВАЛА

Іменем України

30 листопада 2017 року м.Житомир

Слідчий суддя Корольовського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 , за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Глезне, Любарського району, Житомирської області, громадянина України, проживаючого і зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

що підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

30.11.2017 року до слідчого судді Корольовського райсуду м. Житомира звернувся ст. слідчий СУ ГУ НП в Житомирській області ОСОБА_3 з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 в рамках кримінального провадження № 12017060000000227, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 листопада 2017 року.

На обґрунтування клопотання зазначено, що відповідно до наказу начальника Головного управління ДФС в Житомирській області ОСОБА_7 № 110-0 від 18.05.2017, ОСОБА_6 , з 19.05.2017 року призначено на посаду головного державного ревізора-інспектора відділу фактичних перевірок, контролю за готівковими операціями управління аудиту Головного управління ДФС у Житомирській області.

Згідно посадової інструкції до завдань та обов`язків головного державного ревізора-інспектора відділу фактичних перевірок, контролю за готівковими операціями управління аудиту Головного управління ДФС у Житомирській області відноситься: аналіз фінансового господарської діяльності платника податків за показниками податкової та фінансової звітності, товарно-грошовими потоками, внесення пропозиції щодо доцільності проведення документальних перевірок платників податків; участь у проведенні, координуванні документальних перевірок, зустрічних звірок юридичних осіб; участь в організації, проведенні фактичних перевірок платників податків; складання актів перевірок, складання протоколів про адміністративні правопорушення стосовно посадових осіб платників податків юридичних осіб у випадках передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення за результатами фактичних та документальних перевірок, винесення постанов в межах компетенції; участь у застосуванні адміністративного арешту майна платників, тощо.

Відповідно до примітки 1 ст. 364 Кримінального кодексу України службовими особами у статтях 364, 368, 368-2, 369 цього Кодексу є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом, і таким чином головний державний ревізор-інспектор відділу фактичних перевірок, контролю за готівковими операціями управління аудиту Головного управління ДФС у Житомирській області ОСОБА_6 є службовою особою.

При цьому, ОСОБА_6 , будучи службовою особою, використовуючи своє службове становище, діючи умисно, шляхом вимагання, одержав неправомірну вигоду за наступних обставин.

Так, 14.11.2017 року, діючи відповідно виданих направлень на перевірку ОСОБА_6 з іншим працівником ГУ ДФС в Житомирській області ОСОБА_8 прибули для проведення фактичної перевірки господарського об`єкту ТОВ «Супер ГАЗ» ЄРДПОУ 40799472, керівником якого є ОСОБА_9 , а саме газової заправочної станції ТОВ «Супер Газ» розташованої за адресою: Житомирська область, Пулинський район, смт. Пулини, вул. Незалежності, 95.

Однак, у цей день провести перевірку вказаного об`єкта ОСОБА_6 не представилось можливим у зв`язку із відсутністю керівництва ТОВ «Супер Газ», а саме ОСОБА_9 ..

Надалі, з метою з`ясувати правові підстави проведення перевірки та владнання виниклої ситуації ОСОБА_9 14.11.2017 звернувся до головного державного ревізора-інспектора відділу фактичних перевірок, контролю за готівковими операціями управління аудиту Головного управління ДФС у Житомирській області ОСОБА_6 ..

У ході спілкування із ОСОБА_9 у ОСОБА_6 виник злочинний умисел, направлений на одержання від ОСОБА_9 неправомірної вигоди за не вчинення в його інтересах дій, а саме не проведення фактичної перевірки діяльності газової заправочної станції ТОВ «Супер Газ».

Так, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на одержання неправомірної вигоди, ОСОБА_6 під час зустрічі, яка відбулась 14.11.2017 поблизу адміністративного приміщення ГУ ДФС в Житомирській області, розташованого за адресою: м. Житомир, вул. Ю.Тютюнника, 7, у невстановлений досудовим розслідуванням час, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправність своїх дій, висловив вимогу ОСОБА_9 про те, що він не буде проводити перевірку діяльності газової заправочної станції ТОВ «Супер Газ» лише у випадку надання йому неправомірної вигоди у сумі 10 тисяч гривень.

При цьому, ОСОБА_6 наголосив, що у разі відмови ОСОБА_9 надати неправомірну вигоду, він вчинить всі залежні від нього дії, а саме проведе перевірку, і тим самим для ОСОБА_9 можуть настати негативні наслідки та його інтересам буде завдано шкоду.

У подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на одержання неправомірної вигоди службовою особою, ОСОБА_6 28.11.2017, приблизно о 15 години 00 хвилин, знаходячись поблизу приміщення кафе «Явір», розташованого за адресою: м. Житомир, вул. Грушевського, 61, одержав від ОСОБА_9 раніше обумовлену неправомірну вигоду у сумі 10 тисяч гривень, за не вчинення дій, а саме за не проведення перевірки діяльності газової заправочної станції ТОВ «Супер Газ», за наслідками якої можуть настати негативні наслідки для ОСОБА_9 ..

Таким чином своїми умисними діями, які виразились в одержанні службовою особою неправомірної вигоди, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди, за не вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дій з використанням наданого службового становища, ОСОБА_6 вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 368 КК України. За підозрою у вчинення вказаного злочину 28.11.2017 року ОСОБА_6 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.

На підтвердження обґрунтованості підозри слідчим вказується на зібрані під час досудового розслідування докази, долучені у копіях до клопотання, зокрема заяву ОСОБА_9 , рапорти оперативних співробітників, протокол огляду та вручення грошових коштів від 28.11.2017, протоколом затримання особи від 28.11.2017, витяг з наказу та інші.

У судовому засіданні слідчий і прокурор заявлене клопотання підтримали із зазначених у ньому підстав, вказавши, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у інкримінованих йому діях та наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, вказують на неможливість застосування більш м`яких запобіжних заходів, у зв`язку з чим просили клопотання задовольнити.

Захисник та підозрюваний у судовому засіданні проти клопотання заперечували, вказували на недоведеність і відсутність ризиків за ст.177 КПК та просили відмовити у задоволенні клопотання.

Заслухавши думку слідчого, прокурора, захисника та підозрюваного, дослідивши матеріали поданого клопотання, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Згідно ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Санкція ч. 3 ст. 368 КК України передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Частиною 5 статті 9 КПК України передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Тому для вирішення питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема у ст. 5 параграфу 1(с) Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, йдеться про «розумну підозру» у вчиненні кримінального злочину, де передбачено як необхідну передумову «наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин» (див. рішення O'Hara v. United Kingdom of 16 October 2001, § 34).

На підтвердження обґрунтованості підозри ОСОБА_6 у інкримінованих діях органом досудового розслідування зібрано певні докази, які вказують на можливу його причетність до вчинення інкримінованих правопорушень. Обґрунтованість такої підозри підтверджується наявними у даному кримінальному провадженні фактичними даними, зокрема дослідженими, в ході розгляду даного клопотання вищенаведеними доказами, підстав для визнання яких недопустимими на даний час немає.

З огляду на викладене, розглянувши клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається прокурор в судовому засіданні, і слідчий у клопотанні, дають підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_6 може перешкоджати встановленню істини по провадженню, зокрема йому інкримінується вчинення злочину з використанням свого службового становища. На даний час ОСОБА_6 не сприяє органу досудового розслідування у розслідуванні вчиненого злочину, що дає підстави вважати про те, що останній може вчиняти дії направлені на уникнення від кримінальної відповідальності. Крім того, слідчий в ході розгляду вказав, що на даний час виникла необхідність у проведенні детальних допитів посадових осіб ГУ ДФС в Житомирській області щодо обставин вчинення злочину ОСОБА_6 і також перевіряється причетність колеги ОСОБА_6 до вчинення даного злочину.

Як вказує слідчий вказані слідчі дії та заходи забезпечення кримінального провадження за короткі строки не представляється за можливе провести, зважаючи на кількість осіб, яких необхідно допитати, а також обсяг матеріалів, які необхідно зібрати до їх допиту з метою проведення змістовних допитів, що стосуються обставин вчинення злочину. З отриманих усних пояснень від колег по службі ОСОБА_6 встановлено, що у зв`язку із зайнятою ним посадою, він має значний вплив та міцні зв`язки з колегами, з особами, що його контролюють та в підпорядкуванні яких він знаходиться, та таким чином може впливати на них з метою уникнення від кримінальної відповідальності.

Викладене свідчить про наявність ризиків того, що підозрюваний може вчинити протиправні дії, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, зокрема існують ризики того, що ОСОБА_6 буде перешкоджати досудовому розслідуванню шляхом впливу на вказаних свідків, які на даний час ще не допитані, а також вчинятиме дії направлені на приховання і знищення відповідних речей та документів, що стосуються вчиненого злочину. З огляду на те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі від 5 до 10 років, він може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, яких планується допитати, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, а тому є підстави дійти висновку, що відносно ОСОБА_6 доцільно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

При вирішенні клопотання, слідчий-суддя приймає до уваги посилання сторони захисту на характеризуючи данні підозрюваного ОСОБА_6 , зокрема, що той позитивно характеризується по місцю проживання, зареєстрований і проживаючий на території Хмельницької області, має стійкі соціальні зв`язки (а.с.25), які однак, з врахуванням встановлених обставин справи не можуть вважатись стримуючим фактором від порушень зобов`язань в разі застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж вимагається прокурором.

Будь-яких даних про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України або їх зменшення, для застосування стосовно підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено.

На підставі ч.ч.3,4 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні законодавець передбачив лише щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; злочину, який спричинив загибель людини; щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

В силу вимог ч.1 ст.182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Разом з тим, слідчий суддя вважає, що визначаючи розмір застави необхідно у повній мірі враховувати вимоги кримінального процесуального законодавства України, практики Європейського суду з прав людини, забезпечення не тільки прав підозрюваного, а й високих стандартів охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Таким чином, щоб вирішити питання про застосування запобіжного заходу у відповідності до вимог міжнародного та національного законодавства, необхідно належним чином оцінити характер справи, тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, та наслідки вчинення протиправних діянь.

Відповідно до ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

За п.2 ч.5 ст.182 КПК України щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, поєднаного з використанням службового становища, приймаючи до уваги сучасне позиціонування корупції з деструктивним впливом на суспільство та державу в цілому, враховуючи також майновий та сімейний стан підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави відповідно до максимальної межі, передбаченої законодавцем за тяжкі злочини у ч.5 ст.182 КПК України.

Окрім цього, суд вважає за необхідне відповідно до норм ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного ряд обов`язків, зокрема: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому зареєстрований (проживає) без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, у тому числі свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон. Згідно ч.6 ст.194 КПК України зазначені обов`язки покладаються на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.183,193,194,196,197,309,372,376 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

Клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП в Житомирські області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Житомирському слідчому ізоляторі в межах строку тримання під вартою, передбаченого ч.1 ст.197 КПК України - 60 діб, який обчислювати з часу затримання ОСОБА_6 , тобто з 15 годин 00 хвилин 28.11.2017 року.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обов`язків, визначених КПК України, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Корольовського районного суду м. Житомира.

Розмір застави ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визначити у межах 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 134720 (сто тридцять чотири тисячі сімсот двадцять) грн..

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі внесення застави наступні обов`язки:

1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду із встановленою періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому зареєстрований (проживає) без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, у тому числі свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_6 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі установи виконання покарань.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього обвинуваченого під вартою.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Житомирської області протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1