Ухвала

від 01.12.2017 по справі 331/6918/17

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

01.12.2017

Провадження № 1-кс/331/4384/2017

ЄУН 331/6918/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.12.2017 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , представника заявника ТОВ «ПРОЕКТ-ЖИТМОНТАЖ» адвоката ОСОБА_3 , розглянувши клопотання про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42017081020000040 від 07.04.2017 року, -

ВСТАНОВИЛА :

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 06.10.2017 року клопотання старшого слідчого Олександрівського відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління поліції в Запорізькій області, ОСОБА_4 про накладання арешту на банківські рахунки по кримінальному провадженню 42017081020000040, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07 квітня 2017 року, за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України задоволено. Накладено арешт на банківські рахунки ТОВ «ПРОЕКТ-ЖИТМОНТАЖ».

27.11.2017 року представник заявника ТОВ «ПРОЕКТ-ЖИТМОНТАЖ» адвокат ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна.

У судовому засіданні представник заявника ТОВ «ПРОЕКТ-ЖИТМОНТАЖ» адвокат ОСОБА_3 просив суд скасувати у кримінальному провадженні № 42017081020000040 від 07.04.2017 року, накладений ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 06.10.2017 року арешт з банківських рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОЕКТ-ЖИТМОНТАЖ» ЄДРПОУ 41203436, № НОМЕР_1 відкритий 24.04.2017 у валюті «українська гривня»; № НОМЕР_2 відкритий 24.04.2017 у валюті «українська гривня» у Філії «Запорізьке регіональне управління» ПАТ КБ «ПриватБанк», МФО 313399, м. Запоріжжя, пл. Інженерна 1, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 30, мотивуючи своє прохання тим, що як вбачається зі змісту ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 06.10.2017 у справі №331/6918/17, клопотання слідчого мотивовано тим, що під час проведення аналізу податкової звітності, та співставлення податкових накладних, придбання переліченими вище підприємствами товарно-матеріальних цінностей, які були реалізовані на адресу ТОВ «Промелектроніка», в тому числі через пов`язані підприємства, не встановлено. Тобто у податковій звітності наявна заміна товару, так звані «зустрічні потоки».

Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1 ДФ), відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам та повідомлення про прийняття працівника на роботу службовими особами перелічених підприємств взагалі не подавались.

Враховуючи викладене, у перелічених вище підприємств, у тому числі ТОВ "ПРЕКТ-ЖИТМОНТАЖ", наявні ознаки фіктивності, що виражається у проведенні безтоварних операцій із ТОВ «Промелектроніка» ЄДРПОУ 24510970, з метою зниження податкового навантаження та подальшого привласнення бюджетних коштів.

Порядок скасування арешту майна визначений ст.174 Кримінального процесуального кодексу України, якою передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.

При цьому, у відповідності до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу ( ч. 2 ст. 170 КПК України).

Відповідно до ч.2 ст.174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Частиною 4 цієї ж статті, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню.

Відповідно до ч.2 ст.131 КПК України, арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.

Згідно з вимогами ч. З ст.132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

-існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

-потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;

-може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ч. 3 ст.132 КПК України, для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов`язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні, а відповідно до ч.5 ст.132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

Для накладання арешту на майно обов`язково повинна бути наявна обґрунтована підозра, що передбачено ч. З ст. 132 КПК України. Обґрунтована підозра визнається такою, якщо є факти або інформація, яка може переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення у межах кримінального провадження і це може бути підтверджено пред`явленою підозрою згідно зі ст. 276-278 КПК України, (рішення Європейського суду з прав людини «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, п. 175 (NechiporukandYonkalov.Ukraine також «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» Fox, , CampbellandHartley v. theUnited Kingdom від серпня 1990, п. 32, Series A, №182).

Згідно з ч. 1 ст. 167 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку. Відповідно до вимог КПК України, арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Щодо осіб, які не є підозрюваними (яким у порядку, передбаченому ст.ст. 276 - 279 КПК, повідомлено про підозру, або яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення),обвинуваченими(особа, обвинувальний акт щодо якої передано до суду в порядку, передбаченому ст. 291 КПК)або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, не може бути прийнято ухвалу про арешт майна.

Відповідно до Узагальнення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ судової практики щодо розгляду суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження від 07.02.2014 року, навіть якщо у слідчого судді є достатні підстави вважати, що певною особою було вчинено кримінальне правопорушення, він не має повноважень накладати арешт на майно особи, яка не є підозрюваним. З огляду на наведене правильною є практика, коли слідчі судді визнають клопотання про накладення арешту на майно передчасними та відмовляють у їх задоволенні, оскільки на момент їх розгляду, особам, про майно яких йдеться в клопотанні, не повідомлено про підозру.

Більш того, згідно з текстом ухвали слідчого судді, вказано що підприємство ТОВ "ПРОЕКТ-ЖИТМОНТАЖ" має ознаки фіктивності, що виражається у проведенні безтоварних операцій, з метою зниження податкового навантаження та подальшого привласнення бюджетних коштів. Але вказані дії жодним чином не підпадають під диспозицію ч. 3 ст.191 КК України привласнення, розтрата або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене повторно або за попередньою змовою групою осіб. Органом досудового розслідування жодним чином не доведено причетність ТОВ "ПРОЕКТ-ЖИТМОНТАЖ" до кримінального провадження, досудове розслідування у якому здійснюється. Накладення арешту на рахунок підприємства повністю блокує його господарську діяльність та не дає можливість виконання зобов`язань за низками договорів тощо.

Прокурор до судового засідання не з`явився, що не є перешкодою для розгляду клопотання без його участі.

Дослідивши матеріали справи, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.

У відповідності дост. 170 ч. 2 КПК Українизавданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Метою арешту майна є збереження речових доказів, спеціальної конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.

Частиною 4 цієї ж статті, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню.

Відповідно до положень ч. 1ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Даючи оцінку відповідно до ч. 2ст. 173 КПК Українирозумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідкам арешту майна для його власника, який не є підозрюваним чи обвинуваченим, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про скасування арешту майна підлягає задоволенню.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст.132,170,173,174 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИЛА :

Клопотання представника заявника ТОВ «ПРОЕКТ-ЖИТМОНТАЖ» адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна, задовольнити.

Скасувати у кримінальному провадженні № 42017081020000040 від 07.04.2017 року, накладений ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 06.10.2017 року арешт з банківських рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОЕКТ-ЖИТМОНТАЖ» ЄДРПОУ 41203436, № НОМЕР_1 відкритий 24.04.2017 у валюті «українська гривня»; № НОМЕР_2 відкритий 24.04.2017 у валюті «українська гривня» у Філії «Запорізьке регіональне управління» ПАТ КБ «ПриватБанк», МФО 313399, м. Запоріжжя, пл. Інженерна 1, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 30.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Слідчий суддя ОСОБА_1