Рішення

від 30.11.2017 по справі 530/519/17

ЗІНЬКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 530/519/17

2/530/398/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А І Н И

30.11.2017 року місто Зіньків

Зіньківський районний суд Полтавської області в складі: головуючого судді - Дем'янченка С.М., секретарі Тараненко Т.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Зіньків Полтавської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області,відділу у Зіньківському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, треті особи: Зіньківська районна державна адміністрація Полтавської області, Ставківська сільська рада Зіньківського району Полтавської області про визнання неправомірною відмову відповідача поновити договір оренди землі та визнання права позивача на укладення договору оренди землі , -

в с т а н о в и в:

З позову ОСОБА_1 вбачається, що 02 березня 2007 року орендодавець (уповноважена ним особа) і Зіньківська районна державна адміністрація Полтавської області в особі голови районної державної адміністрації ОСОБА_2, який діяв на підставі Закону України Про місцеві державні адміністрації від 09.04.1999 року і розпорядження голови райдержадміністрації від 15 грудня 2006 року № 601, з одного боку та орендар, позивач ОСОБА_1, з другого, уклали договір оренди землі. Згідно умов договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, землі сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Ставківської сільської ради Зіньківського району Полтавської області, загальною площею 2,00 га, у тому числі сільськогосподарські угіддя: пасовища - 2.00 га, строком на 10 років, після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк, у цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово про намір продовжити його дію, договір набрав чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Договір був зареєстрований у Зіньківському районному відділі Полтавської регіональної філії ДП Центр ДЗК при Держкомземі України про, що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 02 березня 2007 року за № 040755500029. На початку грудня 2016 року, у визначений вищезазначеним договором оренди землі строк, не пізніше 90 днів до закінчення строку дії договору оренди землі, орендар ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, як органу державної виконавчої влади до якого перейшло право передачі орендованої ним земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у користування, з письмовим повідомленням про намір поновити його дію. З порушенням вимог статті 19 Закону України Про звернення громадян , Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області письмове повідомлення громадянину ОСОБА_1 про розгляд його звернення не направлялося. Тільки 20 січня 2017 року, при особистому зверненні ОСОБА_1 до вищевказаного органу виконавчої влади, йому була надана письмова відповідь від 27.12.2016 року № 11304/6-16 за підписом в.о. начальника Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області ОСОБА_3 в якій зокрема викладено: в ході розгляду клопотання ОСОБА_1 було з'ясовано, що вищезазначена земельна ділянка відноситься до земель колективної власності відповідно Державного акту на право колективної власності на землю серія ПЛ № 3, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за № 1 від 29 червня 1995 року. Отже, на сьогодні питання передачі земель колективної власності бувших сільськогосподарських підприємств не врегульовано чинним законодавством, не погодившись з цим, ОСОБА_1 25 січня 2017 року повторно звернувся з клопотанням про поновлення дії договору оренди зазначеної земельної ділянки до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, але до цього часу відповідь не отримав.

22 лютого 2017 року ОСОБА_1 звернувся із запитом про публічну інформацію до Відділу у Зіньківському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області і 23 лютого 2017 року отримав письмову відповідь за № 99-1612-256/2-17 в якій повідомлялося, що земельна ділянка, яка перебуває в оренді ОСОБА_1, кадастровий номер 5321386000:00:035:0102, площею 2,00 га, ввійшла до державного акта на право колективної власності на землю серія ПЛ № 3, зареєстрованого за № 1 від 29.06.1995 року на території Ставківської сільської ради Зіньківського району Полтавської області. Позивач вважає, що позиція Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області є хибною, упередженою, завідомо неправдивою і протиправною, яка порушила право орендаря ОСОБА_1 на поновлення дії договору оренди земельної ділянки і порушує його переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди вищезазначеної земельної ділянки, а тому звернувся до суду з позовом в якому просив суд ухвалити рішення, яким визнати неправомірною відмову Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області в особі в.о. начальника Головного управління ОСОБА_3, щодо поновлення орендодавцем Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області в особі в. о. начальника Головного управління ОСОБА_3, з одного боку та орендарем ОСОБА_1, з другого, договору оренди земельної ділянки площею 2,00 га, в тому числі сільськогосподарські угіддя: пасовища - 2,00 га, земель державної власності сільськогосподарського призначення, із земель запасу Ставківської сільської ради Зіньківського району Полтавської області, за межами населених пунктів, кадастровий номер земельної ділянки 5321386000:00:035:0102, укладеного 2 березня 2007 року та визнати право орендаря ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, податковий номер НОМЕР_1, на укладення договору оренди земельної ділянки площею 2,00 га, в тому числі сільськогосподарські угіддя: пасовища - 2,00 га, земель державної власності сільськогосподарського призначення, із земель запасу Ставківської сільської ради Зіньківського району Полтавської області, за межами населених пунктів, кадастровий номер земельної ділянки 5321386000:00:035:0102 з орендодавцем Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області та стягнути судовий збір.

Ухвалою суду від 27.10.2017 року прийнято до провадження заяву ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог про визнання неправомірною відмову відповідача поновити договір оренди землі, визнання поновленим договір оренди землі та визнання права позивача на укладення договору оренди землі ( а.с.158).

З заяви про уточнення позовних вимог вбачається, що позивач проситьухвалити рішення, яким визнати неправомірною відмову Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області в особі в.о. начальника Головного управління ОСОБА_3, щодо поновлення орендодавцем Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області в особі в.о. начальника Головного управління ОСОБА_3, з одного боку, та орендарем ОСОБА_1, з другого, договору оренди земельної ділянки площею 2,00 га, в тому числі сільськогосподарські угіддя: пасовища - 2,00 га, земель державної власності сільськогосподарського призначення, із земель запасу Ставківської сільської ради Зіньківського району Полтавської області, за межами населених пунктів, кадастровий номер земельної ділянки 5321386000:00:035:0102, укладеного 2 березня 2007 року та визнати поновленим договір оренди земельної ділянки площею 2,00 га, в тому числі сільськогосподарські угіддя: пасовища - 2,00 га, земель державної власності сільськогосподарського призначення, із земель запасу Ставківської сільської ради Зіньківського району Полтавської області, за межами населених пунктів, кадастровий номер земельної ділянки 5321386000:00:035:0102, укладений 2 березня 2007 року та

визнати право орендаря ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, податковий номер НОМЕР_1, на укладення договору оренди земельної ділянки площею 2,00 га, в тому числі сільськогосподарські угіддя: пасовища - 2,00 га, земель державної власності сільськогосподарського призначення, із земель запасу Ставківської сільської ради Зіньківського району Полтавської області, за межами населених пунктів, кадастровий номер земельної ділянки 5321386000:00:035:0102 з орендодавцем Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області та стягнути судовий збір ( а.с.153-154).

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1та його представник за довіреністю ОСОБА_4 уточнені позовні вимоги підтримали в повному обсязі, послалися на обставини викладені в позовній та уточненій позовній заяві, представник відповідача головного управління Держгеокадасту у Полтавській області за довіреністю ОСОБА_5 позовні вимоги не визнала, послалася на заперечення, яке приєднано до матеріалів справи ( а.с.82-86), представник відповідача відділу у Зіньківському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області за довіреністю ОСОБА_6 позовні вимоги не визнала, представник третьої особи Ставківської сільської ради Зіньківського району Полтавської області в судове засідання не з'явився, надіслав до суду заяву про розгляд справи в його відсутність, не заперечував стосовно задоволення позову, представник Зіньківської районної державної адміністрації Полтавської області за довіреністю ОСОБА_7 не заперечував стосовно задоволення позову.

Суд, заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1та його представника за довіреністю ОСОБА_4, представника відповідача головного управління Держгеокадастру у Полтавській області за довіреністю ОСОБА_5, представника відповідача відділу у Зіньківському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області за довіреністю ОСОБА_6, представника третьої особи Зіньківської районної державної адміністрації Полтавської області за довіреністю ОСОБА_7 дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі і давши їм належну оцінку, приходить до висновку, що уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, відділу у Зіньківському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, треті особи: Зіньківська районна державна адміністрація Полтавської області, Ствіківська сільська рада Зіньківського району Полтавської області про визнання неправомірною відмову відповідача поновити договір оренди землі та визнання права позивача на укладення договору оренди землі підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 народився 21.03.1952 року в селі Ізворіна Красноградського району Луганської області (а.с.5). 02 березня 2007 року між Зіньківською районною державною адміністрацією Полтавської області та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 2,00 га, у тому числі сільськогосподарські угіддя: пасовища - 2.00 га.,строком на 10 років яка знаходиться на території Ставківської сільської ради Зіньківського району Полтавської області ( а.с.6-7). Розпорядженням голови Зіньківської районної державної адміністрації Полтавської області від 15.12.2006 року № 601 зазначено: передати в оренду громадянину ОСОБА_1 земельну ділянку загальною плошею 2.00 га із земель сільськогосподарського призначення, які перебувають в запасі на території Ставківської сільської ради Зіньківського району Полтавської області за межами населених пунктів для сінокосіння та випасу худоби терміном на 10 років ( а.с.11). З повідомлення головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 27.12.2016 року вбачається, що земельна ділянка загальною площею 2,00 га, у тому числі сільськогосподарські угіддя: пасовища - 2.00 га., яка знаходиться на території Ставківської сільської ради Зіньківського району Полтавської області відноситься до земель колективної власності відповідно Державного акту на право колективної власності на землю серія ПЛ № 3, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за № 1 від 29 червня 1995 року. Частиною першою статті 30 Земельного кодексу України передбачено, що при ліквідації сільськогосподарських підприємств несільськогосподарські угіддя, що перебували у їх власності, розподіляються відповідно до установчих документів цих підприємств або за згодою власників земельних часток (паїв). У разі недосягнення згоди це питання вирішується в судовому порядку. Згідно із частиною п ятою статті 116 цього Кодексу земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом. Частиною четвертою статті 122 Земельного кодексу України не передбачено передачу земель колективної власності, бувших сільськогосподарських підприємств. Отже, на сьогодні питання передачі земель колективної власності бувших сільськогосподарських підприємств не врегульовано чинним законодавством (а.с.12). З повідомлення відділу Держгеокадастру у Зіньківському районі Полтавської області від 23.02.2017 року вбачається, що земельна ділянка, яка перебуває в оренді ОСОБА_1, кадастровий номер 5321386000:00:035:0102, площею 2.00 га ввійшла до державного акту на право колективної власності на землю Серія ПЛ №3 зареєстрованого за №1 від 29.06.1995 року на території Ставківської сільської ради Зіньківського району Полтавської області ( а.с.14). Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку номер витягу НВ-5305200632017 від 19.01.2017 року, в якому зазначено, шо земельна ділянка кадастровий номер 5321386000:00:035:0102, розташована: Полтавська область, Зіньківський район, Ставківська сільська рада, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва сінокосіння і випасання худоби, Форма власності: державна; площа: 1,9999 гектарів, орган, який зареєстрував земельну ділянку: ЗРВ ПРФ ДП Центр ДЗК , дата державної реєстрації: 02.03.2007 року, інформація про власника: Зіньківська РДА Полтавської області, відомості про оренду: орендар ОСОБА_1, строк дії речового права: 10 років ( а.с.15-17). З викопіювання із плану земель в адміністративних межах Ставківської сільської ради Зіньківського району Полтавської області, кадастровий номер 5321386000:00:035:0102, в якому мається графічне зображення вищевказаної земельної ділянки і зазначено, що земельна ділянка загальною площею 2.00 га. з них для сінокосіння та випасання худоби (сіножаті) 2,00 га , із земель державної власності сільськогосподарського призначення, що перебувають в запасі, на території Ставківської сільської ради Зіньківського району Полтавської області за межами населених пунктів, дана земельна ділянка не являється паєм ( а.с.18).

Як вбачається з матеріалів справи, сторони (Зіньківська районна державна адміністрація Полтавської області в особі голови районної державної адміністрації ОСОБА_2 та ОСОБА_1М.)в належній формі уклали договір оренди землі, дійшли згоди щодо усіх істотних умов договору, в тому числі, щодо орендної плати (п. 9 Договору); умови договору погодили підписами. В договорі оренди землі сторони передбачили всі істотні умови у відповідності до вимог ст.15 Закону України Про оренду землі , в редакції, що діяла на момент укладання договору. Судом встановлено, що оспорюваний договір оренди землі на час підписання відповідав вимогам Закону України Про оренду землі та Типового договору оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2004 року.

Як встановлено в судовому засіданні, в зв'язку з несвоєчасною реєстрацією договору у Зіньківському районному відділі Полтавської регіональної філії ДП ''Центр ДЗК при Держкомземі України'' , що є порушенням істотної умови , ніхто до суду з заявою про його розірвання не звертавсь і договір діяв до закінчення визначеного строку.

Зважаючи на те, що при укладенні договору оренди, спірними земельними ділянками розпоряджалася Зіньківська райдержадміністрація Полтавської області, з якою і був укладений договір оренди земельних ділянок, а нині вказаною земельною ділянкою розпоряджається Головне управління Держгеокадастру України в Полтавській області, як те передбачено ст. 122 ч.4 Земельного кодексу України,-- належним відповідачем по справі є Головне управління Держгеокадастру України в Полтавській області.

Пунктом 8 договорів оренди землі передбачено, що після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Положення п. 8 цього договору оренди землі узгоджуються із загальною нормою частини 1 статті 777 ЦК України та статтею 33 Закону України Про оренду землі за виключенням строку повідомлення, який ЦК України та ЗУ Про оренду землі передбачено в один місяць .

Підстави поновлення договору оренди землі та переважне право орендаря, який належно виконував обов'язки за умовами договору, визначені ст. 33 Закону України Про оренду землі .

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України Про оренду землі по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

При цьому ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі передбачена інша підстава поновлення договору оренди, а саме у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Частинами 8, 9 ст. 33 Закону України Про оренду землі передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку; відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Для поновлення договору оренди землі з підстав, які передбачені ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою, орендар належно виконує свої обов'язки за договором; відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди; сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди.

Зазначена правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 25 лютого 2015 року № 6-10 цс15, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України має враховуватися судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 24.06.2003 року у справі Стреч проти об'єднаного Королівства Великобританії та Північної Ірландії зазначено, що особа (орендар) мала принаймні законне сподівання на реалізацію передбаченого договором права на продовження договору оренди і в цілях ст. 1 Першого протоколу таке сподівання можна вважати додатковою частиною майнових прав, наданих їй муніципалітетом за орендним договором, та зазначено, що наявність порушень з боку органу публічної влади при укладенні договору щодо майна не може буди підставою для позбавлення цього майна іншою особою, яка жодних порушень не вчинила.

ОСОБА_1 належно виконував обов'язки за умовами договору, що підтверджується відсутністю скарг на нього зі сторони орендодавця на протязі 10 років, мав переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). На виконання вимог ст. 33 Закону України ''Про оренду землі'' і п.8 договору про оренду землі від 02.03.2007 року, на початку грудня 2016 року, раніше ніж за місяць до спливу строку дії договору оренди землі, направив орендодавцю -- Головному управлінню Держгеокадастру України в Полтавській області лист-повідомлення про поновлення вказаного договору оренди землі.

20 січня 2017 року, при особистому зверненні ОСОБА_1 до вищевказаного органу виконавчої влади, йому була надана письмова відповідь від 27.12.2016 року № 11304/6-16 за підписом в.о. начальника Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області ОСОБА_3 в якій зокрема викладено: в ході розгляду клопотання ОСОБА_1 було з'ясовано, що вищезазначена земельна ділянка відноситься до земель колективної власності відповідно Державного акту на право колективної власності на землю серія ПЛ № 3, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за № 1 від 29 червня 1995 року.

22 лютого 2017 року ОСОБА_1 звернувся із запитом про публічну інформацію до Відділу у Зіньківському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області( а.с.23) і 23 лютого 2017 року отримав письмову відповідь за № 99-1612-256/2-17 в якій повідомлялося, що земельна ділянка, яка перебуває в оренді гр. ОСОБА_1, кадастровий номер 5321386000:00:035:0102, площею 2,00 га, ввійшла до державного акта на право колективної власності на землю серія ПЛ № 3, зареєстрованого за № 1 від 29.06.1995 року на території Ставківської сільської ради Зіньківського району Полтавської області( а.с.14).

Таке трактування ст. 33 Закону України ''Про оренду землі'' є невірним, так як вказана стаття передбачає, що орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі, що ОСОБА_1 і зробив.

Твердження відповідача про те, що спірна земельна ділянка відноситься до земель колективної власності відповідно Державного акту на право колективної власності на землю серія ПЛ № 3, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за № 1 від 29 червня 1995 року, спростовуються належними і допустимими доказами по справі.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом п.26 закону Про місцеве самоврядування , до повноважень районних рад входило і входить прийняття рішень з питань адміністративно-територіального устрою району в межах і в порядку, визначених законом.

До прийняття ЗК 2001 року положеннями Земельного кодексу Української РСР 1970 року також установлювалося, що землі сільських населених пунктів, віднесених до перспективних для подальшого розвитку, відмежовуються від інших земель шляхом установлення межі населених пунктів відповідно до проектів їх планування й забудови, які затверджуються виконавчими комітетами обласних рад народних депутатів.

Землі сільських населених пунктів, не віднесених до перспективних, відмежовуються від інших земель у порядку внутрішньогосподарського землеустрою.

Отже, межі населеного пункту повинні встановлюватися та/або змінюватися рішенням відповідного компетентного органу або на підставі інших правових документів, виготовлених та/або прийнятих компетентними органами відповідно до законодавства, що діяло на час утворення населеного пункту та/або зміни його меж.

Крім того, ст.46 закону Про землеустрій (у редакції на час прийняття рішення про надання дозволу на розробку документації) передбачено, що для встановлення і зміни меж адміністративно-територіальних утворень розробляються проекти землеустрою щодо встановлення і зміни меж відповідних адміністративно-територіальних утворень. Порядок розробки проектів землеустрою щодо встановлення і зміни меж адміністративно-територіальних утворень установлюється законодавством.

Згідно зі ст.176 ЗК межі адміністративно-територіальних утворень посвідчуються державним актом.

Форма та порядок видачі державного акта на межі адміністративно-територіального утворення встановлюються Верховною Радою.

Проте чинними на сьогодні нормативно-правовими актами не затверджено форми та порядку видачі державних актів на межі адміністративно-територіальних утворень.

У свою чергу відповідно до ст.55 закону Про землеустрій установлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів.

Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації щодо землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Відповідно до п. б ч.1 ст.12 ЗК до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього кодексу.

Згідно із чч.1, 2 ст.116 ЗК громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Як передбачено ч.1 ст.122 ЗК, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до п.12 розд.X Перехідні положення ЗК (який був чинним на час прийняття сільською радою рішення) до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абз.3 цього пункту) у межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Системний аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку що сільська, селищна, міська рада має повноваження щодо розпорядження земельними ділянками, які віднесено до земель комунальної власності та в межах населеного пункту (села, селища, міста).

Межі населеного пункту встановлюються, змінюються відповідними компетентними органами відповідності до положень земельного законодавства та законодавства про містобудівну діяльність, яке діяло на час утворення населеного пункту або зміни його меж.

Межі населеного пункту вважаються встановленими, а органи місцевого самоврядування набувають права розпоряджатися земельними ділянками, які відповідно до розроблених проектів щодо встановлення меж відповідної сільської, селищної, міської ради включаються до їх територій, після встановлення (винесення) меж території населеного пункту в натуру (на місцевість), закріплення меж території межовими знаками та внесення відомостей про земельну ділянку до державного земельного кадастру (АС ДЗК), якщо межі населеного пункту не були встановлені/змінені в іншому порядку передбаченому законодавством, яке діяло на час утворення населеного пункту його розбудови та/ або зміни меж.

У розумінні приписів ст.33 Закону України Про оренду землі не може бути підставою для відмови у позові невідповідність змісту раніше укладених договорів оренди вимогам чинного земельного законодавства, оскільки Головне Управління Держгеокадастру у Полтавській області як орендодавець не позбавлений права та зобов'язаний ініціювати внесення змін до договорів оренди у порядку ст.30 Закону України Про оренду землі та відповідно до норм Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 333 від 29.09.2016 року .

Враховуючи вищевикладене, та приймаючи до уваги те, що на час розгляду справи позивач продовжує безперервно постійно і добросовісно користуватись вище вказаною земельною ділянкою, використовуючи її за цільовим призначенням, сплатив орендну плату за користування земельною ділянкою в 2017 році, тобто в повному обсязі продовжує виконувати умови договору, що підтверджується письмовими доказами дослідженими в судовому засіданні, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, відділу у Зіньківському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, треті особи: Зіньківська районна державна адміністрація Полтавської області, Ставківська сільська рада Полтавської області про визнання неправомірною відмову відповідача поновити договір оренди землі та визнання права позивача на укладення договору оренди землі законні, обґрунтовані і такі , що підлягають часткового задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 30, 33, 35 Закону України ''Про оренду землі'' , ст. 122-125 Земельного кодексу України, ст. 15, 16, 170, 770 ЦК України, ст. 212 -215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, відділу у Зіньківському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, треті особи: Зіньківська районна державна адміністрація Полтавської області, Ставківська сільська рада Зіньківського району Полтавської області про визнання неправомірною відмову відповідача поновити договір оренди землі та визнання права позивача на укладення договору оренди землі - задовольнити частково.

Визнати неправомірною відмову Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області в особі в.о. начальника Головного управління ОСОБА_3, щодо поновлення орендодавцем Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області в особі в. о. начальника Головного управління ОСОБА_3, з одного боку, та орендарем ОСОБА_1, з другого, договору оренди земельної ділянки площею 2,00 га, в тому числі сільськогосподарські угіддя: пасовища - 2,00 га, земель державної власності сільськогосподарського призначення, із земель запасу Ставківської сільської ради Зіньківського району Полтавської області, за межами населених пунктів, кадастровий номер земельної ділянки 5321386000:00:035:0102, укладеного 2 березня 2007 року та визнати поновленим договір оренди земельної ділянки площею 2,00 га, в тому числі сільськогосподарські угіддя: пасовища - 2,00 га, земель державної власності сільськогосподарського призначення, із земель запасу Ставківської сільської ради Зіньківського району Полтавської області, за межами населених пунктів, кадастровий номер земельної ділянки 5321386000:00:035:0102, укладений 2 березня 2007 року.

Визнати право орендаря ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, податковий номер НОМЕР_1, на укладення договору оренди земельної ділянки площею 2,00 га, в тому числі сільськогосподарські угіддя: пасовища - 2,00 га, земель державної власності сільськогосподарського призначення, із земель запасу Ставківської сільської ради Зіньківського району Полтавської області, за межами населених пунктів, кадастровий номер земельної ділянки 5321386000:00:035:0102 з орендодавцем Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області.

Стягнути в рівних частинах з Головного управління Держгеокадастру України в Полтавській області, юридична адреса : м. Полтава, вулиця Уютна, 23 на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3 витрати понесені по сплаті судового збору в сумі 1280 (одну тисячу двісті вісімдесят) грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Полтавської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст виготовлено 30.11.2017 р.

Суддя -