Рішення

від 01.12.2017 по справі 325/1660/17

ПРИАЗОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/325/539/2017

325/1660/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2017 Приазовський районний суд Запорізької області

у складі:

головуючого судді: Апалькової О.М.

при секретарі: Цукановій Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ганівської сільської ради Приазовського району Запорізької області,третя особа:відділ у Приазовському районі Головного управління Держгеокадастру у Запорізької області про визнання права власності у порядку спадкування за заповітом,

встановив:

У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним вище позовом.

В обґрунтовування позову посилається на наступні обставини:

11 серпня 2016 року помер його батько ОСОБА_2,що підтверджується свідоцтвом про смерть 1-ЖС № 354635,виданим виконавчим комітетом ОСОБА_3 сільської ради Приазовського району Запорізької області 12 серпня 2016 року.

За життя батько склав заповіт,яким заповів йому земельну ділянку,що належала батькові згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку ЗП № 012598, виданим Приазовською РДА 26.04.2004 року. Земельна ділянка загальною площею 7,22 га для ведення особистого господарства на території ОСОБА_3 сільської ради Приазовського району Запорізької області.

Згідно Державного акту до складу земельної ділянки входять дві окремі земельні ділянки: площею 6,2435 га, кадастровий номер 23244580600:01:001:0008 та площею 0,9765 га,кадастровий номер 2324580600:01:001:0084.

У встановлений законодавством строк він звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини за заповітом,однак 10.05.2017 року нотаріусом йому було видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії-оформлення свідоцтва про право власності на земельну ділянку за заповітом,оскільки у Державному акті на право власності на земельну ділянку померлого батька допущено помилку. Кадастровий номер земельної ділянки площею 6,2435 зазначений як 2324580600:01:001:0008,хоча за отриманим Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку кадастровий номер, зазначений 2324580600:01:001:0169.

Така розбіжність виникла при оформленні Державного акту з невідомої йому причини,однак на сьогодні внаслідок такої розбіжності він не може реалізувати своє право на отримання спадкового майна у власність. Право власності на зазначені у Державному акті земельні ділянки він окремо оформити не може,оскільки вони є спадковими частинами загальної земельної ділянки,право власності на яку померлого оформлено одним правовстановлюючим документом. А внаслідок допущеної помилки оформити право власності на всю землю за Державним актом також в позасудовому порядку неможливо.

Тому просить суд визнати з ним у порядку спадкування за заповітом право власності на земельну ділянку загальної площею 7,22 га,що складається з двох окремо визначених земельних ділянок площею 6,2435 га,кадастровий номер 2324580600:01:001:0169 та площею 0,9765 га,кадастровий номер 2324580600:01:001:0084, на території ОСОБА_3 сільської ради Приазовського району Запорізької області для ведення особистого селянського господарства,право на яку померлого ОСОБА_2 підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку ЗП № 012598,виданим Приазовською районною державною адміністрацією Запорізької області 26.04.2004 року,зареєстрованим в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 308.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не прибув,будучи належним чином сповіщеним про день та час розгляду справи,про що свідчить зворотна розписка( а.с. )

Представник позивача адвокат ОСОБА_4 в судове засідання не прибув, будучи належним чином сповіщеним про день та час розгляду справи,надавши заяву про розгляд справи в його відсутність та без участі позивача,позов підтримує і просить його задовольнити,пославшись на ті підставі,які викладені в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_3 сільська рада в судове засідання не з'явилася, будучи належним чином повідомленою про день та час розгляду справи,надавши заяву про розгляд справи за відсутністю представника ради,проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Представник третьої особи - відділ у Приазовському районі Головного управляння Держгеокадастру у Приазовському районі Запорізької області в судове засідання не з'явився,будучи належним чином сповіщеним про день та час розгляду справи, надавши до суду заяву про розгляд справи за відсутністю представника Відділу,проти позову не заперечує.

Відповідно до ст. 169 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Відповідно до ст. 197 ЦПК України в зв'язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні фактичні обставини:

- згідно копії свідоцтва про народження ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1, серія V-УP № 03155152,видане 13.05.1968 року Аннівською сільською радою Приазовського району Запорізької області,про що в книзі актів громадянського стану про народження проведений відповідний запис № 19( а.с.8) видно,що батьками позивача є: Батько - ОСОБА_2,мати: ОСОБА_5;

- згідно копії свідоцтва про смерть,видане 11.08.2016 року виконавчим комітетом ОСОБА_3 сільської ради Приазовського району Запорізької області,про що складено відповідний актовий запис № 08 (а.с.9),ОСОБА_2 помер 11 серпня 2016 року;

- згідно копії державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, серія ЗП 012598, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею,договорів оренди землі за № 308 26 квітня 2009 року та виданий на підставі розпорядження голови Приазовської райдержадміністрації № 300 від 14.07.2003 року №,ОСОБА_2 є власником земельної ділянки,площею 7,22 га,яка передана для ведення особистого селянського господарства,кадастровий номер 2324580600010010008 та кадастровий номер 2324580600010010084 ( а.с.10);

- Із витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку,№ НВ-2303039622017 від 12.04.2017 року із кадастровим планом до нього( а.с.11-16) вбачається,що кадастровий номер земельної ділянки,площею 6,2435 для ведення особистого селянського господарства,яка розташована: Запорізька область,Приазовський район,Ганівська сільська рада зазначений - 2324580600:01:001:0169, власником якої є ОСОБА_2;

- Із витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку,№НВ-2303085272017 від 26.04.2017 року із кадастровим планом до нього ( а.с. ) вбачається,що кадастровий номер земельної ділянки,площею 0,9765 га для ведення особистого селянського господарства,яка розташована:Запорізька область,Приазовський район, ОСОБА_3 сільська рада зазначений - 2324580600:01:001:0084, власником якої є ОСОБА_2;

08.09.2010 року ОСОБА_2 в с. Ганнівка Приазовського району Запорізької області було складено заповіт, зареєстрований секретарем сільської ради в реєстрі за № 56, згідно з яким все його майно, де б воно не знаходилось і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що йому належало на день смерті і на що він за законом матиме право, заповідає позивачу - ОСОБА_1;

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Таким чином, отримавши відмову нотаріуса, позивач відповідно до ст. 16 ЦК України та п. 23 вказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України має право звертатися до суду за захистом свого права.

Згідно з положеннями ст.ст.1233-1236 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб. Заповідач має право охопити заповітом права та обов'язки, які йому належать на момент складання заповіту, а також ті права та обов'язки, які можуть йому належати у майбутньому.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов'язків від фізичної особи,яка померла(спадкодавця) до інших осіб(спадкоємців).

У відповідності до ч.1 ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті ( ст. 1218 ЦК України).

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлої. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день,з якого вона оголошується померлою.

Відповідно до ч.1 ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах,із збереженням її цільового призначення.

У встановлений законом строк ОСОБА_6 звернулася з заявою до Приазовської районної державної нотаріальної контори Запорізької області, складеної секретарем Ганнівської сільської ради Приазовського району,зареєстровано в реєстрі за № 109 і яка відмовилася від прийняття своєї обов'язкової ? частини спадщини(а.с.34);

В силу вимог ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч.1 ст. 1274 ЦК України, спадкоємець за заповітом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця за заповітом.

У призначений законом строк позивач прийняв спадщину шляхом подачі відповідної заяви до Приазовської районної державної нотаріальної контори. З витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 59524049 вбачається номер Спадкової справи № 140/2016.

Відповідно до частини 1 ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

З метою отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом у встановленому порядку 20.09.2016 року, позивач звернувся із відповідною заявою до державного нотаріуса Приазовської районної нотаріальної контори.

Проте, 10.05.2017 року позивач отримав постанову нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії - у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_1 Зазначена постанова нотаріуса обґрунтована тим, що було виявлено розбіжності в кадастрових номерах земельної ділянки,а саме у Державному акті на право власності на земельну ділянку серії ЗП № 012598,виданий на ім'я ОСОБА_2 Приазовською районною державною адміністрацією Запорізької області 26.04.2004 року на земельну ділянку площею 6,2435 гектарів,розташована на території ОСОБА_3 сільської ради Приазовського району Запорізької області,зазначений кадастровий номер: 232458060001001008,а ОСОБА_6 з Державного земельного кадастру на земельну ділянку № НВ-2303039622017,виданий Відділом Держгеокадастру у Приазовському районі Запорізької області 11.04.2017 року на зазначену земельну ділянку містить кадастровий номер:2324580600:01:001:0169.Дані розбіжності унеможливлюють подальше оформлення спадщини( а.с.18);

Вважає, що така відмова державного нотаріуса Приазовської районної нотаріальної контори у видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину порушує його право на спадщину та унеможливлює державну реєстрацію прав на нерухоме майно.

Способами захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання права (п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

Відповідно до п. г ст. 81, ч. 1 ст. 131 ЗК України, громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщин

Відповідно до ст. 1225 ЦК України, п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Як вбачається із ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Отже,право власності батька позивача ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 7,22 га для ведення особистого селянського господарства, розташована на території ОСОБА_3 сільської ради Приазовського району Запорізької області підтверджується наступними документами:державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЗП № 012598; розпорядженням голови Приазовської райдержадміністрації від 14.07.2003 року № 300; витягами з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-2303039622017,№НВ-2303085272017 (а.с.11);

Таким чином, право власності на земельну ділянку площею 7,22 га для ведення для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території ОСОБА_3 сільської ради Приазовського району Запорізької області після померлого 11.08.2016 року підтверджено належними та допустимими доказами і за змістом ст. 1218 ЦК України може бути об'єктом спадкування.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Проте, перешкодою для видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину є розбіжності в кадастрових номерах земельної ділянки.

Згідно з п. 24 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №7 від 30.05.2008 за відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що факт наявності спадкових прав позивача на вищезазначене майно та неможливості їх оформлення у встановленому законом порядку встановлено у повному обсязі, тому суд приходить до висновку, що його позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10,11,60 212-215,218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом право власності на земельну ділянку загальної площею 7,22 га,що складається з двох окремо визначених земельних ділянок площею 6,2435 га,кадастровий номер 2324580600:01:001:0169 та площею 0,9765 га,кадастровий номер 2324580600:01:001:0084, на території ОСОБА_3 сільської ради Приазовського району Запорізької області для ведення особистого селянського господарства,право на яку померлого ОСОБА_2 підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку ЗП № 012598,виданим Приазовською районною державною адміністрацією Запорізької області 26.04.2004 року,зареєстрованим в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 308.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Запорізької області через Приазовський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі , але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення,можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.М.Апалькова