Постанова

від 18.09.2017 по справі 804/511/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2017 р. Справа № 804/511/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Прудника С.В.

при секретарі судового засідання Стогній К.В.

за участю сторін:

позивача не прибув

представника відповідача не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги від 02.12.2016 р. № Ф-0015951304, -

ВСТАНОВИВ:

17 січня 2017 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1, позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - Криворізька північна ОДПІ, відповідач), в якому позивач просить суд:

- визнати недійсною та скасувати вимогу від 02.12.2016 року № Ф-0015951304, винесену Криворізькою північною об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Криворізькою північною ОДПІ була проведена документальна планова виїзна перевірка ФОП ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2015 р., правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2015 р., за результатами якої складено акт перевірки №1033/04-83-13-04/НОМЕР_1 від 29.08.2016 р., висновки якого про порушення п.177.4, п.177.10 ст.177 Податкового кодексу України - завищення документально підтверджених витрат на суму 109228,46 грн. є хибними, не ґрунтуються на дійсних фактичних обставинах та зроблені у зв'язку з невірним застосуванням норм податкового законодавства. Вказує, що у 2015 році позивачем було придбано у ТОВ Цембудсервіс та ТОВ Техно-Пром-Імпульс портландцемент однієї марки; до перевірки були надані всі документи, що засвідчують понесення позивачем витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходу, та правомірність формування витрат та податку на доходи фізичних осіб від провадження господарської діяльності відповідно до первинних бухгалтерських документів. У зв'язку із чим вимога від 02.12.2016 року № Ф-0015951304, прийнята на підставі даного акту, є протиправною та підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.05.2017 року прийнято до провадження дану адміністративну справу, та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні (а.с. 62).

У судове засідання 18.09.2017 року позивач та представник відповідача не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. 18.09.2017 року від позивача надійшла заява про здійснення розгляду справи без участі. Відповідач правом на подання письмових пояснень або заперечень на позов не скористався.

Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 23.02.1992 року зареєстрований виконавчим комітетом Криворізької міської ради, перебуває на податковому обліку в Криворізькій північній об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Згідно матеріалів справи судом встановлено, що у період з 08.08.2016 р. по 19.08.2016 р., на підставі ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, ст.77, ст..81, ст.82 Податкового кодексу України, відповідно до наказу № 509 від 26.07.2016 р. Криворізькою північною ОДПІ проведено документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2015 р., правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2015 р., за результатами якої складено акт перевірки №1033/04-83-13-04/НОМЕР_1 від 29.08.2016 р. (а.с. 12-23).

Перевіркою встановлено порушення:

1. п.177.10 ст.177 Податкового кодексу України щодо неведення обліку доходів і витрат у період з 01.01.2014 р. по 31.12.2015 р.;

2. п.139.1 ст.139, п.177.2, п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на суму 29635,95 грн., у тому числі: 2014 рік - 43,89 грн., 2015 рік - 29592,06 грн.;

3. п.2 ч.1 ст.7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", в результаті чого встановлено заниження суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 59803,64 грн., у тому числі за 2014 рік - 101,47 грн., за 2015 рік - 59702,17 грн.

На підставі вказаного акта перевірки Криворізькою північною ОДПІ 20.09.2016 року винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 20.09.2016 року № Ф-0010831304 з вимогою сплатити суму недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 59803,64 грн.

Вказана вимога була оскаржена ФОП ОСОБА_1 в адміністративному порядку. Рішенням Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 09.11.2016 р. №7225/10/04-36-10-01-09 зменшено суму єдиного внеску, визначеної у вимозі від 20.09.2016 року № Ф-0010831304, на 37902,25 грн., в іншій частині скарга залишена без задоволення.

02.12.2016 року Криворізькою північною ОДПІ винесено нову вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0015951304 з вимогою сплатити суму недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 21901,39 грн.

Правомірність винесеної Криворізькою північною ОДПІ вимоги про сплату боргу є предметом розгляду даної адміністративної справи.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі по тексту - Податковий кодекс України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (пункт 44.2 статті 44 Податкового кодексу України).

Положеннями пункту 177.1 статті 177 Податкового кодексу України визначено, що доходи фізичних осіб-підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 177.2 статті 177 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є чистий дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи-підприємця.

Згідно пункту 177.4 статті 177 Податкового кодексу України до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать:

- витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат;

- витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу);

- обов'язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов'язкове страхування життя або здоров'я працівників у випадках, передбачених законодавством;

- суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом;

- інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов'язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1-177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв'язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Приписами пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".

Згідно з частиною 2 статті 3 цього Закону бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету встановлений Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 (далі по тексту - Наказ № 88).

Відповідно до пункту 1.2 Наказу №88 господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (п.2.1 Наказу № 88).

Згідно з пунктом 2.4 Наказу № 88 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції

Із зазначеного слідує, що наслідки господарської операції можуть враховуватися суб'єктом господарювання для цілей бухгалтерського та податкового обліку, тільки у випадку підтвердження здійснення цієї операції відповідними первинними документами, що мають відповідати вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" та Наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88.

Зі змісту статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" також вбачається, що первинні документи обов'язково мають фіксувати факт здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Враховуючи зазначене вище, судом під час розгляду справи перевірено наявність у позивача необхідних первинних документів за господарськими операціями з метою визначення витрат, а також встановлення зв'язку між понесеними витратами і господарською діяльністю платника податку.

Так, досліджуючи питання правомірності формування витрат, пов'язаних із здійсненням діяльності, які відображені у податковій декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік, судом встановлено, що на формування витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходу, мало вплив фінансово-господарські взаємовідносини щодо придбання товару портландцемент зі шлаком марки 400 на основі клінкера нормального складу (ПЦІІ/Б-Ш-400-Н) від ТОВ Техно-Пром-Імпульс (код ЄДРПОУ 39657694) у сумі 109228,46 грн., який не було реалізовано у 2015 році.

Також, з акту перевірки №1033/04-83-13-04/НОМЕР_1 від 29.08.2016 р. слідує, що перевіркою правильності визначення вартості документально підтверджених витрат, пов'язаних із здійсненням діяльності, відображених у додатку Ф4 до податкової декларації за 2015 рік встановлено: до колонки 5 додатку Ф4 вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей, що реалізовані або використовані у виробництві продукції включені витрати у розмірі 46823,91 грн., що не підтверджені документально.

Актом перевірки №1033/04-83-13-04/НОМЕР_1 від 29.08.2016 р. відображено, що згідно умов договору постачання №20/11/15 від 20.11.2015 року постачальником ТОВ Техно-Пром-Імпульс поставлено на адресу позивача товар портландцемент зі шлаком марки 400 на основі клінкера нормального складу (ПЦІІ/Б-Ш-400-Н) ; відповідно до наданих первинних документів ФОП ОСОБА_2 відбувалась реалізація товару портландцемент ПЦІІ/Б-Ш-400 , портландцемент Ц/А-Ш-400 .

Відповідно до вимог Національного стандарту ДСТУ Б В 2.7-46:2010 Цементи загально будівельного призначення. Технічні умови Міністерства регіонального розвитку та будівництва України, портландцемент є видом цементу. Згідно пункту 4.3 Національного стандарту ДСТУ Б В 2.7-46:2010 існують такі види: портландцемент марки 400 з високою ранньою міцністю на основі клінкеру нормованого складу, що має позначення Портландцемент ДСТУ Б В 2.7-46:2010 ПЦ І-400Р-Н ; портландцемент з гранульованим доменним шлаком Ш від 6% до 40%, марки 400, з високою ранньою міцністю пластифікований Портландцемент ДСТУ Б В 2.7-46:2010 ПЦ ІІ/А-Ш-400Р-ПЛ ; портландцемент композиційний: з гранульованим доменним шлаком Ш та вапняком В від 6% до 40%, марки 400 Портландцемент ДСТУ Б В 2.7-46:2010 ПЦ ІІ/А-К(Ш-В)-400 ; з гранульованим доменним шлаком Ш і золою-винесення 3 від 21% до 35%, марки 400 Портландцемент ДСТУ Б В 2.7-46:2010 ПЦ ІІ/К-Б(Ш-З)-400 тощо.

Отже, кожен портландцемент має окреме позначення, що спростовує доводи позивача про те, ще портландцемент зі шлаком марки 400 на основі клінкера нормального складу із позначенням ПЦІІ/Б-Ш-400-Н та портландцемент ПЦІІ/Б-Ш-400, портландцемент Ц/А-Ш-400 є одними і тими самими будівельними матеріалами.

Вказані порушення призвели до завищення валових витрат на загальну суму 172344,87 грн., в тому числі: 2014 рік - 292,50 грн., 2015 рік - 172052,37 грн.

Також, суд зазначає, що порядок ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність затверджено наказом Міністерства доходів і зборів України 16.09.2013 р. № 481 (Порядок).

Відповідно до пункту 5 Порядку записи у Книзі виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід.

У графі 2 відображається сума доходу, отриманого від здійснення господарської або незалежної професійної діяльності із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік, зокрема, кошти, що надійшли на поточний рахунок, касу платника податків та/або отримано готівкою, сума заборгованості, за якою минув строк позовної давності, вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (підпункт 2 пункту 6 Порядку).

У графі 6 відображається сума витрат, які документально підтверджені та безпосередньо пов'язані з отриманням доходу за підсумками дня (підпункт 6 пункту 6 Порядку).

Отже, ФОП ОСОБА_2 за підсумком дня у графі 2 "Сума доходу отриманого від здійснення господарської діяльності" Книги обліку доходів і витрат мав відображатись отриманий дохід та одночасно у графі 6 Книги обліку доходів і витрат сума витрат, пов'язана з придбанням товарів (робіт, послуг), що понесена за підсумками дня. Отже, дані з врахуванням безпосередньої взаємопов'язаності понесених витрат з отриманням доходу за підсумками дня.

Проте, до складу витрат у 2015 році ФОП ОСОБА_2 віднесені витрати на загальну суму 109228,46 грн.: з придбання у ТОВ Техно-Пром-Імпульс товару, який не реалізовано у 2015 році.

Разом з тим, в ході розгляду справи контролюючим органом не заперечувався факт понесення витрат з придбання товарів у ТОВ Техно-Пром-Імпульс на загальну суму 109228,46 грн.

Також, в акті перевірки №1033/04-83-13-04/НОМЕР_1 від 29.08.2016 р. вказано про включення до колонки 7 додатку Ф4 (інші витрати) витрат у розмірі 16000 грн. на будівництво споруди складу за договором від 18.03.2015 року № 2015/3-18, укладено між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ Ремжелдортранс , які безпосередньо не пов'язані з отриманням доходу від здійснення господарської діяльності. Наданий акт від 29.05.2015 року № 1.2 приймання виконаних будівельних робіт складений з порушенням вимог чинного законодавства (не містить адресу об'єкту будівництва, зазначено лише найменування будівництва).

Суд зазначає, що витрати безпосередньо пов'язані з отриманням доходу для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка в свою чергу є підставою для формування підприємством податкового обліку.

Позивачем не доведено підстави для формування витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходу, не надано належних та допустимих доказів, які б спростували висновки відповідача, викладені в акті перевірки №1033/04-83-13-04/НОМЕР_1 від 29.08.2016 р. щодо завищення витрат у загальному розмірі 172344,87 грн.

З правового аналізу зазначених законодавчих норм випливає, що правильність формування платником податків витрат, пов'язаних із здійсненням діяльності, які відображаються у податковій декларації про майновий стан і доходи, вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання товару (послуг) з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. За відсутності ж останнього немає підстав для зменшення бази оподаткування податком на прибуток фізичних осіб.

Під час судового розгляду позивачем не надано жодних доказів на обґрунтування своїх вимог, що слугували б спростуванням висновків податкової, викладених в акті перевірки №1033/04-83-13-04/НОМЕР_1 від 29.08.2016 р.

Таким чином, висновок контролюючого органу про порушення позивачем п.177.10 ст.177 Податкового кодексу України щодо неведення обліку доходів і витрат у період з 01.01.2014 р. по 31.12.2015 р., п.139.1 ст.139, п.177.2, п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення витрат у загальному розмірі 172344,87 грн. за 2015 рік, у зв'язку з чим донараховано зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, у ході розгляду справи не спростований.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування" базою нарахування єдиного внеску для фізичних осіб-підприємців є сума доходу, отриманого від її діяльності, що підлягає обкладанню податком на доходи фізичних осіб.

З акту перевірки слідує, що порушення вимог Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та його заниження на загальну суму 21901,39 грн., виникло у зв'язку з заниження позивачем чистого оподаткованого доходу, з урахуванням максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, внаслідок завищення витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходу.

Позивачем також, не надано доказів оскарження нарахування контролюючим органом грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб.

Оскільки в ході розгляду справи висновки перевірки в частині заниження доходу за 2014-2015 роки не спростовано, то вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0015951304 від 02.12.2016 року зі сплати єдиного внеску в частині суми 21901,39 грн. не підлягають скасуванню.

Відповідно до частин першої та другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного, зважаючи на встановлені обставини та аналіз чинного законодавства, позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 11, 14, 70, 71, 86, 94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги від 02.12.2016 р. № Ф-0015951304 - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, в порядку та у строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, та набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) С. В. Прудник