Постанова

від 28.11.2017 по справі 808/3063/17

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2017 року (об 11 год. 35 хв.)Справа № 808/3063/17 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суду складі:

головуючого судді Батрак І.В.,

за участю секретаря Лялько Ю.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника третьої особи ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державного підприємства Бердянський морський торговельний порт

до Бердянського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області

третя особа Прокуратура Запорізької області

про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство Бердянський морський торговельний порт (далі - ДП БМТП , позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом Бердянського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (далі - Бердянське міськрайонне ВДВС ГТУЮ у Запорізькій області, відповідач), третя особа Прокуратура Запорізької області, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову від 13.09.2017 про відкриття виконавчого провадження (ВП №54659450) з виконання виконавчого листа №2а-2322/09/0870, виданого Запорізьким окружним адміністративним судом 28.04.2017 про стягнення з боржника Державного підприємства Бердянський морський торговельний порт (код ЄДРПОУ 01125761) суми необґрунтованої виручки у розмірі 484 974,12 грн. та суми штрафу в розмірі 969 948,24 грн., стягувач Державна інспекція з контролю за цінами (код ЄДРПОУ 38005487), винесену державним виконавцем Бердянського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_3

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та надав пояснення, аналогічні викладеним в адміністративному позові та додаткові усні пояснення. Посилається на приписи ст. ст. 15, 16, 17 Закону України Про виконавче провадження та зазначає, що прокуратура Запорізької області вступила у справу лише через півтора роки після відкриття в ній провадження, а отже однозначно не є позивачем (заявником) по справі №2а-2322/09/0870. За таких обставин, вважає, що прокуратура Запорізької області у судовій справі не є стягувачем, оскільки це не узгоджується з вимогами ч. 1 та ч. 3 ст. 15 вказаного Закону. Стягувачем у виконавчому провадженні, на думку представника позивача, по справі №2а-2322/09/0870 має виступати Державна інспекція з контролю за цінами (або належним чином уповноважена нею особа), але не прокуратура. Зауважує, що у матеріалах виконавчого провадження відсутня довіреність Державної інспекції з контролю за цінами, якою остання уповноважувала б прокуратуру Запорізької області як стягувача, або інший документ, що підтверджує відповідні повноваження прокуратури згідно із вимогами п. 3 ч. 1 ст. 17 Закону України Про виконавче провадження . Вважає, що законодавство наділяє прокурора функціями стягувача у виконавчому провадженні виключно при виконанні судоих рішень по справам за позовами безпосередньо прокурора. До того ж, законодавство не передбачає, що прокурор, який не заявляв позову по конкретній справі (але який в подальшому, після відкриття провадження по ній, вступив у справу) може отримати у повному обсязі всі передбачені Законом повноваження позивача та стягувача по цій справі, не маючи при цьому належного документального підтвердження того, що прокурор діє як законний представник або уповноважена особа відповідного державного органу. Окремо звертає увагу суду, що первісного позивача по справі №2а-2322/09/0870 Державну інспекцію з контролю за цінами в Запорізькій області через ліквідацію було виключено з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ще 06.03.2012, у зв'язку із чим ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 18.08.2015 по справі №2а-2322/09/0870 було допущено заміну ліквідованого первинного позивача на його правонаступника - Державну інспекцію з контролю за цінами, яку також було припинено у зв'язку з ліквідацією з 11.08.2016 згідно із даними ЄДР (номер запису 10701110015045673). Тим самим, вважає, що повноваження представника стягувача, який наприкінці серпня 2017 року, тобто через один рік після ліквідації правонаступника позивача, подав заяву про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом по справі №2а-2322/09/0870, викликають цілком обґрунтовані сумніви. Вказує, що ЄДР не містить жодних даних, що прокуратурі делеговані повноваження інспекцій з контролю за цінами, зокрема, як стягувану у виконавчому провадженні, крім того, і самою прокуратурою при зверненні із заявою про відкриття виконавчого провадження взагалі не надавалось жодного підтвердження своїх повноважень як стягувача. Відсутність повноважень стягувача підтверджується наявною в матеріалах виконавчого провадження копією заяви прокуратури Запорізької області від 20.09.2017 про заміну сторони виконавчого провадження. Ураховуючи вищевикладене, вважає, що вказані обставини призвели до передчасного відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №2а-2322/09/0870, за відсутності належних нормативно визначених підстав для цього, у зв'язку із чим просить позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином. Заперечення проти позову на адресу суду не надходили.

Представник третьої особи у судовому засіданні проти позову заперечив у повному обсязі, із підстав викладених у запереченнях від 06.11.2017 №05/7-3019-15 (вх. №30134). Зокрема, зазначає, що наявність підстав для здійснення прокурором представництва інтересів держави у справі за позовом Державної інспекції з контролю за цінами до ДП БМТП підтверджена судами під час розгляду вказаної справи по суті, а також судом першої та апеляційної інстанції при вирішенні питання про поновлення процесуального строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання. Вказує, що продовжуючи здійснювати представництво інтересів держави, з метою забезпечення виконання рішення суду та остаточного поновлення державних інтересів, прокурор на підставі ст. ст. 56, 59, 60, 258, 261 КАС України звернувся до суду для отримання виконавчого документа, поновлення строку на його виконання та у подальшому пред'явив до виконання виконавчий лист до органу виконавчої служби. Посилається на приписи п. 2 ч. 1 ст. 26 Закону України Про виконавче провадження та зауважує, що законодавством прямо передбачено право прокурора на звернення до органів державної служби із заявою про початок примусового виконання рішення у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді. Враховуючи вищевикладене, вважає, що доводи позовної заяви зводяться виключно до хибних тверджень про відсутність у прокурора, який не є відповідачем у цій справі, повноважень на звернення до виконання для відкриття виконавчого провадження, разом із тим, жодного обґрунтування протиправності рішення відповідача у позові не наведено, а тому просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

На підставі статті 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені наступні обставини.

ДП БМТП (ідентифікаційний код 01125761) є юридичною особою, яка зареєстрована 08.07.1993, про що свідчить детальна інформація з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

06.09.2017 на адресу Бердянського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Запорізькій області надійшла заява (вх. №10136/16.8-3610) прокуратури Запорізької області від 31.08.2017 №05/3-3019-15 про відкриття виконавчого провадження, до якої було долучено оригінал виконавчого листа Запорізького окружного адміністративного суду від 28.04.2017 по справі №2а-2322/09/0870, а також ухвалу суду від 02.06.2017 про поновлення прокуратурі Запорізької області строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання, яка набрала законної сили.

У подальшому листом від 20.09.2017 №05/3-3019-15 прокуратура Запорізької області звернулась до відповідача із листом про зупинення вчинення виконавчих дій на підставі ст. 14, 19, п. 5 ст. 34, ст. 35 України Про виконавче провадження у зв'язку зі зверненням прокуратури області до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, а саме стягувача у виконавчому провадженні Державну інспекцію України з контролю за цінами на Державну службу з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, до розгляду цього питання судом по суті.

Постановою від 13.09.2017 державним виконавцем Бердянського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Запорізькій області відкрито виконавче провадження ВП №54649450 з примусового виконання виконавчого листа №2а-2322/09/0870, виданого 28.04.2017 Запорізьким окружним адміністративним судом про стягнення з ДП БМТП суми необґрунтованої виручки у розмірі 484 974,12 грн. та суми штрафу в розмірі 969 948,24 грн., яка отримана позивачем по даній справі 26.09.2017, про що свідчить відбиток календарного штемпу на вказаній постанові.

Вважаючи протиправною постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №54649450, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Проаналізувавши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Під виконавчим провадженням як завершальною стадією судового провадження та примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення), в контексті статті 1 Закону України Про виконавче провадження №1404-VIII від 02.06.2016 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 606-XIV) розуміють сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 3 Закону №1404-VIII встановлено, що примусовому виконанню підлягають також виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Судом встановлено, що в квітні 2009 року Державна інспекція з контролю за цінами в Запорізькій області (правонаступником, якої є Державна інспекція України з контролю за цінами) звернулася до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до ДП БМТП про стягнення економічних санкцій в сумі 1 454 922,36 грн., застосованих до підприємства на підставі рішення №100 від 24.06.2008 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін.

Постановою суду від 07.09.2015 у справі №2а-2322/09/0870 за позовом Державної інспекції України з контролю за цінами до ДП БМТП , за участю прокуратури Запорізької області про стягнення економічних санкцій, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.12.2015 та ухвалою Вищого адміністративного суду від 15.03.2017, стягнуто з ДП БМТП до Державного бюджету України суму необґрунтованої виручки у розмірі 484 974,12 грн. та суму штрафу в розмірі 969 948,24 грн.

У відповідності із ч. 3 ст. 254 КАС України у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Частиною 5 ст. 254 КАС України передбачено, що постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Таким чином, постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 07.09.2015 року у справі № 2а-2322/09/0870 набрала законної сили 24 грудня 2015 року.

Стаття 124 Конституції України та стаття 14 КАС України встановлюють, що судові рішення, зокрема, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Вимоги до виконавчого документа визначені у частині першій статті 4 Закону №1404-VIII, а саме: у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред'явлення рішення до виконання.

Так, 28 квітня 2017 року Запорізьким окружним адміністративним судом було видано виконавчий лист по справі № 2а-2322/09/0870, з терміном пред'явлення до виконання 25 грудня 2016 року, стягувачем вказано Державну інспекцію України з контролю за цінами.

Пунктом 2 частини четвертої статті 4 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

При цьому, згідно із частиною шостою статті 12 цього Закону визначено право стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.

Із матеріалів справи вбачається, що 17 травня 2017 року Прокуратурою Запорізької області подано до Запорізького окружного адміністративного суду заяву про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання, яку ухвалою суду від 02.06.2017 задоволено, поновлено Прокуратурі Запорізької області строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання.

Задовольняючи заяву та поновлюючи строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання, суд першої інстанції виходив з того, що заявником цей строк пропущений з поважних причин, оскільки розгляд справи проводився в апеляційній та касаційній інстанціях з наданням до них матеріалів справи, що унеможливило видачу виконавчого документи в період строку його пред'явлення до виконання, хоча прокурор своєчасно звертався за його отриманням.

Відповідно до ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.07.2017 апеляційну скаргу ДП БМТП залишено без задоволення, ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 02.06.2017 у справі № 2а-2322/09/0870 змінено, викладено абзац другий резолютивної частини в наступній редакції: Поновити строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання в адміністративній справі № 2-а-2322/09/0870 за позовом Державної інспекції з контролю за цінами України до Державного підприємства Бердянський морський торговельний порт , за участю прокуратури Запорізької області, про стягнення економічних санкцій, на три місяці, починаючи з дати набрання ухвалою суду законної сили . В решті ухвалу суду залишити без змін.

Згідно із ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Підстави та порядок здійснення прокуратурою представницької функції визначаються, зокрема, Законом України Про прокуратуру №1697-VII від 14.10.2014, частиною першою статті 23 якого передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Форми здійснення такого представництва визначені частиною шостою статті 23 Закону України Про прокуратуру та передбачають повноваження прокурора вступати у справу, порушену за позовом (заявою, поданням) іншої особи, на будь-якому етапі судового провадження,

Суд зауважує, що наявність підстав для здійснення прокурором представництва інтересів держави у справі № 2а-2322/09/0870 за позовом Державної інспекції України з контролю за цінами до ДП БМТП , за участю прокуратури Запорізької області про стягнення економічних санкцій підтверджена судами під час розгляду вказаної справи по суті, а також першої та апеляційної інстанції при вирішенні питання про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання.

При цьому, колегія суддів апеляційної інстанції погоджуючись з висновком суду першої інстанції про необхідність поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання, щодо доводів ДП БМТП про те, прокурор у справі не є стягувачем додатково зазначила, що ці доводи вважає недоречними, оскільки прокурор у справі діяв як представник позивача та в інтересах держави, на користь якої судом і було стягнуто суму. Отже, прокурор, що має спеціальний статус в адміністративному процесі, уповноважений діяти на захист інтересів держави.

Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін (частина друга статті 255 КАС України).

Частинами першою та другою статті 18 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а також здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

За нормами частин першої статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді.

Матеріалами справи встановлено, що 06.09.2017 на адресу Бердянського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Запорізькій області надійшла заява прокуратури Запорізької області від 31.08.2017 №05/3-3019-15 про відкриття виконавчого провадження, до якої було долучено оригінал виконавчого листа Запорізького окружного адміністративного суду від 28.04.2017 по справі №2а-2322/09/0870, а також ухвалу суду від 02.06.2017 про поновлення прокуратурі Запорізької області строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання, яка набрала законної сили.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку

Згідно з частиною першою статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як встановлено частинами першою, другою статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд, відповідно до статті 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а викладені в позовній заяві вимоги позивача є необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 94, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України -з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Батрак