ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
28.11.2017 Справа № 904/8765/17
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КМД ТРЕЙДІНГ", м. Дніпро
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАПЕРОВА ФАБРИКА", м. Дніпро
про стягнення заборгованості за Договором поставки товару в розмірі 14 743,26 грн.
Суддя Бєлік В.Г.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність № б/н від 05.10.2017, представник;
від відповідача: не з'явився.
СУТЬ СПОРУ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "КМД ТРЕЙДІНГ" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАПЕРОВА ФАБРИКА" про стягнення 14 787, 98 грн., з яких: основний борг у сумі - 12 105,56 грн., пеня у сумі - 1 600,13 грн., 3% річних у сумі - 226, 39 грн., інфляційні втрати у сумі - 855,90 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором поставки товару № N 0006/11 від 30.10.2015, в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.10.2017 порушено провадження у справі та призначено до розгляду в засіданні на 19.10.2017 о 10:00год.
19.10.2017 представник позивача подав до канцелярії суду клопотання, яким долучає витребувані ухвалою суду від 04.10.2017 документи.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.10.2017 відкладено розгляд справи на 09.11.2017 о 10:00 год.
09.11.2017 представник позивача подав до суду клопотання про залучення документів до матеріалів справи.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.11.2017 відкладено розгляд справи на 28.11.2017 о 10:00 год.
23.11.2017 представник позивача подав до суду клопотання про залучення документів до матеріалів справи.
Крім того, представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог, у зв'язку з виявленням помилки у розрахунках просить суд зменшити розмір позовних вимог та стягнути з відповідача:
- 12 105,56 грн. - основний борг;
- 1 600,13 грн. - пеня;
- 811,18 грн. - інфляційні втрати;
- 226,39 грн. - 3% річних.
Судом розглянуто дане клопотання та вважається таким, що підлягає задоволенню.
Відповідач відзив на позов не надав, явку повноважного представника в судове засідання, призначене для розгляду справи, не забезпечив, про дату, час і місце проведення судового засідання відповідач повідомлений належним чином за його місцезнаходженням.
Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2 постанови).
Суд вважає за можливе розглянути дану справу по суті за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні 28.11.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ч.2 ст. 85 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "КМД ТРЕЙДІНГ" (далі-позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПАПЕРОВА ФАБРИКА" (далі-відповідач, покупець) укладений договір поставки товару № N 0006/11 від 30.10.2015.
В силу ст. 712 Цивільного кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Правовідносини, що склалися між сторонами, є правовідносинами поставки, які регулюються нормами законодавства про поставку товару в тому числі параграфом 3 глави 54 Цивільного кодексу України
Згідно п. 1.1. договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов'язується систематично поставляти і передавати у власність покупцю визначений цим договором товар (надалі іменується "товар"), а покупець зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату.
Частиною першою статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно п. 2.1. договору поставка товару за цим договором здійснюється у строки зазначені у специфікації.
У відповідності до п. 2.5. договору на кожну поставлену партію товару постачальник повинен видати покупцю наступні документи:
- сертифікат якості виробника - 1 прим.;
- податкову накладну - 1 прим. (оригінал);
- накладну - 1 прим. (оригінал) і необхідна кількість копій у залежності від виду транспорту;
- товарно-транспортну накладну - 1 прим. (оригінал).
Як вбачається з матеріалів справи позивач здійснив поставку товару відповідачу, що підтверджується наступними видатковими накладними:
- видаткова накладна № 53 від 27.01.2017 на суму 11 279,52 грн.;
- видаткова накладна № 60 від 01.02.2017 на суму 11 279,52 грн.;
- видаткова накладна № 62 від 02.02.2017 на суму 1 476,14 грн. (а.с. 13-15).
Загальна вартість поставленого товару складає 24 035,18 грн .
Відповідач в свою чергу частково оплатив поставлений позивачем товар у сумі 3 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 9578 від 01.03.2017 на суму 1 000,00 грн. та платіжним дорученням № 9611 від 03.03.2017 на суму 2 000,00 грн.
Крім того, покупець повернув постачальнику частку товару на суму 8 929,16 грн., що також підтверджується накладною на повернення постачальнику товару № 2 від 19.05.2017.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до частини першої статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Господарське зобов'язання виникає, зокрема, із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства.
З метою досудового врегулювання спору позивач направив відповідачу претензію № 01/12-07/17 від 12.07.2017 з проханням сплатити суму заборгованості у розмірі 12 105,56 грн. (а.с. 16-18).
Проте, відповіді на претензії відповідач не надав.
Відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань згідно умов договору поставки товару № N 0006/11 від 30.10.2015 не оплатив в повному обсязі поставлений йому товар позивачем, у зв'язку з чим, виникла заборгованість у розмірі 12 105,56 грн., що підтверджується двосторонньо підписаним актом звірки взаєморозрахунків (а.с. 24).
За таких обставин, вимоги позивача про стягнення суми основного боргу в розмірі 12 105,56 грн. підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, одним із видів забезпечення виконання зобов'язання є неустойка.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).
Пунктом 7.4. договору за прострочення здійснення оплати та/або розрахунку покупець сплачує постачальнику неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми за кожний день прострочення, але не більше 3% від неоплаченої суми.
На підставі п. 7.4. договору, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у загальному розмірі 1 600,13 грн., за загальний період з 21.02.2017 по 20.08.2017, згідно розрахунків (а.с. 9).
За ст.ст. 611, 549, 551 ЦК України, у разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.
За ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.
Враховуючи викладене, та перевіривши розрахунки позивача судом встановлено, що розрахунок пені відповідає вимогам чинного законодавства.
При викладених обставинах вимогу позивача щодо стягнення пені у сумі 1 600,13 грн. слід визнати обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.
З урахуванням заяви про зменшення розміру інфляційних втрат позивач нарахував та просить стягнути з відповідача втрати від інфляції у сумі 811,18 грн. за загальний період з березня 2017 по вересень 2017 та три відсотки річних у сумі 226,39 грн. за загальний період з 21.02.2017 по 02.10.2017.
Наведений позивачем розрахунок втрат від інфляції відповідає вимогам чинного законодавства та здійснений з урахуванням листа Верховного суду України від 03.04.1997 року № 62-97р. "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ". Отже, вимога про стягнення втрат від інфляції за спірний період є правомірною.
Перевіривши розрахунки позивача судом встановлено, що розрахунок 3% річних відповідає вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим, вимогу позивача щодо стягнення 3% річних у сумі 178,36 грн. слід визнати обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши повноважного представника позивача в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги з урахуванням зменшення в частині стягнення з відповідача на користь позивача 811,18 грн. інфляційних втрат за період з березня 2017 по вересень 2017, слід визнати обґрунтованими, документально доведеними, такими, що не суперечать чинному законодавству України, а отже є такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає позовні вимоги позивача з урахуванням зменшення обґрунтованими.
Враховуючи не подання відповідачем до суду доказів сплати заборгованості суд задовольняє позовні вимоги позивача в повному обсязі у загальному розмірі 14 743,26 грн., який складається з сум: 12 105,56 грн. - основного боргу, 1 600,13 грн. - пені, 811,18 грн. - інфляційних втрат, 226,39 грн. - 3% річних.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу витрати пов'язані з розглядом справи при задоволенні позову покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАПЕРОВА ФАБРИКА" (49000, м. Дніпро, вул. Каспійська, буд. 2, код ЄДРПОУ 39265179) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КМД ТРЕЙДІНГ" (49000, м. Дніпро, пр. Праці, 14, код ЄДРПОУ 39801430 - 12 105,56 грн. - основного боргу, 1 600,13 грн. - пені, 811,18 грн. - інфляційних втрат, 226,39 грн. - 3% річних.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 04.12.2017
Суддя ОСОБА_2
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 28.11.2017 |
Оприлюднено | 06.12.2017 |
Номер документу | 70713906 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Бєлік Вікторія Геннадіївна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Бєлік Вікторія Геннадіївна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Бєлік Вікторія Геннадіївна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Бєлік Вікторія Геннадіївна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Бєлік Вікторія Геннадіївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні