Рішення

від 28.11.2017 по справі 903/826/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28 листопада 2017 р. Справа №903/826/17

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротехнологія-логістик»

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ВМП»

про стягнення 38269,72 грн.

Суддя Шум М.С.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - директор ТОВ «Агротехнологія-логістик» , протокол №4 загальних зборів, паспорт серії МЮ 194872 від 16.02.2009р.;

від відповідача: н/з

Відповідно до ст.20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст.22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки сторін. Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не поступало.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агротехнологія-логістик» звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВМП» про стягнення 37818,46 грн. заборгованості за неоплачений товар (в тому числі пені та інфляційних втрат), що поставлений позивачем на виконання умов Договору поставки №5/1-16 від 05.05.2016р..

Ухвалою господарського суду Волинської області від 01.11.2017р. було порушено провадження у справі, а справу призначено до розгляду на 28.11.2017р. та зобов'язано сторони надати суду ряд документів, необхідних для об'єктивного розгляду справи по суті.

28.11.2017р. на адресу суду від відповідача поступило клопотання №626 від 27.11.2017р. з додатком. В даному клопотанні відповідач зазначає, що юридичні послуги підприємству (відповідачу) надає лише один юрист, а на 28.11.2017р. також призначено розгляд іншої справи у господарському суді Рівненської області, тому не мають змоги взяти участь у судовому засіданні по даній справі, яке призначене на 28.11.2017р. на 10:45 год., в зв'язку з цим просять суд відкласти розгляд справи.

У судовому засіданні представником позивача подано заяву б/н від 28.11.2017р. (вх.№01-54/10763/17) з додатками. Згідно даної заяви позивач просить прохальну частину позовної заяви читати в наступній редакції: Стягнути на користь ТОВ Агротехнологія-логістик з ТОВ ВМП 34738 грн. - основної заборгованості, 1480,46 грн. - інфляційних втрат, 2051,26 грн. - пені та судові витрати по справі . Суд розглянувши дану заяву вважає за необхідне прийняти її, а розгляд справи вирішувати з врахуванням даної заяви.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, позов просив задовольнити.

Відповідач у судове засідання 28.11.2017р. не з'явився, компетентного представника не направив, хоча останньому було відомо про час і місце розгляду справи, що також підтверджується клопотанням про відкладення розгляду справи №626 від 27.11.2017р., вимог ухвали суду від 01.11.2017р. останній не виконав.

Також суд зазначає, що ухвала господарського суду Волинської області від 06.01.2017р. направлялись відповідачу за адресою зазначеною в позовній заяві (підтверджується відомостями, що зазначені у ОСОБА_1 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №23268317), а саме: 45400, Волинська обл., м. Нововолинськ , вул. Луцька, буд.3 та повернута відділенням поштового зв'язку до суду із позначкою термін зберігання .

В разі якщо ухвалу у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (пп.3.9.1. п.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р.).

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ст.87 ГПК України.

Щодо клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, суд зазначає таке.

Положення ГПК України не містять конкретних вимог щодо повноважень осіб, які можуть представляти інтереси сторін в господарському суді. Згідно ст.28 ГПК України, представляти інтереси сторін у господарському суді можуть також інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, довіреністю від імені підприємства, організації. Представництво інтересів сторони в процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб, а тому неможливість явки в судове засідання конкретного представника, не є правовою підставою для відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 13.12.2011р. по справі №17-рп/2011 визначив, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989р. у справі „Юніон Аліментаріа ОСОБА_9 проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Окрім цього, матеріали справи містять достатньо відомостей для розгляду справи, а відкладення розгляду спору є правом суду, якщо спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні.

Суд розглянувши вказане клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, враховуючи вищенаведене, відхиляє його, як безпідставне та спрямоване на затягування розгляду справи.

На підставі викладеного суд вважає, що вжив усіх необхідних заходів для повідомлення відповідача про дату та час слухання справи та з урахуванням вимог ст.69 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

встановив:

05.05.2016р. між ТОВ «Агротехнологія-логістик» (далі - Постачальник) та ТОВ "ВМП" (далі - Покупець) укладено договір поставки №5/1-16 (далі - Договір) (а.с.9-10).

Згідно п.1.1 Договору Постачальник зобов'язується передавати у встановлений строк (строки) товар у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його на умовах, визначених Договором.

Згідно п.1.2 Договору предметом поставки - Товаром - за даним Договором є штучна ковбасна оболонка (далі-Товар).

Згідно п.3.1.1 Договору Постачальник зобов'язаний передавати Товар у власність Покупця в зазначені у Договорі строки, у місці, яке вказане в даному Договорі.

Згідно п.3.2.2 Договору Покупець зобов'язаний своєчасно оплачувати Товар за встановленими цінами та на умовах даного Договору.

Згідно п.5.2 Договору поставка вважається виконаною з моменту прийняття Товару та підписання товарно-супровідних документів на складі Покупця.

Згідно п.6.1 Договору приймання-передача Товару здійснюється на складі Покупця згідно накладної, яка підписується уповноваженими представниками обох сторін.

Згідно п.7.1 Договору Товар за даним Договором поставляється за цінами, визначеними у накладній на поставку відповідної партії Товару.

Згідно п.8.1 та 8.2 Договору Покупець зобов'язаний здійснити розрахунок за даним Договором у безготівковому порядку згідно виставлених рахунків-фактур Постачальника шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, термін оплати Товару - 25 календарних днів з моменту отримання Товару.

На виконання умов Договору ТОВ «Агротехнологія-логістик» поставило, а ТОВ "ВМП" отримало товар на загальну суму 34920 грн., згідно наступних видаткових накладних: №73 від 05.04.2017р. на суму 11640 грн.; №81 від 12.04.2017р. на суму 23280 грн. (а.с. 30-31).

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ВМП» 30.05.2017р. здійснило оплату за поставлений позивачем товар лише у сумі 182 грн., тому сума неоплаченого основного боргу за поставлений товар становить 34738 грн..

Згідно ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч.1 ст.9 вказаного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Первинними документами у даному випадку є видаткові накладні: №73 від 05.04.2017р. та №81 від 12.04.2017р., які підписані представниками сторін, скріплені відтисками печаток господарюючих суб'єктів, містять всі визначені законодавством обов'язкові реквізити, в повному об'ємі відображають зміст та обсяги здійснених сторонами на їх підставі згідно умов підписаного Договору господарських операцій.

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст.144 Господарського кодексу України(далі ГК України), майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Згідно ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.173 ГК України та ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст.193 ГК України, статей 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Судом встановлено, що в даному випадку, відносини між сторонами носять договірний характер, укладений між ними Договір поставки №5/1-16 від 05.05.2016р. предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався, сторонами розірваний не був.

З огляду на викладене, враховуючи укладення між сторонами Договору, відпуск позивачем відповідачу товару, отримання його відповідачем, не проведення при цьому всіх належних розрахунків і платежів, суд прийшов до висновку, що вимога позивача в частині стягнення основної заборгованості в сумі 34738 грн. підставна та підлягає до задоволення.

Щодо стягнення з відповідача пені в сумі 2051,26 грн., суд зазначає наступне.

Згідно п.9.5 Договору, у випадку прострочення строків оплати Товару, Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику пеню в розмірі облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст.ст.546, 549 ЦК України виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.

Частинами 4 та 6 ст.231 ГК України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

За прострочення виконання грошових зобов'язань по оплаті за отриманий відповідачем товар, згідно перевіреного розрахунку позивача, нараховано 2051,26 грн. пені, яка є підставною та підлягає до стягнення.

Щодо стягнення з відповідача 1480,46 грн. - інфляційних втрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

За прострочення виконання грошових зобов'язань відповідачу, згідно перевірених розрахунків позивача, нараховано 1480,46 грн. - інфляційних втрат, які є підставними та підлягають до стягнення.

Розрахунок нарахування пені та інфляційних втрат перевірено судом за допомогою комплексної системи інформаційно-правового забезпечення "ЛІГА:ЗАКОН ЕЛІТ".

В силу ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. При цьому вимоги, що пред'являються до доказів, визначені ст.34 ГПК України, відповідно до якої, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Беручи до уваги наявні в матеріалах справи докази сторін, господарський суд, оцінюючи їх за своїм переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному й об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 38269,72 грн., з них: 34738 грн. - основної заборгованості, 1480,46 грн. - інфляційних втрат, 2051,26 грн. - пені підставні та підлягають до задоволення.

Беручи до уваги, що спір до суду було доведено з вини відповідача, судові витрати в сумі 1600 грн. в порядку ст.ст.44,49 ГПК України, слід покласти на нього.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд , -

вирішив:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ВМП" (45400, Волинська обл., м. Нововолинськ, вул. Луцька, буд. 3, код ЄДРПОУ 36266887) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротехнологія-логістик» (02099, м.Київ, вул. Бориспільська, буд. 9, корп. 105, код ЄДРПОУ 37689305) 38269,72 (тридцять вісім тисяч двісті шістдесят дев'ять гривень сімдесят дві копійки) грн., з них: 34738 грн. - основної заборгованості, 1480,46 грн. - інфляційних втрат, 2051,26 грн. - пені та 1600 (одну тисячу шістсот гривень) грн. витрат по сплаті судового збору.

Повний текст рішення складено

04.12.2017

Суддя М. С. Шум