Рішення

від 17.11.2017 по справі 910/17078/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.11.2017Справа №910/17078/17 За позовом Фінансове управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради

до ТзОВ "Будівельна компанія "Прикарпаття"

Третя особа Виконавчий комітет Івано - Франківської міської ради

про стягнення 572 111,64 грн.

Суддя Мельник В.І.

Представники:

Від позивача Чекайло В.М., довіреність б/н від 20.07.2017

Від відповідача не з?явився

Від третьої особи не з?явився

Суть спору:

Фінансове управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради (далі-позивач) подало на розгляд Господарського суду міста Києва позов до ТзОВ "Будівельна компанія "Прикарпаття", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору Виконавчий комітет Івано - Франківської міської ради про стягнення 572 111,64 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.10.2017 порушено провадження у справі № 910/17078/17 та призначено розгляд на 03.11.2017.

В судове засідання 03.11.2017 представники сторін не з'явилися.

Ухвалою суду від 03.11.2017 відкладено розгляд справи на 17.11.2017.

17.11.2017 відділом діловодства суду від представника позивача отримано додаткові документи у справі.

В судове засідання 17.11.2017 представник позивача з'явився, надав суду усні пояснення у справі, просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання 17.11.2017 представник відповідача та третьої особи не з'явилися, причини неявки суду не повідомили.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 17.11.2017 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивачаа, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, судом з'ясовано наступне.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.10.2016 у справі №909/694/16 визнано укладеним договір про пайову участь замовників будівництва у розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Івано-Франківська між виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради, Фінансовим управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Прикарпаття" .

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.03.2017 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Прикарпаття" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2016р. у справі №909/694/16 - без змін.

Пунктом 3.3. Договору визначено, замовник сплачує пайову участь у сумі 532930,77 грн. до прийняття об'єкта в експлуатацію.

Позивач зазначив, що відповідно до зареєстрованої декларації про готовність об'єкта до експлуатації, здавши об'єкт будівництва в експлуатацію, взяті на себе зобов'язання відповідач належним чином не виконує, сплату пайового внеску у встановлений Договором строк не здійснює.

В зв'язку із вище зазначеним позивачем, 11.04.2017 на адресу відповідача надіслав претензію №151/16.5-14/18в про сплату заборгованості в розмірі 532930,77 грн., проте відповідач ніяким чином на неї не відреагував.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) ( ст. 530 ЦК України).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи вище зазначене суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення із відповідача основного боргу в розмірі 532930,77 грн. підлягає задоволенню.

Крім суми основної заборгованості, позивач просить стягнути із відповідача пеню в розмірі 22935,00 грн., інфляційні втрати в розмірі 11724,48 грн. та 3% судового збору 4521,38 в зв'язку із неналежним виконання взятих на себе зобов'язань за Договором.

Відповідно до п.5.1. Договору при простроченні платежів, визначеного пунктом 3.3, Договору, замовник сплачує до міського бюджету суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час простроченої , три проценти річних від простроченої суми та пеню у розмірі 120% річних облікової ставки НБУ, що діє у період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожний прострочений день.

В силу ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно ч. 1, 2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до ч.2 статті 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

З огляду на викладене, виходячи із системного аналізу положень ст. 231 ГК України, позивачем правомірно нараховано у відповідності до п.5.1 Договору пеню в розмірі 22935,00 грн., які підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України , боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що дії відповідача є порушенням грошового зобов'язання, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України .

Перевіривши розрахунок позивача 3% річних з простроченої суми та інфляційних, суд вважає його обґрунтованим, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 4521,38грн. - 3% річних та 11724,48 грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49,75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Прикарпаття (01103, м. Київ, вул. Залізничне шосе, 47, ідентифікаційний номер 36996872) на користь Фінансового управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради (76019, м. Івано-Франківськ, вул. Дністровська, 28, ідентифікаційний номер 023140062) (одержувач платежу: МБ м. Івано-Франківська 24170000 код:37952250 розрахунковий рахунок:31511921700002 МФО:836014 УДКСУ в м. Івано-Франківську призначення платежу: на інфраструктуру міста) - основну заборгованість в розмірі 532 930 (п'ятсот тридцять дві тисячі дев'ятсот тридцять) грн. 77 коп., пеню в розмірі 22935 (двадцять дві тисячі дев'ятсот тридцять п'ять) грн., інфляційні втрати в розмірі 11724 (одинадцять тисяч сімсот двадцять чотири) грн. 48 коп., 3% річних в розмірі 4521 (чотири тисячі п'ятсот двадцять одну) грн. 38 коп.

3. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Прикарпаття (01103, м. Київ, вул. Залізничне шосе, 47, ідентифікаційний номер 36996872) на користь Фінансового управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради (76019, м. Івано-Франківськ, вул. Дністровська, 28, ідентифікаційний номер 023140062) судовий збір у розмірі 8581 (вісім тисяч п'ятсот вісімдесят одну) грн. 68 коп.

4. Видати накази.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги (ч. 1 ст. 93 ГПК України), якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 30.11.2017

Суддя Мельник В.І.