Рішення

від 27.11.2017 по справі 910/18820/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.11.2017Справа №910/18820/17 За позовом Приватного акціонерного товариства Сантехкомплект

До Товариства з обмеженою відповідальністю Сівац груп

про стягнення 121 373,72 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Баньковський С.О. - по дов.

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач, Приватне акціонерне товариство Сантехкомплект звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю Сівац груп про стягнення 121 373,72 грн.

Ухвалою від 30.10.2017р. порушено провадження по справі №910/18820/17 та призначено її розгляд на 17.11.2017р.

Представником позивача у судовому засіданні було подано клопотання про відкладення розгляду справи, яке судом розглянуто та задоволено.

Представник відповідача у судове засідання 17.11.2017р. не з'явився, проте, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Ухвалою від 17.11.2017р. розгляд справи було відкладено на 27.11.2017р.

Представник відповідача у судове засідання 27.11.2017р. не з'явився, проте, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представником позивача у судовому засіданні було надано усні пояснення по суті справи, згідно змісту яких позовні вимоги підтримано в повному обсязі.

Враховуючи, що у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, незважаючи на те, що відповідач під час розгляду спору так і не скористався правами, що передбачені Господарським процесуальним кодексом України, за висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів для правильного вирішення спору, а отже, справа може бути розглянута по суті за наявними у ній документами в судовому засіданні 27.11.2017р. у відповідності до ст.75 вказаного нормативно-правового акту.

В судовому засіданні 27.11.2017р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

13.01.2014р. між Приватним акціонерним товариством Сантехкомплект (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Сівац груп (покупець) було укладено договір №09/14-б купівлі-продажу, відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність (повне господарське відання) покупця товар згідно рахунків-фактур, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору. Найменування товару: сантехвироби.

За умовами п.3.2 договору №09/14-б від 13.01.2014р. сума договору складається з сум вартості товару, поставленого протягом строку дії цього договору згідно видаткових накладних. Ціна товару включає податок на додану вартість.

У п.3.3 вказаного правочину контрагентами визначено, що покупець здійснює 100% оплату на розрахунковий рахунок постачальника протягом 10 банківських днів з моменту отримання товару, але не пізніше 10 числа кожного місяця.

Умови поставки товару - самовивіз зі складу постачальника (п.4.2 договору №09/14-б від 13.01.2014р.).

Строк дії даного договору встановлюється з моменту підписання і діє до 31.12.2014р. У разі, якщо ні одна зі сторін в термін 7 днів до закінчення строку дії договору не заявить про свої наміри припинити дію даного договору, то строк дії договору автоматично пролонговується на один рік (п.6.6 договору №09/14-б від 13.01.2014р.).

З огляду на встановлений ст.204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір №09/14-б від 13.01.2014р., як належну підставу, у розумінні норм ст.11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків з поставки товару.

Як свідчать матеріали справи, на виконання вказаного правочину Приватним акціонерним товариством Сантехкомплект було поставлено, а Товариством з обмеженою відповідальністю Сівац груп у період з 13.01.2014р. по 09.11.2015р. згідно видаткових накладних прийнято товар на загальну суму 471 029 грн. При цьому, судом прийнято до уваги, що представлені до матеріалів справи видаткові накладні підписані представниками контрагентів, скріплені печатками суб'єктів господарювання без жодних зауважень та заперечень.

Проте, за твердженнями позивача, які з боку відповідача не заперечувались, Товариством з обмеженою відповідальністю Сівац груп поставлений в межах договору №09/14-б від 13.01.2014р. товар в повному обсязі оплачено не було, внаслідок чого у покупця утворилась заборгованість в розмірі 93 153,36 грн., що і стало підставою для нарахування 3% річних, інфляційних втрат та звернення до суду з розглядуваним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України , за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно з ч.1 ст.691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Частиною 1 ст.692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За приписами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Як зазначалось судом, у п.3.3 договору №09/14-б від 13.01.2014р. контрагентами визначено, що покупець здійснює 100% оплату на розрахунковий рахунок постачальника протягом 10 банківських днів з моменту отримання товару, але не пізніше 10 числа кожного місяця.

Отже, виходячи з наведеного вище, враховуючи приписи чинного законодавства та умови укладеного між сторонами правочину, суд дійшов висновку, що строк оплати відповідачем продукції поставленої позивачем в межах договору №09/14-б від 13.01.2014р. у період з 13.01.2014р. по 09.11.2015р. на загальну суму 471 029 грн., настав.

Проте, як вказувалось вище, за твердженнями заявника, які з боку відповідача не спростовані, Товариством з обмеженою відповідальністю Сівац груп поставлений в межах договору №09/14-б від 13.01.2014р. товар в повному обсязі оплачено не було, внаслідок чого у замовника утворилась заборгованість в розмірі 93153,36 грн.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, враховуючи те, що відповідач у встановленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, та належних і допустимих у розумінні ст.34 Господарського процесуального кодексу України доказів виконання в повному обсязі своїх обов'язків за договором №09/14-б від 13.01.2014р. щодо оплати товару не надав, господарський суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог Приватного акціонерного товариства Сантехкомплект до Товариства з обмеженою відповідальністю Сівац груп в частині стягнення основного боргу в сумі 93 153, 36 грн.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд дійшов висновку щодо часткового задоволення вимог позивача про стягнення 3% річних в сумі 5 397,79 грн. та інфляційних нарахувань в розмірі 22 822,57 грн. При цьому, господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на порушення відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором №09/14-б від 13.01.2014р., заявником за період з 20.11.2015р. по 25.10.2017р. було нараховано та заявлено до стягнення 3% річних в сумі 5 397,79 грн. та інфляційні втрати в розмірі 22 822,57 грн.

Здійснивши перевірку наведеного позивачем розрахунку 3 % річних, суд дійшов висновку, що останній є помилковим в частині визначення початкової дати нарахування на загальну суму заборгованості, виходячи зі строку оплати товару, який було поставлено 09.11.2015р.

При цьому, суд зазначає, що право на застосування наслідків порушення грошового зобов'язання виникає починаючи з наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Аналогічну правову позицію наведено у п.2.5 Постанови №14 від 17.12.2013р. Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань .

Здійснивши власний перерахунок, суд дійшов висновку, що обґрунтованим є стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 5391,69 грн.

Одночасно, після проведення перевірки наведеного заявником розрахунку інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що останній є арифметично вірним, а позовні вимоги в цій частині такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно приписів ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторін пропорційно задоволених вимог.

Керуючись, ст. ст. 32 , 33 , 49 , 82 - 85 ГПК України , Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Сівац груп (03067, м.Київ, вул.Виборзька, 70, ЄДРПОУ 38513570) на користь Приватного акціонерного товариства Сантехкомплект (04073, м.Київ, вул.Куренівська, будинок 16-А, ЄДРПОУ 20038832) основний борг в сумі 93 153,36 грн., 3% річних в розмірі 5391,69 грн., інфляційні втрати в сумі 22 822,57 грн. та судовий збір в сумі 1820,51 грн.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

04.12.2017р.

Суддя Спичак О.М.