ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29.11.2017Справа №910/18170/17 За позовом Житлово-будівельного кооперативу «Трипілля» До Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАЛЬІНТЕКС ТРЕЙД» про стягнення 98 380 грн. Суддя Спичак О.М. Представники сторін: від позивача: не з'явився від відповідача: не з'явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Позивач, Житлово-будівельний кооператив «Трипілля» звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАЛЬІНТЕКС ТРЕЙД» про стягнення 98 380 грн. Ухвалою від 23.10.2017р. порушено провадження по справі №910/18170/17 та призначено її розгляд на 13.11.2017р. Представник позивача у судове засідання 13.11.2017р. не з'явився, проте, 10.11.2017р. через відділ діловодства суду подав клопотання про відкладення розгляду справи, яке було розглянуто та задоволено судом. Представник відповідача у судове засідання 13.11.2017р. не з'явився, проте, про час та місце розгляду спору був повідомлений належним чином. Ухвалою від 13.11.2017р. розгляд справи було відкладено на 27.11.2017р. Представники сторін у судове засідання 27.11.2017р. не з'явились, проте, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Враховуючи, що у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, незважаючи на те, що учасники судового процесу так і не скористались всіма правами, що передбачені Господарським процесуальним кодексом України, за висновками суду, справа може бути розглянута по суті за наявними у ній документами відповідно до вимог ст.75 вказаного нормативно-правового акту в судовому засіданні 27.11.2017р. В судовому засіданні 27.11.2017р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду. Розглянувши матеріали справи, Господарський суд міста Києва, - ВСТАНОВИВ: 22.03.2016р. Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАЛЬІНТЕКС ТРЕЙД» було виставлено Житлово-будівельному кооперативу «Трипілля» рахунки на оплату №7447 на суму 90 072 грн. та №7540 на суму 8308 грн., що загалом становить 98 380 грн. Як свідчать представлені до матеріалів справи банківські виписки з рахунку заявника, вказані рахунки – фактури було оплачено позивачем 22.03.2016р. на суму 90 072 грн. та 23.03.2016р. на суму 8308 грн. Згідно із ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Юридичними фактами є такі факти, які тягнуть певні правові наслідки: виникнення, зміну чи припинення правовідносин. Аналогічну позицію наведено у постановах від 14.07.2014р. та від 26.06.2014р. Вищого господарського суду по справах №904/1378/14 та №911/4611/13. Статтею 639 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. За змістом ст.205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. При цьому, за приписами ст.207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Частиною 1 ст.181 Господарського кодексу України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. За висновками суду, виставлення відповідачем рахунку на попередню оплату товару та його оплата позивачем свідчать про виникнення між сторонами правовідносин щодо поставки товару та волю сторін до настання відповідних правових наслідків, що не суперечить вимогам ст.205 Цивільного кодексу України. Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. За приписами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються. У ст.663 Цивільного кодексу України вказано, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу. Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі. Як свідчать матеріали справи, 18.07.2017р. Житлово-будівельним кооперативом «Трипілля» було направлено на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАЛЬІНТЕКС ТРЕЙД» претензію, в якій заявник вимагав поставити оплачений на підставі рахунків-фактур №7447 від 22.03.2016р. на суму 90072 грн. та №7540 від 22.03.2016р. на суму 8308 грн. товар у семиденний строк. На підтвердження направлення означеного листа заявником представлено до матеріалів справи фіскальний чек від 18.07.2017р. відділення поштового зв'язку та опис вкладення у цінний лист. Отже, виходячи з приписів ст.ст.530, 663 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку, що строк поставки відповідачем товару, який було попередньо оплачено позивачем, настав. Проте, за твердженнями позивача, які з боку відповідача належними та допустимими у розумінні ст.34 Господарського процесуального кодексу України доказами не спростовані, Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАЛЬІНТЕКС ТРЕЙД» вимоги заявника виконано не було, попередньо оплачений Житлово-будівельним кооперативом «Трипілля» товар останньому не поставлено. Частинами 1, 2 ст.693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. За таких обставин, з огляду на все вищенаведене, приймаючи до уваги, що відповідачем так і не було надано суду доказів поставки попередньо оплаченого товару позивачу, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Житлово-будівельного кооперативу «Трипілля» до Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАЛЬІНТЕКС ТРЕЙД» про стягнення попередньої оплати в сумі 98 380 грн. є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі. Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального України судові витрати покладаються на відповідача. Керуючись, ст. ст. 32, 33, 49, 82 - 85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, - В И Р І Ш И В: 1. Позовні вимоги задовольнити повністю. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАЛЬІНТЕКС ТРЕЙД» (01030, м.Київ, вул.Михайла Коцюбинського, будинок 4 Б, ЄДРПОУ 39874493) на користь Житлово-будівельного кооперативу «Трипілля» (29000, Хмельницька обл., місто Хмельницький, вул.Подільська, будинок 21, ЄДРПОУ 38481811) попередню оплату в сумі 98 380 грн. та судовий збір в розмірі 1600 грн. 3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Повне рішення складено 04.12.2017 р. Суддя Спичак О.М.
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 29.11.2017 |
Оприлюднено | 08.12.2017 |
Номер документу | 70714644 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Спичак О.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні