Рішення

від 27.11.2017 по справі 914/2108/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.11.2017р. Справа № 914/2108/17

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом: Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (м. Рівне)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ХІМ-КОМПЛЕКТ (м. Львів)

про: стягнення не сплачених у добровільному порядку штрафу у розмірі 68000,00 грн. та пені у розмірі 68000,00 грн.

Суддя: Пазичев В.М.

При секретарі: Вашкевич Н.І.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - дов. № 22 від 25.10.2017 року.

від відповідача: не з'явився.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до Товариства з обмеженою відповідальністю ХІМ-КОМПЛЕКТ про стягнення несплачених у добровільному порядку штрафу у розмірі 68000,00 грн. та пені у розмірі 68000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 18.10.2017 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 24.10.2017 року. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 24.10.2017 року відкладено розгляд справи на 07.11.2017 року, у зв'язку з відсутністю представників сторін. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 07.11.2017 року відкладено розгляд справи на 27.11.2017 року, у зв'язку з відсутністю представника відповідача.

Позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 18.10.2017 року, про відкладення розгляду справи від 24.10.2017 року, від 07.11.2017 року не виконав, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

Відповідач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 18.10.2017 року, про відкладення розгляду справи від 24.10.2017 року, від 07.11.2017 року не виконав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення вх. № 39858/17, повернуте на адресу суду із відміткою про отримання, що знаходяться у матеріалах справи, а явка якого була визнана судом обов'язковою.

Відповідно до ст.ст. 67 та 77 ГПК України, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 15 липня 2013 року по справі № 6/175(2010).

Нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі. Тому, неможливість представника учасника процесу бути присутнім у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права учасника щодо можливості скористатися правами ст. 28 ГПК України та ст. 244 ЦК України.

Абзацом першим пункту 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 року передбачено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За наведених обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в матеріалах справи документами, запобігаючи одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

При цьому, судом взято до уваги приписи пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вчиненої в Римі 04.11.1950 р., ратифікованої Україною 17.07.1997 р. (набрала чинності для України 11.09.1997 р.), якими гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків, зокрема, цивільного характеру. Одночасно, реалізація "права на суд", передбаченого Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., відповідно до практики Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого, згідно із ст. 32 Конвенції, поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї, включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Буланов та Купчик проти України» заяви №№ 7714/06, 23654/08 від 09.12.201 0р., «Чуйкіна проти України» № 28924/04 від 13.01.2011 р.).

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути спір, відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними у справі матеріалами, при відсутності представників відповідача.

Відповідно до ст. 85 ГПК України, вступну і резолютивну частини рішення виготовлено, підписано та оголошено 27.11.2017 року.

Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

Як зазначено у позовній заяві, відповідно до ст. 3 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» , основним завданням названого Комітету є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Для реалізації завдань, покладених на Антимонопольний комітет України, в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі утворюються територіальні відділення Антимонопольного комітету України, повноваження яких визначаються названим Комітетом у межах його компетенції. Повноваження територіальних відділень Антимонопольного комітету України визначаються цим Законом, іншими актами законодавства (частини перша і друга статті 12 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» ).

Відповідно до ст.ст. 7, 12 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» , Антимонопольний комітет України та його територіальні відділення здійснюють контроль за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції.

Статтею 25 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» передбачено, що з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання Комітет, територіальні відділення Комітету, у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами, подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про стягнення несплачених у добровільному порядку штрафів та пені.

Рішенням адміністративної колегії Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 18.12.2015 року № 22 у справі № 05-03/12-15 (надалі - рішення адмінколегії Відділення) визнано, що Товариство з обмеженою відповідальністю ЕНЕРГОХІМСЕРВІС (переможець) та Товариство з обмеженою відповідальністю ХІМ-КОМПЛЕКТ (учасник), узгодивши свою конкурентну поведінку під час участі в торгах по закупівлі Пластмаси інші, у первинних формах; смоли іонообміні (флокулянт) , які проводив Відокремлений підрозділ Рівненська АЕС ДП НАЕК Енергоатом у вересні 2014 року, вчинили порушення, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України Про захист економічної конкуренції , у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів (тендерів).

За вказане порушення на ТОВ ХІМ-КОМПЛЕКТ , відповідно до абзацу другого частини другої статті 52 Закону України Про захист економічної конкуренції , накладено штраф в розмірі 68 000 (шістдесят вісім тисяч) гривень.

Рішення про накладення штрафу ТОВ ХІМ-КОМПЛЕКТ отримало 29.12.2015 р., тому кінцевий термін сплати штрафу припадав на 27.02.2016 р.

Позивач зазначає, що 09.02.2016 р. ТОВ ХІМ-КОМПЛЕКТ звернулось до територіального відділення із листом щодо відстрочки терміну сплати накладеного штрафу до кінця 2016 р., в зв'язку з необхідністю накопичення необхідної суми для сплати штрафу (лист від 09.02.2016 р. № 1-05/02). 10.02.2016 р. Відділення прийняло рішення № 2 щодо відстрочення терміну сплати штрафу до 31.12.2016 р. Отже, ТОВ ХІМ-КОМПЛЕКТ повинно було сплатити 68 000,00 грн. штрафу до 31.12.2016 року включно.

Відповідно до частини 8 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» , протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати до Відділення документи, що підтверджують сплату штрафу. Однак, жодних платіжних документів зі сторони відповідача на адресу Відділення не надходило.

Виходячи з приписів частини 5 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» , виникла необхідність нарахувати пеню за прострочення сплати штрафу у розмірі 68 000,00 грн. за період з 01.01.2017 року по 06.10.2017 року - 278 календарних днів: за період з 01.01.2017 року по 06.10.2017 року - 278 календарних днів:

Сума штрафу - 68 000,00 грн.

1,5% становить - 1020,00 грн.

Кількість прострочених днів: 278 (за період з 01.01.2017 року по 06.10.2017 року)

Пеня становить: 278 х 1020 = 283 560,00 грн.

Вказаний розмір пені перевищує розмір штрафу в сумі 68 000,00 грн. згідно рішення адміністративної колегії Відділення від 18.12.2015 року № 22.

Абзацом 1 частини 5 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено, що розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України, тобто - 68 000 грн. 00 коп.

Таким чином, ТОВ «ХІМ-КОМПЛЕКТ» зобов'язане сплатити пеню в сумі 68 000,00 грн. за прострочення сплати штрафу згідно рішень адмінколегії від 18.12.2015 року № 22 у справі № 05-03/12-15.

Відповідач, всупереч вимогам суду, позовні вимоги у встановленому чинним законодавством України порядку не спростував, належних та допустимих доказів виконання своїх господарських зобов'язань не подав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Відносини, які виникли між сторонами, регулюються положеннями Господарського кодексу України, Закону України «Про захист економічної конкуренції» , Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» , Законом України «Про Антимонопольний комітет України» .

Згідно з частинами першою та шостою статті 40 Господарського кодексу України, державний контроль за дотриманням антимонопольно-конкурентного законодавства, захист інтересів підприємців та споживачів від його порушень здійснюються Антимонопольним комітетом України відповідно до його повноважень, визначених законом. Антимонопольний комітет України та його територіальні відділення у встановленому законом порядку розглядають справи про недобросовісну конкуренцію та інші справи щодо порушення антимонопольно-конкурентного законодавства, передбачені законом.

Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. Антимонопольний комітет України і його територіальні відділення становлять систему органів Антимонопольного комітету України, яку очолює Голова Комітету. Рішення адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України приймається від імені територіального відділення Антимонопольного комітету України (згідно з положеннями статей 1, 6, 121 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» ).

Відповідно до частини другої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» , рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» , розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.

Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Відповідно до частини третьої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (надалі - Закон), особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Відповідно до частини першої статті 56 Закону, рішення органів Комітету надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

Відповідно до частини восьмої статті 56 Закону, протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати до Відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

Відповідно до частини п'ятої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Відповідно до частин сьомої і дев'ятої статті 56 Закону, у разі несплати штрафу та пені, у строки, передбачені рішенням, органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню у судовому порядку; суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до державного бюджету.

Відповідно до статті 25 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» , з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання Комітет, територіальні відділення Комітету у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про зобов'язання виконати рішення органів Комітету та стягнення несплачених у добровільному порядку штрафів та пені.

Відповідно до частини першої статті 116 Господарського процесуального кодексу України, виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом; наказ видається стягувачеві або надсилається йому після набрання судовим рішенням законної сили; за виконавчим документом про стягнення в дохід держави коштів або про вчинення інших дій на користь чи в інтересах держави від її імені виступає орган, за позовом якого судом винесено відповідне рішення, або орган державної влади (крім суду), який відповідно до закону прийняв таке рішення.

Судом встановлено, що рішенням від 18.12.2015 року № 22 у справі № 05-03/12-15 (надалі - рішення адмінколегії Відділення) визнано, що Товариство з обмеженою відповідальністю ЕНЕРГОХІМСЕРВІС (переможець) та Товариство з обмеженою відповідальністю ХІМ-КОМПЛЕКТ (учасник), узгодивши свою конкурентну поведінку під час участі в торгах по закупівлі Пластмаси інші, у первинних формах; смоли іонообміні (флокулянт) , які проводив Відокремлений підрозділ Рівненська АЕС ДП НАЕК Енергоатом у вересні 2014 року, вчинили порушення, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України Про захист економічної конкуренції , у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів (тендерів).

За вказане порушення на ТОВ «ХІМ-КОМПЛЕКТ» , відповідно до абзацу другого частини другої статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» , накладено штраф в розмірі 68 000 (шістдесят вісім тисяч) гривень.

Згідно частини 2 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» , рішення органів Антимонопольного комітету України є обов'язковим до виконання.

Відповідно до частини 2 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» , особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

За вказане порушення на ТОВ ХІМ-КОМПЛЕКТ , відповідно до абзацу другого частини другої статті 52 Закону України Про захист економічної конкуренції , накладено штраф в розмірі 68 000 (шістдесят вісім тисяч) гривень.

Рішення про накладення штрафу ТОВ ХІМ-КОМПЛЕКТ отримало 29.12.2015 р. кінцевий термін сплати штрафу припадав на 27.02.2016 р.

09.02.2016 р. ТОВ ХІМ-КОМПЛЕКТ звернулось до територіального відділення із листом щодо відстрочки терміну сплати накладеного штрафу до кінця 2016 р., в зв'язку з необхідністю накопичення необхідної суми для сплати штрафу (лист від 09.02.2016 р. № 1-05/02).

10.02.2016 р. Відділення прийняло рішення № 2 щодо відстрочення терміну сплати штрафу до 31.12.2016 р.

Отже, ТОВ ХІМ-КОМПЛЕКТ повинно було сплатити 68 000,00 грн. штрафу до 31.12.2016 року включно.

Відповідно до частини 8 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» , протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати до Відділення документи, що підтверджують сплату штрафу. Однак, жодних платіжних документів зі сторони відповідача на адресу Відділення не надходило.

Крім того, відповідно до частини першої статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» , заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

До територіального відділення антимонопольного комітету не надходили ні позовна заява щодо оскарження даного рішення, ні ухвали суду про порушення провадження у справі.

Відповідно до частини 5 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено, що за кожен день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу.

Абзацами третім - п'ятим частини 5 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено зупинення нарахування пені на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду. Тобто, тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд.

Отже, виходячи з приписів частини 5 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» , виникла необхідність нарахувати пеню за прострочення сплати штрафу у розмірі 68 000,00 грн. за період з 01.01.2017 року по 06.10.2017 року - 278 календарних днів.

Півтора відсотка від суми штрафу у розмірі 68 000,00 грн. становить 1020,00 грн. Отже, розмір пені за 278 прострочених календарних днів становить 283560,00 грн.

Абзацом 1 частини 5 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено, що розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України, тобто - 68 000,00 грн.

Відповідно до частини дев'ятої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» , суми стягнених штрафів та пені зараховуються до державного бюджету.

Відповідно до частини сьомої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» , у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені, органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку. Складання акту звірки взаєморозрахунків не передбачено вимогами Закону України «Про захист економічної конкуренції» , оскільки між позивачем та відповідачем не можуть здійснюватись жодні взаєморозрахунки, а у відповідності до вимог Закону, як зазначено вище, органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням .

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Належних доказів наявності передбачених законом підстав для звільнення відповідача від відповідальності суду не надано.

На час розгляду справи, відповідач не подав докази сплати штрафу та пені в повному обсязі, позовні вимоги не спростував, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідач позовні вимоги не заперечив та не спростував, суд прийшов до висновку, що позов Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до Товариства з обмеженою відповідальністю «ХІМ-КОМПЛЕКТ» про стягнення несплачених у добровільному порядку штрафу у розмірі 68000,00 грн. та пені у розмірі 68000,00 грн., є обґрунтованим та підлягає до задоволення.

Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір» , судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» , судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» , ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальних заробітних плат.

Як доказ сплати судових витрат, позивач подав платіжне доручення № 158 від 25.09.2017 року на суму 2040,00 грн. про сплату судового збору.

Господарські витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 4 3 , 33, 43, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов - задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ХІМ-КОМПЛЕКТ» (79040, Львівська обл., м. Львів, вул. Городоцька 280, код ЄДРПОУ 36047305) штраф у розмірі 68 000 (шістдесят вісім тисяч) грн. 00 коп. та пеню у розмірі 68 000 (шістдесят вісім тисяч) грн. 00 коп. згідно рішення адміністративної колегії Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 18.12.2015 року № 22 у справі № 05-03/12-15. Вказані суми перерахувати на рахунок отримувача УДКСУ у Залізничному р-ні м.Львова, банк отримувача ГУДКСУ у Львівській області, МФО 825014, р/р 31213206700003 за кодом економічної класифікації доходів (КЕКД) 21081100 "Адміністративні штрафи та інші санкції" (символ звітності 106). Призначення платежу; *; 106; код ЄДРПОУ платника 36047305.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ХІМ-КОМПЛЕКТ» (79040, Львівська обл., м. Львів, вул. Городоцька 280, код ЄДРПОУ 36047305) на користь Рівенського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (33000, м. Рівне, вул. Пластова (Остафова), 27, код ЄДРПОУ 22568652) суму сплаченого судового збору в розмірі 2040 (дві тисячі сорок) грн. 00 коп.

4. Накази видати, в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Суддя Пазичев В.М.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 01.12.2017 року