Рішення

від 29.11.2017 по справі 916/1253/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" листопада 2017 р.Справа № 916/1253/17

Господарський суд Одеської області у складі:

головуючий суддя Никифорчук М.І.

суддя Степанова Л.В.

суддя Рога Н.В

при секретареві Аганіні В.Ю.

за участю представників сторін :

від прокуратури: ОСОБА_1, посвідчення № 048039 від 27.09.2017р.;

від позивача (Одеська ОДА): ОСОБА_2 за довіреністю № 01/02-42/289 від 23.01.2017р.;

від позивача (Білгород-Дністровська РДА Одеської області): не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №916/1253/17

За позовом: Білгород-Дністровської місцевої прокуратури; в особі, якою є Одеська обласна державна адміністрація; в особі, якою є Білгород-Дністровська районна державна адміністрація Одеської області;

до відповідача: ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "ГЛАВБУД"

про стягнення, розірвання договору оренди та зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в :

Керівник Білгород-Дністровської місцевої прокуратури Одеської області в особі Одеської обласної державної адміністрації в особі Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області звернуся до господарського суду із позовом до ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Главбуд (далі - Відповідач) про стягнення, розірвання договору оренди та зобов'язання вчинити певні дії.

Свої вимоги прокурор грунтує тим, що Відповідач систематично не сплачує орендну плату за договором оренди земельної ділянки, у зв'язку з чим договір оренди за рішенням суду підлягає розірванню.

З підстав ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України Про прокуратуру , прокурор просить позов задовольнити.

Відповідач в засідання суду не з'явився, був повідомлений про час та місіце розгялядння справи належним чином (поштові повідомлення у справі).

Відповідно до п.3.9.1 Постанови Пленум Вищого Господарського Суду України від 26 грудня 2011 року N 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» , - 3.9.1. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81 1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідач відзив на позов не надав, тому справа розглянута за правилами ст. 75 ГПК України.

Ухвалою суду від 19.07.2017р. строк розгляду справи №916/1253/17 продовжено за клопотання позивача на 15 днів.

Ухвалою суду від 14.08.2017р. справа № 916/1253/17 призначена до колегіального розгляду.

15.08.2017р. вказана справа прийнята до провадження у складі колегії: головуючого судді Никифорчука М.І., суддів Рога Н.В. та Малярчук І.А.

У зв'язку з перебуванням члена колегії Малярчук І.А. з 25.09.2017р. по 13.10.2017р. у відпустці, згідно розпорядження керівника аппарату суду №889 від 09.10.2017р., призначено повторний автоматичний розподіл справи №916/1253/17 для внесення змін до складу колегії суддів.

Ухвалою суду від 10.10.2017р. справа №916/1253/17 прийнята до провадження у колегією суддів у складі: головуючого судді Никифорчука М.І., суддів Степанової Л.В. та Рога Н.В.

Ухвалою суду від 10.10.2017р. зустрічну позовну заяву (вх. ГСОО №2527/17) ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "ГЛАВБУД" про визнання недійсним договору оренди по справі №916/1253/17 повернуто заявнику без розгляду.

26.10.2017р. до суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "ГЛАВБУД" на ухвалу суду від 10.10.2017р. про повернення зустрічної позовної заяви без розгляду, в результаті чого, ухвалою від 26.10.2017р. провадження у справі №916/1253/17 зупинено.

08 листопада 2017р. до Господарського суду Одеської області надійшли матеріали справи № 916/1253/17 за позовом Білгород-Дністровської місцевої прокуратури в особі, якою є Одеська обласна державна адміністрація в особі, якою є Білгород-Дністровська районна державна адміністрація Одеської області до відповідача ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "ГЛАВБУД" про стягнення, розірвання договору оренди та зобов'язання вчинити певні дії.

В засіданні суду 29 листопада 2017р. за правилами ст. 85 ГПК України, у присутності представників прокуратури та позивача (Одеської ОДА), оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників прокуратури та позивача, господарський суд встановив наступне.

Розпорядженням Білгород-Дністровської районної державної адміністрації від 11.07.2007р. № 1189/2007 Відповідачеві надано земельну ділянку площею 8,163 га, в тому числі: 8,163 га під низинними болотами із земель водного фонду, яка розташована на відстані 170 м. від Маякського мосту, на правому березі річки Дністер, Білгород-Дністровського району, Одеської області, за межами населених пунктів, в довгострокову оренду строком на 25 років, для організації зони відпочинку рибалок Човнової станції .

На підставі вказаного розпорядження між Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією та Відповідачем 30.11.2007р. укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 8,163 га, у тому числі 8,163 га боліт верхових із земель водного фонду строком на 25 років, яка розташована на відстані 170 м. від Маякського мосту, на правому березі річки Дністер, Білгород-Дністровського району Одеської області, за межами населених пунктів для організації зони відпочинку рибалок Човнової станції , зареєстрований у Білгород-Дністровському районному відділі ДП ЦДЗК Одеської регіональної філії, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 30.11.2007 за №040751500030. ( далі - Договір )

Рішенням господарського суду Одеської області від 21.10.2015 у справі № 916/2340/15, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 14.12.2015, задоволено позов заступника Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Білгород-Дністровської районної державної адміністрації до Відповідача та внесено зміни до договору оренди землі від 30.11.2007 року, укладеного між Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією та ТОВ Главбуд , зареєстрованому у Білгород-Дністровському районному відділі ДП ЦДЗК Одеської регіональної філії (запис від 30.11.2007 за № 040751500030) а саме: викладено пункт 3 договору оренди земельної ділянки у наступній редакції: Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 5722669,76 грн. (п'ять мільйонів сімсот двадцять дві тисячі шістсот шістдесят дев'ять гривень сімдесят шість копійок); викладено пункт 7 договору оренди земельної ділянки у наступній редакції: Орендна плата вноситься орендарем в розмірі 228906,79 грн. (двісті двадцять вісім тисяч дев'ятсот шість гривень сімдесят девять копійок) за кожен рік оренди; пункт 8 договору оренди земельної ділянки виключено.

Прокурор зазначає, що Відповідач систематично не сплачує орендну плату за договором оренди земельної ділянки, у зв'язку з чим договір оренди за рішенням суду підлягає розірванню, виходячи з наступного.

За п. 10 Договору оренди орендна плата вноситься у такі строки: щомісячно не пізніше 15 числа місяця слідуючого за звітним на рахунок Білгород- Дністровської районної державної адміністрації.

Згідно з п. 23 Договору оренди земельної ділянки орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку.

Відповідно до п. 26 Договору оренди орендар зобов'язується виконувати встановлені щодо об'єкта оренди зобов'язання, додержуватись вимог, встановлених Законом України Про оренду землі , виконувати обов'язки відповідно до умов договору та Земельного кодексу України.

Згідно з п. 33 Договору оренди дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яка істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Пунктом 2.23 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин № 6 від 18.05.2011 роз'яснено, що розглядаючи справи зі спорів про розірвання договору оренди з підстав заборгованості з орендної плати, потрібно мати на увазі, що згідно зі статтями 1,13 Закону України Про оренду землі основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. Разом з тим, доводи про наявність заборгованості з орендної плати мають підтверджуватись належними доказами, наприклад, довідкою, виданою державною податковою інспекцією про наявність (або відсутність) заборгованості за земельним податком та орендною платою.

Згідно листа фінансового управління Білгород-Дністровської районної державної адміністрації від 12.04.2017 № 157/05-05 заборгованість з орендної плати ТОВ Главбуд становить 91214,95 грн.

З інтегрованих карток з орендної плати за землю ТОВ Главбуд , наданих згідно листа Чорноморської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області від 23.03.2017 № 1154/15-03-12-03-19, заборгованість у відповідача мала місце ще з 31.12.2014.

ТОВ Главбуд у порушення п. 10 договору оренди земельної ділянки не здійснювало щомісячну сплату орендної плати.

Зокрема, у 2015 році та у січні-березні 2016 року платником не здійснювалась сплата орендної плати взагалі.

З квітня по грудень 2016 року ТОВ Главбуд платіжними операціями сплачено до бюджету лише частину боргу, станом на 31.12.2016 за відповідачем рахувалась заборгованість у розмірі 27265,97 грн.

У поточному році ТОВ Главбуд орендна плата не вносилась.

Крім того, ТОВ Главбуд у податковій декларації з плати за землю за 2017 рік, незважаючи на встановлений пунктом 7 договору оренди розмір орендної плати (станом на 2017 рік становить 347704,84 грн.) зазначено суму податкового зобов'язання у вигляді річної суми орендної плати за рік у розмірі лише 242641,20 грн.

Таким чином, заборгованість зі сплати орендної плати у ТОВ Главбуд виникла з 2014 року, що свідчить про систематичне порушення орендарем умов договору оренди земельної ділянки та небажання сплачувати орендну плату у встановленому договором оренди земельної ділянки розмірі.

Згідно рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 за №3-рп\99, інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор або його заступник у кожному випадку самостійно визначає, в чому саме полягає порушення інтересів держави в конкретних правовідносинах, які підлягають вирішенню в судовому порядку.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з частковою державною власністю у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й у діяльності приватних підприємств, товариств.

Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин.

В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інш.) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності України, гарантування її державної, економічної безпеки, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання.

Відповідно до пункту 3 статті 131-1 Конституції України на прокуратуру України покладено представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що ^ визначені законом. В тому числі такі випадки передбачені ст. 23 Закону України Про & прокуратуру .

Стаття 2 ГПК України у випадках, встановлених законом, передбачає, що прокурор може звертатися до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб, або державних чи суспільних інтересів та брати участь у цих справах. Але інтереси територіальної громади є складовою частиною державних інтересів.

Згідно пункту 1 резолютивної частини вищезазначеного рішення Конституційного суду України, прокурори та їх заступники подають позовні заяви саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ, організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності. Прокурор або його заступник самостійно визначає і обгрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави.

Як вбачається з пункту 2 резолютивної частини вищезазначеного рішення Конституційного суду України, під поняттям орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Відповідно до ст. 14 Конституції України, ч. 1 ст. 148 ГК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави та об'єктом права власності українського народу. Від імені народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 80 ЗК України суб'єктами права власності на землю є, зокрема, держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

Статтею 84 ЗК України передбачено, що у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Несплата орендної плати у строки, визначені умовами договору оренди земельної ділянки, свідчить про ігнорування орендарем умов договору оренди та положень законодавства. Відсутність надходжень до місцевого бюджету коштів від сплати орендної плати негативно впливає на формування дохідної частини бюджету та можливості здійснення видатків на вирішення місцевих проблем.

Таким чином, порушення відповідачем умов договору оренди земельної ділянки в частині несплати орендної плати завдає шкоду державній власності, розпорядником якої є Білгород-Дністровська районна державна адміністрація.

Водночас, районна державна адміністрація, як сторона за договором оренди, неналежним чином здійснює надані законом та умовами договору оренди повноваження щодо ініціювання питання щодо розірвання договору оренди земельної ділянки у судовому порядку.

Відповідно до ч. З ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Вказаним і обумовлюється необхідність представництва прокурором інтересів держави в особі Білгород-Дністровської районної державної адміністрації.

Необхідність представництва інтересів держави в особі Одеської обласної державної адміністрації обумовлюється необхідністю повернення земельної ділянки до земель державної власності згідно з положеннями ч. 1 ст. 34 Закону України Про оренду землі , розпорядником яких є облдержадміністрація, оскільки відповідно до ч. 5 ст. 122 ЗК України обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Відповідно до пункту 3 договору оренди нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 5722669,76 грн.

Станом на 2017 рік нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнтів індексації за 2015-2016 роки становить 5722669,76 грн. х 1,433 х 1,06 = 8692620,91 грн.

Дослідивши та проаналізувавши надані докази, проаналізувавши приписи законодавства, що регулюють правовідносини по даному спору, господарський суд прийшов до висновку про задоволення позову виходячи з такого.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються письмовими і речовими доказами.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій -це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу

У відповідності до ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та ст. 509 ЦК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько- господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 16 ЦК України, частиною 2 статті 20 ГК України одним із способів захисту права є примусове виконання обов'язку в натурі (присудження до виконання обов'язку в натурі).

Відповідно до ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів а застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) ' передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для -> здійснення господарської діяльності.

Частиною 6 вказаної норми передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, ^ передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 783 ЦК України передбачено, що наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо: 1) наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; 2) наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; 3) наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; 4) наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

В статті 782 ЦК України закріплено, що наймодавець має право відмовитись від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Відповідно до ст. 284 ГК України орендна плата є істотною умовою договору оренди.

Пунктом 1 статті 286 ГК України встановлено, що орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Відповідно до п. 1 статті 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Статтею 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Цивільне законодавство базується на принципі обов'язкового виконання сторонами зобов'язань за договором. За загальними правилами, закріпленими у частині першій статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

З правового аналізу вказаної норми вбачається, що підставою зміни або розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору є істотне порушення договору другою стороною. Оцінка порушення договору як істотного має здійснюватись судом з урахуванням того, що істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору.

Частиною 6 вказаної статті передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ч. З ст. 291 ГК України, договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 ГК України.

Частиною 1 статті 188 Господарського кодексу України та статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24, 25 цього Закону та умов договору.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 629 ЦК України обумовлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати свої зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

В свою чергу, підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати (пункт б статті 141 ЗК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України Про оренду землі у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має право утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Умови порядок внесення орендної плати передбачені і самим договором оренди земельної ділянки.

Як встановлено судом та випливає з матеріалів справи, між Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією та Відповідачем укладений вищевказаний Договір на 25 років.

На час прийняття рішення господарським судом 29.11.2017 р. доказів розірвання, припинення, оспорювання, визнання недійсним і т. інше вказаного Договору, а також доказів оспорювання, визнання недійсним, скасування і т. інш. розпорядження Білгород-Дністровської районної державної адміністрації від 11.07.2007р. № 1189/2007 сторонами у справі не надано. Отже вони є чинними.

Як свідчать матеріали справи, Відповідач систематично не сплачує орендну плату за цим Договором з 31.12.2014 р., що є порушенням як умов самого Договору так і приписів ст.ст, 525, 526 ЦК України які забороняють односторонню відмову від виконання Договору.

Про це свідчать лист фінансового управління Білгород-Дністровської районної державної адміністрації від 12.04.2017 № 157/05-05 та інтегровані картки з орендної плати за землю ТОВ Главбуд , наданих згідно листа Чорноморської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області від 23.03.2017 № 1154/15-03-12-03-19.

У зв'язку з несплатою орендної платі за Договором за Відповідачем утворилась заборгованість в розмірі 91214,95 грн.

Доказів оспорювання вказаного листа фінансового управління Білгород-Дністровської районної державної адміністрації та інтегрованої картки з орендної плати за землю ТОВ Главбуд не надано. Отже, суд приймає їх до уваги як достовірні та достеменні докази.

За п. 10 Договору оренди орендна плата вноситься у такі строки: щомісячно не пізніше 15 числа місяця слідуючого за звітним на рахунок Білгород- Дністровської районної державної адміністрації.

Згідно з п. 23 Договору оренди земельної ділянки орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку.

Відповідно до п. 26 Договору оренди орендар зобов'язується виконувати встановлені щодо об'єкта оренди зобов'язання, додержуватись вимог, встановлених Законом України Про оренду землі , виконувати обов'язки відповідно до умов договору та Земельного кодексу України.

Згідно з п. 33 Договору оренди дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яка істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

З вищенаведеного випливає, що у відповідача наявна заборгованість по орендній платі за Договором, внаслідок невиконання ним обов'язків за Договором, що є істотним порушенням умов Договору і як слід, підставою для його розірвання.

Відповідачем зворотнього в порядку ст. 33 ГПК України не доведено.

За таких обставин, господарський суд, аналізуючи приведене у сукупності, вважає вимоги прокурора доведеними і обгрунтованими і тому підлягаючими задоволенню повністю.

Керуючись ст. ст. 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Главбуд (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, буд. 12, код ЄДРПОУ 25050789) на користь Білгород-Дністровської районної державної адміністрації (67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Леона Попова, буд. 24, код ЄДРПОУ 04056813) заборгованість зі сплати орендної плати у розмірі 91214 (дев'яносто одна тисяча двісті чотирнадцять) грн. 95 коп.

3. Розірвати договір оренди земельної ділянки загальною площею 8,163 га, у тому числі 8,163 га боліт верхових із земель водного фонду, яка розташована на відстані 170 м. від Маякського мосту, на правому березі річки Дністер, Білгород-Дністровського району, Одеської області, за межами населених пунктів, укладений 30.11.2007р. між Білгород- Дністровською районною державною адміністрацією (67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Леона Попова, буд. 24, код ЄДРПОУ 04056813) та товариством з обмеженою відповідальністю Главбуд (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, буд. 12, код ЄДРПОУ 25050789) для організації зони відпочинку рибалок Човнової станції строком на 25 років, зареєстрований у Білгород-Дністровському районному відділі ДП ЦДЗК Одеської регіональної філії, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 30.11.2007 за № 040751500030.

4. Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю Главбуд (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, буд. 12, код ЄДРПОУ 25050789) повернути до земель державної власності земельну ділянку загальною площею 8,163 га, у тому числі 8,163 га боліт верхових із земель водного фонду, яка розташована на відстані 170 м. від Маякського мосту, на правому березі річки Дністер, Білгород-Дністровського району, Одеської області.

5. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Главбуд (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, буд. 12, код ЄДРПОУ 25050789) на користь Прокуратури Одеської області (65026, м. Одеса вул. Пушкінська, 3, код ЄДРПОУ 03528552, розрахунковий рахунок № 35213085000564 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172) судовий збір у сумі 133589 (сто тридцять три тисячі п'ятсот вісімдесят дев'ять) грн. 31 коп.

Рішення Господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст. 85 ГПК України.

Повний текст рішення складенота підписано 04 грудня 2017 р.

Головуючий суддя М.І. Никифорчук

Суддя Л.В. Степанова

Суддя Н.В. Рога