Постанова

від 29.11.2017 по справі 905/462/17

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

29.11.2017 справа №905/462/17

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий: судді за участю представників сторін: від позивача: від відповідача: від третіх осіб: ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 Не з'явився Не з'явився Не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Алтис-Строй» , м.Маріуполь, Донецька область на рішення господарського суду Донецької області від 26.04.2017р. (повний текст складено та підписано 26.04.2017р.)

у справі№905/462/17 (суддя Бойко І.А.)

за позовомОСОБА_4 освіти Волноваської районної державної адміністрації, м. Волноваха, Донецька область до треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Алтис-Строй» , м.Маріуполь, Донецька область 1.Відділ капітального будівництва Волноваської райдержадміністрації, м.Волноваха, Донецька область; 2. Товариство з обмеженою відповідальністю «ОАЗИС» , м. Волноваха, Донецька область простягнення 128 172,66 грн. ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Донецької області від 26.04.2017р. у справі №905/462/17 позовні вимоги ОСОБА_4 освіти Волноваської районної державної адміністрації, м. Волноваха, Донецька область до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алтис-Строй» , м.Маріуполь, Донецька область за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_4 капітального будівництва Волноваської райдержадміністрації, м.Волноваха, Донецька область та Товариства з обмеженою відповідальністю «ОАЗИС» , м. Волноваха, Донецька область про стягнення заборгованості у розмірі 128 172,66 грн., яка складається з суми збитків у розмірі невикористаного авансу - 115 169,64грн. та пені у розмірі 13003,02грн. - задоволені у повному обсязі.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Алтис-Строй» , м.Маріуполь, Донецька область подана апеляційна скарга, відповідно до якої останнє просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Зокрема, скаржник вважає, що суд першої інстанції прийняв рішення з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки не прийняв до уваги розбіжності у сумах та обсягах фактично виконаних робіт з огляду на надані відповідачем докази.

Представники сторін та третіх у осіб у судове засідання не з'явились. Відповідно до вимог апеляційної скарги та додаткових пояснень, відповідач підтримав вимоги апеляційної скарги та просив скасувати рішення суду першої інстанції.

Представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, про що також зазначав у наданому суду відзиві.

Зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України - справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і переглядає законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Перевіркою матеріалів справи встановлено наступне.

ОСОБА_4 освіти Волноваської районної державної адміністрації, м.Волноваха, Донецька область звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алтис-Строй» , м.Маріуполь, Донецька область за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_4 капітального будівництва Волноваської райдержадміністрації, м.Волноваха, Донецька область та Товариства з обмеженою відповідальністю «ОАЗИС» , м. Волноваха, Донецька область про стягнення заборгованості у розмірі 128 172,66 грн., яка складається з суми збитків за невикористаний аванс у розмірі 115 169,64грн. та пені у розмірі 13003,02грн.

Позовні вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алтис-Строй» , м.Маріуполь, Донецька область мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору будівельного підряду №456 від 05.10.2016р.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх доведеності та обгрунтованості з огляду на підтвердження матеріалами справи перерахування попередньої оплати за підрядні роботи у розмірі 141 631,52 грн. та фактичним обсягом виконаних відповідачем робіт на суму 26461,88 грн. За висновком суду, оскільки відповідач не надав доказів повернення безпідставно набутих коштів у розмірі 128172,66грн., зазначена сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи заявника апеляційної скарги, повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду підлягає скасуванню з наступних підстав.

Так, 05.10.2016р. між ОСОБА_4 освіти Волноваської районної державної адміністрації, м. Волноваха, Донецька область (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Алтис-Строй» , м.Маріуполь, Донецька область (підрядник) укладено договір будівельного підряду №456 від 05.10.2016р. (договір), в порядку та на умовах якого підрядник зобов'язується на свій ризик виконати та здати замовнику в установлений Договором строк закінчені будівельні роботи/об'єкт будівництва з Капітального ремонту міні-футбольного поля у Волноваському ліцеї, за адресою: м.Волноваха, вул.Гвардійська, 3 , а замовник зобов'язується надати підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну та дозвільну документацію, прийняти від підрядника роботи (п. 1.1. договору).

Відповідно до частин 1 та 2 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

За приписами ч.1 ст.854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Дослідивши укладений договір, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є договором підряду, який підпадає під правове регулювання норм глави 61 Цивільного кодексу України.

Згідно договору, вартість робіт складає 472 105,05 грн., у т.ч. ПДВ - 78684,17 грн. Ціна Договору визначається у кошторисі, який є невід'ємною частиною Договору. Джерело фінансування державний бюджет (п.2.1).

Відповідно до п.4.1. Договору, строки виконання робіт встановлюється з 05.10.2016р. по 30.11.2016р.

Умовами п.4.2. Договору визначено, що невід'ємною частиною Договору є Календарний графік виконання робіт (надалі - Календарний графік робіт), в якому визначаються дати початку та затвердження всіх видів (етапів, комплексів) робіт, обумовлених Договором.

Пунктом 4.3. договору передбачено, що датою завершення робіт вважається дати їх прийняття замовником.

Строки виконання робіт можуть бути змінені з внесенням відповідних змін до договору та календарного графіку робіт в разі: виникнення обставин непереборної сили; невиконання або неналежного виконання замовником своїх зобов'язань (порушення умов фінансування, несвоєчасне надання будівельного майданчика (фронту робіт), проектної документації, ресурсів); внесення змін до проектної документації; дій третіх осіб, що унеможливлюють належне виконання робіт, за винятком випадків, коли ці дії зумовлені залежними від підрядника обставинами; виникнення інших обставин, що можуть вплинути на строки виконання робіт/об'єкта (п.4.5).

За умовами п.12.1., п.12.1.1. Договору, Замовник має право відмовитися від прийняття закінчених робіт (об'єкта будівництва) у разі виявлення недоліків, які виключають можливість їх (його) використання відповідно до мети, зазначеної у проектній документації за Договором і не можуть бути усунені Підрядником, Замовником або третьою особою.

Перед початком робіт замовник перераховує Підряднику аванс у розмірі 30 (тридцяти) відсотків від суми договору (141 631,52 грн., з ПДВ) для придбання матеріалів та ПММ (п.13.1. Договору).

Умовами п.13.3. Договору визначено, що оплата виконаних робіт здійснюється замовником у безготівковій формі шляхом перерахування встановленої у кошторисі суми на банківський рахунок підрядника згідно з Календарним графіком фінансування.

Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2016р., або до повного виконання сторонами їх зобов'язань (п.16.2. договору).

Як встановлено господарським судом, позивачем на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Алтис-Строй» , м.Маріуполь, Донецька область платіжним дорученням №180 від 21.10.2016р. перераховано попередню оплату (аванс) у розмірі 141 631,52 грн.

Відповідно до календарного графіку, підписаному сторонами договору, місяцем початку робіт визначений жовтень 2016р.

Однак, як зазначає позивач, всупереч календарному графіку, станом на 14.11.2016р. роботи за договором не виконувались, у зв'язку з чим ОСОБА_4 освіти Волноваської районної державної адміністрації 14.11.2016р. на адресу відповідача надіслано претензію №1029/01-21, відповідно до якої позивач наполягає негайно приступити до роботи, в протилежному випадку останній буде змушений ініціювати розірвання договору та вимагати повернення авансу.

Листом від 28.12.2016р. за №1253/01-21 позивач звернувся з проханням про надання до 28.12.2016р. акту виконаних робіт згідно договору №456 від 05.10.2016р. зі звітом про отриманий аванс в сумі 141 631,52 грн.

Претензією №1269/01-21 від 29.12.2016р. позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення отриманого авансу у розмірі 141 631,52 грн. та надання документів, які підтверджують фактичне виконання робіт (акт форми №КБ-2в).

В свою чергу, відповідачем на адресу позивача направлено претензію №03/9 від 18.01.2017р., відповідно до якої останній повідомив, що отримана попередня оплата підрядником використана за цільовим призначенням у повному обсязі, а тому поверненню не підлягає. Також, у вказаній претензії відповідач вимагав оплатити фактично виконані роботи на підставі довідки про вартість виконаних робіт та витрат за грудень 2016р. та акту №1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2016р. та рахунку-фактури №20 від 30.12.2016р., які надіслані на адресу позивача разом в зазначеною претензією.

Позивач, не погоджуючись з обсягом виконаних відповідачем робіт, склав порівняння даних акту виконанних робіт з даними проектно-кошторисної документації (а.с. 52 т.1), відповідно до якого, за твердженням позивача, обсяг фактично виконаних робіт склав 26 461,88грн. Враховуючи наведені обставини, позивач звернувся до суду з відповідним позовом про стягнення залишку невикористаного авансу у розмірі 115 169,64грн. На суму вказаного авансу позивачем нараховано пеню у розмірі 13 003,02грн.

В свою чергу, нормативно позовні вимоги обгрунтовані, зокрема ст. 22, 610, 611, 623 Цивільного кодексу України та ст. 224-225 Господарського кодексу України.

Тобто, невикористаний аванс у розмірі 115 169,64грн. позивач вважає збитками, які понесені останнім через завищення відповідачем вартості виконаних робіт, що було виявлено ОСОБА_4 капітального будівництва Волноваської райдержадміністрації, м.Волноваха, Донецька область та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОАЗИС» , м. Волноваха, Донецька область під час здійснення порівняльного аналізу та відповідності проведених робіт проектній документації.

Розглянувши позовні вимоги в цій частині, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 статті 849 Цивільного кодексу України, у разі якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Наразі, укладений між сторонами договір будівельного підряду №456 від 05.10.2016р. у встановленому законодавством порядку не розірвано, позивачем не надано доказів відмови від укладеного договору, оскільки волевиявлення щодо відмови від договору повинно бути виражено у спосіб, доступний для сприйняття контрагентом, у зв'язку з тим, що ця відмова припиняє дію договору, учасником якого він є.

В свою чергу, відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Згідно зі статтею 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

У відповідності до статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно ч.2. ст.224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені уповноваженою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які уповноважена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, визначений ст.225 Господарського кодексу України, зокрема:

- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

При цьому, умовами цивільно-правової відповідальності по відшкодуванню збитків за загальними правилами є:

1) протиправність поведінки;

2) збитки, як результат протиправної дії;

3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою і завданими збитками;

4) вина особи, що заподіяла збитки.

На ряду з зазначеним, цивільно-правова відповідальність по відшкодуванню збитків настає при наявності зазначених умов у сукупності.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Частиною 2 ст.623 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Тобто, вказані фактичні обставини викладаються у позовній заяві, як підстави позовних вимог та саме на позивача покладається обов'язок довести суду згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України наступне:

- по-перше, факт заподіяння йому збитків;

- по-друге, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов'язань;

- по-третє, причинно-наслідковий зв'язок між невиконанням зобов'язань та заподіяними збитками.

Таким чином, необхідними умовами для відшкодування збитків є доведення факту спричинення збитків саме тією особою, до якої висунуто вимогу про їх відшкодування. Крім того, заявлені до стягнення збитки мають бути завданими внаслідок порушення відповідачем цивільного права позивача у справі, а розмір збитків має перебувати у необхідному і безпосередньому причинному зв'язку із вчиненням відповідачем правопорушення. Тобто одна дія - протиправна поведінка особи (причина) має спричиняти виникнення певного наслідку - збитків у боржника.

Колегія суддів вважає, що позивачем не доведено протиправності поведінки відповідача у заподіянні збитків, оскільки ціна робіт погоджувалась сторонами у договорі, відповідачем здійснювалась закупівля будівельних матеріалів на виконання договору підряду, про що свідчить договір поставки, видаткові накладні, рахунки фактури (а.с.73-77 т.1). Також, проведення відповідачем будівельних робіт на спірному об'єкті не заперечується позивачем.

До матеріалів справи долучено акт приймання виконаних будівельних робіт №1 на загальну суму 140 893,61 грн., який підписано відповідачем в односторонньому порядку.

Відповідно до ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Одночасно, доказів визнання недійсними спірного акту виконаних робіт за договором підряду №456 від 05.10.2016р., який підписаний відповідачем в односторонньому порядку, матеріали справи не містять.

Отже, договір будівельного підряду №456 від 05.10.2016р. спрямований на реальне настання правових наслідків, укладений за волевиявленням сторін.

Виходячи з вищевикладеного, позивачем не доведено наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, в свою чергу суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача суми у заявленому позивачем розмірі.

При цьому, судом першої інстанції в резолютивній частині рішення невірно зазначено суму заявлених позовних вимог, оскільки з прохальної частини позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено до стягнення суму заборгованості у розмірі 128 172,66грн., яка складається з 115 619,64грн. (вартість невикористаного авансу) та 13 003,02р. суми пені.

Однак, вимога про стягнення суми пені, судом першої інстанції взагалі не розглядалась та не досліджувалась, оскільки резолютивна та мотивувальна частини оскаржуваного рішення не містить висновків суду в цій частині. В свою чергу, заяв про уточнення/зміну, збільшення/зменшення позовних вимог, матеріали справи не містять.

Таким чином, суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального та матеріального права, стягнувши з відповідача на користь позивача суму заборгованості у розмірі 128 172,66грн.

Крім того, як вбачається з мотивувальної частини тексту рішення, судом першої інстанції помилково застосовано положення ст.1212 Цивільного кодексу України щодо повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні, оскільки під час звернення з позовною заявою ОСОБА_4 освіти Волноваської районної державної адміністрації не посилався на зазначену норму права, як на обґрунтування своїх позовних вимог.

Разом з тим, приписи ст.1212 Цивільного кодексу України можуть бути застосовані лише у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави.

Наразі, як вбачається з матеріалів справи, між сторонами у справі укладено договір будівельного підряду №456 від 05.10.2016р., отримання відповідачем суми передплати відбулось на підставі договору, який є належною підставою для виникнення у його сторін відповідних прав та обов'язків, відсутня безпідставність набуття стягуваних грошових коштів на момент такого набуття і, відповідно, відсутні підстави для посилання на приписи ст.1212 Цивільного кодексу України.

Щодо позовних вимог в частині стягнення суми пені у розмірі 13 003,02грн., колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 15.3. договору сторонами визначено, що у випадку порушення строків виконання роботи та передання належно оформлених її результатів Підрядник сплачує Замовнику неустойку у формі пені за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості невиконаної роботи.

Враховуючи підтвердження матеріалами справи порушення відповідачем строків виконання робіт, які визначені договором, позивачем правомірно заявлено вимогу про стягнення пені на підставі п.15.3. договору.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, судова колегія дійшла висновку, що нарахована сума пені у розмірі 13 003,02грн. не суперечить вимогам чинного законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Інші доводи, наведені в апеляційній скарзі, спростовані вищевикладеними висновками судової колегії.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права є підставою для скасування рішення місцевого господарського суду.

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду Донецької області - скасуванню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги підлягають розподілу між сторонами пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст.33, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Алтис-Строй» , м.Маріуполь, Донецька область - задовольнити частково.

Рішення господарського суду Донецької області від 26.04.2017р. у справі № 905/462/17 - скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_4 освіти Волноваської районної державної адміністрації, м. Волноваха, Донецька область до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алтис-Строй» , м.Маріуполь, Донецька область за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_4 капітального будівництва Волноваської райдержадміністрації, м.Волноваха, Донецька область та Товариства з обмеженою відповідальністю «ОАЗИС» , м. Волноваха, Донецька область про стягнення заборгованості у розмірі 128 172,66 грн., яка складається з яка складається з суми невикористаного авансу у розмірі 115 169,64грн. та пені у розмірі 13003,02грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Алтис-Строй» (87525, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Нахімова, б. 190; код ЄДРПОУ 38755766) на користь ОСОБА_4 освіти Волноваської районної державної адміністрації (85700, Донецька область, м. Волноваха, вул. 1 Травня, буд. 1; код ЄДРПОУ 02142632) суму пені у розмірі 13003,02грн. та витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви в розмірі 195,04грн.

В іншій частині у задоволенні позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 освіти Волноваської районної державної адміністрації (85700, Донецька область, м. Волноваха, вул. 1 Травня, буд. 1; код ЄДРПОУ 02142632) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алтис-Строй» (87525, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Нахімова, б. 190; код ЄДРПОУ 38755766) витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 1900,30грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий Марченко О.А.

Судді: Стойка О.В.

ОСОБА_3