Ухвала

від 30.11.2017 по справі 824/989/16-а

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 824/989/16-а

Головуючий у 1-й інстанції: Дембіцький П.Д.

Суддя-доповідач: Мельник-Томенко Ж. М.

30 листопада 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Мельник-Томенко Ж. М.

суддів: Ватаманюка Р.В. Сторчака В. Ю. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Бондаренко С.А.,

представника позивача - Сухар Т.В., представника на підставі довіреності

представника відповідача - Мазурок Ю.О., представника на підставі довіреності

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛПГ-БУК" на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛПГ-БУК" до Чернівецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області про визнання незаконним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю "ЛПГ-БУК" звернулось до суду з позовом до Чернівецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення №0001264000 від 08.09.2016 року.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 12.10.2017 року в задоволенні позовних вимог ТОВ "ЛПГ-БУК" відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про задоволення позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив про порушення судом першої інстанції норм матеріального прав.

В судовому засіданні представник позивача вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛПГ БУК" (ТОВ "ЛПГ-БУК") згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зареєстроване 20.11.2012 року, ідентифікаційний номер № 36751728, за адресою: 59330, Чернівецька обл., Глибоцький район, с. Коровія, вул. Черетейська, 30. (а.с. 57).

У період з 16.08.2016 року по 25.08.2016 року Чернівецькою об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ ДФС у Чернівецькій області на підставі направлень № 000703 та № 000704 від 16.08.2016 року, виданих на виконання наказу начальника Чернівецької ОДПІ ГУ ДФС у Чернівецькій області № 371 від 11.08.2016 року, проведена фактична перевірка ТОВ "ЛПГ-БУК" з питань дотримання вимог Податкового кодексу України, Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

В ході проведення вказаної перевірки податковим органом виявлено факт несвоєчасного оприбуткування позивачем готівкових коштів у касову книгу підприємства на загальну суму 32573 грн. (готівкові кошти не проведено у касовій книзі підприємства у день їх одержання).

За результатами проведеної перевірки відповідачем складений акт №1329/24-12-40-16/36751728 від 25.08.2016 року зі змісту якого вбачається, що 01.08.2016 року позивачем здійснювалось використання не зареєстрованих належним чином КОРО, що підтверджується записами даних з фіскальних звітних чеків в КОРО в розділі 2 "Облік руху готівки та сум розрахунків".

Позивач, не погоджуючись з висновками податкового органу, викладеними в акті фактичної перевірки №1329/24-12-40-16/36751728 від 25.08.2016 року, звернувся до відповідача з відповідними запереченнями до останнього, за результатами розгляду яких висновки викладені в акті фактичної перевірки визнанні такими, що відповідають вимогам чинного законодавства (а.с.95-96).

На підставі висновків акту, за порушення п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління НБУ №637 від 15.12.2004 року, тобто за неоприбуткування готівки на загальну суму 32573 грн. у касовій книзі, на підставі п.1 абз.2 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки" №436/95 від 12.05.1995 року, податковим повідомленням-рішенням № НОМЕР_1 від 06.08.2016 року до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію (штраф) в сумі 162865 грн. - в п'ятикратному розмірі не оприбуткованої суми.

Позивачем було використано надане йому право на адміністративне оскарження вищевказаного податкового повідомлення-рішення шляхом подання до Головного управління ДФС у Чернівецькій області відповідної скарги, яка в подальшому залишена податковим органом без задоволення. (а.с.19-21).

Вважаючи зазначені дії відповідача незаконними позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

За результатом розгляду справи, суд першої інстанції, керуючись нормами "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затверджене Постановою НБУ від 15.12.2004 року №637, прийшов до висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог.

Зокрема, суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що позивачем не доведено правомірності дій, пов'язаних із несвоєчасним оприбуткуванням готівкових коштів в касову книгу підприємства в сумі 32573 грн.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Відносини, що виникають у сфері ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою, регулюються Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 (далі - Положення №637).

Пунктом 1.2 Положення визначено, що оприбуткуванням готівки є проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій (далі - КОРО).

Відповідно до п. 2.6. Положення № 637, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК). Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

З системного аналізу наведених правових норм вбачається, що у разі проведення готівкових розрахунків з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 Положення оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у касових ордерах та відображення на їх підставі готівки у касовій книзі. У випадку проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткуванням готівки є відображення повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних РК) та здійснення обліку зазначених готівкових коштів у КОРО.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг та п. 1.2 Положення, книга обліку розрахункових операцій - прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).

Разом з тим, відповідно до пункту 6 глави 4 розділу II Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 № 417 (в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних відносин), використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає: наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО; підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо; у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій; ведення обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, а також перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО у відповідному розділі книги ОРО.

З аналізу вказаних правових норм вбачається, що оприбуткуванням готівки для позивача є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО; в свою чергу, облік зазначених коштів у книзі обліку розрахункових операцій передбачає підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках такої книги та щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків.

З метою вдосконалення організації готівкового обігу, зміцнення касової дисципліни, підвищення ефективності контролю за додержанням суб'єктами господарської діяльності встановленого порядку ведення операцій з готівкою у національній валюті, посилення відповідальності за додержання ними норм з регулювання обігу готівки та виконання своїх зобов'язань перед бюджетами і державними цільовими фондами Президентом України видано Указ від 12.06.1995 року № 436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" (далі - Указ).

Статтею 1 Указу встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються НБУ, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Відповідно до п. 2 Указу штрафні санкції, передбачені цим Указом, застосовуються до осіб, зазначених у статті 1 цього Указу, органами державної податкової служби на підставі матеріалів проведених ними перевірок і подань державної контрольно-ревізійної служби, фінансових органів та органів Міністерства внутрішніх справ України в установленому законодавством порядку та в розмірах, чинних на день завершення перевірок або на день одержання органами державної податкової служби зазначених подань.

Згідно абзацу 3 статті 1 Указу невиконання будь-якої з цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки, за яке встановлена відповідальність.

Зі змісту роз'яснень, наданих Національним банком України у листі від 16.04.2010 року №11-110/2010-6116 вбачається, що у разі, якщо готівка проведена через РРО і у КОРО на підставі фіскальних звітних чеків, однак у день одержання готівкових коштів не проведена по касовій книзі, то вважається, що така готівка оприбуткована в касі підприємства несвоєчасно.

Отже враховуючи зазначене, своєчасне оприбуткування готівки в касі підприємства та ведення відповідно до встановленої форми касової книги, книги обліку доходів і витрат, книги обліку розрахункових операцій є законно встановленим обов'язком підприємств, що здійснюють ведення касових операцій у національній валюті України, за порушення якого відповідно до зазначеного, встановлюється відповідальність (фінансові санкції ) у вигляді штрафу.

Згідно з матеріалами справи, судом першої інстанції були досліджені всі докази, які б могли підтвердити або спростувати факт правомірності прийняття податковим органом оскаржуваного в межах даної справи податкового повідомлення-рішення. Зокрема, судом було оглянуто необхідні документи первинного бухгалтерського обліку, а саме касові книжки підприємства, прибуткові касові ордери, книги обліку розрахункових операцій, Z-звіти реєстратора розрахункових операцій.

Із змісту наданих відповідачем письмових доказів, зокрема заяв про реєстрацію книги обліку розрахункових операцій, судом першої інстанції встановлено, що на адресу відповідача 02.08.2016 року надійшли заяви про реєстрацію книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки форма № 1 КОРО № 3671/10, № 3672/10, № 3673/10, № 3675/10, 3676/10 та 3677/10 на яких міститься резолюція ОСОБА_4 (посадової особи податкового органу) про виконання останніх та дата прийняття рішення про реєстрацію вказаних книжок - 02.08.2016 року. (а.с. 75-80).

Окрім того, судом першої інстанції в ході розгляду справи та отримання пояснень свідка - ОСОБА_4, встановлено, що 02.08.2016 року на виконання розпорядження керівника податкового органу, нею було проведено реєстрацію книг обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки форма № 1 КОРО, згідно заяв позивача. Книги були прошиті пронумеровані, заповнені тільки титульні сторінки та не містили жодних записів, які б вказували на здійснення ТОВ "ЛПГ-БУК" розрахункових операцій, обліку руху готівки та сум розрахунків. (а.с. 135, 145-146).

В даному випадку, судова колегія враховує той факт, що сторонами, а ні під час розгляду справи судом першої інстанції, а ні під час її апеляційного перегляду не заперечувалась та обставина, що позивач дійсно лише 02.08.2016 року звернувся до відповідача з метою врегулювання питання щодо реєстрації книг обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки форма № 1 КОРО, що в повній мірі підтверджує неможливість оприбуткування товариством готівки за 01.08.2016 року.

Таким чином, факт оприбуткування позивачем готівкових коштів за 01.08.2016 року із порушенням строку, передбаченого п. 2.6. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, тобто не в день їх надходження, віднайшов своє підтвердження і позивачем не спростований.

В даному випадку судова колегія критично ставиться до доводів позивача щодо того, що передбачені Указом Президента України від 12.06.1995 року № 436/95 Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки штрафні санкції можуть застосовуватись лише у разі встановлення факту неоприбуткування (неповного та/або невчасного) оприбуткування готівки у касах підприємства, а не за порушення порядку оприбуткування готівки, що має місце у даному випадку.

В розрізі встановлених обставин справи та здійсненого аналізу норм чинного законодавства слід зазначити, що процедура оприбуткування готівки в касі полягає не лише в роздрукуванні фіскального чеку, а і в своєчасному здійсненні запису в книзі обліку розрахункових операцій на підставі відповідного Z-звіту і відповідно невиконання будь-якої з цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки, за яке встановлена відповідальність (абзац третій статті 1 Указу № 436/95).

Однак, як вже зазначалось вище, в ході здійснення перевірки книга обліку розрахункових операцій у позивача взагалі була відсутня.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що під час винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення податковий орган діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, оскільки на разі були всі передбачені законодавством підстави для застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю ЛПГ-БУК фінансових санкцій.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Узагальнюючи викладене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду зробити вірний висновок про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛПГ-БУК" залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 07 грудня 2017 року.

Головуючий Мельник-Томенко Ж. М. Судді Ватаманюк Р.В. Сторчак В. Ю.