Ухвала

від 23.11.2017 по справі 826/25896/15

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2017 року м. Київ К/800/35895/16

К/800/34627/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого: судді Мороза В.Ф.

Суддів: Голяшкін О.В.

Швед Е.Ю.

здійснивши попередній розгляд касаційних скарг товариства з обмеженою відповідальністю Фава-Технікс та Національного банку України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 вересня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2016 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Фава-Технікс (надалі також - товариство) до Національного банку України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - публічного акціонерного товариства Брокбізнесбанк (надалі також - банк) про визнання протиправним та скасування наказу,

в с т а н о в и л а:

Товариство звернулось з позовом про:

- визнання протиправною бездіяльності Національного банку України у період з 01.07.2011 по 28.02.2014 щодо невжиття належних заходів забезпечення законних інтересів вкладників і кредиторів щодо безпеки збереження коштів на банківських рахунках Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк", яка виразилась у порушенні строків: проведення інспекційної планової перевірки ПАТ "Брокбізнесбанк" не рідше одного разу на 36 місяців; надання ПАТ "Брокбізнесбанк" результатів інспекційної перевірки за період з 01.07.2008 по 01.08.2013, встановлених статтею 19 Господарського кодексу України ; повідомлення ПАТ "Брокбізнесбанк" про встановлення рейтингової оцінки за системою САМЕLS за результатами інспекційної перевірки за період з 01.07.2008 по 01.08.2013;

- визнання протиправною бездіяльності відповідача в період листопада 2013 року - лютого 2014 року щодо невжиття адекватних, негайних та рішучих дій, неприйняття своєчасно рішення про застосування адекватного заходу впливу до ПАТ "Брокбізнесбанк" на підставі проведеної перевірки та складеного Звіту про інспектування ПАТ "Брокбізнесбанк" за період з 01.07.2008 по 01.08.2013 та встановленої рейтингової оцінки САМЕLS, що є порушенням ст. 73 Закону України "Про банки та банківську діяльність" , п. 5 гл. 2., п. 4 гл. 3, п. 5 гл. 4, п. 5 гл. 5, п. 4 гл. 6 Положення про порядок визначення рейтингових оцінок за рейтинговою системою САМЕLS;

Крім того товариство просило стягнути з відповідача 6 531 276,10 грн. майнової шкоди.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач допустив бездіяльність внаслідок невиконання покладених на нього чинним законодавством завдань та обов'язків, що призвело до негативних фінансово-економічних наслідків в ПАТ "Брокбізнесбанк" та унеможливило повернення депозитних вкладів та коштів на розрахункових рахунках.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 вересня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2016 року, позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Національного банку України у період з 01.07.2011 по 28.02.2014 щодо невжиття належних заходів забезпечення законних інтересів вкладників і кредиторів щодо безпеки збереження коштів на банківських рахунках Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк", яка виразилась у порушенні строків: проведення інспекційної планової перевірки ПАТ "Брокбізнесбанк" не рідше одного разу на 36 місяців; надання ПАТ "Брокбізнесбанк" результатів інспекційної перевірки за період з 01.07.2008 по 01.08.2013, встановлених статтею 19 Господарського кодексу України ; повідомлення ПАТ "Брокбізнесбанк" про встановлення рейтингової оцінки за системою САМЕLS за результатами інспекційної перевірки за період з 01.07.2008 по 01.08.2013. Також визнано протиправною бездіяльність Національного банку України в період листопад 2013 року - лютий 2014 року щодо невжиття адекватних, негайних та рішучих дій, неприйняття своєчасно рішення про застосування адекватного заходу впливу до ПАТ "Брокбізнесбанк" на підставі проведеної перевірки та складеного Звіту про інспектування ПАТ "Брокбізнесбанк" за період з 01.07.2008 по 01.08.2013 та встановленої рейтингової оцінки САМЕLS, що є порушенням ст. 73 Закону України "Про банки та банківську діяльність" , п. 5 гл. 2., п. 4 гл. 3, п. 5 гл. 4, п. 5 гл. 5, п. 4 гл. 6 Положення про порядок визначення рейтингових оцінок за рейтинговою системою САМЕLS. У іншій частині у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Національний банк звернувся з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані рішення скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Товариство також звернулось з касаційною скаргою, у якій судові рішення вважає необґрунтованими та незаконними в частині відмови у задоволенні позову. Просить постанову окружного адміністративного суду та ухвалу апеляційного суду скасувати в частині відмови у задоволенні позову про стягнення 6 531 276,10 грн. майнової шкоди та задовольнити позов у цій частині.

Судова колегія не вбачає підстав для задоволення касаційних скарг.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що товариством та банком були укладені договори: про відкриття та обслуговування банківських рахунків № 22/06-5747від 22.06.2006; банківського строкового вкладу Стандарт №18/02-112731 від 18.02.2013 (депозит: 700000,00 грн., рахунок №26103112731004) та додаткова угода №1 від 23.08.2013 (депозит: 1000000,00 грн.); банківського строкового вкладу Стандарт №21/02-112731 від 21.02.2013 (депозит: 1 000 000,00 грн., рахунок №26102112731005) та додаткова угода №1 від 23.08.2013; банківського строкового вкладу Стандарт №19/12-112731 від 19.12.2013 (депозит: 1 000 000,00 грн., рахунок №26108112731010).

Відповідно до довідки Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" №254 від 23.06.2014, залишок коштів по рахунках ТОВ "ФАВА-ТЕХНІКС", відкритих в Закарпатському РВ АТ "Брокбізнесбанк" станом на 11.06.2014 становить: на поточних рахунках: №26009112731001: 2 217 382,64 грн., 71 841,65 євро, №26043112731001 - 15 627,78 грн.; на депозитних рахунках: №26103112731004 - 1 000 000,00 грн., №26102112731005 - 1 000 000,00 грн., №26108112731010 - 1 000 000,00 грн.; нараховані відсотки по рахунках: №26181112731004 - 42 410,96 грн., №26180112731005 - 42 904,11 грн., №26186112731010 - 55 890,41 грн., №26088112731000 - 3 123,02 грн.

8.02.2014 р. Правлінням Національного банку України прийнято постанову № 107 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" до категорії неплатоспроможних", а виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 28.02.2014 № 9 щодо запровадження тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Брокбізнесбанк".

В подальшому, відповідно до Постанови Правління Національного банку України від 10.06.2014 № 339 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 11.06.2014 № 45 про початок здійснення процедури ліквідації ПАТ "Брокбізнесбанк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "Брокбізнесбанк" на період з 11 червня 2014 року до 10 червня 2015 року включно.

Листом від 28.10.2014 № 7/2705-кр банк повідомив позивача, що виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 16.10.2014 № 226/14 щодо затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ "Брокбізнесбанк", відповідно до якого грошові вимоги товариства до банку акцептовані у сумі 6531276,10 грн. та підлягають задоволенню в 7 чергу.

Відповідно до статті 55 Закону України Про Національний банк України головною метою банківського регулювання і нагляду є безпека та фінансова стабільність банківської системи, захист інтересів вкладників і кредиторів. Національний банк здійснює функції банківського регулювання і нагляду на індивідуальній та консолідованій основі за діяльністю банків та банківських груп у межах та порядку, передбачених законодавством України. Національний банк здійснює постійний нагляд за дотриманням банками, їх підрозділами, афілійованими та спорідненими особами банків на території України та за кордоном, банківськими групами, представництвами та філіями іноземних банків в Україні, а також іншими юридичними та фізичними особами банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку і економічних нормативів. Національний банк не здійснює перевірок і ревізій фінансово-господарської діяльності осіб, зазначених у цій статті.

Статтями 67 , 71 Закону України "Про банки і банківську діяльність" , метою банківського нагляду є стабільність банківської системи та захист інтересів вкладників і кредиторів банку щодо безпеки зберігання коштів клієнтів на банківських рахунках. Національний банк України здійснює банківський нагляд у формі інспекційних перевірок та безвиїзного нагляду. Кожний банк є об'єктом інспекційної перевірки уповноваженими Національним банком України особами. Перевірка банків здійснюється відповідно до плану, затвердженого Національним банком України. Планова перевірка здійснюється не частіше одного разу на рік.

Відповідно до пункту 1.11 Положення про планування та порядок проведення інспекційних перевірок, затв. постановою Правління Національного банку України від 17 липня 2001 р. N 276 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 13 жовтня 2011 р. N 366) планова перевірка банку/філії іноземного банку проводиться не рідше одного разу на 36 місяців з дня останньої планової інспекційної перевірки. При цьому пунктом 1.6. Положення було передбачено, що датою, з якої починається відлік річного строку для визначення початку наступної планової інспекційної перевірки, є дата закінчення попередньої планової інспекційної перевірки, що зазначена в посвідченні на право проведення цієї перевірки.

Державне регулювання діяльності банків відповідно до статті 66 Закону України Про банки і банківську діяльність здійснюється Національним банком України у формах: адміністративне регулювання (реєстрація банків і ліцензування їх діяльності; встановлення вимог та обмежень щодо діяльності банків; застосування санкцій адміністративного чи фінансового характеру; нагляд за діяльністю банків; надання рекомендацій щодо діяльності банків); індикативного регулювання (встановлення обов'язкових економічних нормативів; визначення норм обов'язкових резервів для банків; встановлення норм відрахувань до резервів на покриття ризиків від активних банківських операцій; визначення процентної політики; рефінансування банків; кореспондентських відносин).

У разі порушення банками або іншими особами, які можуть бути об'єктом перевірки Національного банку України відповідно до цього Закону, банківського законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, нормативно-правових актів Національного банку України, його вимог, встановлених відповідно до статті 66 цього Закону, або здійснення ризикової діяльності, яка загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, застосування іноземними державами або міждержавними об'єднаннями або міжнародними організаціями санкцій до банків чи власників істотної участі у банках, що становлять загрозу інтересам вкладників чи інших кредиторів банку та/або стабільності банківської системи, Національний банк України адекватно вчиненому порушенню або рівню такої загрози має право застосувати заходи впливу, визначені частиною першою статті 73 цього Закону.

Відповідно до п. 3.2 Положення про застосування Національним банком України заходів впливу, затв. Постановою Правління Національного банку України 17.08.2012 N 346, заходи впливу, що застосовуються Національним банком до банків, мають бути адекватними конкретним порушенням, які ними були допущені. Вибір адекватних заходів впливу, які застосовуються до банків відповідно до банківського законодавства та цього Положення, має здійснюватися з урахуванням: характеру допущених банком порушень; причин, які зумовили виникнення виявлених порушень; загального фінансового стану банку; розміру можливих негативних наслідків для кредиторів і вкладників; інформації Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо порушення банками вимог, установлених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" , результатів перевірки банків Фондом гарантування.

Національний банк у разі здійснення банком операцій, які призвели до погіршення якості активів (у тому числі негативно класифіковані активи становлять 10 відсотків і більше від загальної суми активів, за якими має оцінюватися ризик та формуватися резерв згідно з нормативно-правовими актами Національного банку) та/або збитків за результатами фінансового року, та/або більше двох разів протягом місяця порушення нормативу миттєвої ліквідності (Н4), має право прийняти рішення про обмеження операцій у вигляді встановлення вимог щодо: укладання банком коштів у безризикові активи в розмірах та на умовах, передбачених пунктом 3.6 глави 3 цього розділу, та/або заборони на здійснення банком активних операцій з інсайдерами/пов'язаними особами банку, та/або заборони здійснення банком пасивних операцій з фізичними особами (заборони залучення вкладів), та/або заборони банку надавати своїм клієнтам фінансові послуги через юридичну особу - комерційного агента банку на підставі укладеного агентського договору (пункт 7.6 Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства).

Національний банк має право прийняти рішення про заборону надавати бланкові кредити банку обсяг негативно класифікованих активів якого перевищує 10 відсотків суми активів, за якими має оцінюватися ризик та формуватися резерв згідно з нормативно-правовими актами Національного банку. (пункт 8.1 Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства).

Національний банк має право встановити особливий режим контролю за діяльністю банку й усуненням ним допущених порушень, який передбачає обмеження щодо діяльності банку шляхом призначення куратора банку (далі - особливий режим контролю). Національний банк для здійснення особливого режиму контролю одночасно з призначенням куратора банку може залучати фахівців з бухгалтерського обліку, юридичних питань, з питань платіжних систем, інформаційних технологій та з інших питань. Національний банк застосовує особливий режим контролю в разі наявності хоча б однієї з таких ознак: невиконання керівниками банку вимог Національного банку щодо усунення виявлених порушень; відсторонення керівників банків від посади; виявлення за результатами безвиїзного нагляду або інспекційної перевірки фактів здійснення ризикової діяльності, що загрожує інтересам вкладників та кредиторів, порушень банківського законодавства, а також одержання доходів із порушенням законодавства України, навіть якщо ці порушення не призвели до погіршення фінансового стану банку; виникнення реальної загрози невиконання банком своїх зобов'язань перед клієнтами і кредиторами; потреба в посиленому контролі за діяльністю банку з метою уникнення можливості невиконання банком своїх зобов'язань перед клієнтами та кредиторами; потреба в контролі за діяльністю банку протягом шести місяців із дня втрати ним статусу перехідного; наявність публічного конфлікту в керівництві банку (пункт 4.4 Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, у редакції, чинній на момент проведення інспектування ПАТ "Брокбізнесбанк").

Вирішуючи спір, суди обґрунтовано виходили з преюдиціального значення для вирішення цього спору судових рішень у справі №826/19469/14, за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Євротранском" до Національного банку України.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.03.2015, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2015 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.10.2015 у зазначеній справі позов було задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Національного банку України у період з 01.07.2011 по 28.02.2014 щодо не вжиття належних заходів забезпечення захисту законних інтересів вкладників і кредиторів щодо безпеки збереження коштів на банківських рахунках ПАТ "Брокбізнесбанк", яка виразилась у порушенні строків: проведення інспекційної планової перевірки ПАТ "Брокбізнесбанк" не рідше одного разу на 36 місяців; надання ПАТ "Брокбізнесбанк" результатів інспекційної перевірки за період з 01.07.2008 по 01.08.2013, встановлених статтею 19 Господарського кодексу України; повідомлення ПАТ "Брокбізнесбанк" про встановлення рейтингової оцінки за системою САМЕLS за результатами інспекційної перевірки за період з 01.07.2008 по 01.08.2013. Визнано протиправною бездіяльність Національного банку України в період листопада 2013 року - лютого 2014 року щодо невжиття адекватних, негайних та рішучих дій, неприйняття своєчасно рішення про застосування адекватного заходу впливу до ПАТ "Брокбізнесбанк" на підставі проведеної перевірки та складеного Звіту про інспектування ПАТ "Брокбізнесбанк" за період з 01.07.2008 по 01.08.2013 та встановленої рейтингової оцінки САМЕLS, що є порушенням вимог статті 73 Закону України "Про банки та банківську діяльність", пункту 5 глави 2., пункту 4 глави 3, пункту 5 глави 4, пункту 5 глави 5, пункту 4 глави 6 "Положення про порядок визначення рейтингових оцінок за рейтинговою системою САМЕLS".

При цьому у зазначених судових рішеннях було встановлено, що відповідно до звіту інспектування банку-юридичної особи ПАТ Брокбізнесбанк планове інспектування уповноваженими особами відповідача проведено за період з 01.07.2008 по 01.08.2013. Протягом 2009-2011 років інспекційних перевірок у ПАТ "Брокбізнесбанк" не планувалось. Інспекційна планова перевірка ПАТ "Брокбізнесбанк" проведена уповноваженими особами відповідача більше ніж за 5 років (60 місяців), тобто проведена вперше за такий період, що є порушенням пункту 1.6 Положення про планування та порядок проведення інспекційних перевірок, щодо строків проведення інспекційної планової перевірки ПАТ "Брокбізнесбанк" не рідше одного разу на 36 місяців та свідчить про протиправну бездіяльність відповідача.

Інспектування ПАТ "Брокбізнесбанк" за період з 01.07.2008 по 01.08.2013 проведено фахівцями Департаменту інспектування Національного банку України у період з 27.08.2013 по 15.11.2013. Про результати інспектування відповідачем повідомлено ПАТ "Брокбізнесбанк" листом від 14.02.2014 № 42-011/6573/БТ, який отриманий ПАТ "Брокбізнесбанк" 19.02.2014 за вх. № 10-БТ. З моменту закінчення перевірки - 15.11.2013 до моменту отримання ПАТ "Брокбізнесбанк" інформації про результати інспектування і перевірки його діяльності - 19.02.2014, пройшло більше ніж три місяці, що є порушенням вимог частини 7 статті 19 Господарського кодексу України щодо права суб'єкт господарювання на одержання інформації про результати інспектування і перевірок його діяльності не пізніш як через тридцять днів після їх закінчення, якщо інше не передбачено законом.

Листом від 14.02.2014 № 42-011/6573/БТ відповідач за результатами інспектування повідомив ПАТ "Брокбізнесбанк" про загальну рейтингову оцінку за системою CAMELS, а також рейтингові оцінки за складовими CAMELS з порушенням строків повідомлення ПАТ "Брокбізнесбанк" про встановлений за результатами інспекційної перевірки рейтинг банку, які визначені пунктом 2 розділу 1 Положення про порядок визначення рейтингових оцінок за рейтинговою системою CAMELS, затвердженого постановою Правління НБУ від 8 травня 2002 року № 171, відповідно до якого рейтинг банку доводиться Національним банком України до відома кожного окремого банку протягом 10 робочих днів після його погодження (затвердження) в порядку, визначеному в розділі III цього Положення.

При цьому, вказавши на встановлені у Звіті інспектування численні порушення ПАТ "Брокбізнесбанк"; необхідність в контексті загальної рейтингової оцінки ПАТ "Брокбізнесбанк" за системою CAMELS та рейтингових оцінок за складовими системи CAMELS вжиття негайних конкретних дій служби банківського нагляду, потребу посиленого контролю з боку служби банківського нагляду з метою забезпечення належного вирішення керівництвом проблем банку, необхідність рішучих дій служби банківського нагляду щодо поліпшення стану надходжень та запобігання втраті капіталу, у тому числі обмеження, зупинення або припинення проведення окремих видів здійснюваних банком операцій з високим рівнем ризику та вжиття інших заходів, передбачених Положенням про порядок визначення рейтингових оцінок за рейтинговою системою CAMELS; широкий спектр інструментів (заходів) впливу (реагування), який наявний у відповідача згідно з чинним законодавством України для реагування у подібних ситуаціях, тоді як з моменту закінчення інспекційної перевірки - 15.11.2013 до моменту прийняття рішення Комісією з питань нагляду та регулювання діяльності банків Національного банку України "Про зупинення здійснення окремих видів здійснюваних ПАТ "Брокбізнесбанк" операцій" від 12.02.2014 № 65/БТ, а також складення відповідачем листа ПАТ Брокбізнесбанк про результати інспектування - 14.02.2014, пройшло майже три місяці, суди у справі №826/19469/14 дійшли висновку про наявність підстав для визнання протиправною бездіяльності Національного банку України в період листопада 2013 року - лютого 2014 року щодо невжиття адекватних, негайних та рішучих дій, неприйняття своєчасно рішення про застосування адекватного заходу впливу до ПАТ "Брокбізнесбанк" на підставі проведеної перевірки та складеного Звіту про інспектування ПАТ "Брокбізнесбанк" за період з 01.07.2008 по 01.08.2013 та встановленої рейтингової оцінки САМЕLS.

Відповідно до статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Встановлені у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Євротранском" до Національного банку України обставини у рівній мірі стосуються позивача у цій справі, як кредитора банку, а також є встановленими щодо Національного банку як особи, що приймала участь у вирішенні того спору.

При цьому за правилами частини другої статті 255 КАС України обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватись в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Наведене дає підстави для висновку про обґрунтоване задоволення судами попередніх інстанції позову в частині визнання протиправною бездіяльності.

Оскільки визначена позивачем матеріальна шкода у 6531276,10 грн., що перебуває на рахунках позивача у банку, носить ймовірний характер, а визначення її розміру обумовлюється можливістю настання певних обставин, суди обґрунтовано зазначили про відсутність підстав для задоволення позову у цій частині.

Судами попередніх інстанції правомірно відхилено доводи відповідача про наявність підстав для залишення позову без розгляду. Наведені відповідачем доводи щодо неналежного способу захисту порушених прав та відсутності посилання на фактичний спосіб захисту (відновлення) прав не є підставою для залишення позовної заяви без розгляду відповідно до п. 1.ч.1 статті 155 КАС України, оскільки не є критерієм визначення адміністративної процесуальної дієздатності в розумінні статті 48 КАС України. При цьому у постанові від 16 вересня 2015 року №21-195а15 Верховний Суд України при прийнятті рішення виходив з того, що оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень без посилання на фактичний спосіб відновлення чи захисту прав може бути самостійним предметом розгляду судом. Щодо посилання відповідача на постанову Верховного Суду України від 24.10.2017 року у справі №21-3926а16, то остання прийнята у відмінних від цієї справи правовідносинах, а предметом спору у даній справі є бездіяльність суб'єкта владних повноважень та спричинена, за твердженням позивача, такою бездіяльністю шкода. За змістом частини другої статті 21 КАС України допускається об'єднання в одне провадження вимог про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень і такі вимоги розглядаються адміністративним судом. У той же час судові рішення у справі №826/19469/14, у тому числі ухвала Вищого адміністративного суду України від 21.10.2015 р. мають преюдиціальне значення для вирішення даної справи, підлягали врахуванню та були враховані судами. Прийняття такого рішення судом щодо іншої особи (позивача) у тій справі, не є підставою для закриття провадження у даній (залишення позову без розгляду). Судами не встановлено обставин, які мають наслідком залишення позову без розгляду з мотивів пропуску строку звернення до суду.

Відповідно до статті 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Доводи касаційних скарг не дають підстав для висновку про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального чи процесуального права, які відповідно до закону можуть мати наслідком скасування оскаржуваних судових рішень.

Відповідно до ч. 3 статті 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

При поданні касаційної скарги позивачем було сплачено судовий збір, у тому числі оплачена судовим збором у розмірі 117 562,97 грн. і вимога про стягнення матеріальної шкоди. Оскільки відповідно до п. 13. ч.2 статті 3 Закону України Про судовий збір судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, позивачу підлягає поверненню з державного бюджету 117 562,97 грн. зайво сплаченого судового збору.

Керуючись 220, 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Касаційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю Фава-Технікс та Національного банку України залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 вересня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2016 року залишити без змін.

Повернути товариству з обмеженою відповідальністю Фава-Технікс (вул. Приладобудівників 5, м. Ужгород, Закарпатської області, 88000, код 32331716) з державного бюджету 117 562,97 грн. зайво сплаченого судового збору.

Рішення набирає законної сили через 5 днів після направлення його копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянуте Верховним Судом України з підстав, передбачених ст.ст. 237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: В.Ф. Мороз

О.В. Голяшкін

Е.Ю. Швед