Ухвала

від 29.11.2017 по справі 389/2627/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/2189/17 Головуючий у суді І-ї інстанції Берднікова Г. В.

Доповідач Головань А. М.

УХВАЛА

Іменем України

29.11.2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді: Голованя А.М.,

суддів: Карпенка О.Л., Гайсюка О.В.,

за участю секретаря: Діманової Н.І.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою Фермерського господарства Макаров на рішення Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 15 вересня 2017 року, за позовом ОСОБА_2 до Фермерського господарства Макаров про відшкодування шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2016 року ОСОБА_2 звернулась до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, що є власником земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером НОМЕР_1, площею 1,5043 га.

Весною 2016 року їй стало відомо, що згадана земля була безпідставно засіяна Фермерським господарством Макаров .

Факт самовільного зайняття земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 підтверджується обстеженням ділянки комісією з питань землекористування, охорони довкілля та благоустрою населених пунктів Богданівської сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області та протоколом засідання №2 від 12 травня 2016 року.

Протиправними діями ФГ Макаров їй завдано матеріальну шкоду в сумі 2196,25 грн.

Також зазначила, що самовільним зайняттям земельної ділянки їй заподіяно моральну шкоду, яку вона оцінює в розмірі 2000 грн.

Рішенням Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 15 вересня 2017 року позов ФГ Макаров задоволено. Стягнуто з ФГ Макаров на користь ОСОБА_2 ділянки в сумі 2196,25 грн. та моральну шкоду в сумі 2000 грн., а всього 4196,25 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі ФГ Макаров ставиться питання про скасування вказаного судового рішення з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову з підстав порушення судом норм матеріального і процесуального права. Зазначається, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи, не дав належної оцінки дослідженим доказам.

В судове засіданні апеляційного суду представник ФГ Макаров , яке було оповіщеним належним чином про час та місце розгляду справи, не з'явився.

Неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи. (ч.2 ст.305 ЦПК України)

Заслухавши доповідача, пояснення представника ОСОБА_2, який заперечив проти доводів апеляційної скарги, дослідивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Вирішуючи спір суд першої інстанції виходив з доведеності позовних вимог, а саме наявності у справі фактичних даних на підтвердження обставини самовільного заняття відповідачем земельної ділянки належної позивачу та завданням їй цим матеріальної та моральної шкоди.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_2 є власником земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером НОМЕР_1, площею 1,5043 га, що розташована в селі Кучерівка Знам'янського району Кіровоградської області. (а.с. 8).

Згідно зі ст. 211 ЗК України за самовільне зайняття земельних ділянок громадяни та юридичні особи несуть відповідно до законодавства цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність.

Упущеною вигодою за змістом ст. 22 ЦК України вважаються доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене, а друга сторона додержувалася правил здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

За змістом ст. 156 ЗК України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок, зокрема, неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України (ст. 157 ЗК України).

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що відшкодування збитків (упущеної вигоди) є видом цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності, негативного результату такої поведінки (збитків), причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками, вини правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. Отже, відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише за наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільно-правової відповідальності. При цьому пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на позивача обов'язок довести, що вони не є абстрактними, а дійсно були б отримані в разі, якщо б відповідач не здійснював протиправних дій.

При визначенні розміру заподіяної позивачу шкоди було враховано ч. 3 ст. 157 ЗК України та застосовано Методику визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 року № 963 (далі - Методика).

Шкода, заподіяна особі або майну громадянина підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч.2 ст.1166 ЦК України).

Моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини (ч.1 ст.1167 ЦК України). Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав ( ч.1 ст.23 ЦК України).

З огляду на презумпцію вини заподіювача шкоди, тягар доказування згідно з перерахованими нормами розподіляється таким чином: позивач доказує наявність шкоди та її розмір, а відповідач - відсутність його вини у заподіянні шкоди.

Суд першої інстанції правильно зазначив, що відповідачем ФГ Макаров не доведена відсутність його вини в самовільному зайнятті земельної ділянки та в заподіянні шкоди позивачу. У випадках самовільного зайняття земельних ділянок шкода відшкодовується особами, які її заподіяли.

Розмір збитків за самовільне зайняття земельної ділянки, який розраховано відповідно до Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 284 від 19 квітня 1993 року та Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 року № 963, та визначений судом розмір моральної шкоди відповідачем не оспорюється.

Доводи апеляційної скарги відповідача, які зводяться до незгоди останнього з тим, що суд прийшов до висновку щодо самовільного заняття ним земельної ділянки позивача не ґрунтується на доказах, оскільки 12 травня 2016 року Комісією з питань землекористування, охорони довкілля та благоустрою населених пунктів Богданівської сільської ради було складено протокол №2, з якого убачається, що ФГ Макаров в особі голови ОСОБА_3, самовільно зайняло земельні ділянки, в тому числі, з кадастровим номером НОМЕР_1, задискувало і засіяло їх кукурудзою, чим створило перешкоди власникам землі використовувати її за цільовим призначенням. Присутній на засіданні комісії ОСОБА_3 підтвердив зазначений факт, так як на його думку спірна земля має належати йому. (а.с. 11,12)

Факт самовільного зайняття земельної ділянки також підтверджується і дослідженими судом першої інстанції матеріалами кримінального провадження №12016120160001018.

Отже, рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги і залишення рішення суду без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства Макаров відхилити.

Рішення Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 15 вересня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскарженою до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з наступного дня.

Головуючий:

Судді: