Рішення

від 01.12.2017 по справі 715/177/17

ГЛИБОЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 715/177/17

Провадження № 2/715/209/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2017 року Глибоцький районний суд Чернівецької області

в складі: головуючого судді Цуренка В.А.

секретар судового засідання Оршевська С.М.

за участі позивачки ОСОБА_1

представника позивачки ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Глибока справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: ОСОБА_5 про визнання права на обов'язкову частку у спадщині,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що вона, ІНФОРМАЦІЯ_1, була дружиною ОСОБА_6, який помер 13 лютого 2014 року. За період спільного сімейного життя ними було придбано у власність наступне майно: житловий будинок №3, що знаходиться в с. Червона Діброва Глибоцького району Чернівецької області по вулиці Шевченка; земельна ділянка під будинком за вказаною адресою площею 0,1000 га, кадастровий № 7321084200:01:002:003:0033 цільове призначення якої - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; земельна ділянка площею 1,8599 га кадастровий № 7321084200:01:003:0033 цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Михайлівської сільської ради Глибоцького району Чернівецької області; земельна ділянка площею 0,3400 га, кадастровий № 7321084200:01:002:0255 цільове призначення якої - для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою село Червона Діброва, Глибоцького району Чернівецької області. 17 березня 2016 року вона звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті чоловіка ОСОБА_7 Однак, їй стало відомо про те, що її чоловіком в сільській раді с. Михайлівка, Глибоцького району Чернівецької області, 04.12.2003 року був складений заповіт, згідно якого він все своє майно заповів відповідачам - своїм двом синам ОСОБА_8 та ОСОБА_9. Приватним нотаріусом ОСОБА_10 відкрита спадкова справа та 18.03.2016 року винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій, якою позивачці відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя. 25 січня 2017 року, вона звернулась до нотаріуса із заявою про отримання свідоцтва на обов'язкову частку за законом на вище зазначене майно та земельні ділянки, право власності на які належали чоловіку позивачки ОСОБА_7 25 січня 2017 року приватним нотаріусом ОСОБА_11 була винесена постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії, якою їй було відмовлено у видачі свідоцтва на обов'язкову частку за законом на спадкове майно. Вважає, що прийняте рішення нотаріусом на відмову у видачі їй свідоцтва на обов'язкову частку спадкового майна, є незаконним, та таким, що порушує її права. На момент смерті її чоловіка, вона ОСОБА_1 перебувала у шлюбі із померлим ОСОБА_7 на протязі 34 років та була пенсіонеркою. Просить визнати за нею право власності на 1/3 частину всього спадкового майна.

21.09.2017 року позивачка подала заяву про уточнення позовних вимог, в якій вказує що відповідно до ч.1 ст.1241 ЦК України непрацездатна вдова спадкує, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка). Враховуючи зазначене вона, як непрацездатна вдова померлого, має право на обов'язкову частку у розмірі 1/6 частки від усього спадкового майна. Заочним рішенням Першотравневого районного суду від 20.04.2016 року, справа № 725/1523/16-ц, визнано спільною сумісною власністю позивачки та її покійного чоловіка ОСОБА_6, автомобіль марки ВАЗ 21011 , 1981 року випуску, державний номер НОМЕР_1, номер кузова № 3793703. Середня ринкова вартість даного автомобіля, як встановлено рішенням Першотравневого районного суду на підставі звіту від 26.02.2016 р. про оцінку транспортного засобу марки ВАЗ 21011 , 1981 року випуску, державний номер НОМЕР_1, номер кузова № 3793703, становить 20440, 00 (двадцять тисяч чотириста сорок) гривень. Згідно з вказаним рішенням за позивачкою, ОСОБА_1, визнано право власності на 1/2 частку автомобіля марки ВАЗ 21011 , 1981 року випуску, державний номер НОМЕР_1, номер кузова № 3793703. Відповідно об'єктом спадкування є друга половина даного автомобіля. При спадкуванні за законом кожен із спадкоємців мав би право на 1/3 від 1/2 ідеальної частки майна, тобто на 1/6 ідеальної частки. Тому враховуючи норми ч.1 ст.1241 ЦК України позивачка має право на обов'язкову частку у розмірі 1/12 частини автомобіля марки ВАЗ 21011 , 1981 року випуску, державний номер НОМЕР_1, номер кузова № 3793703. Тому просить суд визнати за нею право на обов'язкову частку у спадщині померлого ОСОБА_6, який помер 13 лютого 2014 року, право власності в розмірі 1/6 всього спадкового майна.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 змінені позовні вимоги підтримали повністю, в своїх поясненнях підтвердили обставини, які викладені в позовній заяві і просили суд позов задовольнити.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 змінені позовні вимоги визнав, не заперечував проти їх задоволення, в судове засідання 01 грудня 2017 року не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи і не заявив клопотання про відкладення розгляду справи.

В судове засідання відповідач ОСОБА_4 не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи і не заявив клопотання про відкладення розгляду справи.

Третя особа ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилась, проте подала суду заяву про розгляд справи у її відсутності.

Вислухавши пояснення позивачки, її представника і, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що змінені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Нормою ст. 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно із вимогами ст. 203 ЦК України, для чинності правочину, зміст самого правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, моральним засадам суспільства; волевиявлення учасника правочину має бути вільним та відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямованим на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 1241 ЦК України, право на обов'язкову частку в майні мають, малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).

Правило на обов'язкову частку у спадщині є встановленою законом поправкою до заповідального розпорядження. Застосування цього правила не означає, що буде застосований порядок спадкування за законом. Залишається чинним заповіт у тій частині, в якій він потребує поправок, передбаченими правилами про обов'язкову частку. У частині позбавлення права на спадкування обов'язкового спадкоємця заповідальне розпорядження є не дійсним, що в свою чергу не тягне не дійсних інших частин заповіту. Зазначене зумовлене застосування до цих відносин ст. 217 ЦК України, відповідно до якої недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування визначає, що непрацездатними є громадяни, які досягли встановленого законом пенсійного віку.

Згідно з вимогами ст. 1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Спадкування обов'язкової частки є правом, а не обов'язком спадкоємця. Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

При вирахуванні розміру обов'язкової частки припускається, що заповіту взагалі немає, а відтак враховуються частки усіх без винятку спадкоємців, закликаних до спадкування за законом, тобто тих, які були в живих на час відкриття спадщини (ст. 1222 ЦК). Таким чином, коло спадкоємців за законом встановлюється на час відкриття спадщини.

Згідно ч.2 ст.1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Згідно ч.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Як вбачається з свідоцтва про смерть серії І-МИ № 131104 від 18 лютого 2014 року ОСОБА_7 помер 13 лютого 2014 року.

Позивачка і ОСОБА_7 зареєстрували шлюб 22 травня 1980 року в м. Чернівці, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії І-МИ № 327287.

На день смерті ОСОБА_7 позивачка досягла пенсійного віку, оскільки як вбачається з паспортних даних вона народилася 27 березня 1941 року, тобто на момент смерті спадкодавця позивачка була непрацездатною.

Як вбачається із заповіту від 04 грудня 2003 року спадкодавець заповів все належне йому майно на день його смерті своїм двом синам ОСОБА_8 та ОСОБА_9.

З копії спадкової справи 3 10/2014 від 13 червня 2014 року після смерті ОСОБА_7 вбачається, що спадщину прийняли позивачка і відповідачі.

Судом також встановлено, що ОСОБА_6 на праві власності належали: нерухоме майно, а саме: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в с. Червона Діброва Глибоцького району Чернівецької області по вулиці Шевченка, № 14, яке складається із житлового будинку - літера А гараж - літера Б , сараї - літери В , Г , Д , Е , огорожа № 1-3; земельна ділянка площею 0,1000 га, кадастровий 7321084200:01:002:0254, цільове призначення якої - для будівництва та обслуговування житлового будинку, що знаходиться за адресою - село Червона Діброва, Глибоцького району Чернівецької області; земельна ділянка площею 0,3400 га, кадастровий № 7321084200:01:002:0255 цільове призначення якої - для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою - село Червона Діброва, Глибоцького району Чернівецької області; земельна ділянка площею 0,0569 га, кадастровий № 7321084200:01:002:0256 цільове призначення якої - для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою - село Червона Діброва, Глибоцького району Чернівецької області; земельна ділянка площею 1,8599 га, кадастровій № 7321084200:01:003:0033 цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; а також 1/2 частина автомобіля ВАЗ 21011, 1981 року випуску, державний номер НОМЕР_1, номер кузова № 3793703, що підтверджується правовстановлюючими документами.

При таких обставинах, суд дійшов висновку, що змінені позовні вимоги знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, оскільки спадкоємців було троє, то обов'язкова частка позивачки складатиме 1/6 частину майна спадкодавця (1/3 : 1/2= 1/6).

У відповідності до вимог ст. ст. 79, 88 ЦПК України суд вважає, що судові витрати у справі слід розподілити відповідно до задоволених вимог.

На підставі викладеного, ст.ст. 16, 202-203, 215, 256-257, 261, 1220 1241, 1248, 1257,1268 ЦК України, ст. 60 СК України, керуючись 3-11, 15, 57-60, 209, 212-215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Змінені позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, жителькою м. Чернівці, вул. Джамбула 5/11, право власності на:

- 1/6 частину нерухомого майна, а саме: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в с. Червона Діброва Глибоцького району Чернівецької області по вулиці Шевченка, № 14, яке складається із житлового будинку - літера А гараж - літера Б , сараї - літери В , Г , Д , Е , огорожа № 1-3;

- 1/6 частину земельної ділянки площею 0,1000 га, кадастровий 7321084200:01:002:0254, цільове призначення якої - для будівництва та обслуговування житлового будинку, що знаходиться за адресою - село Червона Діброва, Глибоцького району Чернівецької області;

- 1/6 частину земельної ділянки площею 0,3400 га, кадастровий № 7321084200:01:002:0255 цільове призначення якої - для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою - село Червона Діброва, Глибоцького району Чернівецької області;

- 1/6 частину земельної ділянки площею 0,0569 га, кадастровий № 7321084200:01:002:0256 цільове призначення якої - для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою - село Червона Діброва, Глибоцького району Чернівецької області;

- 1/6 частину земельної ділянки площею 1,8599 га, кадастровій № 7321084200:01:003:0033 цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

- 1/12 частину автомобіля ВАЗ 21011, 1981 року випуску, державний номер НОМЕР_1, номер кузова № 3793703.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1066 (одна тисяча шістдесят шість) гривень, 14 копійок.

Стягнути з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1066 (одна тисяча шістдесят шість) гривень, 14 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Чернівецької області через Глибоцький районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ: