Окрема ухвала

від 25.05.2016 по справі 523/3254/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 22-ц/785/4023/16

Номер справи місцевого суду: 523/3254/14-ц

Головуючий у першій інстанції Сувертак І.В.

Доповідач Таварткіладзе О. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ОКРЕМА УХВАЛА

26.05.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Таварткіладзе О.М.

суддів: Кравця Ю.І., Погорєлової С.О.

при секретарі: Лопотані В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 18 травня 2015 року по цивільній справі за позовом Одеської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі: Міністерства оборони України, Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок вчинення корупційного правопорушення,

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 18 травня 2015 року, залишеного без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 23 вересня 2015 року, позов задовлено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави Міністерства оборони України в особі військової частини НОМЕР_1 - 15 293 грн 62 коп. на відшкодування збитків, завданих державі внаслідок вчинення корупційного правопорушення. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В поданій ОСОБА_1 касаційній скарзі ОСОБА_1 просив скасути рішення нижчестоящих судів та закрити провадження у справі.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10.02.2016 року касаційну скаргу задоволено частково, ухвалу апеляційного суду Одеської області від 23.09.2015 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , ставиться питання про скасування рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 18 травня 2015 року та закриття провадження у справі.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області 26.05.2016 року рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 18 травня 2015 року залишено без змін.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку, судовою колегією перевірені доводи апеляційної скарги, на що було звернуто увагу Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ в ухвалі від 10.02.2016 року, що має суттєве значення для об`єктивного розгляду апеляціної скарги та прийняття правильного рішення.

Так серед доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 вказав на те, що до завдання збитків державі у вигляді зайво нарахованої та виплаченої друкарці служби захисту інформації військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 заробітної плати та премії у період з жовтня 2011 року до грудня 2012 року причетні військовослужбовці ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які безпосередньо вносили відомості у табелі робочого часу та у рапорти про преміювання ОСОБА_2 . При цьому, як стверджує ОСОБА_1 , будь-яких доказів про його безпосередню причетність до завдання збитків, крім показань ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , не існує.

Вивченням матеріалів справи та з урахуванням інформації отриманої судом з Єдииного державного реєстру судових рішень встановлено, що:

- постановою слідчого прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України від 30.01.2013 року кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42013170010000017 від 19.01.2013 року про вчинення кримінальних правопорушень службовими особами військової частини НОМЕР_1 , які зловживаючи службовим становищем в період з жовтня 2011 року до жовтня 2012 року вносили недостовірні відомості до табелів робочого часу відносно друкарки таємного діловодства цієї військової частини ОСОБА_2 , передбачених ст. ст.366 ч.1 та 423 ч.1 КК України - закрито на підставі ч.1 ст. 284 КК України, тобто за відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.

При цьому у даній постанові слідчого прокуратури зазначені показання допитаного у якості свідка заступника командира військової частни НОМЕР_1 майора ОСОБА_4 , що командир військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 тривалий час мешкає разом зі ОСОБА_2 і веде з нею спільне господарство, не будучи в офіційно зареєстрованому шлюбі.

Також у постанові вказано, що:

- в діях начальника секретної частини прапорщика ОСОБА_3 формально вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України (службове підроблення), але умислу на вчинення службового підроблення ОСОБА_3 не мав, а вносив відомості в офіційні документи оскільки перебував у службовій залежності від командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 ;

-в діях командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 формально вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.423 КК України (незаконне використання військовою службовою особою транспортних засобів, споруд чи іншого військового майна, а також незаконне використання підлеглого для особистих послуг чи послуг іншим особам, а також інше зловживання владою або службовим становищем, вчинене з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб, якщо таке діяння заподіяло істотну шкоду).

Закриваючи кримінальне провадження, слідчий зазначив, що шкода заподіяна державним інтересам у вигляді незаконно нарахованої та виплаченої ОСОБА_2 заробітної плати та премії на загальну суму 25286 грн. 11 коп. не перевищує розмір 250 і більше разів неоподаткований розмір доходів громадян, тобто не істотною;

-18 лютого 2013 року (як про це зазначено у позові) відносно командира військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_1 старшим прокурором Одеської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України молодшим радником юстиції Додуричем С.В. складено протокол про вчинення корупційного діяння, передбаченого ч. 2 ст. 172-2 КУпАП, внаслідок якого державі завдано збитків у вигляді зайво виплачної заробітної плати в сумі 11462,96 грн.

Постановою апеляційного суду Одеської області від 13 травня 2013 року ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного корупційного діяння, передбаченого ч. 2 ст. 172-2 КУпАП, провадження по адміністративній справі закрито у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

- У відповідності до відомостей, отриманих з Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що ОСОБА_1 будучи на посаді командира віськової частини НОМЕР_1 намагався стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 солідарно 25286 грн. 11 коп завданих збитків у вигляді безпідставно виплаченої заробітної плати та премії ОСОБА_2 . Проте ухвалою Любашівського районного суду Одеської області від 28 лютого 2013 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто заявнику у зв`язку з не усуненням недоліків позовної заяви. Віськова частина НОМЕР_2 повторно звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення в солідарному порядку 25286 грн. 11 коп завданих збитків у вигляді безпідставно виплаченої заробітної плати та премії ОСОБА_2 . Втім, ухвалою Любашівського районного суду Одеської області прийнято відмову від позову, подану представником командира даної військової частини Ятлука О.М., провадження у справі закрито.

В подальшому, 14.08.2013 року до Любашівського районного суду Одеської області надійшов спільний позов ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про захист честі, гідності та ділової репутації.

З проаналізованих процесуальних документів, що додані до цивільної справи, апеляційним судом встановлені розбіжності у періоді, з який завдано збитки, у розмірі завданих збитків та видів платежів, які зайво виплачені (заробітна плата та премія).

Як вже зазначалося, у постанові слідчого прокуратури про закриття кримінального провадження від 30.01.2013 року, зазначено період завдання збитків з жовтня 2011 року по грудень 2012 року та зазанчено суму збитків - 25286,11 грн. (заробітна плата та премія).

Разом з тим у протоколі про вчинення корупційного правопорушення, складеного працівником прокуратури щодо ОСОБА_1 31.01.2013 року у вину останньому покладено розмір збитків завданих державі - 11462,96 грн. (заробітна плата ОСОБА_2 ) за період з жовтня 2011 року по жовтень 2012 року.

В розумінні ч.4 ст. 38 КУпАП у разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через місяць з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.

Проте зі змісту протоколу про вчинення корупційного діяння за ст. 172-2 КУпАП вбачається, що у вину ОСОБА_1 було покладено лише частину збитків та не за весь період їх спричинення. При цьому відповідальна посадова особа прокуратури послалася у постанові на ч.3 ст. 38 КУпАП, яка передбачає строки накладення адміністративного стягнення за вчинення корупційного правопорушення (протягом трьох місяців з дня виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення).

Отже, при складанні протоколу протоколу про адміністративне правопорушення посадовою особою Одеської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України не враховано, що у випадку, коли за фактом правопорушення спочатку порушується питання про відкриття кримінального провадження, але згодом приймається рішення про його закриття, строки накладення адміністративного стягнення мають свої відмінності. Якщо в діях правопорушника є ознаки адміністративного проступку, стягнення може бути накладено не пізніше, ніж через місяць з дня прийняття такого рішення. Скорочений строк починає спливати з моменту прийняття постанови про закриття кримінального провадження.

Крім того, прийняття рішення про застосування адміністративної відповідальності за корупційне правопорушення та вирішення питання про закриття провадження у зв`язку з спливом строків притягнення до адміністративної відповідальності в даному випадку є компетенцією суду.

Неправильне застосування з боку посадової особи Одеської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України норм ст. 38 КУпАП призвело до необгрунтованого звільнення ОСОБА_1 від відповідальності за повний розмір завданих Державі збитків, виходячи зі змісту постанови про закриття кримінального провадження від 30.10.2013 року 25286,11 грн.

Крім того, навіть з тієї неякісної копії, яка була додана до матеріалів справи, вбачається, що дата складення протоколу 31.01.2013 року і цього же дня з протоколом було ознайомлено особу, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 . Проте, у позові прокуратури, який поданий в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до суду про стягнення збитків, завданих Державі, зазначено, що протокол про корупційне адміністративне правопорушення складено 18.02.2013 року.

Причетність як ОСОБА_3 так і ОСОБА_4 до збитків, які були спричинені державі виплатою ОСОБА_2 заробітної плати та премії за фактично невідпрацьований нею робочий час, випливає з долучених до матеріалів кримінального провадження табелів обліку робочого часу, куди ОСОБА_3 вносив недостовірні відомості відносно ОСОБА_2 та рапортів на преміювання ОСОБА_2 , які підписував ОСОБА_4 .. При цьому будучи допитаними у якості свідків як ОСОБА_3 так і ОСОБА_4 не заперечували, що вносячи за усними вказівками ОСОБА_1 недостовірні відомості в офіційні документи щодо заробітної полати та премії ОСОБА_2 , розуміли незаконність своїх дій, але вимушени були це робити, оскільки знаходилися в службовій залежності від ОСОБА_1 , як командира військової частини.

Крім того, під час засідання судової колегії на запитання головуючого про мотиви відмови від позову, який поданий віськовою частиною НОМЕР_1 до до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення 25286 грн. 11 коп. солідарно, представник Одеської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України пояснила, що це було зроблено для зручності подання позову про стягнення збитків щодо всіх осіб, причетність яких буде встановлена. Проте утруднилася з відповіддю на питання, чому позов все ж таки поданий лише до одного ОСОБА_1 хоча слідчим встановлено участь у добровільному виконанні протиправних наказів командира частини з боку посадових осіб - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . При цьому мотиви виконання вказаними особами наказів всупереч Закону та інтересам Держави з огляду на те, що вони перебували у підпорядкуванні ОСОБА_1 і не хотіли шкоди для свого службового становища не є підставами для звільнення їх від майнової відповідальності.

Відмова від позову командиром військової частини НОМЕР_1 , яка була прийнята судом, внаслідок чого було закрито провадження у цивільній справі позовом військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення 25286 грн. 11 коп. солідарно, унеможливлює повторне звернення до вказаних осіб з такими самими вимогами, що фактично звільняє їх від майнової відповідальності за завдані державі збитки.

Вказані обставини залишилися поза увагою Одеської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України. Принаймні в засіданні судової колегії представник наглядового відомства не змогла відповісти та підтвердити документально про вжиті заходи реагування на такі дії командира віськової частин ОСОБА_5 , який в подальшому разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 позивалися до ОСОБА_1 з вимогами про захист честі і гідності. Не змогла представник прокуратури відповісти на питання чи вживадися прокуратурою заходи щодо оскарження ухвали Любашівського районного суду Одеської області на премет передчасного прийнятитя судом відмови від заявлених вимог про відшкодування державі завданих збитків.

Судова колегія доводячи про встановлені обставини неналежного виконання відповідальними особами Одеської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України своїх функціональних обов`язків не переслідує за мету їх покарання, а лише звертає увагу військового прокурора Одеського гарнізону Південного регіону України на вжиття відповідних і адекватних заходів для уникнення можливого повторення зазначеної ситуації у майбутньому.

Керуючись ст.ст. 211, 320 ЦПК України, судова колегія

У Х В А Л И Л А:

Про викладене в окремій ухвалі довести до відома військового прокурора Одеського гарнізону Південного регіону України для вжиття відповідних заходів реагування.

Про вжиті заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли неналежному виконанню працівниками Одеської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України функціональних обов`язків у вигляді невжиття ними відповідних заходів щодо притягнення до відповідальності віськовослужбовців причетних до завдання збитків спричинених державі, повідомити апеляційний суд Одеської області протягом одного місяця з дня отримання окремої ухвали.

Окрему ухвалу може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ особами, інтересів яких вона стосується у загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Головуючий О.М. Таварткіладзе

Судді: Ю.І. Кравець

С.О. Погорєлова