Ухвала

від 06.12.2017 по справі 357/10663/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/10663/17 Головуючий у І інстанції Ярмола О. Я. Провадження № 22-ц/780/5573/17 Доповідач у 2 інстанції Сушко Л. П. Категорія 54 06.12.2017

УХВАЛА

Іменем України

06 грудня 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді: Сушко Л.П.,

суддів: Ігнатченко Н.В., Яворського М.А.

при секретарі: Волошину В.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24 жовтня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного підприємства Євро Глас про стягнення заборгованості по заробітній платі та компенсації за невикористану відпустку, -

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2017 року позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з вищезазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що з 04 квітня 2017 року була прийнята на посаду інспектора з кадрів ПП Євро Глас . 10 липня 2017 року вона подала директору підприємства заяву про звільнення за власним бажанням по догляду за дитиною до 14-річного віку. В цей же день, ОСОБА_2 повторно направила свою заяву про звільнення з роботи відповідачу разом з письмовими поясненнями засобами поштового звязку. В заяві про звільнення ОСОБА_2 вказала рахунок на який слід було перерахувати розрахункові кошти та суми компенсації за невикористану відпустку. На вказану банківську картку кошти перераховані не були. 03 серпня 2017 року ОСОБА_2 направила відповідачу заяву де просила провести з нею розрахунок поштовим переказом, але на даний час кошти їй не виплачені. Тому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила суд, стягнути з відповідача ПП Євро Глас , ідентифікаційний номер (ЄДРПОУ) 34845803 на її, ОСОБА_2 користь заборгованість по заробітній платі, компенсацію за невикористану відпустку та середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24 жовтня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_2 просить скасувати рішення, посилаючись на його незаконність, необґрунтованість, неповне з'ясування судом обставин справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги. Вважає, що суд першої інстанції не врахував те, що вона зверталася до відповідача з проханням перерахувати кошти поштою або на відповідний картковий рахунок. Вважає, що суд першої інстанції залишив поза увагою факт того, що вона відкрила особистий картковий рахунок у ПАТ Державний ощадний банк України . Також, вказує, що судом не взято до уваги її пояснення щодо того, чому вона не бажає з'являтися на підприємстві для здійснення розрахунку.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Вирішуючи даний спір і відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що в судовому засіданні вказала на відсутність спору щодо самого нарахування суми належних їй при звільненні коштів. Суд зазначив, що 10 липня 2017 року надавши директору заяву про звільнення з роботи з зазначеного числа, оскільки вона має дитину до 14 років, не передала документацію відділу кадрів підприємства, не надала копію свідоцтва про народження дитини, самовільно забрала свою трудову книжку, не отримала розрахунку, не ознайомилася з Наказом про звільнення та неодноразово була викликана для проведення повного розрахунку при звільненні. Крім того, суд першої інстанції зазначив, що позивач в судовому засіданні не заперечила факт отримання листів від відповідача де їй пропонувалося отримати розрахунок, зазначивши, що не бажає зустрічатися з директором підприємства, бажала отримати розрахунок шляхом перерахування належних їй коштів на особовий рахунок дочки, оскільки довіряє своїй дитині, або поштовим переказом. Суд зазначив, що позивачем у справі не надано жодного доказу того, що невиплата належних позивачу коштів у визначений строк відбулася з вини власника підприємства, оскільки відповідач був позбавлений можливості й законних підстав провести розрахунок з позивачем у спосіб, який було запропоновано позивачем, тобто, шляхом перерахування коштів на рахунок іншої особи за відсутності довіреності на отримання цих коштів. В свою чергу, відповідач намагався в повному обсязі виконати свої обов'язки щодо розрахунку з позивачем, а грошові кошти, належні до виплати позивачеві, були депоновані (передані на зберігання) в банківську установу, оскільки не можуть перебувати у касі підприємства більше ніж 3 доби. Також суд першої інстанції дійшов висновку, що спір між сторонами відсутній, оскільки позивач визнає суму нарахованих їй при звільненні сум, не заперечує факту запрошення її для проведення відповідного розрахунку, і з дня звільнення не позбавлена можливості отримати повний розрахунок з ПП "Євро Глас".

Такі висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до ст.47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами законодавства про оплату праці №13 від 24 грудня 1999 року установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Відповідно до п.1.2. Постанови Правління Національного Банку України Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні №637 від 15 грудня 2004 року депонована заробітна плата - готівкові кошти, що одержані підприємствами (підприємцями) для виплат, пов'язаних з оплатою праці, та не виплачені в установлений строк окремим фізичним особам.

Відповідно до п.2.10. Постанови Правління Національного Банку України Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні №637 від 15 грудня 2004 року підприємства мають право зберігати у своїй касі готівку, одержану в банку для виплат, що належать до фонду оплати праці, а також пенсій, стипендій, дивідендів (доходу), понад установлений ліміт каси протягом трьох робочих днів, уключаючи день одержання готівки в банку. Для проведення цих виплат працівникам віддалених відокремлених підрозділів підприємств залізничного транспорту та морських портів готівка може зберігатися в їх касах понад установлений ліміт каси протягом п'яти робочих днів, уключаючи день одержання готівки в банку. Готівка, що одержана в банку на інші виплати, має видаватися підприємством своїм працівникам у той самий день. Суми готівки, що одержані в банку і не використані за призначенням протягом установлених вище строків, повертаються підприємством до банку не пізніше наступного робочого дня банку або можуть залишатися в його касі (у межах установленого ліміту).

Підприємство має право зберігати в касі готівку для виплат, які належать до фонду оплати праці та здійснюються за рахунок виручки, понад установлений йому ліміт каси протягом трьох робочих днів з дня настання строків цих виплат у сумі, що зазначена в переданих до каси відомостях на виплату грошей.

Встановлено, що 04 квітня 2017 року ОСОБА_2 було прийнято на посаду інспектора з кадрів ПП Євро Глас з 05 квітня 2017 року з окладом згідно штатного розкладу із застосуванням податкової соціальної пільги, про що свідчить наказ №37/К від 04 квітня 2017 року (а.с.17).

10 липня 2017 року ОСОБА_2 звільнено з посади за власним бажанням відповідно до ст.38 КЗпП України (а.с.18).

Встановлено, що ОСОБА_2 було оформлено відомість на виплату грошей №63 від 11 липня 2017 року, видатковий касовий ордер від 13 липня 2017 року та перехаховано кошти належні позивачу відповідно до квитанції від 13 липня 2017 року, з призначенням платежу депонована заробітна плата за липень 2017 року (а.с.37,38,39,40).

Сума депонованої заробітної плати ОСОБА_2 складає 1489,25 грн., в тому числі з урахуванням компенсації за невикористану відпустку - 792,86 грн..

Встановлено, що 10 липня 2017 року відповідач склав Акт з виявленими порушеннями щодо відсутності на підприємстві трудової книжки позивача та документів в підтвердження факту наявності в позивача дітей. Даний Акт відповідач направив позивачу на її адресу проживання з листом де просив з'явитися для проведення належного розрахунку при звільненні. ОСОБА_2 отримала даний лист 13 липня 2017 року (а.с.31,32).

Встановлено, що 09 серпня 2017 року відповідач повторно направив ОСОБА_2 лист де просив її з'явитися в найкоротший термін для передачі документації та для повного розрахунку. Позивач отримала даний лист 12 серпня 2017 року (а.с.34,35).

Встановлено, що спір щодо сум виплати належних ОСОБА_2 коштів між сторонами відсутній.

З урахуванням наведеного, колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості по заробітній платі та компенсації за невикористану відпустку, оскільки роботодавець ПП Євро Глас довів відсутність своєї вини у затримці розрахунку при звільненні.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про те, що суд першої інстанції не врахував те, що вона зверталася до відповідача з проханням перерахувати кошти поштою або на відповідний картковий рахунок, відхиляються колегією суддів як такі, що спростовуються наявними у матеріалах справи доказами, а саме тим, що рахунок наданий позивачем відкритий не на ім'я позивача, а на іншу особу.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про те, що суд першої інстанції залишив поза увагою факт того, що вона відкрила особистий картковий рахунок у ПАТ Державний ощадний банк України також відхиляються колегією суддів, оскільки вини відповідача у затримці розрахунку при звільненні не має, а позивачем зазначений рахунок відповідачу при звільненні не надавався.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про те, що судом не взято до уваги її пояснення щодо того, чому вона не бажає з'являтися на підприємстві для здійснення розрахунку, відхиляються колегією суддів, оскільки не ґрунтуються на вимогах закону.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції викладених в рішенні не спростовують.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасовано з підстав, викладених у апеляційній скарзі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24 жовтня 2017 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: