Ухвала

від 23.11.2017 по справі 200/20537/17

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

У Х В А Л А Справа № 200/20537/17

Ім`ям України Провадження № 1-кс/200/12428/17

23 листопада 2017 року м. Дніпро

Слідчий суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 ,

за участю слідчої ОСОБА_2 ,

розглянувши у судовому засіданні у приміщенні суду в м. Дніпрі клопотання слідчої по кримінальному провадженню № 42017040000000314 про арешт майна, -

В С Т А Н О В И В:

23 листопада 2017 року старший слідчий СВ Шевченківського ВП Дніпропетровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_2 , за погодженням із прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_3 , звернулась до суду із клопотанням, в якому прохає накласти арешт на майно, яке було вилучено та належить громадянину України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Необхідність накладення арешту обґрунтовує наступним чином. Слідчим відділенням Шевченківського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженню № 42017040000000314, внесеному 28.03.2017 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 364 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що на підставі рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 07.04.2015 у справі №175/250/15-ц за державою в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області визнано право власності на нерухоме майно - базу відпочинку, розташовану на земельній ділянці, площею 2173 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .

В подальшому, згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на базу відпочинку по вул. Орельській, 1 в смт. Кіровське Дніпропетровського району перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Департамент землеустрою, містобудування та оцінки майна» (код ЄРДПОУ 39697908), на підставі договору купівлі-продажу №1547 від 25.07.2016, укладеного із Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області.

На підставі вказаного договору купівлі-продажу та акту передачі державного майна об`єкта соціально-культурного призначення від 25.08.2016, приватним нотаріусом Дніпропетровського нотаріального округу ОСОБА_5 , 26.08.2016 зареєстровано право власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Департамент землеустрою, містобудування та оцінки майна» (код ЄРДПОУ 39697908).

Укладення договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що пов`язане з переходом права на частину земельної ділянки, здійснюється після виділення цієї частини в окрему земельну ділянку та присвоєння їй окремого кадастрового номера.

Крім того, відповідно до ч.6 ст. 120 Земельного кодексу України, істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жили будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право пн. Яку переходить у зв`язку з набуттям права власності на ці об`єкти.

В той же час, за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та інформації Управління Держгеокадастру у Дніпровському районі майно встановлено, що право власності (користування) на земельну ділянку по АДРЕСА_1 станом на момент укладення вказаного договору купівлі-продажу не було оформлено, кадастровий номер земельній ділянці не присвоєно, відомостей про земельну ділянку в Державному земельному кадастрі немає.

Таким чином, а державне майно: нерухоме майно - базу відпочинку, розташовану на земельній ділянці, площею 2173 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , службовими особами Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, відчужено не законно, в порушення вимог чинного законодавства України.

Відповідно до вимог ст. 98 КПК України, нерухоме майно - база відпочинку, розташована на земельній ділянці, площею 2173 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, у зв`язку з тим, що вона є об`єктом кримінально протиправних дій.

Таким чином, нерухоме майно - база відпочинку, розташована на земельній ділянці, площею 2173 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , відповідає критерію ст. 98 КПК України, а саме вона є предметом, що був об`єктом кримінально протиправних дій внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право власності на вказаний об`єкт нерухомості, зареєстрований за ТОВ «Департамент землеустрою, містобудування та оцінки майна» (код 39697908).

Також встановлено, що ТОВ «Департамент землеустрою, містобудування та оцінки майна» (код 39697908) змінило назву на ТОВ «Сосново-1» (код 39697908).

З урахуванням викладеного, з метою забезпечення збереження речових доказів та досягнення дієвості, виникла необхідність у вжитті заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді накладення арешту на зазначений вище автомобіль у вигляді позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування ними.

Слідча в судовому засіданні клопотання підтримала, прохала задовольнити. Пояснення надала аналогічні тексту клопотання.

З метою забезпечення арешту майна, відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України, власник майна в судове засідання не викликався. З цих підстав, клопотання розглянуто за відсутності власника майна та ухвалено рішення.

Згідно з вимогами ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. У випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України. Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за вищу або нижчу ринкової вартості і знала чи повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України. У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна. У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження. У разі задоволення цивільного позову або стягнення з юридичної особи розміру отриманої неправомірної вигоди суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про арешт майна для забезпечення цивільного позову або стягнення з юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, доведеного розміру отриманої неправомірної вигоди до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше. Арешт може бути накладений на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу. Вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою. Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна. Заборона використання житлового приміщення особам, які на законних підставах проживають у такому житловому приміщенні, не допускається.

Розглянувши клопотання, вислухавши пояснення слідчої, дослідивши надані до клопотання додатки, приходжу до висновку про те, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речових доказів, з метою запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження, вважаю за можливе накласти арешт на базу відпочинку, розташовану на земельній ділянці, площею 2173 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 103, 110, 167, 170-173, 309-310, 369, 371-372 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання старшої слідчої СВ Шевченківського ВП Дніпропетровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_2 по кримінальному провадженню № 22017040000000056 про накладення арешту задовольнити.

Накласти арешт на базу відпочинку, розташовану на земельній ділянці, площею 2173 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом заборони відчуження та розпорядження нею.

На ухвалу слідчого судді може бути подано апеляцію безпосередньо до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом п`яти діб зо дня її винесення.

Слідчий суддя ОСОБА_1