Справа № 2-а-152/11
№ б/н
П О С Т А Н О В А
іменем України
09 вересня 2011 року о 15-20 годин м. Новомосковськ
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Мельниченко С.П., при секретарі Білодід Ю.П. розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Новомосковську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Головного управління державного казначейства України в Дніпропетровській області, Центру по нарахуванню і виплаті допомог та здійсненню контролю за правильністю призначення та виплати пенсій і цільових грошових допомог Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Управління праці та соціального захисту населення м. Новомосковська Виконавчого комітету Новомосковської міської ради Дніпропетровської області про визнання дій та бездіяльності протиправними і зобов'язання здійснити перерахунок та виплатити недоплачену одноразову допомогу, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області, як адміністративного суду, з позовом до Головного управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Головного управління державного казначейства України в Дніпропетровській області в якому просить суд:
-визнати дії і бездіяльність відповідачів в частині недоплати щорічної разової допомоги учасникам бойових дій до 5 травня, в тому числі позивачеві незаконними;
-зобов'язати відповідачів зробити перерахунок та виплатити позивачеві недоплачену щорічну разову грошову допомогу як учаснику бойових дій відповідно до вимог ч. 5 ст. 12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту за 1999-2009 роки у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, а саме: за 1999 рік в розмірі п'яти величин межі малозабезпеченості, за 2000-2005 роки у розмірі п'яти величин прожиткового мінімуму за кожен рік для осіб, які втратили працездатність, встановленого відповідно Законами України Про затвердження прожиткового мінімуму за 2000-2005 року, що дорівнює 7923,60 гривень; за 2006-2009 роки у розмірі п'яти величин прожиткового мінімуму за кожний рік для осіб, які втратили працездатність, встановленого відповідно Законами України Про державний бюджет України за 2006-2009 року, що дорівнює 7540 гривень, а всього нарахувати та виплатити 15463,60 гривень.
Ухвалою суду від 03.06.2010 року до участі у справі в якості співвідповідачів залучено Центр по нарахуванню і виплаті допомог та здійсненню контролю за правильністю призначення та виплати пенсій і цільових грошових допомог Дніпропетровської обласної державної адмініс трації та Управління праці та соціального захисту населення м. Новомосковська Виконавчого комітету Новомосковської міської ради Дніпропетровської області.
Ухвалою суду від 31.08.2011 року- позовні вимоги позивача про визнання дій та бездіяльності протиправними і зобов'язання здійснити перерахунок та виплатити позивачеві недоплачену щорічну разову грошову допомогу як учаснику бойових дій відповідно до вимог ч. 5 ст. 12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту за 1999-2008 роки залишені без розгляду в зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
В обґрунтування заявленого позову позивач посилався на те, що він має статус учасника бойових дій і згідно ч. 5 ст. 12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту починаючи з 01.01.1999 року має право на отримання щорічно до 5-го травня одноразової грошової допомоги в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
В 2009 році позивач отримав зазначену допомогу в розмірі 340 гривень, що значно менше ніж передбачено ч. 5 ст. 12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту , адже у 2009 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність згідно Закону України Про державний бюджет України на 2009 рік складав 498 гривень.
Така виплата була проведена в зв'язку з тим, що Верховною Радою України приймались Закони Про державний бюджет України , які фактично зупиняли або змінювали ч. 5 ст. 12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту .
Позивач вважає, що вказані Закони України, якими зупинялись та змінювались положення Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту являються недійсними з наступних підстав.
При прийнятті Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту держава фактично вчинила правочин, взявши на себе односторонні майнові зобов'язання.
Частинами 2, 3 ст. 2 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту та п. 3 ст. 22 Конституції України передбачено, що права та пільги для ветеранів війни і членів їх сімей, встановлені раніше законодавством України і законодавством колишнього Союзу PCP, не можуть бути скасовані без їх рівноцінної заміни. Нормативні акти органів державної влади і органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Аналогічні положення закріпленні в Рішеннях Конституційного Суду України № 10- рп/2008 від 22.05.2008 р. та 26-рп/2008 від 27.11.2008 р.
Також позивач зазначає, що Кабінет Міністрів України, ігноруючи вимоги Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту та Конституції України щорічно подавав на розгляд Верховної Ради України проекти Законів Про державний бюджет на 1999-2009 року з нормами, які зупиняли або змінювали норми вимоги Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту , а відповідачі, в свою чергу, виконували не вимоги Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту , а Закони України Про державні бюджети на відповідні роки всупереч Конституції України.
Крім того, Рішеннями Конституційного Суду України № 20-рп/2004 він 01.12.2004 p., № 6-рп/2007 від 09.07.2007 p., № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р. положення Законів України Про державний бюджет на 2004, 2007 та 2008 роки, які зупиняли та змінювали положення ч. 5 ст. 12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту визнавали неконституційними, однак відповідачами проігноровані ці Рішення Суду та не виплачено позивачеві вищевказану допомогу.
Так, у 2009 році згідно з Законом України Про державний бюджет України на 2009 рік та згідно Постанови Кабінету Міністрів України Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2009 році відповідно Законів України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту та "Про жертви нацистських переслідувань відповідачами допомога нараховувалась і виплачувалась частково і її відповідні розміри не відповідали частині 5 статі 12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту .
На підставі вищенаведеного позивач вважає дії відповідачів, які виразились у недоплаті щорічної разової допомоги учасникам бойових дій до 5 травня, в тому числі позивачеві незаконними.
Вказані недоотримані кошти позивач, крім іншого, вважає шкодою, спричиненою йому державою, яка підлягає відшкодуванню в порядку ст.. 1173 ЦК України.
Представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, згідно якої він підтримує позовні вимоги.
Представник ГУПСЗН Дніпропетровської обласної державної адміністрації в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності та заперечення проти позову.
Представник Головного управління державного казначейства України в Дніпропетровській області в судове засідання не з'явився, подавши заяву про розгляд справи за його відсутності та заперечення проти позову в яких посилався на те, що Головним управлінням державного казначейства України в Дніпропетровській області права позивача не порушені, а отже в задоволення позовних вимог позивача до ГУДКУ в Дніпропетровській області належить відмовити.
Представник Центру по нарахуванню і виплаті допомог та здійсненню контролю за правильністю призначення та виплати пенсій і цільових грошових допомог Дніпропетровської обласної державної адміністрації в судове засідання не з'явився, подавши заперечення проти позову в яких посилався на те, що позивач пропустив строк звернення до суду, а тому представник відповідача просить застосувати наслідки пропуску строку звернення до суду та відмовити в задоволення позовних вимог позивача.
Представник Управління праці та соціального захисту населення м. Новомосковська в судове засідання не з'явився, подавши заяву про розгляд справи за його відсутності та заперечення проти позову.
В зв'язку з неявкою сторін в судове засідання фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Що стосується позовних вимог позивача направлених до Головного управління державного казначейства України в Дніпропетровській області, Центру по нарахуванню і виплаті допомог та здійсненню контролю за правильністю призначення та виплати пенсій і цільових грошових допомог Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Управління праці та соціального захисту населення м. Новомосковська Виконавчого комітету Новомосковської міської ради Дніпропетровської області, то вони задоволенню не підлягають, оскільки дані особи не є належними відповідачами у справі з огляду на наступне.
Статтею 17-1 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту передбачено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передба чених статтями 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за міс цем їх проживання чи одержання грошового утримання, а отже виключно ГУПСЗН Дніпропетровської облдержадміністрації являється особою, яка зобов'язана нараховувати та виплачувати позивачеві щорічну разову грошову допомогу до 5-го травня.
Судом по справі встановлено, що позивач являвся учасником бойових дій і, відповідно, він підпадає під дію Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту .
Законом України від 25.12.1998 року ст.. 12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту була доповнена ч. 5 згідно якої Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком .
Пунктом 20 розділу II Закону України Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України частину 5 ст. 12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту викладено в наступній редакції: Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України .
Однак Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008 ці зміни визнано такими, що не відповідають Конституції України, а отже вони втратили свою чинність з 22.05.2008 р. в силу ст.. 152 Конституції України.
В подальшому зміни в ч. 5 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" не вносились та дія вказаної норми не призупинялась.
Станом на 5 травня 2009 року мінімальний розмір пенсії за віком склав 498 гривень згідно Закону України Про Державний бюджет України на 2009 рік .
Незважаючи на це Кабінет Міністрів України 18.03.2009 року приймає Постанову № 211 Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2009 році відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань" , якою встановлює розмір разової грошової допомоги, передбаченої ч. 5 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в розмірі 340 гривень і якою Головне управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської ОДА керується при нарахуванні та виплаті позивачеві разової грошової допомоги до 5-го травня в 2009 році.
Відповідно до ст.. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права осо би на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Аналізуючи дії відповідача при нарахуванні та виплаті позивачеві щорічної разової грошової допомоги як учаснику бойових дій в 2009 році згідно ч. 5 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" суд приходить до висновку, що вони вчиненні не у спосіб, що передбачені конституцією та Законами України.
Так, посилання відповідача на те, що до ч. 5 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" були внесені зміни, які в подальшому Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008 визнані неконституційними і, як наслідок правовідносини врегульовані цими нормами права зараз нічим не регулюються крім нормативно-правових актів Уряду, суд вважає необгрунтованими, оскільки згідно ст.. 73 Закону України Про Конституційний Суд України у разі якщо НПА або їх окремі положення визнаються неконституційними, вони оголошуються нечинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, а отже з моменту проголошення Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008 поновили свою дію норми ч. 5 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і саме ці норми мають застосовуватись відповідачем при нарахуванні та виплаті щорічної разової грошової допомоги.
Таким чином дії відповідача підлягають визнанню протиправними.
Враховуючи, що обов'язок по нарахуванню та виплаті щорічної разової грошової допомоги в 2009 році було покладено на Управління праці та соціального захисту населення в областях, суд вважає за необхідне не стягувати недоплачену суму, а зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачеві щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2009 рік відповідно до вимог ч. 5 ст. 12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту з урахуванням рішення Конституційного суду України від 22.05.2008 р. № 10- рп та урахуванням фактично виплаченої суми.
На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту , Законом України Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України , Законом України Про Державний бюджет України на 2009 рік , Рішеннями Конституційного Суду України від 01.12.2004 р. № 20-рп/2004, від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007, від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, ст.ст. 2, 11, 69, 71, 94, 99, 100, 104, 158-159, 162-163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Головного управ ління державного казначейства України в Дніпропетровській області, Центру по нарахуванню і виплаті допомог та здійсненню контролю за правильністю призначення та виплати пенсій і цільових грошових допомог Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Управління праці та соціального захисту населення м. Новомосковська Виконавчого комітету Новомосковської міської ради Дніпропетровської області про визнання дій та бездіяльності протиправними і зобов'язання здійснити перерахунок та виплатити недоплачену одноразову допомогу задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 в повному обсязі щорічної разової грошової допомоги за 2009 рік на підставі ч. 5 ст. 12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту з урахуванням рішення Конституційного суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп.
Зобов'язати Головне управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2009 рік відповідно до вимог ч. 5 ст. 12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту з урахуванням рішення Конституційного суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп та з урахуванням фактично виплаченої суми.
В іншій частині позовних вимог позивача відмовити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня отримання її копії, шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного адміністративного суду Дніпропетровської області через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області з одночасним направлення копії апеляційної скарги до апеляційного адміністративного суду Дніпропетровської області.
Встановити Головному управлінню праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації місячний строк для подання до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області звіту про виконання постанови.
Перебіг місячного строку починається з дня набрання постановою законної сили.
Суддя С.П.Мельниченко
Суд | Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 09.09.2011 |
Оприлюднено | 11.12.2017 |
Номер документу | 70752751 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Мельниченко С. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні