Рішення

від 29.11.2017 по справі 185/4008/17

ПАВЛОГРАДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 185/4008/17

Провадження № 2/185/2679/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2017 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Бондаренко В.М.,

за участю секретаря: Данильченко Ю.О.,

позивача: ОСОБА_1,

представника позивача: ОСОБА_2,

представника відповідача: ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Павлограді Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства "Агрофірма "Старт", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Міськрайонне управління у Павлоградському районі, Юр'ївському районах та м. Павлограді Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, про розірвання договору оренди землі, -

В С Т А Н О В И В :

У травні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Приватного підприємства "Агрофірма "Старт", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Міськрайонне управління у Павлоградському районі, Юр'ївському районах та м. Павлограді Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, про розірвання договору оренди землі, в якому просив суд розірвати договір оренди земельної ділянки площею 5,4919 гектарів, кадастровий номер 1223584000:01:002:0855, яка розташована на території Кочережківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, що був укладений між спадкодавцем ОСОБА_4 03 лютого 2009 року з Приватним підприємством "Агрофірма "Старт" і зареєстрований у ПРВ "ДРФ ДП "Центр ДЗК при Держкомземі України по земельних ресурсах" 23.06.2010 року; зобов'язати Приватне підприємство "Агрофірма "Старт" у встановленому законодавством порядку повернути йому земельну ділянку площею 5,4919 гектарів, кадастровий номер 1223584000:01:002:0855, яка розташована на території Кочережківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, у стані, придатному для цільового використання.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилався на те, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 08.10.2013 року державним нотаріусом Другої Павлоградської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області, зареєстрованого в реєстрі за № 1532, він є спадкоємцем земельної ділянки, розташованої на території Кочережківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, загальною площею 5,4919 гектарів, яку було передано для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та яка належала його матері ОСОБА_4, померлої 01 грудня 2012 року. 03.02.2009 року між його матір'ю та ПП Агрофірма "Старт" було укладено договір оренди земельної ділянки площею 5,4919 гектарів, кадастровий номер 1223584000:01:002:0855, яка розташована на території Кочережківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, який зареєстрований у ПРВ "ДРФ ДП "Центр ДЗК при Держкомземі України по земельних ресурсах" 23.06.2010 року. Пунктом 37 вищезазначеного договору оренди землі передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору. Тому, він, як спадкоємець, набув право власності на земельну ділянку і має право вільно, на свій розсуд володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном. Оскільки він не бажає мати орендних відносин з відповідачем, а розірвати договір за взаємною згодою відповідач не бажає, тому він змушений звернутися до суду.

У судовому засіданні позивач, представник позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі та просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав у повному обсязі, надав суду письмові заперечення на позов, відповідно до змісту яких просив суд відмовити позивачу в задоволенні позову в повному обсязі з тих підстав, що всі умови за договором виконуються належним чином та строк дії договору ще не сплинув, так як був укладений на 15 років. Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 32 Закону України "Про оренду землі" перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі. П. 37 договору оренди, відповідно до якого перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору, носить тільки формальний характер та не є підставою для розірвання договору оренди землі.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, відповідно до наданих суду письмових пояснень просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали цивільної справи, вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню за наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи 03 лютого 2009 року між нині померлою ОСОБА_4 та ПП "Агрофірма "Старт" був укладений договір оренди землі строком на 15 років, зареєстрований у ПРВ "ДРФ ДП "Центр ДЗК при Держкомземі України по земельних ресурсах" 23.06.2010 року.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом виданого 08.10.2013 року державним нотаріусом Другої Павлоградської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області, зареєстрованого в реєстрі за № 1532, позивач є спадкоємцем земельної ділянки, розташованої на території Кочережківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, загальною площею 5,4919 га, яку було передано для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та яка належала його матері ОСОБА_4, померлої 01 грудня 2012 року.

Спір між сторонами виник з приводу подальшого користування вищезазначеною земельною ділянкою, так як відповідач не погоджується на розірвання договору оренди землі в досудовому порядку.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України Про оренду землі , законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (ст. 2 Закону України Про оренду землі ).

У відповідності до ст. 398 ЦК України право володіння виникає на підставі договору з власником або особою, якій майно було передано власником, а також, на інших підставах, встановлених законом.

На підставі ст. 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно ч. 3 ст. 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Статтею 387 ЦК України передбачено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 18 зазначеного Закону встановлено, що договір оренди землі набуває чинності після його державної реєстрації.

Відповідно до ч. 4 ст. 32 Закону України Про оренду землі зазначено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Однак, пунктом 37 вищезазначеного договору оренди землі передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору.

У зв'язку з цим, позивач звернувся до відповідача із листом про розірвання договору оренди землі укладеного 03 лютого 2009 року між померлою ОСОБА_4 та ПП "Агрофірма "Старт" та зареєстрованого у ПРВ "ДРФ ДП "Центр ДЗК при Держкомземі України по земельних ресурсах" 23.06.2010 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 Земельного кодексу України власники земельних ділянок мають право продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину.

Частиною 1 ст. 93 Земельного кодексу України та ст. 1 Закону України Про оренду землі передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 651 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

За змістом ч. 2 ст. 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

За правилами ч. 4 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Підставою для укладення договору оренди може бути цивільно-правовий договір про відчуження права оренди.

Відповідно до п. 35 договору оренди землі від 03.02.2009 року, зареєстрованого у ПРВ "ДРФ ДП "Центр ДЗК при Держкомземі України по земельних ресурсах" 23.06.2010 року, дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду, в тому числі з інших підстав, визначних законом.

У зв'язку з тим, що згідно умов договору перехід права власності на земельну ділянку до іншої особи є підставою для розірвання договору оренди, а відповідач не бажає розривати договір оренди за взаємною згодою сторін, позивач вимушений звернутись за захистом своїх прав до суду.

Положення п. 8 розділу X Перехідні положення Земельного кодексу України та розділу IX Перехідні положення Закону України Про оренду землі не можуть бути примусом для власника земельної ділянки і передбачають право, а не обов'язок на переукладення договору оренди, ураховуючи при цьому положення ст. 6, ч. 3 ст. 203, ст. ст. 316, 317, 319, 321, 651 ЦК України щодо свободи договору, укладення його при наявності вільного волевиявлення особи; непорушності права власності та здійснення цього права власником відповідно до закону на власний розсуд, за своєю волею, незалежно від волі інших осіб; необхідності згоди обох сторін при укладенні чи зміні договору.

Виходячи з того, що відповідно до ст. 15 ЦК України та ст. 3 ЦПК України в порядку цивільного судочинства підлягає захисту саме порушене право, суд повинен установити, чи дійсно порушуються права орендодавців у зв'язку з відсутністю в договорах оренди умов, які передбачені ст. 15 Закону України від 6 жовтня 1998 p. № 161-XIV "Про оренду землі", визначити істотність цих умов, а також з'ясувати, у чому саме полягає порушення їхніх законних прав (постанови Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України: від 25 грудня 2013 р. у справі № 6-78цс13; від 25 грудня 2013 р. у справі № 6-94цс13).

Статтями 1216, 1218 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщина) від фізичної особи, яка померла (спадкодавець), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За змістом ст. ст. 316, 317 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання та місцезнаходження майна.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ст. 321 ЦК України). Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом (ст. 328 ЦК України).

Відповідно до ст. 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Громадяни України набувають право власності на земельні ділянки, зокрема, на підставі прийняття спадщини та мають право самостійно господарювати на землі (п. г ч. 1 ст. 81, п б ч. 1 ст. 90 ЗК України).

Окрім цього, відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

За змістом ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Частиною 2 ст. 792 ЦК України передбачено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Спеціальним законом, який регулює відносини щодо оренди землі є Закон України Про оренду землі , за яким оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України Про оренду землі орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Положеннями ст. ст. 30, 31 Закону України Про оренду землі визначено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Договір оренди землі припиняється, зокрема, у разі: закінчення строку, на який його було укладено; договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Відповідно до змісту ст. 32 Закону України Про оренду землі , яка регулює питання щодо припинення договору оренди землі шляхом його розірвання, перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Згідно пункту 36 спірного договору оренди земельної ділянки передбачено, що розірвання договору в односторонньому порядку не допускається. Одночасно, у пункті 37 спірного договору оренди землі сторони передбачили, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Зазначений пункт Договору ніким з учасників правочину не оспорювався й у встановленому законом порядку не дійсним не визнавався.

Таким чином, оскільки сторони спірного договору оренди землі дійшли згоди щодо усіх його істотних умов, зокрема, п. 37 передбачено можливість розірвання цього договору у разі переходу права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, при цьому, що цей пункт договору узгоджується із положеннями ЦК України та ст. 32 Закону України Про оренду землі , тому позивач, який набув право власності на орендовану земельну ділянку після смерті орендодавця, як новий власник, має право розірвати договір оренди з підстав, визначених договором.

За таких обставин суд вважає зазначений позов обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам діючого законодавства.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного підприємства "Агрофірма "Старт", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Міськрайонне управління у Павлоградському районі, Юр'ївському районах та м. Павлограді Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, про розірвання договору оренди землі - задовольнити в повному обсязі.

Розірвати договір оренди земельної ділянки площею 5,4919 гектарів, кадастровий номер 1223584000:01:002:0855, яка розташована на території Кочережківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, що був укладений між спадкодавцем ОСОБА_4 03 лютого 2009 року з Приватним підприємством "Агрофірма "Старт" і зареєстрований у ПРВ "ДРФ ДП "Центр ДЗК при Держкомземі України по земельних ресурсах" 23.06.2010 року.

Зобов'язати Приватне підприємство "Агрофірма "Старт" у встановленому законодавством порядку повернути ОСОБА_1 земельну ділянку площею 5,4919 гектарів, кадастровий номер 1223584000:01:002:0855, яка розташована на території Кочережківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, у стані, придатному для цільового використання.

Стягнути з Приватного підприємства "Агрофірма "Старт" на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати по справі, а саме: суму сплаченого судового збору в розмірі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя В.М. Бондаренко