Постанова

від 29.11.2017 по справі 804/6788/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2017 р. Справа № 804/6788/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Голобутовського Р.З.

при секретарі судового засідання - Вербному Д.С.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

20.10.2017 ОСОБА_3 (надалі - ОСОБА_3В.) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (надалі - ГУ ДФС у Дніпропетровській області, відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.06.2017 №10821-1302.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що прийняте податкове повідомлення-рішення не відповідає приписам Рішення Дніпропетровської міської ради від 27.12.2010 №5/6 Про місцеві податки і збори на території міста з встановленими Ставками плати за землю та пільги щодо земельного податку , затвердженого у Додатку №2 до рішення Дніпропетровської міської ради від 13.07.2016 №7/11, яке є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами станом на момент винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. З огляду на викладене, позивач вважає податкове повідомлення-рішення від 08.06.2017 №10821-1302 протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримала та просила задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, викладених в письмових запереченнях, що долучені до матеріалів справи.

В судовому засіданні представник податкового органу зазначив, що підстави для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відсутні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

З матеріалів справи видно, що між Дніпропетровською міською радою та ОСОБА_3 укладено договір оренди землі від 24.01.2006, предметом якого є земельна ділянка загальною площею 1, 1518 га (площа частки, за яку справляється орендна плата - 25 % або 0, 28795 га), розташованою за адресою: м. Дніпро, вул. Мологвардійська, 45-Б (кадастровий номер №1210100000:09:311:0038). Цільове використання земельної ділянки згідно з договором - інша комерційна діяльність. Договір укладено на 15 років.

ОСОБА_4 Держгеокадастру у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області від 30.08.2016 №8-411-0.2-3188/2-16 визначена нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Мологвардійська, 45-Б, площею 1, 1518 га у розмірі 40 958750, 97 грн.

Відповідно до п. 4 додатку 2 рішення Дніпропетровської міської ради від 15.02.2017 №12/Г8 Про внесення змін до рішення міської ради від 27.12.2010 №5/6 Про місцеві податки і збори на території міста , річна сума орендної плати у відсотках до нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які надано у користування, становить 3%.

ГУ ДФС у Дніпропетровській області відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54, пункту 286.5 статті 286 Податкового кодексу України (далі - ПК) відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 08.06.2017 №10821-1302, яким за позивачу нараховано податкове зобов'язання по сплаті земельного податку з фізичних осіб у сумі 325 622, 21 грн.

Не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить із наступного.

Відповідно до частини 2 статті 6 та частини 2 статті 19 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 206 ЗК України використання землі є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

За підпунктами 14.1.72 і 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) земельним податком визнається обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. Землекористувачами можуть бути юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Відповідно до підпунктів 269.1.1, 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 ПК України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Згідно з підпунктом 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 ПК України об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Підпунктом 271.1.1 п. 271.1 ст. 271 ПК України визначено, що базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Відповідно до ст.285 ПКУ базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Пунктом 286.5 ст.286 ПКУ передбачено, що нарахування фізичним особам сум податку проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному ст. 58 ПКУ.

Відповідно до внесених Законом України від 28.12.2014 року №71-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи змін, зокрема, в частині плати за землю, з 01.01.2015 року визначено, що плата за землю належить до місцевих податків та зборів та є складовою частиною податку на нерухоме майно (ст.ст. 10, 265 ПК України).

Пунктом 12.3 та пп. 12.4.1 п. 12.4 ст. 12 ПК України встановлено, що: міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів; встановлюють ставки місцевих податків та зборів в межах ставок, визначених Податковим кодексом.

Як зазначалось судом, між Дніпропетровською міською радою та ОСОБА_3 укладено договір оренди землі від 24.01.2006, предметом якого є земельна ділянка загальною площею 1, 1518 га (площа частки, за яку справляється орендна плата - 25 % або 0, 28795 га), розташованою за адресою: м. Дніпро, вул. Мологвардійська, 45-Б (кадастровий номер №1210100000:09:311:0038).

Відповідно до п. 4.1. зазначеного договору, розмір орендної плати встановлюється у розмірі 1 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та дорівнює земельному податку.

Згідно із п. 4.2 Договору, зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її індексація проводиться без внесення змін та доповнень до цього договору у порядку та у випадках передбачених законодавством України.

Відповідно до п. 4.7 Договору, розмір орендної плати переглядається щорічно, або у разі, зокрема зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції.

ОСОБА_4 Держгеокадастру у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області від 30.08.2016 №8-411-0.2-3188/2-16 визначена нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Мологвардійська, 45-Б, площею 1, 1518 га у розмірі 40 958 750, 97 грн.

Відповідно до п. 4 додатку 2 рішення Дніпропетровської міської ради від 15.02.2017 №12/Г8 Про внесення змін до рішення міської ради від 27.12.2010 №5/6 Про місцеві податки і збори на території міста , річна сума орендної плати у відсотках до нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які надано у користування, становить 3%

Як на підставу для скасування оскаржуваного податкового повідомлення - рішення позивач посилається на те, що зміні до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року; при цьому опублікування рішення органу місцевого самоврядування про встановлення ставки земельного податку, як місцевого податку, пізніше 15 липня року, є підставою для застосування відповідних норм оподаткування не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Проте, суд вважає за правильне застосувати до спірних правовідносин положення спеціального закону - ПК України, що мають вищу юридичну силу, в контексті виникнення у фізичної особи обов'язку щодо сплати земельного податку виключно з дати реєстрації права власності на таку земельну ділянку

Так, суд зазначає, що Законом України Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні від 27.03.2014 року № 1166-VII внесено зміни до підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України. З врахуванням цих змін з 1 квітня 2014 року розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки.

Згідно переліку статті 9 Податкового кодексу України плату за землю у формі орендної плати за землі комунальної та державної власності віднесено до загальнодержавних податків і зборів, тому аналізуючи наведені правові норми, суд приходить до висновку, що розмір орендної плати є нормативно-регульованою ціною із визначеними мінімальною та максимальною межами. Тобто, на відносини, що виникають при оренді земельної ділянки комунальної та державної власності, на процес встановлення орендної плати поширюються приписи Податкового кодексу України з усіма регламентованими правилами обрахування орендної плати та наслідками недотримання порядку нарахування та справляння даного обов'язкового платежу.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, установлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Оскільки законом визначено нижню граничну межу річної суми платежу по орендній платі за земельні ділянки, незалежно від того, чи співпадає її розмір із визначеним у договорі, платник орендної плати за землю зобов'язаний сплачувати саме ту суму податку, яка регламентована законом

Відповідно пункту 289.2 статті 289 Податкового кодексу України Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кi = І:100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік.

У разі якщо індекс споживчих цін не перевищує 100 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 100.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель

Згідно пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Відповідно до листа Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 12 січня 2015 року №5-28-0.22-442/2-17 Про індексацію нормативної грошової оцінки земель за інформацією Державної служби статистики індекс споживних цін за 2016 рік становив 112, 4%. На виконання пункту 289.3 статті 289 ПКУ Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру повідомила, що значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ та перелогів) за 2016 рік становить 1,0; для земель несільськогосподарського призначення - 1,06.

З огляду на викладене, суд вважає, що ГУ ДФС у Дніпропетровській області правомірно нарахувано орендну плату за частину земельної ділянки, що орендує ОСОБА_3, яка становить 325 622, 21 грн. (10239687, 74 грн. (нормативно грошова оцінка) * 1, 06 (коефіцієнт індексації) * 3% (орендна плата)

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що прийняте ГУ ДФС у Дніпропетровській області податкове повідомлення-рішення базується на приписах чинного законодавства та є правомірним, а відтак у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 69, 70 71, 122, 158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України

Повний текст постанови складено 04 грудня 2017 року

Суддя ОСОБА_5