Постанова

від 31.10.2017 по справі 810/2790/17

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2017 року м.Київ № 810/2790/17

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Бобрицької сільської ради до Головного управління ДФС у м. Києві, Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, Головного управління ДФС у Київській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

Суть спору: До Київського окружного адміністративного суду звернулась Бобрицька сільська рада з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі також відповідач-1), в якому з урахуванням збільшених та змінених (уточнених) позовних вимог просила суд:

- визнати протиправною бездіяльність Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області щодо невнесення в інформаційну систему Податковий блок оновленої інформації про ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, які встановлені рішенням № 90-10-VII 10-ї сесії Бобрицької сільської ради 7-го скликання від 30 червня 2016 року Про встановлення на 2017 рік податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки , для розташованих в селі Бобриця об'єктів нерухомості, що оподатковуються у бюджетному періоді 2017 року, який є звітним податковим періодом 2016 року для фізичних осіб та звітним податковим періодом 2017 року для юридичних осіб;

- зобов'язати Головне управління ДФС у Київській області, в межах своїх територіальних повноважень, перерахувати всім платникам податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, який підлягає зарахуванню до місцевого бюджету с.Бобриця у 2017 році, суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за ставками, які встановлені рішенням № 90-10-VІІ 10-ї сесії Бобрицької сільської ради 7-го скликання від 30.06.2016 Про встановлення на 2017 рік податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки з надісланням у поточному звітному податковому періоді відповідних податкових повідомлень-рішень платникам податку - фізичним особам;

- зобов'язати Головне управління ДФС у м. Києві, в межах своїх територіальних повноважень, перерахувати всім платникам податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, який підлягає зарахуванню до місцевого бюджету с.Бобриця у 2017 році, суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за ставками, які встановлені рішенням № 90-10-VІІ 10-ї сесії Бобрицької сільської ради 7-го скликання від 30.06.2016 Про встановлення на 2017 рік податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки , з надісланням у поточному звітному податковому періоді відповідних податкових повідомлень-рішень платникам податку - фізичним особам (із зазначенням реквізитів місцевого бюджету села Бобриця).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.09.2017 залучено в якості відповідачів Києво-Святошинську об'єднану державну податкову інспекцію ГУ ДФС у Київській області (далі також відповідач-2) та Головне управління ДФС у Київській області (далі також відповідач-3).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.09.2017 заява позивача від 29.09.2017 № 1-19/417 про зміну (уточнення) позовних вимог прийнята до розгляду судом.

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням № 90-10-VII 10-ї сесії Бобрицької сільської ради 7-го скликання від 30.06.2016 р. на бюджетний 2017 рік встановлений місцевий податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Позивач вказує, що 4 липня 2016 року це рішення було оприлюднено шляхом розміщення на офіційному сайті Бобрицької сільської ради, 08 липня 2016 року копія рішення Бобрицької сільської ради № 90-10-VII від 30.06.2016 р. про встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, нарочним способом (через канцелярію) була передана контролюючому органу - Києво-Святошинській об'єднаній державній податковій інспекції ГУ ДФС у Київській області.

Проте, Києво-Святошинська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області не оновила інформацію про ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, залишивши по селу Бобриця Києво-Святошинського району Київської області ставки, які встановлювалися на податковий звітний період 2015 року.

Також позивач зазначив, що у 2017 році, внаслідок реорганізації, Києво-Святошинська об'єднана державна податкова інспекція була приєднана до Головного управління ДФС у Київській області, до повноважень якого з 01.04.2017 року відноситься прийняття податкових повідомлень-рішень, в тому числі з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що знаходиться в с. Бобриця.

В свою чергу, Головне управління ДФС у м.Києві та Головне управління ДФС у Київській області у поточному бюджетному 2017 році при формуванні податкових повідомлень-рішень з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що знаходиться в с.Бобриця, застосовує ставки податку, які не відповідають рішенню № 90-10-VII десятої сесії Бобрицької сільської ради 7-го скликання від 30 червня 2016 р. Про встановлення на 2017 рік податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки , внаслідок чого місцевий бюджет с.Бобриця недоотримує значну суму дохідної частини бюджету.

Позивач вважає протиправною бездіяльність Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області щодо невнесення в інформаційну систему Податковий блок оновленої інформації про ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та просить зобов'язати ГУ ДФС у м.Києві і ГУ ДФС у Київській області перерахувати всім платникам податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, який підлягає зарахуванню до місцевого бюджету с.Бобриця у 2017 році, суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за ставками, які встановлені рішенням № 90-10-VІІ десятої сесії Бобрицької сільської ради 7-го скликання від 30.06.2016.

Відповідачі позов не визнали та подали заперечення.

Києво-Святошинська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області у своїх запереченнях зазначила, що 01 березня 2017 р. набрали чинності зміни до Податкового кодексу України, зокрема, Кодекс був доповнений статтею 19-3, відповідно до якої Державні податкові інспекції здійснюють сервісне обслуговування платників податків; здійснюють реєстрацію та ведення обліку платників податків та платників єдиного внеску, об'єктів оподаткування та об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням; формують та ведуть Державний реєстр фізичних осіб - платників податків, Єдиний банк даних про платників податків - юридичних осіб, реєстри, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи; виконують інші функції сервісного обслуговування платників податків, визначені законом.

Крім того, наказом ДФС України від 27.03.2017 № 202 затверджено нову редакцію Положень про податкові територіальні органи ДФС, в тому числі Положення про Києво-Святошинську ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, де основними завданнями ОДПІ є здійснення сервісного обслуговування та виконання інших функцій сервісного обслуговування платників податків, внаслідок чого Управління податків і зборів з фізичних осіб виведено з організаційної структури Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області. У зв'язку з цим відповідач-2 просив відмовити в задоволенні позовних вимог до Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області.

Відповідач-1 (ГУ ДФС у м.Києві) у своїх запереченнях зазначив, що інформація про ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, вноситься та оновлюється територіальними органами ДФС в АІС Податковий блок самостійно на підставі рішень органів місцевого самоврядування. Наголошує, що відповідно до норм чинного законодавства, зокрема, пп. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України, обчислення сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для фізичних осіб згідно рішення позивача №90-10-VII від 30.06.2016 р. Про встановлення на 2017 рік податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки із змінами, внесеними рішенням від 12.09.2016 № 110-11-VII, відбудеться у 2018 році. Також ГУ ДФС у м. Києві вважає, що відповідач-1 не порушує права, свободи та інтереси позивача, а тому просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Відповідач-3 (ГУ ДФС у Київській області) у своїх запереченнях зауважив, що згідно пп.266.7.2 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України, податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з пп. 266.7.1 п. 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком). Зазначає, що відповідно до пп. 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 ПК України податкове зобов'язання за звітний рік сплачується фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення. Наголошує, що згідно п. 5 Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у с.Бобриця, затвердженого рішенням Бобрицької сільської ради від 04.02.2015 № 784-31-V, встановлені ставки податку для об'єктів:

- житлової нерухомості в розмірі 1% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року;

- нежитлової нерухомості в розмірі 0,1% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року.

ГУ ДФС у Київській області вважає, що контролюючий орган в прийнятих податкових повідомленнях-рішеннях, винесених в 2017 році, правильно визначив податкові зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за податковий 2016 рік, що відповідає чинному законодавству, а ставки податку, визначені рішенням позивача від 30.06.2017 № 90-10-VІІ Про встановлення на 2017 рік податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки , будуть застосовуватися контролюючим органом у 2018 році. З урахуванням зазначеного, ГУ ДФС у Київській області просить в задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Представник позивача в судових засіданнях по справі 06.09.2017, 20.09.2017, 29.09.2017, 13.10.2017 та 26.10.2017 адміністративний позов підтримав, просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представники ГУ ДФС у м.Києві, присутні у судових засіданнях по справі 20.09.2017, 13.10.2017 та 26.10.2017 проти задоволення позову заперечували та просили у задоволенні позову відмовити.

Представник Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, присутній у судових засіданнях по справі 20.09.2017, 29.09.2017, 13.10.2017 та 26.10.2017 проти задоволення позову заперечував та просив у задоволенні позову відмовити.

Представник ГУ ДФС у Київській області, присутній у судових засіданнях по справі 20.09.2017, 13.10.2017 та 26.10.2017 проти задоволення позову заперечував та просив у задоволенні позову відмовити.

У судовому засіданні 29.10.2017 суд за письмовим клопотанням представника позивача поставив на обговорення сторін питання про можливість продовжити розгляд справи у порядку письмового провадження. Представники сторін щодо продовження розгляду справи у порядку письмового провадження не заперечували.

Враховуючи, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, відсутність потреби у заслуховуванні свідків чи експерта, суд ухвалив подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

Бобрицька сільська рада Києво-Святошинського району Київської області є органом місцевого самоврядування, зареєстрованим в якості юридичної особи 17.04.1998 (ідентифікаційний код 23566916, адреса місцезнаходження: 08142, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Бобриця, вул. Шкільна, 17), про що свідчать копії свідоцтва про державну реєстрацію серії А00 №088839, довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) серії АА №808122 Головного управління статистики у Київській області від 31.01.2013 та витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців від 04.02.2015 (т.1, а.с.52-54).

Статтею 7 Конституції України регламентовано, що в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.

В силу частини 1 статті 2 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні №280/97-ВР від 21.05.1997 (зі змінами та доповненнями) місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Згідно частини першої статті 5 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" система місцевого самоврядування включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; старосту; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; органи самоорганізації населення.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до частини 1 статті 16 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.

Частиною 2 статті 4 Європейської хартії місцевого самоврядування регламентовано, що органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене зі сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу.

Отже, позивач є представницьким органом місцевого самоврядування, уповноваженим на вирішення питань місцевого значення, в межах Конституції і законів України, в інтересах територіальної громади села Бобриця Києво-Святошинського району Київської області.

В силу частини 1 статті 142 Конституції України, з якою кореспондується частина 4 статті 16 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні доходи місцевих бюджетів є однією зі складових матеріальної і фінансової основи місцевого самоврядування.

Відповідно до частини 1 статті 63 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні доходи місцевих бюджетів формуються за рахунок власних, визначених законом, джерел та закріплених у встановленому законом порядку загальнодержавних податків, зборів та інших обов'язкових платежів.

Згідно з частиною 1 статті 69 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні органи місцевого самоврядування відповідно до Податкового кодексу України встановлюють місцеві податки і збори. Місцеві податки і збори зараховуються до відповідних місцевих бюджетів у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України з урахуванням особливостей, визначених Податковим кодексом України.

Таким чином, позивач є відповідальним за формування місцевого (сільського) бюджету, як основи місцевого самоврядування, шляхом встановлення місцевих податків і зборів, що зараховуються до місцевого (сільського) бюджету.

Відповідно до статті 63 Бюджетного кодексу України місцевий бюджет містить надходження і витрати на виконання повноважень, зокрема, органів місцевого самоврядування; ці надходження і витрати становлять єдиний баланс відповідного бюджету.

Склад доходів сільських бюджетів регламентований статтями 69, 69-1 Бюджетного кодексу України.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 69 Бюджетного кодексу України до складу доходів загального фонду сільських бюджетів належить, зокрема, податок на нерухоме майно.

30 червня 2016 року на десятій сесії Бобрицької сільської ради 7-го скликання прийнято рішення № 90-10-VII Про встановлення на 2017 рік податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (т.1, а.с.8).

Пунктом 1 рішення № 90-10-VII десятої сесії Бобрицької сільської ради 7-го скликання від 30 червня 2016 року Про встановлення на 2017 рік податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки позивачем встановлені на 2017 рік ставки місцевого податку для об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, у адміністративних межах юрисдикції Бобрицької сільської ради.

Датою набрання чинності вказаного рішення у тексті рішення зазначено 01 січня 2017 року.

Пунктом 5 вказаного рішення передбачено, що воно вступає в силу з 01 січня 2017 року.

Відповідно до пункту 3 вказаного рішення № 90-10-VII десятої сесії Бобрицької сільської ради 7-го скликання від 30.06.2016 року визнано таким, що втратив чинність пункт 5.1. Положення про встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в с.Бобриця, що затверджене рішенням № 784-31-V тридцять першої сесії Бобрицької сільської ради VI скликання від 04 лютого 2015 року.

04 липня 2016 року позивачем було оприлюднено рішення № 90-10-VII десятої сесії Бобрицької сільської ради 7-го скликання від 30 червня 2016 року Про встановлення на 2017 рік податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки шляхом розміщення на офіційному сайті Бобрицької сільської ради (https://bobrytsya-rada.gov.ua), в розділах сайту Прийняті рішення ради та Популярні правові акти , дата оприлюднення зазначена в тексті цього рішення (т.1, а.с.55).

08 липня 2016 року копія зазначеного рішення № 90-10-VII десятої сесії Бобрицької сільської ради 7-го скликання від 30.06.2016 року про встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки отримана Києво-Святошинською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, що підтверджується відбитком штампу зазначеного фіскального органу на супровідному листі виконавчого комітету Бобрицької сільської ради від 07.07.2016 № 1-19/275 (т.1, а.с.9).

Повноваження сільських рад щодо встановлення місцевих податків та зборів визначені в пункті 12.3 статті 12 Податкового кодексу України (в редакції станом на дату прийняття рішення Бобрицької сільської ради № 90-10-VII від 30.06.2016), відповідно до якого сільські, селищні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.

Відповідно до підпункту 12.3.2 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України при прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та зборів обов'язково визначаються об'єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов'язкові елементи, визначенні статтею 7 цього Кодексу з дотриманням критеріїв, встановлених розділом XII цього Кодексу для відповідного місцевого податку чи збору.

Відповідно до підпункту 12.3.3 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України копія прийнятого рішення про встановлення місцевих податків чи зборів надсилається у десятиденний строк з дня оприлюднення до контролюючого органу, в якому перебувають на обліку платники відповідних місцевих податків та зборів.

Згідно з підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України (в редакції Закону № 909-VIII від 24.12.2015, що діяла під час прийняття позивачем рішення Бобрицької сільської ради № 90-10-VII від 30.06.2016) платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Відповідно до підпункту 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Відповідно до підпункту 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

Відповідно до підпункту 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 Податкового кодексу України ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує три відсотки розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Відповідно до підпункту 266.6.1 пункту 266.6 статті 266 Податкового кодексу України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Відповідно до підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку:

а) за наявності у власності платника податку одного об'єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті та відповідної ставки податку;

б) за наявності у власності платника податку більше одного об'єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті та відповідної ставки податку;

в) за наявності у власності платника податку об'єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів, зменшеної відповідно до підпункту "в" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті та відповідної ставки податку;

г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів "б" і "в" цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об'єктів житлової нерухомості;

ґ) за наявності у власності платника податку об'єкта (об'єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи - платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів "а" - "г" цього підпункту, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об'єкт житлової нерухомості (його частку).

Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Відповідно до підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини 1 статті 3 Бюджетного кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року. Неприйняття Верховною Радою України закону про Державний бюджет України до 1 січня відповідного року не є підставою для встановлення іншого бюджетного періоду.

Відповідно до частини 1 статті 2 Бюджетного кодексу України терміни вживаються в такому значенні, зокрема, бюджет - план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються відповідно органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду; бюджети місцевого самоврядування - бюджети територіальних громад сіл, їх об'єднань, селищ, міст (у тому числі районів у містах), бюджети об'єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.

Відповідно до частини 2 статті 77 Бюджетного кодексу України місцеві бюджети затверджуються рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідної місцевої ради до 25 грудня року, що передує плановому.

Аналіз наведених вище правових норм свідчить про те, податковий орган визначає платнику податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, податкові зобов'язання та направляє податкове повідомлення-рішення про сплату суми податку до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком), тобто до 01 липня 2017 року податковий орган визначає фізичним особам податкове зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за податковий звітний період 2016 рік.

Проте органи місцевого самоврядування при формуванні місцевих бюджетів на наступний плановий бюджетний період повинні офіційно оприлюднити рішення про встановлення місцевих податків та зборів до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Тобто приймаючи в 2016 поточному календарному році рішення про встановлення місцевих податків та зборів орган місцевого самоврядування формує місцевий бюджет на наступний плановий бюджетний період 2017 року.

Таким чином при прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та зборів та офіційному його оприлюдненні до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період), орган місцевого самоврядування очікує на надходження в бюджетному періоді 2017 року, які надійдуть від сплати фізичними особами податкових зобов'язань з податку на нерухоме майно за податковий звітний період 2016 року.

Отже, приймаючи рішення про встановлення місцевих податків і зборів в 2016 році орган місцевого самоврядування формує місцевий бюджет на наступний плановий бюджетний період 2017 року.

Дослідивши зміст рішення № 90-10-VII десятої сесії Бобрицької сільської ради 7-го скликання від 30 червня 2016 року Про встановлення на 2017 рік податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки щодо встановлення ставок місцевого податку для об'єктів житлової та нежитлової нерухомості на 2017 рік, суд приходить до висновку, що прийняття позивачем рішення № 90-10-VII десятої сесії Бобрицької сільської ради 7-го скликання від 30 червня 2016 року, його оприлюднення та передача контролюючому органу відбулось до 15 липня 2016 року, тобто з дотриманням вимог пункту 12.3 статті 12 та підпункту 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 Податкового кодексу України.

З урахуванням вищенаведених висновків суду щодо застосування рішень органів місцевого самоврядування про місцеві податки і збори, суд вважає, що рішення № 90-10-VII десятої сесії Бобрицької сільської ради 7-го скликання від 30 червня 2016 року Про встановлення на 2017 рік податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки підлягає застосуванню контролюючими органами в 2017 році при визначенні фізичним особам податкових зобов'язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за податковий звітний період 2016 рік.

Відповідно до пункту 8.3 статті 8 Податкового кодексу України до місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Рішенням 11-ї сесії Бобрицької сільської ради сьомого скликання № 110-11-VII від 22.09.2016 Про внесення змін до рішення № 90-10-VII десятої сесії Бобрицької сільської ради 7-го скликання від 30.06.2016 позивачем були внесені зміни до вищезазначеного рішення про встановлення ставок податку на нерухоме майно в частині перенесення виду нерухомості садові і дачні будинки з нежитлового до житлового типу нерухомості (т.2, а.с.158).

При цьому, рішенням Бобрицької сільської ради № 110-11-VII від 22.09.2016 ставки податку на нерухоме майно, що встановлені попереднім рішенням позивача № 90-10-VII від 30.06.2016 та оприлюднені 04.07.2017 р., змінені не були.

В березні 2017 року позивачу стало відомо про те, що при оподаткуванні фізичних осіб - власників нерухомого майна, розташованого в с.Бобриця, ставки місцевого податку на нерухоме майно, що затверджені рішенням № 90-10-VII десятої сесії Бобрицької сільської ради 7-го скликання від 30 червня 2016 року, відповідачами ГУ ДФС у м.Києві та ГУ ДФС у Київській області не застосовуються, натомість застосовуються ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, встановлені рішенням Бобрицької сільської ради від 04.02.2015 № 784-31-V, які є нижчими за розміром від встановлених рішенням № 90-10-VII від 30.06.2016.

Бобрицька сільська рада листом від 27.03.2017 № 1-19/94 направила лист до Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області щодо причин ігнорування рішення органу місцевого самоврядування (т.1, а.с.37).

Києво-Святошинська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області своїм листом вих. № 3043/10/10-13-13-04-13 від 12.04.2017 повідомила позивача про те, що на виконання вимог листа від 09.02.2017 № 931/7/10-36-13-04-10 ГУ ДФС у Київській області про забезпечення внесення ставок на 2017 рік по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в програму ІС Податковий блок були занесені ставки згідно рішення Бобрицької сільської ради від 04.02.2015 № 784-31-V (т.1, а.с.38).

Рішенням № 214-18-VII вісімнадцятої сесії Бобрицької сільської ради 7-го скликання від 11 травня 2017 р. позивач надав роз'яснення своєму рішенню про встановлення на 2017 рік податку на нерухоме майно та в пункті 1 рішення № 214-18-VII зазначив, що рішення № 90-10-VII десятої сесії Бобрицької сільської ради 7-го скликання від 30.06.2016 Про встановлення на 2017 рік податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки , треба розуміти так, що ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, застосовуються для оподаткування фізичних осіб у плановому бюджетному періоді 2017 року за базовий податковий (звітний) період 2016 року (т.1, а.с.10).

Копія рішення № 214-18-VII вісімнадцятої сесії Бобрицької сільської ради 7-го скликання від 11 травня 2017 р. була надіслана відповідачам та отримана:

- Києво-Святошинською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області - 22.05.2017, що підтверджується відбитком штампу зазначеного фіскального органу на супровідному листі позивача від 22.05.2017 № 1-19/148 (т.1, а.с.40);

- ГУ ДФС у Київській області - 06.06.2017, що підтверджується листом позивача від 01.06.2017 № 1-19/164 та рекомендованим повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення (т.1, а.с.41-42);

- ГУ ДФС у м. Києві - 07.08.2017, що підтверджується відбитком штампу зазначеного фіскального органу на листі позивача від 04.08.2017 № 1-19/255 (т.1, а.с.16).

Проте на рішення № 214-18-VII вісімнадцятої сесії Бобрицької сільської ради 7-го скликання від 11 травня 2017 р. та супровідні листи Бобрицької сільської ради із роз'ясненнями до вказаного рішення відповідачами відповіді позивачу не надавались.

Представники відповідачів під час розгляду справи стверджували, що рішення № 90-10-VII десятої сесії Бобрицької сільської ради 7-го скликання від 30 червня 2016 року у 2017 році не підлягає застосуванню для оподаткування фізичних осіб з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, оскільки в цьому рішенні зазначена дата набрання його чинності з 01 січня 2017 року, а в поточному 2017 році фізичні особи оподатковуються за цим видом податку за звітний податковий період 2016 року.

На думку відповідачів, для оподаткування фізичних осіб в 2017 році за певними ставками податку на нерухоме майно (з надходженням відповідних сум до місцевого бюджету), із дотриманням принципу стабільності позивач повинен був приймати рішення про встановлення ставок цього податку ще до 15 липня 2015 року.

Оцінивши доводи відповідачів, суд приходить до висновку щодо їх невідповідності вимогам закону.

Спір між позивачем та відповідачами стосується правильності застосування відповідачами у плановому бюджетному 2017 році ставок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що розташоване в селі Бобриця Києво-Святошинського району Київської області, за податковий період 2016 року.

Позивач наполягає на застосуванні у плановому бюджетному 2017 році для оподаткування фізичних осіб ставок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що встановлені рішенням № 90-10-VII десятої сесії Бобрицької сільської ради 7-го скликання від 30 червня 2016 року, в той час як відповідачі в поточному 2017 році застосовують для фізичних осіб ставки податку, які встановлені п.5.1. Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у с. Бобриця, затвердженого рішенням Бобрицької сільської ради від 04.02.2015 № 784-31-V.

Спірні правовідносини тривають з дня отримання Києво-Святошинською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області рішення позивача № 90-10-VII від 30 червня 2016 року (тобто з 08.07.2016) по день розгляду справи судом.

За період тривання спірних правовідносин правовий статус та повноваження відповідачів в сфері адміністрування та контролю за надходженням податків змінювалися.

21.12.2016 Верховною Радою України було прийнято Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" №1797-VIII, який набрав чинності з 01.01.2017.

Відповідно до статті 19-1 Податкового кодексу України у редакції з урахуванням змін, внесених Законом України від 21.12.2016 № 1797-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні", функції щодо здійснення адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проведення відповідно до законодавства перевірок та звірок платників податків, віднесено до повноважень інших контролюючих органів, по яких не встановлено особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 Кодексу, зокрема органів ДФС центрального та регіонального рівнів.

Законом України від 21.12.2016 № 1797-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" Податковий кодекс України був доповнений статтею 19-3, відповідно до якої державні податкові інспекції: здійснюють сервісне обслуговування платників податків; здійснюють реєстрацію та ведення обліку платників податків та платників єдиного внеску, об'єктів оподаткування та об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням; формують та ведуть Державний реєстр фізичних осіб - платників податків, Єдиний банк даних про платників податків - юридичних осіб, реєстри, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи; виконують інші функції сервісного обслуговування платників податків, визначені законом.

Тобто, відповідно до вимог ст.19-3 ПК України до функцій державних податкових інспекцій з 01.01.2017 не відносяться функції з адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проведення відповідно до законодавства перевірок та звірок платників податків, а також функції щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, зборів, платежів.

Так, відповідно до п.3 Положення про Києво-Святошинську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Київській області, затвердженого наказом ДФС України від 13.04.2016 № 314, до основних завдань ОДПІ належав контроль за надходженням до бюджетів та державних цільових фондів податків і зборів та інших платежів. Для забезпечення виконання покладених завдань в структурі Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області перебували підрозділи, в тому числі: управління доходів і зборів з фізичних осіб та відділ інформаційних технологій (т.2, а.с.180-191).

До повноважень управління доходів і зборів з фізичних осіб ОДПІ, зокрема, відносилось здійснення адміністрування податків і зборів з фізичних осіб та забезпечення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою їх нарахування та сплати до бюджету. До повноважень відділу інформаційних технологій ОДПІ, зокрема, відносилось забезпечення функціонування інформаційно-телекомунікаційних систем у ОДПІ, в тому числі: формування та ведення баз даних ОДПІ, забезпечення функціонування інформаційно-телекомунікаційних систем у ОДПІ, включаючи супроводження програмного забезпечення баз даних, серверів, клієнтських місць ІТС, а також адміністрування доступу користувачів ОДПІ до інформаційних систем.

Отже, Києво-Святошинська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області на час виникнення спірних правовідносин мала повноваження щодо внесення відомостей до інформаційно-телекомунікаційних систем податкового органу, пов'язаних з виконанням покладених на даний контролюючий орган повноважень, в тому числі відомостей до інформаційно-телекомунікаційної системи Податковий блок .

08 лютого 2017 року Державна фіскальна служба України надіслала лист № 3012/7/99-99-13-03-01-17 (т.1, а.с.91-95) Головним управлінням ДФС в областях та м.Києві щодо роз'яснення питань оподаткування, пов'язаних зі змінами до Податкового кодексу України.

Головне управління ДФС у Київській області надіслало цей лист державним податковим інспекціям Київської області (в т.ч. Києво-Святошинській ОДПІ) із супровідним листом від 09.02.2017 № 931/7/10-36-13-04-10 (т.1, а.с.90), яким ГУ ДФС у Київській області зобов'язало державні податкові інспекції ГУ ДФС у Київській області забезпечити внесення або оновлення інформації про ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та тарифи з плати за землю з фізичних осіб в ІТС Податковий блок на підставі рішень органів місцевого самоврядування.

На виконання доручення ГУ ДФС у Київській області, зазначеного у листі від 09.02.2017 № 931/7/10-36-13-04-10, Києво-Святошинська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області повинна була оновити інформацію в ІТС Податковий блок про ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на підставі рішення № 90-10-VII десятої сесії Бобрицької сільської ради 7-го скликання від 30 червня 2016 року Про встановлення на 2017 рік податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки .

Внаслідок невиконання цього обов'язку Києво-Святошинською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області були порушені права позивача на отримання запланованої на 2017 рік дохідної частини бюджету від сплати фізичними особами зазначеного податку. Отже, Києво-Святошинською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області вчинена протиправна бездіяльність.

Наказом Державної фіскальної служби України від 27.03.2017 № 202 затверджено Положення про Києво-Святошинську ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, відповідно до якого основними завданнями ОДПІ є здійснення сервісного обслуговування платників податків, виконання інших функцій сервісного обслуговування платників податків, визначених законом, забезпечення реалізації державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства у межах повноважень, передбачених законом (т.1, а.с.145-153).

Наказом Державної фіскальної служби України від 09.08.2017 № 529 у новій редакції затверджені Положення про Головне управління ДФС у Київській області, Положення про Головне управління ДФС у м. Києві, Положення про Офіс великих платників податків ДФС. Згідно п. 3 Положень про Головні управління ДФС, одним з основних завдань ГУ ДФС є, зокрема, здійснення в межах повноважень, передбачених законом, контролю за надходженням до бюджетів та державних цільових фондів податків і зборів та інших платежів (т.1, а.с.96-110).

Наказом Державної фіскальної служби України від 17.10.2016 № 861 затверджений Регламент експлуатації інформаційно-телекомунікаційної системи Податковий блок . Згідно п. 3.13. Регламенту, до підсистеми Плата за нерухомість входять процедури 3.13.1. Робота з реєстром об'єктів житлової нерухомості та 3.13.2. Формування ППР (т.2, а.с.57-104).

Як вже встановлено судом, Києво-Святошинською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області у 2017 році до інформаційно-телекомунікаційної системи Податковий блок внесені відомості про ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що встановлені п. 5.1. Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у с.Бобриця, затвердженого рішенням Бобрицької сільської ради від 04.02.2015 № 784-31-V, які в період наявності у даного податкового органу відповідних функцій не були оновлені, зокрема, на підставі рішення Бобрицької сільської ради № 90-10-VII від 30.06.2016.

Отже, за ставками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з фізичних осіб, які є власниками об'єктів нерухомості в с.Бобриця, що внесені Києво-Святошинською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області до інформаційно-телекомунікаційної системи Податковий блок , у плановому бюджетному 2017 році підрозділами ГУ ДФС у Київській області та ГУ ДФС у м. Києві здійснюється розрахунок зазначеного податку за податковий період 2016 рік.

Беручи до уваги, що в ІТС Податковий блок ставки зазначеного податку по с.Бобриця були внесені за попередній податковий період 2015 рік та Києво-Святошинською ОДПІ в 2017 році оновлені не були, зазначені в податкових повідомленнях-рішеннях ГУ ДФС у Київській області та ГУ ДФС у м.Києві суми податкових зобов'язань фізичних осіб-власників об'єктів нерухомого майна за податковий звітний період 2016 рік підлягають перерахуванню за ставками, встановленими рішенням № 90-10-VII десятої сесії Бобрицької сільської ради 7-го скликання від 30 червня 2016 року.

Суд не приймає до уваги доводи представника відповідачів щодо неможливості застосування рішення позивача № 90-10-VII від 30.06.2016 р. для оподаткування у плановому бюджетному 2017 році фізичних осіб податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та необхідності прийняття органом місцевого самоврядування такого рішення за півтора року до відповідного початку бюджетного періоду, з огляду на наступне.

Відповідно до п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України, контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, його територіальні органи.

Пункт 266.7 статті 266 Податкового кодексу України визначає, що обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів як житлової так і нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.

Відповідно до п.24 ч.1 ст.26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , п.8.3 ст.8 та п.12.3 ст.12 Податкового кодексу України, встановлення місцевих податків і зборів відповідно до Податкового кодексу України належить до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад.

Як вже зазначалося, прийняття рішення № 90-10-VII десятої сесії Бобрицької сільської ради 7-го скликання від 30 червня 2016 року, оприлюднення та передача його контролюючому органу відбувалось з дотриманням вимог пункту 12.3 статті 12 та підпункту 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 Податкового кодексу України (в редакції Закону № 909-VIII від 24.12.2015).

Частиною 1 статті 73 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні регламентовано, що акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Статтею 144 Конституції України встановлено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території. Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

Згідно з ч.10 ст.59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

В силу п.3.1 ст.3 Податкового кодексу України рішення органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом, відносяться до податкового законодавства України.

Суд не погоджується з думкою відповідачів, що для оподаткування фізичних осіб податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в плановому 2017 році за певними ставками податку на нерухоме майно позивач повинен був приймати рішення про встановлення ставок цього податку ще до 15 липня 2015 року.

Згідно п.10.5 ст.10 Податкового кодексу України зарахування місцевих податків та зборів до відповідних місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України.

Відповідно до п.8 ч.1 ст.4 Бюджетного кодексу України бюджетне законодавство, зокрема, складається з рішень органів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, прийнятих відповідно до цього Кодексу, нормативно-правових актів, передбачених пунктами 3, 4, 5, 6 і 7 цієї частини статті.

Пунктом 12.5 статті 12 Податкового кодексу України регламентовано, що офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, який набирає чинності з урахуванням строків, передбачених підпунктом 12.3.4 цієї статті.

Згідно з ч.2 ст.77 Бюджетного кодексу України місцеві бюджети затверджуються рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідної місцевої ради до 25 грудня (включно) року, що передує плановому.

Відповідно до ч.1 ст.3 Бюджетного кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року. Неприйняття Верховною Радою України закону про Державний бюджет України до 1 січня відповідного року не є підставою для встановлення іншого бюджетного періоду.

В силу підпункту 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 Податкового кодексу України (в редакції Закону № 909-VIII від 24.12.2015) ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує три відсотки розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Таким чином, орган місцевого самоврядування позбавлений можливості спланувати та розрахувати ставку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за півтора року до початку відповідного податкового періоду, в т.ч. і через відсутність інформації про розмір мінімальної заробітної плати, який буде встановлений в майбутньому.

Проаналізувавши приписи чинного податкового законодавства, суд приходить до висновку, що відповідачі при визначенні податкових зобов'язань платників податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки фізичних осіб за податковиц звітний період 2016 рік повинні були застосовувати у плановому бюджетному 2017 році ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, встановлені рішенням № 90-10-VII десятої сесії Бобрицької сільської ради 7-го скликання від 30 червня 2016 року Про встановлення на 2017 рік податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки , яке прийняте з дотриманням вимог Податкового кодексу України та набрало чинності з 01 січня 2017 року, яке не скасоване та не визнане незаконним та нечинним в судовому порядку.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 9 Європейської хартії місцевого самоврядування, органи місцевого самоврядування мають право в рамках національної економічної політики на власні адекватні фінансові ресурси, якими вони можуть вільно розпоряджатися в межах своїх повноважень. Обсяг фінансових ресурсів органів місцевого самоврядування відповідає повноваженням, передбаченим конституцією або законом. Принаймні частина фінансових ресурсів органів місцевого самоврядування формується за рахунок місцевих податків та зборів, розмір яких вони мають повноваження встановлювати в межах закону.

В силу статті 145 Конституції України права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір в сумі 4800,00 грн . , згідно платіжного доручення від 11.08.2017 №219 на суму 1600,00 грн. та платіжного доручення від 27.07.2017 №211 на суму 3200,00 грн., оригінали яких містяться в матеріалах справи (т.1, а.с. 2, т.2 а.с.19).

Відтак, зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 4800,00 грн. підлягають стягненню на його користь відповідно до положень ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів як суб'єктів владних повноважень по 1600,00 грн. з кожного з відповідачів.

Відповідно до ч.1 ст.267 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Приймаючи до уваги обставини справи, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління ДФС у Київській області та Головне управління ДФС у м.Києві, які є суб'єктами владних повноважень, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, з таким розрахунком, щоб суб'єкт владних повноважень мав реальну можливість виконати судове рішення у визначений законом і цим рішенням спосіб з урахуванням об'єктивних обставин.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 160 - 163, 267 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправною бездіяльність Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області щодо невнесення в інформаційно-телекомунікаційну систему Податковий блок оновленої інформації про ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, які встановлені рішенням № 90-10-VII десятої сесії Бобрицької сільської ради 7-го скликання від 30 червня 2016 року Про встановлення на 2017 рік податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки , для розташованих в селі Бобриця Києво-Святошинського району Київської області об'єктів нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки, що оподатковуються у плановому бюджетному періоді 2017 року, який є звітним податковим періодом 2016 року для фізичних осіб та звітним податковим періодом 2017 року для юридичних осіб.

3. Зобов'язати Головне управління ДФС у Київській області перерахувати всім платникам податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, зареєстрованим в Київській області, який підлягає зарахуванню до місцевого бюджету с. Бобриця Києво-Святошинського району Київської області, суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за податковий період 2016 року, за ставками, які встановлені рішенням десятої сесії Бобрицької сільської ради 7-го скликання від 30.06.2016 №90-10-VІІ Про встановлення на 2017 рік податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки з надісланням відповідних податкових повідомлень-рішень платникам податку - фізичним особам (із зазначенням реквізитів місцевого бюджету села Бобриця).

4. Зобов'язати Головне управління ДФС у м.Києві перерахувати всім платникам податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, зареєстрованим в місті Києві, який підлягає зарахуванню до місцевого бюджету с.Бобриця Києво-Святошинського району Київської області, суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за податковий період 2016 року, за ставками, які встановлені рішенням десятої сесії Бобрицької сільської ради 7-го скликання від 30.06.2016 № 90-10-VІІ Про встановлення на 2017 рік податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки з надісланням відповідних податкових повідомлень-рішень платникам податку - фізичним особам (із зазначенням реквізитів місцевого бюджету села Бобриця).

5. Стягнути судовий збір у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот грн. 00 коп.) на користь Бобрицької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (ідентифікаційний код 23566916, місцезнаходження: 08142, Київська область, Києво-Святошинський район, село Бобриця, вул. Шкільна, будинок 17) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Києво-Святошинської ОДПІ Головного управління ДФС у Київській області (ідентифікаційний код 39471029, місцезнаходження: 08132, Київська обл., м. Вишневе, вул. Ломоносова, 34).

6. Стягнути судовий збір у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот грн. 00 коп.) на користь Бобрицької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (ідентифікаційний код 23566916, місцезнаходження: 08142, Київська область, Києво-Святошинський район, село Бобриця, вул. Шкільна, будинок 17) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДФС у м. Києві (ідентифікаційний код: 39439980, місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).

7. Стягнути судовий збір у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот грн. 00 коп.) на користь Бобрицької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (ідентифікаційний код 23566916, місцезнаходження: 08142, Київська область, Києво-Святошинський район, село Бобриця, вул. Шкільна, будинок 17) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДФС у Київській області (ідентифікаційний код 39393260, місце знаходження: 03680, м.Київ, вул.Народного Ополчення, буд.5-А).

8. Зобов'язати Головне управління ДФС у Київській області та Головне управління ДФС у м.Києві подати до суду звіт про виконання судового рішення протягом одного місяця з дати набрання судовим рішенням законної сили.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кушнова А.О.