Рішення

від 05.12.2017 по справі 904/9824/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.12.2017 Справа № 904/9824/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВА-КОМ", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до Публічного акціонерного товариства "КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості у розмірі 88 000,00 грн. за договором про надання послуг

Суддя Назаренко Н.Г.

Секретар судового засідання Гриценко І.О.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 - представник за довіреністю № 64 від 10.01.2017

Від відповідача: ОСОБА_2 - представник за довіреністю № 4027/01 від 10.11.2017

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нова-Ком" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ" про стягнення заборгованості у розмірі 88 000,00 грн. за договором про надання послуг.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання послуг № 06-001/16-П від 01.11.2016, в частині повної та своєчасної оплати за надані послуги.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 22.11.2017, порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 05.12.2017.

05.12.2017 позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Відповідач позов визнав, несвоєчасну оплату пояснив скрутним фінансовим становищем.

Клопотання про використання засобів технічної фіксації судового процесу при розгляді цієї справи представниками сторін не заявлялись.

В судовому засіданні 05.12.2017 оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.11.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Нова-Ком" (виконавець - позивач) та Публічним акціонерним товариством "КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ" (замовник - відповідач) було укладено договір про надання послуг № 06-001/16-П, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується надати замовнику послуги з забезпечення виділення окремого серверного майданчику для встановлення та функціонування на ньому відповідного програмного забезпечення, погодженого з замовником, з послідуючим його технічним супроводом та адмініструванням, а замовник зобов'язується оплатити послуги виконавця на умовах даного договору.

Відповідно до п. 2.1.1 договору, виконавець зобов'язується надати замовнику послуги відповідно до додатку №1 до цього договору.

Пунктом 2.3.1. договору встановлено обов'язок замовника своєчасно виконувати оплату послуг, що надаються виконавцем відповідно до умов даного договору.

Відповідно до п. 3.1. договору, вартість послуг виконавця за даним договором складає 27500,00 грн., в тому числі ПДВ в місяць. Калькуляція вартості послуг виконавця, наведена у додатку №2 до договору.

Оплата послуг виконавця здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті України на розрахунковий рахунок виконавця в розмірі, зазначеному в п. 3.1. договору, не пізніше 20 числа кожного поточного місяця (п. 3.2. договору).

Пунктом 3.3. договору встановлено, що надані замовнику послуги виконавця, що не передбачені умовами (додатком №1) даного договору, сплачуються замовником додатково на підставі наданого виконавцем рахунку-фактури та складеного між сторонами акту здачі-прийняття наданих послуг не пізніше 3 календарних днів з моменту виставлення рахунку - фактури та підписання акту.

Днем платежу вважається день надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця (п. 3.4. договору).

Згідно з п. 3.5. договору, за підсумками кожного місяця, в якому виконавцем надавалися послуги за цим договором, складається двосторонній акт здачі-прийняття наданих послуг, який підписується між сторонами.

За підсумками місяця виконавець формує та реєструє в Єдиному реєстрі податкових накладних (у разі якщо замовник є платником ПДВ) одну зведену податкову накладну на загальний обсяг послуг, наданих за місяць (п. 3.6 договору).

Договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2016 включно, а в частині виконання обов'язків замовника з оплати послуг виконавця за цим договором - до повного їх виконання замовником (п. 7.2. договору).

На виконання умов договору позивач в період з березня по червень 2017 року надав, а відповідач прийняв без заперечень послуги передбачені умовами договору (додатку №1) на загальну суму 88 000 грн., про що свідчать наявні в матеріалах справи акти наданих послуг: №1722 від 31.03.2017 на суму 27 500 грн., №2902 від 30.04.2017 на суму 27 500 грн., №3506 від 31.05.2017 на суму 27 500 грн., №3517 від 06.06.2017 на суму 5 500 грн. (а.с. 33-36), які були направлені на адресу відповідача та отримані ним, про що свідчать відмітки відповідача про отримання (а.с.37-39).

На оплату наданих послуг позивач виставив відповідачу рахунки на загальну суму 88 000 грн. (а.с.29-32).

06.06.2017 між позивачем та відповідачем було укладено угоду про припинення дії договору № 06-001/16-П від 01.11.2016 про надання послуг, якою сторони дійшли згоди з 07.06.2017 припинити дію договору № 06-001/16-П від 01.11.2016, укладеного між ними 01.11.2016 за взаємною згодою. Сторони погодили, що припинення дії договору не звільняє сторони від зобов'язань, які повинні були бути виконані до моменту припинення дії договору та відповідальності за порушення його умов, які мали місце під час дії договору (а.с.28).

Відповідач за надані послуги не розрахувався, в зв'язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 88 000 грн.

Позивач посилається на обставини невиконання відповідачем зобов'язань за договором в частині оплати вартості наданих позивачем відповідачу послуг, наявності боргу відповідача за надані послуги у сумі 88 000 грн., що і є причиною спору.

Вивчивши матеріали справи та надані сторонами документи, заслухавши представників сторін, суд прийшов до висновку про задоволення позову на підставі наступного.

Відповідно до Господарського Кодексу України, на підставі господарсько-договірних відносин між сторонами виникли майнові господарсько-договірні зобов'язання.

Частиною 1 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених господарським кодексом України.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В силу ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Договір, укладений між сторонами є договором про надання послуг та на нього розповсюджуються норми Цивільного кодексу України, передбачені главою 63.

Відповідно ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Зобов'язання замовника оплачувати послуги виконавця на умовах і в порядку, передбаченому договором встановлено пунктом 2.3.1. договору.

З огляду на наведені вище положення законодавства, умови договору, строк виконання замовником своїх зобов'язань з оплати наданих послуг та у спірній сумі, є таким, що настав.

Відповідач у встановлені строки свої зобов'язання по оплаті не виконав, доводи позивача, наведені в позовній заяві не спростував.

Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги у сумі 88 000 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

В силу вказаної норми обов'язок доведення обставин покладається на сторону, яка посилається на них як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 88 000 грн. заборгованості за договором про надання послуг № 06-001/16-П від 01.11.2016.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати стягуються з відповідача на користь позивача у сумі 1 600,00 грн.

Крім того, суд звертає увагу позивача на те, що при зверненні з позовною заявою позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1 684 грн. Проте, сума судового збору за розгляд позовних вимог про стягнення заборгованості у розмірі 88000 грн. повинна була складати 1 600 грн., тобто переплата складає 84 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; повернення заяви або скарги; відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі; залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням); закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях. У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю

З огляду на викладене, позивач може звернутися до суду з відповідним клопотанням про повернення зайво сплаченого судового збору.

Керуючись статтями 1, 25, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" (50014, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Електрична, буд. 1, ідентифікаційний код 00130850) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова-Ком" (50006, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Степана Тільги, 11, прим. 1, ідентифікаційний код 30231686) заборгованість у розмірі 88 000 грн. (вісімдесят вісім тисяч грн. 00 коп.), витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 1 600 грн. (одна тисяча шістсот грн. 00 коп.), про що видати наказ, після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення, оформленого

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України,-

06.12.2017

Суддя ОСОБА_3