Рішення

від 05.12.2017 по справі 903/801/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05 грудня 2017 р. Справа № 903/801/17

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Е ВАН ВАЙК І МОЯ ЛОГІСТИК", Львівська обл., Золочівський р-н, с.Підгайчики

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Луцьк

про стягнення 40042,74грн.

Суддя Дем'як В.М.

Представники:

від позивача: не прибув

від відповідача: не прибув

Відповідно до ст. 81 1 Господарського процесуального кодексу України, у випадку неявки у судове засідання всіх учасників судового процесу фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суть спору: позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Е ВАН ВАЙК І МОЯ ЛОГІСТИК" звернувся до суду з позовом до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 40042,74грн. заборгованості за договором про надання транспортних автомобільного перевезення № 876 від 23.02.2017р.

В обґрунтування посилається на невиконання відповідачем умов договору про надання транспортних автомобільного перевезення № 876 від 23.02.2017р., щодо повного та своєчасного розрахунку.

В підтвердження позовних вимог позивач подав договір про надання транспортних автомобільного перевезення № 876 від 23.02.2017р., замовлення №177, акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №1717, виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ФОП ОСОБА_2, претензію за вих. №2607/01 від 26.07.2017р., CMR №178921.

Представник позивача в призначене судове засідання не прибув. 20.11.2017р. подав клопотання за вх. №01-54/10445/17, в якому вказав, що позовні вимоги підтримує повністю і просить позов задоволити. У зв'язку з неможливістю бути присутнім в судовому засіданні просить розглянути справу без участі представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Е ВАН ВАЙК І МОЯ ЛОГІСТИК".

Представник відповідача в призначене судове засідання вдруге не прибув. Ухвали суду від 19.10.2017р. про порушення провадження у справі та від 20.11.2017р. про відкладення розгляду справи, які були направлені рекомендованим листом на адресу (43010, АДРЕСА_1) повернуті з відміткою поштового зв'язку за закінченням встановленого строку зберігання .

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцепроживання ФОП ОСОБА_2: 43010, АДРЕСА_1, отже суд направив ухвалу від 10.03.2015р. та від 20.11.2017р. за місцем державної реєстрації останнього.

За змістом статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (Постанова, Пленум Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 р., № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Згідно приписів ст.75 ГПК та п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. № 01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд вважає, що неявка представника позивача та відповідача в судове засідання, не є підставою для відкладення розгляду справи, оскільки Господарський процесуальний кодекс України не містить вимог щодо відповідальних осіб, які можуть представляти інтереси сторін в господарському суді. Надання повноважень на представництво інтересів сторони в процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб, а тому неможливість явки в судове засідання конкретного представника, не є правовою підставою для відкладення розгляду справи. Стаття 22 ГПК України передбачає широке коло процесуальних прав сторін, поряд із цим встановлює для сторін обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Оскільки, в матеріалах справи є всі достатні документи, необхідні для розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про судовий розгляд справи без участі представника позивача та відповідача.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

в с т а н о в и в:

23.02.2017р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Е ВАН ВАЙК І МОЯ ЛОГІСТИК" (експедитор) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (замовник) було укладено договір про надання транспортних автомобільного перевезення № 876 (а.с.6-12).

Згідно з п.3.3 Договору оплата наданих експедитором послуг здійснюється замовником шляхом перерахування коштів на поточний рахунок експедитора протягом трьох банківських днів після виконання послуг з перевезення, на підставі відповідного рахунку експедитора. Датою виконання послуг є дата, зазначена у відповідній товарно-транспортній накладній.

Замовленням №177 сторони погодили: дату і час завантаження (24.02.2017р., 09:00год); маршрут (Україна - Німеччина); назву вантажу та його об'єм (дрова, вага-22,5); пункт завантаження (Україна, Луцьк, вул. Гонгадзе,15); дата і час замитнення (24.02.2017р.); пункт замитнення (Україна ,м.Луьк, вул. Рівненська); пункт перетину кордону (Ягодин); дата і час розмитнення (27.02.2017р.); пункт розвантаження (Німеччина, Fahrenberg,43c,45257 Essen); дата і час розвантаження (27.02.2017р.); пункт розвантаження (Німеччина, Fohnhauser Weg 179-181,45472 Mulheim an Ruh); вартість перевезення (1400,00євро, оптата проводиться в гривнях по оригіналах (рахунок, акти виконаних робіт, податкова накладна, ТТН або ЦМР), номер автомобіля (VolvoНОМЕР_3); П.І.П. водія (ОСОБА_3); номер причіпа (НОМЕР_2) (а.с.13).

Відповідно до умов Договору Позивач прийняв на себе зобов'язання по організації перевезення вантажу Відповідача автомобільним транспортом, а Відповідач сплачувати позивачу встановлену плату.

Свої зобов'язання позивач за вказаним договором виконав повністю, що підтвердив CMR №178921 (а.с.19) та актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №1717 від 02.03.2017р. (а.с.16).

26 липня 2017 року позивач надіслав Відповідачу претензію, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком (а.с.18).

Відповідач взяті на себе, згідно договору зобов'язання в частині проведення розрахунків не виконав.

На день розгляду справи основна заборгованість відповідача перед позивачем становить 40042,74грн.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, ст.11 Цивільного кодексу України обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, непередбачених законом, але таких які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В силу вимог ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.307, ст.314 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та віддати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням перевізного документа (транспортної накладної) відповідно до вимог законодавства. Перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача сталися не з його вини.

Згідно ст. 509 ЦК України, - зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 908 ЦК України, перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно - правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно ст. 909 ЦК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до ч. 1 ст. 916 ЦК України, за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Оцінюючи подані стороною докази, що ґрунтуються на повному, всебічному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 за договором про надання транспортних автомобільного перевезення № 876 від 23.02.2017р., підтверджені матеріалами справи, відповідачем не спростовані підлягають задоволенню в сумі 40042,74грн.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору в сумі 1600,00грн. відповідно до ст. 49 ГПК України слід покласти на нього.

Керуючись ст.ст. 144, 193, 306-314 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 554, 610, 908-924 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

вирішив:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (43000, АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Е ВАН ВАЙК І МОЯ ЛОГІСТИК" (80726, Львівська обл., Золочівський р-н, с.Підгайчики, вул. Підлісна,52Б, код ЄДРПОУ 33278512) 40042,74 грн. заборгованості та 1600,00 грн. в повернення витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду, у відповідності до ст.85 ГПК України, набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 цього Кодексу.

Повний текст

рішення складено

05.12.2017р.

Суддя В. М. Дем`як