Ухвала

від 05.12.2017 по справі 910/14081/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

05.12.2017Справа № 910/14081/14 Суддя Отрош І.М., розглянувши скаргу Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Річковик-4 на дії та рішення державного виконавця Деснянського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві у справі № 910/14081/14

за позовом Публічного акціонерного товариства Київенерго доЖитлово-будівельного кооперативу Річковик-4 простягнення 107523 грн. 90 коп. Представники сторін: не викликались.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.10.2014 у справі № 910/14081/14 позов Публічного акціонерного товариства Київенерго задоволено частково; стягнуто з Житлово-будівельного кооперативу "Річковик - 4" 79360 грн. 40 коп. основного боргу, 8449 грн. 65 коп. 3% річних, 8961 грн. 96 коп. інфляційних втрат та 2085 грн. 11 коп. судового збору.

21.10.2014 на виконання вказаного рішення суду видано наказ.

29.11.2017 до Господарського суду міста Києва надійшла скарга Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Річковик-4 на дії та рішення державного виконавця Деснянського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві у справі № 910/14081/14, в якій скаржник просить суд: 1) визнати протиправними дії державного виконавця Деснянського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві з винесення постанови про стягнення виконавчого збору ВП№53262013; 2) визнати недійсною постанову державного виконавця Деснянського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві про стягнення виконавчого збору ВП№53262013.

Розглянувши скаргу Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Річковик-4 на дії та рішення державного виконавця Деснянського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві у справі № 910/14081/14, суд дійшов висновку, що вона не відповідає вимогам розділу VIII Господарського процесуального кодексу України, а тому підлягає поверненню з посиланням на ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на таке.

Відповідно до п. 9.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" № 9 від 17.10.2012, скарга має відповідати загальним вимогам щодо змісту та форми позовної заяви, передбаченим статтею 54 ГПК, з доданням до неї документів, зазначених у пунктах 2, 4 частини першої цієї статті і за необхідності - зазначених у частинах другій і третій статті 57 названого Кодексу, а також містити відомості, перелічені в пунктах 3 - 5 частини сьомої статті 82 Закону України "Про виконавче провадження".

У вирішенні питань, які виникають у розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб Державної виконавчої служби, до заяв учасників виконавчого провадження (заявників) мають застосовуватися положення ГПК, якими врегульовано аналогічні питання, зокрема, статей 2, 18, 21, 22, 26, 29, 31, 41, 42, 62, пунктів 1 - 3, 5, 6, 9 частини першої статті 63 , статті 64, розділів XI, XII, XII 1 ГПК тощо.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву та додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких грунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обгрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.

Відповідно до ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарга на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів може бути подана стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів , крім рішень виконавця про відкладення проведення виконавчих дій, які можуть бути оскаржені протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів.

Таким чином, звертаючись до суду із скаргою на бездіяльність органів ДВС, скаржник повинен зазначити у скарзі та обгрунтувати належними доказами, що скарга подається ним у строк, встановлений у ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України (протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів).

Суд зазначає, що встановлення законом строків для оскарження дій органів ДВС має на меті забезпечення прав усіх учасників виконавчого провадження та стабільності і правової визначеності правовідносин, які виникають при виконанні рішення суду, а тому положення норми ч. 1 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України щодо встановлення строку для реалізації права на оскарження рішень, дій (бездіяльності) органів ДВС (протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів), повинні розумітись саме обов'язок скаржника з доведення вказаних обставин.

У поданій до суду скарзі скаржник зазначає, що 08.08.2017 старшим державним виконавцем Деснянського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№54455109 про стягнення з Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Річковик-4 виконавчого збору у розмірі 1949 грн. 67 коп.

Отримавши вказану постанову, скаржник звернувся до Деснянського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві та 25.10.2017 ознайомився з матеріалами виконавчого провадження. При ознайомленні з матеріалами виконавчого провадження скаржнику стало відомо, що 26.06.2017 державним виконавцем було винесено постанову про стягнення виконавчого збору ВП№53262013 з Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Річковик-4 .

За таких обставин, скаржник зазначає, що про оскаржувану постанову (постанову про стягнення виконавчого збору ВП№53262013 від 26.06.2017) він дізнався із значним запізненням, та ознайомився з її змістом і встановив законність підстав її винесення 25.10.2017 при ознайомленні з матеріалами виконавчого провадження, з огляду на що просить суд відновити пропущений для подання скарги строк.

Суд вважає вказані твердження скаржника необгрунтованими, оскільки, як зазначає сам скаржник (боржник) у поданій до суду скарзі, про наявність відкритого відносно нього виконавчого провадження ВП№54455109 щодо стягнення виконавчого збору скаржнику стало відомо, отримавши відповідну постанову, винесену державним виконавцем 08.08.2017.

Відповідно до п. 7 Інструкції з організації примусового виконання рішень постанова як окремий документ містить такі обов'язкові реквізити, зокрема, назву виконавчого документа, коли та ким виданий, резолютивної частини документа.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України Про виконавче провадження відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди.

Отже, постанова державного виконавця про стягнення виконавчого збору є виконавчим документом та її реквізити вказуються у постанові про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання відповідної постанови про стягнення виконавчого збору.

Таким чином, саме в дату отримання скаржником постанови про відкриття виконавчого провадження ВП№54455109 від 08.08.2017 скаржник дізнався/повинен був дізнатися про наявність постанови про стягнення виконавчого збору ВП№53262013, а не 25.10.2017 (при ознайомленні з матеріалами виконавчого провадження).

Водночас, скаржник у поданій до суду скарзі не вказує, коли саме він отримав постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження ВП№54455109, винесену 08.08.2017 щодо примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору ВП№53262013 від 26.06.2017.

При цьому, скаржником не надано суду доказів отримання ним постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження ВП№54455109, винесену 08.08.2017 щодо примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору ВП№53262013 від 26.06.2017, які б давали змогу встановити дату отримання скаржником постанови про відкриття виконавчого провадження ВП№54455109 від 08.08.2017 (поштового конверту, вхідного реєстраційного штампу скаржника, витягу з книги реєстрації вхідної документації, тощо).

Суд зазначає, що скаржник повинен обґрунтувати суду належними доказами, що скарга подана ним у строк, встановлений у ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України (протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів).

Однак, скаржником не обґрунтовано у скарзі та не долучено до скарги доказів, що підтверджують звернення скаржника до суду у строк встановлений у ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України (а саме, протягом десяти робочих днів від дня отримання скаржником постанови про відкриття виконавчого провадження ВП№54455109, винесену 08.08.2017 щодо примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору ВП№53262013 від 26.06.2017).

При цьому, щодо необхідності скаржником вказати та довести належними та допустимими доказами дату отримання ним постанови про відкриття виконавчого провадження ВП№54455109, винесену 08.08.2017 щодо примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору ВП№53262013 від 26.06.2017 судом було вказано в ухвалах Господарського суду міста Києва від 03.11.2017 та від 17.11.2017, якими скаргу Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Річковик-4 на дії та рішення державного виконавця Деснянського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві у справі № 910/14081/14 було повернуто скаржнику без розгляду з аналогічних підстав (а саме, у зв'язку з тим, що скаржником не зазначено та не обґрунтовано належними та допустимими доказами дату отримання ним постанови про відкриття виконавчого провадження ВП№54455109 від 08.08.2017).

Суд зазначає, що про наявність оскаржуваної постанови (постанови про стягнення виконавчого збору ВП№53262013 від 26.06.2017) скаржник (боржник) дізнався саме в дату отримання ним постанови про відкриття виконавчого провадження ВП№54455109, винесену 08.08.2017 щодо примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору ВП№53262013 від 26.06.2017, про що також зазначає скаржник у поданій до суду скарзі.

Однак, скаржник не вказує дату отримання ним постанови про відкриття виконавчого провадження ВП№54455109 від 08.08.2017, а зазначає, що вказану постанову він отримав із значним запізненням, після чого 25.10.2017 ознайомився з матеріалами виконавчого провадження, та саме з цієї дати (з 25.10.2017), на думку скаржника, розпочався перебіг строку на оскарження постанови про стягнення виконавчого збору ВП№53262013 від 26.06.2017.

Втім, як встановлено судом, такий висновок скаржника (боржника) є необґрунтованим, так як про існування оскаржуваної постанови скаржник дізнався отримавши постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№54455109 від 08.08.2017.

Таким чином, встановлений у ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України строк на звернення до суду зі скаргою повинен відраховуватися від дати отримання скаржником постанови про відкриття виконавчого провадження ВП№54455109 від 08.08.2017, так як про оскаржувану постанову скаржник вперше дізнався саме в дату отримання постанови про відкриття виконавчого провадження ВП№54455109 від 08.08.2017, та скаржник не має права зловживати своїм процесуальним правом на оскарження дій державного виконавця шляхом намагання штучно змінити строк оскарження шляхом визначення моменту відліку такого строку від дати ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження (за наявності обставин, які свідчать про обізнаність скаржника про постанову державного виконавця у період до такого ознайомлення).

Водночас, у випадку пропуску скаржником встановленого у ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України строку на оскарження рішень, дій, бездіяльності органів ДВС, скаржник має право подати клопотання про відновлення такого строку, обґрунтувавши наявність поважних причин пропуску строку.

Відповідно до статті 53 Господарського процесуального Кодексу України, за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Про відновлення пропущеного строку зазначається в рішенні, ухвалі чи постанові господарського суду. Про відмову у відновленні строку виноситься ухвала, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 9.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України від 17.10.2012 № 9, встановлений у частині першій статті 121-2 ГПК десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог статті 53 ГПК може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску та на підставі заяви скаржника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в останній у вигляді клопотання. Скарга, пропущений строк подання якої не відновлений, залишається без розгляду, про що з посиланням на статті 53 і 121-2 ГПК судом без виклику сторін виноситься ухвала. Якщо ж скаргу було подано з пропуском згаданого строку без заяви про його відновлення, суд без виклику сторін виносить ухвалу про залишення скарги без розгляду, що не перешкоджає повторному поданню скарги із заявою про відновлення строку такого подання.

Таким чином, у випадку пропущення строку, встановленого у ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, скаржник має право подати до суду разом із скаргою на дії (бездіяльність) органів ДВС заяву про відновлення пропущеного строку на подання скарги, обґрунтувавши наявність поважних причин пропуску такого строку.

Так, у прохальній частині поданої до суду скарги, скаржник просить суд відновити строк на подання скарги у справі № 910/14081/14.

Однак, суд зазначає, що відновленню підлягає строк, який є пропущеним (у випадку обгрунтованості підстав пропущення строку).

Водночас, з огляду на те, що скаржник при першому зверненні з даною скаргою до суду не зазначав у скарзі (та не надавав доказів), коли ним було отримано постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№54455109, винесену 08.08.2017 щодо примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору ВП№53262013 від 26.06.2017, та відповідно скаржник міг дізнатися/повинен був дізнатися про наявність оскаржуваної постанови, суд позбавлений був можливості встановити, чи було пропущено скаржником строк, встановлений у статті 121-2 ГПК, для подання скарги у даній справі, та відповідно, розглянути по суті клопотання про відновлення строку на подання скарги.

Крім того, наразі суд також позбавлений можливості встановити поважність причин пропуску строку для звернення з даною скаргою до суду протягом всього періоду, який тривав з моменту, коли скаржник повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод і законних інтересів та до моменту звернення з даною скаргою до суду (тобто суд повинен дослідити обставини поважності пропуску строку оскарження, враховуючи необхідність існування таких причин протягом всього строку, який тривав з моменту, коли особа дізналась про порушення своїх прав до моменту фактичного звернення до суду ).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про повернення без розгляду скарги Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Річковик-4 на дії та рішення державного виконавця Деснянського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві у справі № 910/14081/14.

Повернення скарги не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.

Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Скаргу Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Річковик-4 на дії та рішення державного виконавця Деснянського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві у справі № 910/14081/14 повернути без розгляду.

Суддя І.М. Отрош