Рішення

від 28.11.2017 по справі 910/16126/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.11.2017Справа №910/16126/17

Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д ., за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М., розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/16126/17

за позовом публічного акціонерного товариства Київенерго , м. Київ,

до товариства з обмеженою відповідальністю ТДВ-Інвест , м. Київ,

про стягнення 83 076,99 грн.,

за участю представників:

позивача - Кирищука В.П. (довіреність від 19.07.2017 № 17071912);

відповідач - не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство Київенерго (далі - Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю ТДВ-Інвест (далі - ТОВ ТДВ-Інвест ): 83 076,99 грн. основного боргу, який утворився у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору від 18.02.2015 №1542425110801 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води до нежитлових приміщень та суб'єкта господарювання (далі - Договір).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.09.2017 порушено провадження у справі; розгляд справи призначено на 17.10.2017.

12.10.2017 позивач подав суду клопотання про долучення до матеріалів справи письмового підтвердження про відсутність аналогічного спору та витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно ТОВ ТДВ-Інвест .

Представник відповідача у судовому засіданні подав суду клопотання про продовження строків розгляду справи.

Суд визнав клопотання про продовження строку вирішення спору обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.10.2017 було продовжено строк розгляду спору на п'ятнадцять днів та відкладено розгляд справи на 28.11.2017.

27.11.2017 відповідач подав суду клопотання про перенесення судового засідання.

27.11.2017 позивач подав суду клопотання про долучення до матеріалів справи довідки про надходження коштів за Договором.

28.11.2017 Товариство подало суду клопотання про долучення документів та письмові пояснення на заперечення відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні 28.11.2017 надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву суду не подав.

Суд визнав клопотання про перенесення судового розгляду необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до статті 4 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно зі статтею 4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до частини першої статті 69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Відповідач як на неможливість забезпечення явки повноважного представника у судове засідання посилається на те, що директор ТОВ ТДВ-Інвест Цибрій Ж.Е. з 20.11.2017 по 30.11.2017 буде перебувати у відпустці.

До заяви додано копію наказу від 15.11.2017 № 3-К про надання відпустки.

Разом з тим, у судовому засіданні 17.10.2017 була присутня директор відповідача Цибрій Ж.Е., яка під розпис була ознайомлена про дату наступного судового засідання і жодних зауважень щодо відпустки в період з 20.11.2017 по 30.11.2017 не зробила.

Крім того, директор ТОВ ТДВ-Інвест , знаючи про дату судового засідання, підписала наказ № 3-К.

Відповідно до частин першої - третьої статті 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.

Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Таким чином, стаття 28 ГПК України не обмежує коло осіб, які можуть представляти інтереси юридичної особи в суді.

Ухвали Господарського суду міста Києва було надіслано сторонам на адреси, зазначені в позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується відмітками канцелярії суду на звороті таких ухвал та рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення. До матеріалів справи долучено конверти-повернення з адреси відповідача з відміткою відділення поштового зв'язку за закінченням встановленого строку зберігання .

У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції (далі - Постанова №18) зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до статті 75 ГПК України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 28.11.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог статті 81 1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

18.02.2015 Товариством (виконавець) і ТОВ ТДВ-Інвест (споживач) укладено Договір, за умовами якого:

- виконавець зобов'язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води згідно з діючими нормативами, а споживач зобов'язується своєчасно та у повному обсязі оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені Договором (пункт 1 Договору);

- розрахунковим періодом є календарний місяць. Система оплати послуг щомісячна. У разі застосування щомісячної системи оплати послуг платежі вносяться не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим (пункт 13 Договору);

- споживач зобов'язаний оплачувати послуги в установлений Договором строк (підпункт 1 пункту 18 Договору);

- Договір укладається до 31.12.2015 і набирає чинності з 01.07.2014 (пункт 32 Договору).

Договір підписано уповноваженими особами, а саме: від позивача - заступником начальника району з продажу РТМ Голосієво СВП Київські теплові мережі ПАТ Київенерго Левчуком Є.А., який діяв на підставі довіреності від 09.02.2015 №91/2015/02/09-1, та від відповідача - директором Цибрій Ж.Е., яка діяла на підставі статуту, та скріплено печатками.

Договір у встановленому порядку не оспорено, не визнано недійсним, не розірвано.

Таким чином, Договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 275 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно з частиною першою статті 714 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до частини першої статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Отже, укладений позивачем і відповідачем Договір за своєю правовою природою є договором з надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Як визначено частинами першою та другою статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами шостою та сьомою статті 276 ГК України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

За період з 01.12.2014 по 01.05.2015 у відповідача виникла заборгованість за спожиту комунальну послугу з централізованого опалення, яка становить 83 076,99 грн.

Факт надання послуг на вказану суму підтверджується матеріалами справи; доказів протилежного відповідач суду не подав.

У судовому засіданні 17.10.2017 представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що ТОВ ТДВ-Інвест перераховувало грошові кошти за отримані послуги комунальному підприємству Чоколівський (далі - Підприємство), проте жодного документального підтвердження суду не подав.

На виконання вимог ухвали суду позивач надав суду документи, з яких вбачається, що 05.08.2014 Підприємством і Товариством було укладено договір № 0910001 про співпрацю виконавця послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання гарячої води з балансоутримувачем під час надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання гарячої води і розмежування відповідальності.

Слід зазначити, що відповідач має особовий рахунок № 1542425, на який не відбувалося нарахування Підприємством за спожиту теплову енергію.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 83 076,99 грн. заборгованості є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Статтею 34 ГПК України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до пункту 2.3 Постанови № 18 якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК України.

Відповідач не подав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню.

За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 43, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ТДВ-Інвест (03164, м. Київ, вул. Олевська, 3-Б, кв. 61; 04123, м. Київ, вул. Западинська, 9-А, оф. 27 ідентифікаційний код 35708980) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання даного рішення суду, на користь публічного акціонерного товариства Київенерго (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5; адреса для листування: 04050, м. Київ, вул. Мельникова, 31; ідентифікаційний код 00131305): 83 076 (вісімдесят три тисячі сімдесят шість) грн. 99 коп. боргу на поточний рахунок №260303062201 - ГУ по м. Києву та Київській обл. ВАТ Державний ощадний банк України , МФО 322669, одержувач - ПАТ Київенерго ; 1 600 (одну тисячу шістсот) грн. судового збору на р/р №2600223590 в ПАТ ПУМБ , м. Київ, МФО 334851, одержувач - ПАТ Київенерго .

3. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Згідно з частиною п'ятою статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання повного рішення шляхом подачі апеляційної скарги до місцевого господарського суду.

Відповідно до статті 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повне рішення складено 05.12.2017.

Суддя І.Д. Курдельчук