Рішення

від 27.11.2017 по справі 916/2652/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" листопада 2017 р.Справа № 916/2652/16

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЕГРА 7"

до відповідачів: 1) товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТТ БУД"

2) товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТТ ТД"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА ГРУПА "ТАС"

про стягнення 131 616, 67 грн.

Головуючий суддя Цісельський О.В.

судді Щавинська Ю.М.

ОСОБА_1

Представники сторін:

від ТОВ "АЛЕГРА 7": ОСОБА_2 - адвокат

від ТОВ "ВЕСТТ БУД": ОСОБА_3 - довіреність

від ТОВ "ВЕСТТ ТД": ОСОБА_4 - довіреність

від ПрАТ "СТРАХОВА ГРУПА "ТАС": не з'явився

СУТЬ СПОРУ: позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "АЛЕГРА 7", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з комунального підприємства "Міські дороги" суму відновлювального ремонту автомобіля Газ 33021-212 державний номер НОМЕР_1, як майнового збитку завданого в результаті ДТП в розмірі 131 616,67 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.09.2016р. позовну заяву (вх.№2843/16) прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №916/2652/16, приватне акціонерне товариство "СТРАХОВА ГРУПА "ТАС" залучено до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача та справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

Клопотання комунального підприємства "Міські дороги" про відкладення розгляду справи (вх.№24740/16 від 11.10.2016р.) судом було задоволено.

11.10.2016р. представник позивача звернувся до суду із клопотанням (вх.№24831/16) про відкладення розгляду справи, яке судом було задоволено.

26.10.2016р. на адресу господарського суду Одеської області надійшло клопотання (вх.№2-5691/16) товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЕГРА 7" про заміну первісного відповідача комунального підприємства "МІСЬКІ ДОРОГИ" на належного відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТТ БУД" у справі №916/2652/16.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.11.2016р. товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕСТТ БУД" залучено до участі у справі №916/2652/16 в якості належного відповідача.

З підстав того, що рішення зі спору у даній справі може вплинути на права або обов'язки колективної фірми "ВЕСТТ" (65051, м. Одеса, 4-й Локомотивний провулок, буд.38 А. код ЄДРЮОФОПГФ 20975376), ухвалою господарського суду Одеської області від 17.11.2016р. останню було залучено до участі у справі №916/2652/16 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Письмове клопотання позивача про продовження строку розгляду справи (вх.№2-128/17 від 12.01.2017р.) судом задоволено, у зв'язку з чим, строк розгляду справи було продовжено на п'ятнадцять днів.

Розглянувши матеріали справи, а також положення ст.41 Господарського процесуального кодексу України та ст.7 Закону України "Про судову експертизу", з метою повного, всебічного розгляду обставин справи, для роз'яснення питань, що виникли при вирішенні спору та потребують спеціальних знань, ухвалою господарського суду Одеської області від 12.01.2017р. призначено у справі №916/2652/16 судову експертизу, проведення якої було доручено приватному підприємству "Бюро проектування і експертизи".

На вирішення експертизи було поставлено наступне питання:

Які пошкодження були отримані транспортним засобом ГАЗ-33021-212 державний номер НОМЕР_2, внаслідок ДТП 05.05.2016р. близько 10 год. 00 хв. в місті Одеса по вул. Овідіопольська дорога?

З підстав призначення судової експертизи, провадження у справі №916/2652/16 було зупинено.

У зв'язку з відсутністю судового експерта відповідної кваліфікації для визначення ринкової вартості транспортного засобу у приватного підприємства "Бюро проектування і експертизи", копії матеріалів справи №916/2652/16 було повернуто без виконання судової експертизи.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.02.2017р. провадження у справі №916/2652/16 було поновлено.

23.02.2017р. представник відповідача подав до суду додаткові письмові пояснення (вх.№4559/17), зі змісту яких вбачається, що на час настання страхового випадку, транспортний засіб був переданий в оренду ТОВ "ВЕСТТ ТД" га підставі договору оренди №О-01/10/15/01 від 01.10.2015р., у зв'язку з чим, ухвалою господарського суду Одеської області від 23.02.2017р. товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕСТТ ТД" (65031, м. Одеса, Ленінградське шоссе, буд. №5, код ЄДРЮОФОПГФ 34108512) було залучено до участі у справі №916/2652/16 в якості іншого відповідача.

Оскільки рішення з господарського спору ніяким чином не може вплинути на права та обов'язки колективної фірми "ВЕСТТ", що йде в розріз зі ст.27 ГПК України, ухвалою господарського суду Одеської області від 14.03.2017р. колективну фірму "ВЕСТТ", яка приймає участь у справі №916/2652/16 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача було виключено зі складу учасників у справі №916/2652/16.

30.03.2017р. товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕСТТ БУД" та товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕСТТ ТД" звернулись до суду із клопотанням про відкладення розгляду справи (вх.№7446/17) та (вх.№7453/17), які судом було задоволені.

Крім того, 30.03.2017р., товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕСТТ БУД" звернулось до суду із клопотанням про призначення судової експертизи, яке судом було задоволено, у зв'язку з чим, ухвалою господарського суду призначено у справі №916/2652/16 судову експертизу, проведення якої було доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз (65026, м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 21).

На вирішення експертизи поставити наступні питання:

1) Які пошкодження були отримані транспортним засобом ГАЗ-33021-212 державний номер НОМЕР_2, внаслідок ДТП 05.05.2016р. близько 10 год. 00 хв. в місті Одеса по вул. Овідіопольська дорога?

2) Яка вартість відновлювального ремонту складових частин транспортного засобу ГАЗ-33021-212 державний номер НОМЕР_2, які зазнали пошкоджень внаслідок ДТП, що мало місце 05.05.2016р.? Показник розрахувати станом на дату ДТП.

3) Яка залишкова вартість автомобіля НОМЕР_3, після дорожньо-транспортної пригоди (зіткнення автомобілів), яка сталась 05.05.2016р. близько 10 год. 00 хв. в місті Одеса по вул. Овідіопольська дорога?

4) Який коефіцієнт фізичного зносу, згідно норм Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України №1335/1159 від 24.07.2009р. на деталі, що підлягали заміні в транспортному засобі ГАЗ-33021-212 державний номер НОМЕР_2 станом на дату ДТП 05.05.2016р.?

З врахуванням призначення судової експертизи, провадження у справі №916/2652/16 було зупинено.

На адресу господарського суду Одеської області надійшло повідомлення про неможливість надання висновку за матеріалами справи №916/2652/16, у зв'язку з чим, ухвалою господарського суду Одеської області від 10.10.2017р. провадження у справі №916/2652/16 було поновлено.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.10.2017р., справу №916/2652/16 було призначено до колегіального розгляду.

Згідно протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів у складі від 19.10.2017р., справу №916/2652/16 було передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Цісельський О.В., судді Щавинська Ю.М., Літвінов С.В.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 23.10.2017р. колегія суддів у складі: головуючий суддя Цісельський О.В., судді Щавинська Ю.М., Літвінов С.В. прийняла справу №916/2652/16 до свого провадження та призначила її до розгляду в судовому засіданні.

Представник позивача заявлені позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача 1 - товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТТ БУД", заявлені позивачем позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити у їх задоволенні, з підстав викладених у відзиві на позов (вх.№509/17 від 11.01.2017р.) та додаткових пояснень до відзиву (вх.№4559/17 від 23.02.2017р.).

Представник відповідача 2 - товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТТ ТД", заявлені позивачем позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити у їх задоволенні, з підстав викладених у відзиві на позов (вх.№24177/17 від 14.11.2017р.).

Представник третьої особи в судові засідання не з'являвся, хоча про час місце їх проведення був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями, що повернуті на адресу суду із відмітками про вручення, подав до суду письмові пояснення щодо позову (вх.№31270/17) та (вх.№13492/17 від 20.06.2017р.), відповідно до яких просив суд розглянути справу без участі представника приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА ГРУПА "ТАС".

В процесі розгляду справи учасниками процесу були надані додаткові докази, які оглянуті судом та залучені до матеріалів справи.

Згідно з ст.75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

28.12.2012р. між приватним підприємством "ОМНИКОММ ОД" (Орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "АЛЕГРА 7" (Орендар) було укладено Договір оренди автотранспорту №28/12, згідно умов п.1.1. якого, Орендодавець передає, а Орендар приймає в тимчасове платне користування автомобіль:

Газ 33021, рік випуску 2005, № шасі 33020050307442, держ. № НОМЕР_4.

Відповідно до п.8.1. Договору, Договір вступає в силу з моменту підписання та діє до 31 грудня 2017 року.

Додатковою угодою №5 від 01.11.2013р. до п.1 вищенаведеного договору було внесено відповідні зміни в частині переліку транспортних засобів, що передаються в оренду.

01.10.2015р. між товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕСТТ БУД" (Орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕСТТ ТД" (Орендар) було укладено Договір оренди №О-01/10/15/01, згідно умов п.1.1. якого, Орендодавець за заявками Орендаря (в усній або письмовій формі) передає в строкове платне користування Орендареві транспортні засоби, які вказані в Додатку №1.

У відповідності до п.5.1. Договору, Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2015 року включно, а в частині проведення оплати до повного їх виконання.

Згідно додатку №1 до вищенаведеного договору, Орендодавець надає Орендарю з 01 травня 2016 року до 31 травня наступні транспортні засоби:

- автобетононасос MAN TGA 33.400 ВН7951СХ 2007р.в.;

- навантажувач фронтальний Komatsu WA 380-5H 17 306 ВН 2005р.;

- самоскид Камаз - 55102 ВН8894АС 1991р.в.

05.05.2016р. сталося дорожньо-транспортна пригода у м. Одесі по вулиці Овідіопольська дорога.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 05.05.2016 року о 10-00 ранку у м. Одесі по вулиці Овідіопольська дорога було пошкоджено автомобіль ГАЗ - 33021-212, державний номер НОМЕР_2, який належить на праві власності ПП "ОМНИКОМ ОД" та переданий в оренду ТОВ "АЛЕГРА 7" на підставі договору №28/12 від 28.12.2012 р.

У відповідності постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 06.06.2016р. у справі №521/9757/16-ц винним у скоєнні цієї дорожньо-транспортної пригоди визнано водія вантажного автомобіля КАМАЗ-55102, державний номер НОМЕР_5 - ОСОБА_5

З метою встановлення вартості матеріальної шкоди, представник ТОВ "АЛЕГРА7" 06.06. 2016р. суб'єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_6, зареєстрованим в Державному реєстрі оцінювачів за №3295 було проведено оцінку вартості матеріального збитку для забезпечення можливості відшкодування майнової шкоди володільцю автомобіля НОМЕР_6.

Зі змісту звіту спеціаліста - автотоварознавця про оцінку вартості матеріального збитку, спричиненого внаслідок пошкодження автомобіля Газ-33021-212 від 06.06.2016р. №05-008 вбачається, наступне:

1) ринкова вартість автомобіля Газ-33021-212 держ. номер НОМЕР_2 на дату скоєння (ДТП), визначена без врахування отриманих в ДТП 05.05.2016 пошкоджень, складала 80 941,69 грн.;

2) вартість відновлювального ремонту автомобіля Газ-33021-212 держ. номер НОМЕР_2 складає 131 616,67 грн.;

3) вартість матеріального збитку, спричиненого в результаті пошкоджень автомобіля Газ -33021-212 держ. номер НОМЕР_2, визначається його ринковою вартістю на дату події, що досліджується (ДТП) без врахування отриманих в ДТП 05.05.2016р. пошкоджень та складає 80941,69 грн.

Страхування цивільної відповідальності перед третіми особами вантажного автомобіля Камаз державний номер НОМЕР_5 здійснено в страховій компанії приватне акціонерне товариство "СТРАХОВА ГРУПА "ТАС".

Згідно, довідки територіального сервісного центру №5141 Регіонального сервісного центру в Одеській області Міністерства внутрішніх справ України №31/15/5141-4448 від 25.10.2016р. автомобіль Камаз 55102, 1991р.в., оранжевого кольору, н/з НОМЕР_7, шасі №С060532000М0387151 зареєстровано за ТОВ "ВЕСТТ БУД".

З врахуванням того, що автомобіль Камаз 55102, 1991р.в., оранжевого кольору, н/з НОМЕР_7 завдав матеріальної шкоди позивачу внаслідок ДТП, у зв'язку з чим останній звернувся до господарського суду Одеської області із даним позовом за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Дослідивши обставини справи, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, з наступних правових підстав.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.

При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до статті 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (абзац 1 частини 3 статті 22 Кодексу).

Відшкодування збитків передбачено також і ст.224 ГК України, якою встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме:

- протиправної поведінки,

- збитків,

- причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками,

- вини.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

За змістом ст.1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ст.1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом , механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка неправомірно заволоділа транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, завдала шкоди діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, зобов'язана відшкодувати її на загальних підставах.

Якщо неправомірному заволодінню іншою особою транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом сприяла недбалість її власника (володільця), шкода, завдана діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, відшкодовується ними спільно, у частці, яка визначається за рішенням суду з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Згідно з ч.1 ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

У відповідності до п.6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки" №4 від 01.03.2013р. особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (пункт 2.2 Правил дорожнього руху України).

Не вважається особою, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, якщо з нею укладено цивільно-правовий договір.

Така особа, враховуючи характер відносин, які між ними склалися, може бути притягнута до відповідальності роботодавцем лише у регресному порядку відповідно до статті 1191 ЦК.

На особу, яка перебувала в трудових відносинах на підставі трудового договору (контракту) і завдала шкоди життю чи здоров'ю у зв'язку з використанням транспортного засобу, що належить роботодавцю, відповідальність за завдання шкоди може бути покладена лише за умови, якщо буде доведено, що вона заволоділа транспортним засобом неправомірно (частини третя і четверта статті 1187 ЦК).

Фізична чи юридична особа, яка відшкодувала шкоду, завдану її працівником при виконанні трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) чи цивільно-правового договору, має право зворотної вимоги (регресу) до такого працівника - фактичного завдавача шкоди - у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом (частина перша статті 1191 ЦК).

Судом встановлено, що на момент скоєння водієм ОСОБА_5, 05.05.2016р. ДТП, останній не перебував в трудових правовідносинах із власником транспортного засобу Камаз д.н. НОМЕР_7 - ТОВ "ВЕСТТ БУД".

З цього приводу суд зазначає наступне:

Частиною 2 ст.1187 ЦК встановлено відповідальність за завдання шкоди особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідальність у таких випадках має нести винна в завданні шкоди особа, якою є водій автомобіля чи людина, яка керувала автомобілем та з вини якої сталася ДТП.

Тобто якщо особа під час керування автомобілем має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та реєстраційний документ на нього, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (п.2.2 Правил дорожнього руху).

Винятки із цього правила встановлено чч.3, 5 ст.1187 ЦК, згідно з якими особа, яка на відповідній правовій основі володіє транспортним засобом (власник, орендар, підрядчик тощо), звільняється від обов'язку відшкодування шкоди, завданої транспортним засобом у випадках неправомірного заволодіння авто третьою особою, завдання шкоди внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Зазначені випадки мають бути підтверджені належними доказами (матеріалами кримінальної справи, якими встановлюється факт неправомірного заволодіння третьою особою транспортним засобом; документами, що підтверджують дію непереборної сили або умисел потерпілого), про що обов'язково має бути зазначено в мотивувальній частині судового рішення.

Не вважається особою, яка провадить діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка керувала транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (конт ракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, якщо з нею укладено цивільно-правовий договір.

Така особа, враховуючи характер відносин, які між ними склалися, може бути притягнута до відповідальності роботодавцем лише в порядку регресу відповідно до ст.1191 ЦК.

Факт наявності між володільцем та особою, яка керувала джерелом підвищеної небезпеки, трудових відносин має бути підтверджений належними доказами (первинними документами, довідкою Фонду соціального страхування на випадок безробіття, довідкою органу Державної податкової служби тощо).

Проте, на виникнення обов'язку володільця джерела підвищеної небезпеки щодо відшкодування заподіяної ним шкоди впливають такі обставини:

• в який час було заподіяно шкоду (службовий чи неслужбовий);

• було джерело підвищеної небезпеки ввірено працівникові в процесі виконання ним трудових обов'язків чи він самовільно, неправомірно використав його в особистих цілях.

З врахуванням наведеного та встановлення судом відсутності трудових правовідносин між ОСОБА_5 на момент вчинення ним ДТП та власником транспортного засобу - товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕСТТ БУД".

Поряд з цим, суд зазначає наступне:

В результаті ДТП було пошкоджено автомобіль НОМЕР_8 який належить ТОВ "Омникомм ОД" на підставі свідоцтва про право власності.

Відповідно до вимог ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутись за захистом свого особистого майнового або немайнового права чи інтересу.

Частиною 3 ст.386 ЦК України встановлено, що власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

З матеріалів справи вбачається, що матеріальну шкоду зазнав саме власник транспортного засобу - ТОВ "Омникомм Од".

Слід зазначити, що правовідносини ТОВ "АЛЕГРА7" та ТОВ "Омником Од" врегульовані договором оренди автотранспорту №28/12 від 28.12.2012р.

При цьому, в матеріалах справи відсутні жодні докази, що підтверджують право власності ТОВ "АЛЕГРА7" на автомобіль НОМЕР_8.

Крім того, з матеріалів справи не вбачається наявності повноважень у позивача на звернення до суду із позовом про відшкодування матеріальної шкоди в інтересах ТОВ "Омникомм Од".

Отже, судом встановлено, що за відшкодуванням матеріальної шкоди в даному випадку мав звертатись саме власник пошкодженого транспортного засобу - ТОВ "Омником Од".

До того, в матеріалах в матеріалах справи відсутні докази завдання матеріальної шкоди саме позивачу, оскільки посилання останнього на обов'язок згідно п.5.2. Договору оренди №28/12 від 28.12.2012р. власними силами та коштами усунути наслідки аварій та на наявність матеріальної шкоди, що полягає у неможливості використання пошкодженого транспортного засобу - до уваги судом не приймається, оскільки не підтверджена належними доказами понесення такимх витрат на проведення відновлювального ремонту та відсутністю усіх елементів складу цивільного правопорушення.

Поряд з цим, суд зазначає наступне:

В матеріалах справи наявний звіт №05-008 експерта-товарознавця, про оцінку матеріальної шкоди, заподіяної власнику автомобіля НОМЕР_9, яким встановлено що вартість відновлювального ремонту складає 131 616,67 грн. тоді як вартість автомобіля на момент ДТП складала 80 941,69 грн.

Відповідно до Постанови Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про деякі питання, застосування судами законодавства при вирішенні питань про відшкодування майнової шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки" від 01.03.2013, встановлено, що якщо транспортний засіб не може бути відновлено або вартість його ремонт з врахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує його вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається шляхом визначення вартості транспортного засобу на момент пошкодження.

Порядок визначення шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки, врегульовано гл.82 ЦК.

Згідно з правовими нормами при визначенні розміру шкоди враховується розмір майнової шкоди, спричиненої майну або особистим немайновим правам потерпілого.

Під шкодою, що має бути відшкодована, розуміють знешкодження або зменшення блага потерпілого внаслідок порушення його матеріальних прав або приниження нематеріальних благ (життя, здоров'я тощо).

Право на відшкодування шкоди, завданої майну фізичної та юридичної особи, має власник (ч.3 ст.386 ЦК) та/або особа, яка має речове право на чуже майно (ст.396 ЦК).

Вирішуючи питання про компенсацію шкоди, завданої майну особи в результаті ДТП, та визначаючи розмір такої шкоди, судам слід звернути увагу на положення ст.1192 ЦК, згідно з яким "з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір таких збитків, що підлягає відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі".

Порядок покриття шкоди, пов'язаної з фізичним знищенням авто, детально регламентовано ст.30 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів".

Згідно з наведеною статтею "транспортний засіб уважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необгрунтованим. Ремонт вважається економічно необгрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до ДТП . Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця ДТП".

Таким чином, відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 131 616,67 грн. перевищує реальну вартість транспортного засобу на момент ДТП, що складала 80 941,69 грн. та є економічно необґрунтованою.

Відповідно до вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до абз.2 п.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 "Про судове рішення", рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом всіх належних і допустимих доказів у конкретній справі.

З урахуванням правової позиції, висловленої ЄСПЧ при розгляді справи "Серявін проти України", а саме те, що згідно з усталеною практикою Суду, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.

Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р.). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" від 01.07.2003р.).

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

В процесі розгляду справи судом було прийнято, досліджено та надано оцінку всім доводам та запереченням позивача, відповідачів та третьої особи, надано можливість їх представникам в судовому засіданні обґрунтувати свої правові позиції та висловити свої заперечення щодо доводів інших учасників процесу.

Згідно зі ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивач на вимогу ст.33 ГПК України не довів наявність правомірних вимог щодо стягнення з відповідачів суми матреіальної шкоди.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЕГРА 7" задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. У позові до товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТТ БУД" - відмовити повністю.

2. У позові до товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТТ ТД" - відмовити повністю.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Повний текст рішення складено 04 грудня 2017 р.

Головуючий суддя О.В. Цісельський

Судді С.В. Літвінов

ОСОБА_7