Рішення

від 28.11.2017 по справі 910/17136/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.11.2017Справа №910/17136/17

За позовом Публічного акціонерного товариства Київенерго

до Товариства з обмеженою відповідальністю Будкапітал-2014

про стягнення 339734,59 грн.

Суддя Маринченко Я.В.

Представники сторін:

від позивача - Півень Д.О. (представник за довіреністю);

від відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2017 року Публічне акціонерне товариство Київенерго звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Будкапітал-2014 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в розмірі 339734,59 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 01.01.2015 між сторонами було укладено Договір №8423038 на постачання теплової енергії у гарячій воді, згідно якого позивач здійснював відповідачу постачання теплової енергії у гарячій воді для потреб опалення та вентиляції та гарячого водопостачання в період опалювального сезону, гарячого водопостачання - протягом року.

Відповідач, в порушення умов договору, неналежним чином виконує свої зобов'язання щодо сплати вартості поставленої теплової енергії, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість за спожиту теплову енергію в розмірі 309878,59 грн.

Крім того на вказану заборгованість позивачем у відповідності до ст.625 Цивільного кодексу України нараховано також 3% річних у розмірі 6033,37 грн. та інфляційні втрати в сумі 23822,63 грн. за період з жовтня 2016 року по вересень 2017 року.

На підставі викладеного позивач просить суд задовольнити позов та стягнути зазначену заборгованість за спожиту теплову енергію та нараховані фінансові санкції.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Відповідач уповноваженого представника в судове засідання не направив, відзиву на позов не подав, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.

Відповідно до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ст.714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Судом встановлено, що 01.01.2015 між Публічним акціонерним товариством Київенерго (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Будкапітал-2014 (споживач) укладено Договір №8423038, за умовами якого постачальник зобов'язався виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання, а споживач зобов'язався отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених у цьому договорі.

Згідно з п.2.2.1 договору постачальник зобов'язується безперебійно постачати теплову енергію у гарячій воді на межу балансової належності із споживачем для потреб опалення в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання - протягом року згідно із заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в Додатку №1.

Згідно п.2.3.1 договору відповідач зобов'язався додержуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку №1 до договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни, які передбачені в додатку №2 до договору.

Додатком 1 до договору передбачено, що позивач відпускає теплову енергію в гарячій воді в межах Q рік = 887,0 Гкал/рік. Пунктом 4 цього ж додатку передбачено право споживача ініціювати зміну заявленого споживання теплової енергії, що оформляється як додаток до договору, за 15 днів до початку розрахункового періоду.

Пунктом 3 зазначеного додатку сторони погодили, що орієнтовна вартість теплової енергії, на поточний рік відповідно до тарифів діючих на момент укладення договору становить 314165,06 грн. разом з ПДВ.

Відповідно до п.9 додатку №2 до договору споживач щомісячно з 12 по 15 числа отримує в РТМ Нивки оформлену постачальником рахунок-фактуру на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця, акт приймання-передачі товарної продукції; облікову картку фактичного споживання за попередній період та акт звіряння, які оформлює і повертає один примірник постачальнику протягом двох днів з моменту їх одержання.

Пунктом 10 цього ж додатку визначено, що споживач, на розрахунковий рахунок постачальника щомісячно забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на поточний рахунок постачальника та до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок постачальника.

Пунктом 4.1 договору визначено, що вказаний договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 01.06.2015 року.

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (п.4.3 Договору).

Як вбачається з пояснень представника позивача та матеріалів справи, позивач на підставі вказаного договору здійснював відповідачу постачання теплової енергії в гарячій воді для потреб центрального опалення та гарячого водопостачання.

На виконання умов вказаного договору позивачем за період з 01.10.2016 по 01.09.2017 поставлено теплову енергію, що підтверджується наявними в матеріалах справи обліковими картками, на суму 309878,59 грн.

Разом з тим, як встановлено судом з пояснень представника позивача та матеріалів справи, станом на час звернення позивача до суду з позовом, відповідачем за вказаний період розрахунок за поставлену теплову енергію не проведено, внаслідок чого утворилась заборгованість за поставлену теплову енергію в розмірі 309878,59 грн.

Доказів існування між сторонами спору щодо кількості, якості чи вартості поставленої теплової енергії суду не надано.

Згідно до п.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи, що внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору в частині оплати поставленої теплової енергії утворилась заборгованість, суд приходить до висновку про наявність підстав для її стягнення на користь позивача за період з 01.10.2016 по 01.09.2017 в розмірі 309878,59 грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача основної заборгованості за договором за період з 01.10.2016 по 01.09.2017 в розмірі 309878,59 грн.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України).

Нормами ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до положень статті 625 ЦК України, позивачем нараховано відповідачу 3% річних в розмірі 6033,37 грн. та інфляційні втрати в розмірі 23822,63 грн. за період з жовтня 2016 по вересень 2017.

Перевіривши наданий розрахунок на предмет арифметичної правильності та відповідності вимогам закону, судом встановлено, що позивачем при здійсненні вказаних нарахувань допущено арифметичні помилки. Так здійснивши власний перерахунок заявлених до стягнення сум, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог у цій частині та стягнення з відповідача трьох відсотків річних в розмірі 5037,71 грн. та інфляційних втрат в сумі 17616,24 грн.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позову.

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона, як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідачем не надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин, зокрема виконання передбачених договором зобов'язань щодо повної оплати наданих послуг.

На підставі положень ст.49 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст.32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Будкапітал-2014 (03039, м. Київ, просп. Науки, буд. 3; ідентифікаційний код 39092869) на користь Публічного акціонерного товариства Київенерго (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5; ідентифікаційний код 00131305) 309878 (триста дев'ять тисяч вісімсот сімдесят вісім) грн. 59 коп. заборгованості, 5037 (п'ять тисяч тридцять сім) грн. 71 коп. 3% річних, 17616 (сімнадцять тисяч шістсот шістнадцять) грн. 24 коп. інфляційних втрат та витрати по сплаті судового збору в сумі 4987 (чотири тисячi дев'ятсот вісімдесят сім) грн. 99 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано 04.12.2017

Суддя Я.В. Маринченко