Постанова

від 28.11.2017 по справі 911/46/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" листопада 2017 р. Справа№ 911/46/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Гаврилюка О.М.

Майданевича А.Г.

за участю представників сторін:

від прокуратури: Батюк І.В. - прокурор;

від позивача : Сімороз І.Г.- Голова правління, Кобилянський В.А. - представник за дов б/н від 17.01.2017 року;

від відповідача 1: не прибув;

від відповідача 2: Ганенко Р.А. - представник за дов. №01/03/13 від 01.03.2013 року;

від третьої особи: не прибув,

розглянувши апеляційну скаргу Колективного сільськогосподарського підприємства "Андріївське"

на ухвалу Господарського суду Київської області від 11.09.2017 року

у справі № 911/46/15 (суддя: Шевчук Н.Г.)

за заявою Колективного сільськогосподарського підприємства "Андріївське"

про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Київської області від 04.03.2015 у справі №911/46/15

за позовом Колективного сільськогосподарського підприємства "Андріївське"

до 1. Макарівської районної державної адміністрації

2. Державного підприємства "Макарівське лісове господарство"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1:

Управління Держземагентства у Макарівському районі Київської області

за участю Прокуратури Київської області

про скасування розпорядження, державного акту та визнання права

ВСТАНОВИВ:

Колективне сільськогосподарське підприємство "Андріївське" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Макарівської районної державної адміністрації (далі -відповідач 1) та Державного підприємства "Макарівське лісове господарство" (далі - відповідач 2) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1: Управління Держземагентства у Макарівському районі Київської області (далі - третя особа) за участю Прокуратури Київської області про скасування розпорядження, державного акту та визнання права.

Рішенням Господарського суду Київської області від 04.03.2015 року у справі № 911/46/15 в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Позивач звернувся до Господарський суд першої інстанції із заявою про перегляд рішення Господарського суду Київської області від 04.03.2015 року у справі №911/46/15 за нововиявленими обставинами.

Такою обставиною заявник вказує той факт, що земельні ділянки, надані у постійне користування Державному підприємству "Макарівське лісове господарство", накладаються на земельну ділянку, надану сільськогосподарській артілі імені Молотова, правонаступником якої є позивач, про що останній довідався:

- з рішення державного кадастрового реєстратора Відділу у Макарівському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області №320054232017 від 05.05.2017 року, яким йому було відмовлено у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру згідно з поданою Технічною документацією щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) КСП "Андріївське" код -01.01- для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Макарівського району Київської області (розроблена в 2017 році), одна з причин відмови - знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини;

- з листа ВО "Укрдержліспроект" №433 від 03.07.2017 року, яким КСП "Андріївське" відмовлено у проведенні робіт з лісовпорядкування, оскільки Державним підприємством "Макарівське лісове господарство" виготовлені державні акти на право постійного користування лісовими земельними ділянками, в тому числі і на лісові землі Андріївської сільської ради.

Господарський суд Київської області заяву Колективного сільськогосподарського підприємства "Андріївське" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Київської області від 04.03.2015 року у справі №911/46/15 залишив без задоволення своєю ухвалою від 11.09.2017 року.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу у даній справі та прийняти нове рішення, яким заяву про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2015 року у справі №911/46/15 за ново виявленими обставинами задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд Київської області неповно з'ясував обставини справи, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми процесуального та матеріального права.

Так, скаржник вказав, що обставини (накладення меж) існували на час розгляду спору і ці обставини не були відомі позивачеві на момент розгляду справи, оскільки встановлені тільки в 2017 році.

Крім того, скаржник вказав, що суд першої інстанції помилково ототожнив посилання позивача на існування накладення меж спірних земельних ділянок з матеріально-правовим фактом.

Також, скаржник вказав на незастосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали рішення Європейського суду з прав людини від 18.11.2004 року у справі Праведная проти Рорсії .

Ухвалою Київського апеляційного Господарського суду від 25.09.2017 року апеляційну скаргу Колективного сільськогосподарського підприємства "Андріївське" було прийнято до провадження.

Протоколом автоматичної зміни колегії суддів від 13.11.2017 року, у зв'язку з перебуванням судді Коротун О.М., було сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі № 911/46/15 нову колегію суддів у складі: головуючого судді: Суліма В.В., суддів: Майданевич А.Г., Гаврилюк О.М.

Київський апеляційний господарський суд прийняв апеляційну скаргу Колективного сільськогосподарського підприємства "Андріївське" до провадження у складі нової колегії головуючого судді: Суліма В.В., суддів: Майданевича А.Г., Гаврилюк О.М., своєю ухвалою від 13.11.2017 року.

Ухвалою Київського апеляційного Господарського суду від 13.11.2017 року розгляд справи було відкладено на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 28.11.2017 року апелянт підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, ухвалу місцевого господарського суду скасувати.

Представник відповідача 2 у відзиві та судовому засіданні 28.11.2017 року заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а ухвалу місцевого господарського суду - без змін, зазначивши, що суд першої інстанції прийняв правомірну та обґрунтовану ухвалу.

Прокурор у судовому засіданні 28.11.2017 року заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а ухвалу місцевого господарського суду - без змін.

В судове засідання 28.11.2017 представники відповідача 1 та третьої особи не з'явились. Про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлялися належним чином, зокрема, надсиланням ухвали від 13.11.2017 року на відповідні адреси.

Пункт 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 встановлює, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

Згідно з п. 3.9.2. Постанови Пленуму, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що явка представників сторін судом апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статтею 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, зважаючи на обмежений ч. 2 ст. 102 ГПК України строк для перегляду ухвали місцевого господарського суду, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність здійснення перевірки ухвали Господарського суду Київської області в апеляційному порядку за відсутності представників відповідача 1 та третьої особи, які були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд вважає, що ухвала Господарського суду Київської області від 11.09.2017 року підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Колективного сільськогосподарського підприємства "Андріївське"- без задоволення, з наступних підстав.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 113 Господарського процесуального кодексу України судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, прокурора, третіх осіб, поданою протягом одного місяця з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

Відповідно до ст. 112 цього Кодексу підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;

3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;

4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду;

5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України №17 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" роз'яснено, що статтею 112 Господарського процесуального кодексу визначено вичерпний перелік підстав для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.

Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.

Пунктом 2 цієї Постанови роз'яснено, що до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.

У пункті 5 вказаної Постанови зазначено, що не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором. У разі подання таких доказів у процесі перегляду судового рішення за правилами розділу XIII ГПК господарський суд має винести ухвалу про залишення судового рішення без зміни.

У позовній заяві від 05.01.2015 року, з якою позивач звернувся до відповідачів - Макарівської районної державної адміністрації та Державного підприємства "Макарівське лісове господарство", позивач в редакції заяви про уточнення позовних вимог та в частині, прийнятій судом, просив суд:

1) скасувати розпорядження Макарівської районної державної адміністрації від 18.03.2004 №80 "Про надання земельних ділянок в постійне користування Макарівському державному лісогосподарському підприємству для ведення лісового господарства в межах Андріївської сільської ради";

2) скасувати державний акт на право постійного користування землею КВ № 002934, виданий Макарівському державному лісогосподарському підприємству 20.05.2004 та зареєстрований в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 001;

3) скасувати державний акт на право постійного користування землею КВ № 002937, виданий Макарівському державному лісогосподарському підприємству 20.05.2004 та зареєстрований в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 002;

4) визнати за колективним сільськогосподарським підприємством "Андріївське" право користування земельною ділянкою на підставі державного акту на вічне користування землею колгоспами від 21.06.1951 № 548521 в частині площі 366,388 га, наданої в постійне користування Макарівському державному лісогосподарському підприємству. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Макарівською районною державною адміністрацією спірне розпорядження прийняте поза межами визначеної законом компетенції; що земельна ділянка площею 366,3881га, надана відповідачу 2 в постійне користування спірним розпорядженням, перебувала в користуванні позивача на підставі виданого артілі імені Молотова 27.06.1951 Державного акту на вічне користування землею колгоспами, і вилучення земельної ділянки у попереднього користувача в порядку, передбаченому законом, не проводилось; що позивач, який є правонаступником вказаної артілі імені Молотова, не надавав згоди на її вилучення, спірне розпорядження прийняте з порушенням встановленого законом порядку вилучення земельних ділянок та відповідно з порушенням права користування позивача.

Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.

Доказами у справі відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Тобто, як правильно встановлено судом першої інстанції, обставиною (матеріально-правовим фактом), на яких ґрунтувались вимоги позивача КСП "Андріївське", був, як вказував позивач, факт часткового накладення меж земельної ділянки, наданої у постійне користування Макарівському державному лісогосподарському підприємству (Державному підприємству "Макарівське лісове господарство"), на земельну ділянку, яка перебувала в користуванні позивача на підставі виданого артілі імені Молотова 27.06.1951 року Державного акту на вічне користування землею колгоспами.

Відмовляючи у позові господарський суд у мотивувальній частині рішення від 04.03.2015 року вказав, що позивачем не подано доказів того, що земельні ділянки, надані в постійне користування Макарівському держлісгоспу, повністю чи частково накладаються на земельну ділянку, надану сільськогосподарській артілі імені Молотова за Державним актом від 27.06.1951 року № 548521 на вічне користування землею колгоспами, або на земельні ділянки, які перебувають у власності або в користуванні КСП "Андріївське"; не підтверджено належними та допустимими доказами факт того, що оспорюване розпорядження Макарівської РДА від 18.03.2004 року №80 та видані на його підставі Макарівському держлісгоспу державні акти на право постійного користування землею від 20.05.2004 КВ №002934 та КВ №002937 порушують об'єктивне право позивача КСП "Андріївське" на землю, враховуючи те, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт того, що лісові землі на час прийняття оспорюваного розпорядження перебували у постійному користуванні позивача.

Таким чином, як правильно встановлено судом першої інстанції, позивач в обґрунтування своїх вимог посилався на відповідні обставини, однак не надав суду належних доказів цього факту.

Так, господарським судом при розгляді справи досліджувались обставини щодо накладення (повністю чи частково) земельних ділянок, наданих в постійне користування Макарівському держлісгоспу, на земельну ділянку, надану сільськогосподарській артілі імені Молотова за Державним актом від 27.06.1951 року № 548521 на вічне користування землею колгоспами, або на земельні ділянки, які перебувають у власності або в користуванні КСП "Андріївське".

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд приймає як належний висновок суду першої інстанції, що вказана позивачем у заяві в якості нововиявленої обставини інформація про те, що земельні ділянки, надані у постійне користування Державному підприємству "Макарівське лісове господарство", накладаються на земельну ділянку, надану сільськогосподарській артілі імені Молотова за Державним актом від 27.06.1951 року № 548521 на вічне користування землею колгоспами, про яку заявник довідався з рішення державного кадастрового реєстратора Відділу у Макарівському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області №320054232017 від 05.05.2017 року та з листа ВО "Укрдержліспроект" №433 від 18.07.2017 року, є новим доказом, але не є нововиявленою обставиною у розумінні статті 112 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо відсутності правових підстав для перегляду рішення Господарського суду Київської області від 04.03.2015 року за нововиявленими обставинами.

Щодо посилання скаржника, як на підставу для скасування оскаржуваної ухвали на рішення Європейського суду з прав людини від 18.11.2004 року у справі Праведная проти Рорсії , то в розумінні цього рішення, скаржник не довів належними та допустимими в розумінні ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України доказами того, що він не міг раніше отримати і надати суду відповідні докази на підтвердження наявного накладання, а також не довів, що такий доказ є вирішальним.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що прийнята господарським судом ухвала відповідає ст. ст. 43, 86 Господарського процесуального кодексу України, вимогам щодо законності та обґрунтованості, підстав для скасування чи зміни ухвали, в тому числі, з мотивів, наведених в апеляційній скарзі не вбачається.

За таких обставин, ухвала Господарського суду Київської області від 11.09.2017 року у справі №911/46/15 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Колективного сільськогосподарського підприємства "Андріївське"- задоволенню не підлягає.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на апелянта.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103 -105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Колективного сільськогосподарського підприємства "Андріївське" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 11.09.2017 року у справі №911/46/15 - залишити без змін.

3. Матеріали справи №911/46/15 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя В.В. Сулім

Судді О.М. Гаврилюк

А.Г. Майданевич