Рішення

від 06.12.2017 по справі 918/711/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06 грудня 2017 р. Справа № 918/711/17

Господарський суд Рівненської області у складі судді Бережнюк В.В. розглянувши справу

за позовом Керівника Здолбунівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Мирненської сільської ради

до відповідача Фізичної особи-підприємця Мацюк Галини Олексіївни

про визнання недійсним договору оренди нежитлового приміщення № 3 від 01.01.2016 р.

В засіданні приймали участь:

Від позивача : не з'явився

Від відповідача : не з'явився

Від органу прокуратури : Ковальчук І.Л.

СУТЬ СПОРУ: Керівник Здолбунівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Мирненської сільської ради звернувся до господарського суду Рівненської області із позовом до відповідача фізичної особи-підприємця Мацюк Галини Олексіївни про визнання недійсним договору оренди нежитлового приміщення № 3 від 01.01.2016 р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 01.01.2016 року між Мирненською сільською радою в особі сільського голови Корнійчука П.В. та фізичною особою - підприємцем Мацюк Г.О. укладено договір оренди нежитлового приміщення, згідно якого у тимчасове платне користування передано нежитлове приміщення загальною площею 154,5 кв.м., що розташоване у Будинку побуту за адресою: с. Мирне, вул. Омеляненка, 1 та перебуває у комунальній власності, з метою ведення комерційної діяльності. Однак, спірний договір укладено без проведення оцінки нерухомого майна, та не здійснено страхування орендованого майна, у звязку з чим порушено приписи статті 10 Закону України Про оренду державного та комунального майна .

Керівник Здолбунівської місцевої прокуратури в особі Мирненської сільської ради вважає, що є всі підстави визнати вказаний договір недійсним, оскільки приватний підприємець Мацюк Г.О. користується комунальним майном без достатньої правової підстави, що є прямим порушенням інтересів держави у сфері використання комунального майна, управління об'єктами комунальної власності.

Ухвалою суду від 11 жовтня 2017 року порушено провадження у справі № 918/711/17 розгляд якої призначено на 24 жовтня 2017 року.

24 жовтня 2017 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду уповноважений представник відповідача подав клопотання, в якому просив суд відкласти розгляд даної справи.

Ухвалою суду від 24 жовтня 2017 року розгляд справи відкладено на 28 листопада 2017 року.

Ухвалою суду від 28 листопада 2017 року розгляд справи відкладено на 06 грудня 2017 року.

Представник Мирненської сільської ради в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Поряд з тим, 04.12.2017 р. подав клопотання про розгляд справи без участі представника сільської ради за наявними у ній матеріалами.

У засіданні 06 грудня 2017 року уповноважений представник прокуратури підтримав позов з підстав зазначених у позовній заяві, наполягає на його задоволенні.

Відповідач письмового відзиву на позов не подав, на виклики суду жодного разу не з'являвся. Разом з тим, повторно подав клопотання від 04.12.2017 р. про відкладення розгляду справи.

Суд зазначає, що двомісячний строк розгляду спору, встановлений ст.69 ГПК України закінчується 10.12.2017р. Відповідачу було надано достатньо часу для реалізації своїх процесуальних прав та обов'язків. Статтею 22 ГПК України встановлено права та обов'язки сторін в судовому процесі. Зокрема вказаною статтею передбачено, що сторони мають право брати участь в господарських засіданнях. Відповідно до норм вказаної статті сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Не забезпечивши явку свого представника в судове засідання відповідач не виявив бажання скористатися наданими йому вищевказаними нормами ГПК правами. Крім того, ухвалами суду не було визнано явку сторін в судове засідання обов'язковою.

За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками судового процесу, заслухавши пояснення присутнього представника органу прокуратури, давши належну оцінку доказам, які мають значення для справи, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню. При цьому господарський суд керувався наступним.

01.01.2016 року між Мирненською сільською радою (Орендодавець) та приватним підприємцем Мацюк Г.О. (Орендар) укладений договір №3 оренди нежитлового приміщення, згідно п.1.1. якого Орендодавець зобов'язується надати Орендарю у тимчасове платне користування нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою:с. Мирне, вул. Омеляненка, 1 (далі - Приміщення). Приміщення розташоване в Будинку побуту. Приміщення належить Орендодавцю на підставі права комунальної власності. Загальна площа Приміщення складає 154,5 кв.м. (арк.с. 11-12).

На виконання умов Договору, між сторонами 01.01.2016 складено акт прийому-передачі майна, а саме нежитлового приміщення загальною площею 154,5 кв.м., скріплений підписами сторін, який підтверджує фактичну передачу зазначеного приміщення у строкове платне користування орендарю (арк.с. 13).

Згідно з п. 3.1. Договору, строк оренди становить 1 (один) рік з дня підписання Договору. Якщо за 2 (два) місяці до закінчення строку дії Договору жодна зі сторін не заявить про намір розірвати даний Договір, то він вважається продовженим (пролонгованим) ще на один календарний рік на тих самих умовах. Така пролонгація Договору можлива без обмеження терміну (п.3.2. Договору).

Розмір орендної плати за місяць становить 1236 гривень (п. 4.1 Договору).

Додаткові угоди до договору оренди між сторонами не укладались.

У матеріалах справи наявний лист Мирненської сільської ради від 01.06.2017 за №356 (арк.с. 27), з якого вбачається, що заперечення сторін щодо пролонгації дії договорів оренди відсутні. Таким чином, відповідно до п.3.2 Договору термін його дії продовжено на той самий строк і на тих самих умовах.

Згідно переліку об'єктів спільної власності територіальної громаді Мирненської сільської ради (комунальної власності сільської ради) станом на 24.05.2013 р., який міститься у додатку до рішення сесії ради №370 від 24.05.2013 року, балансова вартість орендованого Будинку Побуту по вул. Омеляненка, 1, с. Мирне складає 488 229 грн. (арк.с. 15-16).

Оцінка об'єкта оренди сторонами Договору не проводилась.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що правовідносини щодо передачі комунального майна в оренду урегульовані як Господарським та Цивільним кодексами України, так і Законом України Про оренду державного та комунального майна .

Частиною 1 статті 4 Законом України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що об'єктами оренди за цим законом є зокрема, нерухоме майно (будівлі, споруди, нежитлові приміщення) та інше окреме індивідуально визначене майно підприємств.

Згідно ч.1 ст.10 Закону істотними умовами договору оренди є, зокрема об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації).

В порушення ст.ст. 4, 10 Закону при укладенні договору оренд нежитлового приміщення не вказано, яке саме індивідуально визначене майно передається в оренду, не зазначено його місцезнаходження та склад, що унеможливлює ідентифікувати таке майно.

Судом встановлено, що вказана вище інформація відсутня у акті прийому - передачі від 01.01.2016 року.

Відповідно до ст.ст. 10, 11 Закону вартість майна є однією з істотних умов договору, оцінка об'єкта оренди передує укладенню договору оренди. Оцінка об'єкта оренди здійснюється за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 629 від 10.08.1995 затверджена Методика оцінки об'єктів оренди (далі - Методика № 629), пунктом 1 якої встановлено, що відповідно до цієї Методики проводиться оцінка майна державних підприємств, установ та організацій, іншого окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває в державній та комунальній власності, що передається в оренду, у тому числі нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень). Оцінка об'єктів оренди проводиться з метою визначення вартості таких об'єктів згідно з положеннями (національними стандартами) оцінки майна та цією Методикою з урахуванням положень (стандартів) бухгалтерського обліку для відображення її в договорі оренди та використання під час розрахунку орендної плати. Оцінка обов'язково проводиться перед укладенням договору оренди. Результати незалежної оцінки є чинними протягом шести місяців від дати оцінки, якщо інший строк не передбачений у звіті щодо незалежної оцінки (пункт 2 Методики № 629).

Пунктом 19 Методики № 629 визначено, що у разі оренди нерухомого майна здійснюється його незалежна оцінка.

Поняття незалежна оцінка вживається у значенні, наведеному у Законі України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні (пункт 3 Методики № 629). Згідно ст.3 вказаного Закону незалежною оцінкою майна вважається оцінка, що проведена суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. За умовами ч.2 ст.7 Закону проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках оренди майна, що перебуває у комунальній власності.

Згідно ч.4 ст.179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Відповідно до ч.1 ст.283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України визначає, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних уме договору.

Однак, в матеріалах справи відсутня інформація про те, що перед укладення Договору здійснено оцінку майна.

Крім того, всупереч ст.10 Закону України Про оренду державного та комунального майна та п.6.1.7 Договору орендарем не здійснено страхування орендованого майна.

Частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою, третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (частина 1 статті 215 Цивільного кодексу України).

За приписами ч.3 ст.215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або іншазаінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлені законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорювані правочин).

Відсутність оцінки нерухомого майна на момент укладення договору оренди нежитлового приміщення №3 від 01.01.2016 р. не забезпечує реалізацію вимог Закону України Про оренду державного та комунального майна щодо обов'язкової оцінки орендованого майна (ст.11 Закону), порядку визначення орендної плати (ст.19 Закону), ефективного використання майна і вірного визначення такої істотної умови правочину, як орендна плата. Це у свою чергу свідчить про недодержання в момент його вчинення (укладення Договору) вимог законодавства, а тому є підставою для визнання укладеного між Мирненською сільською радою та фізичною особою-підприємцем Мацюк Галиною Олексіївною договору оренди №3 від 01.01.2016 р. недійсним.

Відповідно до ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Згідно ч.1 ст.236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

В силу статей 43, 47, 33, 38 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, коли кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а суд, оцінивши подані по справі докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, повинен прийняти рішення за результатами обговорення усіх цих обставин.

Отже, заявлений позов є обґрунтованим, підтвердженим матеріалами справи, тому підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд вправі покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Відтак, понесені позивачем витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Визнати недійсним Договір оренди нежитлового приміщення №3 від 01 січня 2016 року, укладений між Мирненською сільською радою (35030, Рівненська область, Костопільський район, с.Мирне, вул.Радянська, 50, код ЄДРПОУ 04386261) та фізичною особою-підприємцем Мацюк Галиною Олексіївною (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1).

3. Стягнути з фізичної особи-підприємця Мацюк Галини Олексіївни (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь прокуратури Рівненської області (33028, м.Рівне, вул. 16 Липня, 52, код ЄДРПОУ 02910077) - 1600 грн. витрат по сплаті судового збору.

Повне рішення складено "06" грудня 2017 року.

%

Суддя Бережнюк В.В.