Постанова

від 04.12.2017 по справі 488/4066/17

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА



Справа № 488/4066/17

Провадження № 3/488/2366/17

ПОСТАНОВА

04.12.2017 року

Суддя Корабельного районного суду м. Миколаєва Федорченко А.А., при секретарі Спільній Ю.В., за участю прокурора - Кременцова А.В., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1, адвоката – ОСОБА_2, розглянувши адміністративні матеріали за ст. 172-4 ч.2 КУпАП відносно голови Жовтневої (Вітовської) РДА - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2/2,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення №124 від 27.10.2017 року ОСОБА_1, розпорядженням Президента України №172/2016-рп від 29.04.2016 року, призначений на посаду голови Жовтневої (Вітовської) районної державної адміністрації.

Відповідно до ЗУ «Про запобігання корупції» ОСОБА_1 є суб‘єктом, на якого поширюється дія наведеного Закону.

Відповідно до ст. 25 ЗУ «Про запобігання корупції» особам, що займають посаду голови районної державної адміністрації забороняється входити до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (крім випадків, коли особи здійснюють функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі чи територіальній громаді, та представляють інтереси держави чи територіальної громади в раді (спостережній раді), ревізійній комісії господарської організації), якщо інше не передбачено Конституцією або законами України.

Відповідно до ч.2 ст.12 ЗУ «Про місцеві державні адміністрації» голови місцевих державних адміністрацій, їх заступники, керівники структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій не можуть бути народними депутатами України або суміщати свою службову діяльність з іншою, в тому числі на громадських засадах, крім викладацької, наукової та творчої діяльності у позаробочий

час, входити до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства чи іншої організації, що має на меті одержання прибутку.

Проведеною УЗЕ в Миколаївській області ДЗЕ НП України перевіркою встановлено, що ОСОБА_1 з 01.08.2011 року є керівником, бухгалтером та особою, що має право підпису в ТОВ «АГРОСФЕРА» (ЄДРПОУ 31373210), яке має на меті отримання прибутку.

Зазначене підприємство зареєстроване в ІНФОРМАЦІЯ_3, кінцевий бенефіціарний власник – ОСОБА_3, яка проживає в Російській Федерації. У 2016 році зазначене товариство отримало дохід в сумі 92320 грн.; у 2016-2017 роках, в електронному вигляді, за електронним підписом ОСОБА_1, подавалися декларації з податку на додану вартість; у 2017 році за електронним підписом ОСОБА_1 подане повідомлення про прийняття на роботу до Товариства ОСОБА_4

Таким чином ОСОБА_1 входить до складу правління ТОВ «АГРОСФЕРА», а саме є керівником Товариства, при цьому заробітну плату на вказаному підприємстві протягом 2016-2017 років ОСОБА_1 не отримував.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ст. 172-4 ч.2 КУпАП за ознаками – порушення встановлених законом обмежень щодо входження до складу правління підприємства, що має на меті одержання прибутку.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав пояснивши, що у 2011 році помер власник ТОВ «АГРОСФЕРА», з яким ОСОБА_1 перебував у приятельських стосунках; підприємство перейшло у володіння доньки померлого – ОСОБА_3, яка проживала на той час в США, на теперішній час проживає в РФ. ОСОБА_1 не був знайомий особисто і не знайомий по теперішній час з ОСОБА_3, але на її пропозицію, отриману через спільних знайомих, ОСОБА_1 погодився зайняти, формально, посаду директора даного підприємства, враховуючи його добрі стосунки з померлим власником. Таким чином з 2011 року він є директором в ТОВ «АГРОСФЕРА», яким жодного дня фактично не керував; керівництво здійснювала бухгалтер підприємства, у володінні якої перебував електронний підпис ОСОБА_1

У 2012 році ОСОБА_1 звернувся до бухгалтера підприємства, оскільки не мав контактних даних ОСОБА_3, з проханням узгодити з останньою питання щодо його звільнення з посади директора; через деякий час йому було повідомлено, що питання вирішено і його буде звільнено найближчим часом.

В лютому 2015 року ОСОБА_1 був призваний до лав ЗСУ і відбув для проходження військової служби в зону проведення АТО. В той момент, від посадових осіб військового комісаріату, ОСОБА_1 стало відомо про те, що він досі рахується директором ТОВ «АГРОСФЕРА» і на адресу підприємства, військовим комісаріатом надсилалися повістки на його ім‘я.

Перед відбуттям в зону проведення АТО ОСОБА_1, вдруге, особисто, направив поштовим зв‘язком заяву про своє звільнення на ім‘я ОСОБА_3 на адресу в РФ.

Проходячи службу в зоні проведення АТО, ОСОБА_1 дізнався від своєї сестри, що надійшло поштове повідомлення про отримання адресатом в РФ відправлення.

З тих пір ОСОБА_1 не приділяв уваги даному питанню, будучи впевненим у своєму звільненні.

Після повернення із зони проведення АТО, у квітні 2016 року ОСОБА_1 призначений на посаду голови Жовтневої (Вітовської) РДА. Його призначенню передувала низка перевірок, які є обов‘язковими, і проводяться відповідними державними органами з метою встановлення відповідності посаді, на яку претендує особа. Зокрема, відповідна перевірка проводилася фіскальними органами, щодо фактів, повідомлених/не повідомлених особою.

За результатами перевірки жодних порушень не виявлено; ОСОБА_1 розпочав виконання обов‘язків на посаді голови Жовтневої (Вітовської) РДА.

ОСОБА_1 пояснив, що не мав умислу на приховування будь-якої інформації, не знав і не повинен був знати про те, що до теперішнього часу не звільнений з підприємства, оскільки навіть відповідною перевіркою з боку держави, цей факт не був виявлений. Крім того, у 2016 році припинено нарахування йому заробітної плати на підприємстві, що він сприйняв, як ознаку свого звільнення.

Про те, що його цифровий підпис не знищений і досі перебуває у користуванні посадових осіб ТОВ «АГРОСФЕРА», ОСОБА_1 дізнався лише після одержання копії даного протоколу про адміністративне правопорушення.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1, вислухавши висновок прокурора про обґрунтованість протоколу про адміністративне правопорушення, дослідивши матеріали справи, суддя приходить до такого висновку.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Тобто, обов‘язковим елементом адміністративного правопорушення є вина особи – умисна або необережна.

Відповідно до ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Відповідно до ст. 11 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

Представлені адміністративні матеріали містять докази порушення ОСОБА_1 встановлених законом обмежень щодо входження до складу правління підприємства, що має на меті одержання прибутку, але жодним чином не доводять вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого правопорушення.

Так, з пояснень ОСОБА_1, які суд вважає спроможними, послідовними, логічними, такими, що в цілому узгоджуються з матеріалами справи і в ході судового розгляду не спростовані, вбачається, що з 2011 року ОСОБА_1 займав посаду директора в ТОВ «АГРОСФЕРА». В 2012 році ОСОБА_1 звернувся до власника підприємства ОСОБА_3, через її представника, з заявою про своє звільнення, на що отримав позитивну відповідь в усній формі. Дізнавшись у 2015 році про те, що він досі займає вказану посаду у зазначеному Товаристві, ОСОБА_1 повторно, особисто, в письмовому вигляді, поштовим зв‘язком направив заяву про своє звільнення на ім‘я ОСОБА_3, яка проживала на той момент в РФ. Від своєї сестри ОСОБА_1 дізнався, що відправлення було отримано адресатом. В той момент ОСОБА_1 проходив військову службу у зоні проведення АТО у зв‘язку з чим не приділив достатньої уваги перевірці даного факту. Крім того, на той момент ОСОБА_1 не мав жодних обмежень на зайняття посади директора в комерційній структурі, а тому його дії в зазначеній ситуації є логічними і такими, що відповідають обстановці, у зв‘язку з чим не сприймати пояснення ОСОБА_1 підстав не вбачається.

Відповідно до Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 

від 25 березня 2015 р. № 171 спеціальна перевірка проводиться стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком (далі - претенденти на посаду) (крім випадків, передбачених законодавством), у тому числі щодо відомостей, поданих особисто.

Таким чином, ОСОБА_1, надавши згоду на проведення такої перевірки, був переконаний, що жодних фактів, які перешкоджатимуть його призначенню на посаду не існує.

З тих же підстав, успішно пройшовши спеціальну перевірку, ОСОБА_1 міг розраховувати на те, що більше не займає посаду в ТОВ «АГРОСФЕРА».

Слід зауважити, що навмисного приховування відомостей щодо зайняття посади у ТОВ «АГРОСФЕРА» не вбачається, оскільки на час складання даних адміністративних матеріалів, такий факт виявлений загальнодоступним шляхом, в мережі Інтернет, отже зазначені обставини могли та мали бути виявлені і під час спеціальної перевірки.

Факт неотримання ОСОБА_1 заробітної плати в ТОВ «АГРОСФЕРА» протягом 2016-2017 років також вказує на спроможність пояснень ОСОБА_1

Крім того, слід зауважити на процесуальних порушеннях, допущених під час складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1

Системний аналіз ст.ст. 254, 256, 258 КУпАП дозволяє дійти висновку про те, що протокол про адміністративне правопорушення складається у присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки зазначеними нормами передбачено обов‘язкове вручення особі копії протоколу, роз‘яснення їй прав та обов‘язків, надання можливості дати пояснення щодо суті порушення Однак, протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складений за відсутності останнього, заздалегідь, про що свідчить друкарський текст протоколу, а також пояснення свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6

Крім того, в протоколі зазначено, що ОСОБА_1 відмовився в присутності двох свідків від підписання протоколу, отримання його копії, надання пояснень. Проте, з письмових пояснень названих свідків вбачається, що вони особисто не бачили факт відмови ОСОБА_1 від отримання копії протоколу, не бачили факт його відмови від підписання протоколу, і, взагалі, не знали як виглядає ОСОБА_1

Відповідно до Наказу №1376 від 06.11.2015р. Про затвердження інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції протокол про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією складається на бланку, що виготовлений друкарським способом, відповідного зразку, згідно із Додатком 3 наведеної Інструкції. Усі реквізити протоколу про адміністративне правопорушення заповнюються чорнилом чорного або синього кольору.

Дані вимоги проігноровані під час складання протоколу відносно ОСОБА_1

Аналіз викладеного дозволяє дійти висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого правопорушення оскільки умисел, як і вчинення правопорушення з необережності, в розумінні ст.ст. 10, 11 КУпАП, в даному випадку є припущенням і фактичними даними не підтверджується.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Таким чином відсутній обов‘язковий елемент складу адміністративного правопорушення – вина особи, відповідно до ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в адміністративній справі підлягає закриттю.

Керуючись ст.ст. 247 ч.1, 280, 283, 287 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, у зв‘язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-4 ч.2 КУпАП, – закрити.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подання до Корабельного районного суду м. Миколаєва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя А.А. Федорченко