Рішення

від 05.12.2017 по справі 279/2394/17

КОРОСТЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

вул. Сосновського,38 м. Коростень Коростенський район Житомирська область Україна 11500

провадження №2/279/1520/17

Справа № 279/2394/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2017 року Коростенський міськрайонний суд

Житомирської області

у складі: головуючого судді Волкової Н.Я.

з секретарем Прокопчук І.В.

за участю:

представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Коростені цивільну справу за позовом Ушомирської сільської ради до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по орендній платі, розірвання договорів оренди,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, зазначивши, що 07.04.2014 року Поліською сільською радою та відповідачем було укладено договір оренди №10 земельної ділянки кадастровий номер 1822384401:03:008:0029 на 5 років зі сплатою орендної плати в розмірі 1275,30 грн. на рік (106,28 грн. щомісячно), 30.07.2015 року договір оренди №18 земельної ділянки кадастровий номер 1822384400:04:000:0116 на 7 років зі сплатою орендної плати в розмірі 15437,52 грн. (1286,46 грн. щомісячно), 30.07.2015 року договір оренди №20 земельної ділянки кадастровий номер 1822384400:04:000:0119 на 7 років зі сплатою орендної плати в розмірі 617,46 грн. (51,46 грн. щомісячно), 30.07.2015 року договір оренди №22 земельної ділянки кадастровий номер 1822384400:04:000:0113 на 7 років зі сплатою орендної плати в розмірі 12423 грн. (1035,29 грн. щомісячно).

Відповідач станом на 01.06.2017 року має заборгованість зі сплати орендної плати за договором №10 в сумі 5710,64 грн., за договором №18 в сумі 37712,48 грн., за договором №20 в сумі 1504,42 грн., за договором №22 в сумі 30273,85 грн., а всього 75201,39 грн..

Просив стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати відповідно до укладених договорів оренди в сумі 75201,39 грн., договори оренди №18,22 розірвати, витребувати у відповідача примірник договору оренди №20.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали з вищезазначених підстав та просили їх задовольнити. Пояснили, що відповідач придбав об'єкти нерухомого майна, які розміщені на належних сільській раді земельних ділянках, тому з ним було укладено договори оренди №18, 20, 22. Договір оренди №10 було укладено з представником відповідача, який діяв відповідно до виданої ним довіреності. Уклавши договори, відповідач не сплачує орендну плату, пропонував їм розірвати договори в односторонньому порядку.

Представник відповідача позовні вимоги визнав частково, пояснив, що його довіритель не підписував договір оренди №10, тому зобов'язань за ним не несе, заборгованість за договором оренди №20 визнає та згоден її погасити, об'єкти нерухомості, які розташовані на земельних ділянках, користування якими здійснювалось відповідно до договорів оренди №18 та №22 ним відчужені іншій особі, тому його зобов'язання зі сплати орендної плати припинились.

Вислухавши пояснення сторін та проаналізувавши їх в сукупності з дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи, суд дійшов висновку про наступне :

Судом встановлено, що між сторонами виник спір щодо виконання умов договорів оренди, який регулюється положеннями ст.792, Законом України Про оренду землі №161-XIV від 6 жовтня 1998 року зі змінами (далі: Закон).

Відповідно до ст.13 Закону, договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Поліською сільською радою, правонаступником якої є позивач, як орендодавцем та відповідачем як орендарем було укладено 30.07.2015 року договір оренди №18 земельної ділянки кадастровий номер 1822384400:04:000:0116 на 7 років зі сплатою орендної плати в розмірі 15437,52 грн. (1286,46 грн. щомісячно), 30.07.2015 року договір оренди №20 земельної ділянки кадастровий номер 1822384400:04:000:0119 на 7 років зі сплатою орендної плати в розмірі 617,46 грн. (51,46 грн. щомісячно), 30.07.2015 року договір оренди №22 земельної ділянки кадастровий номер 1822384400:04:000:0113 на 7 років зі сплатою орендної плати в розмірі 12423 грн. (1035,29 грн. щомісячно).

Заборгованість за договором №20 відповідач визнає, тому ці обставини доказуванню не підлягають.

07.04.2014 року Поліською сільською радою, правонаступником якої є позивач, було укладено договір оренди №10 земельної ділянки кадастровий номер 1822384401:03:008:0029. Позивачем не оспорено, що даний договір укладав та підписував не відповідач, а ОСОБА_5, якому відповідач видав довіреність на представництво його інтересів. Однак, зміст договору свідчить про те, що стороною орендаря в ньому виступив безпосередньо відповідач, оскільки договір не містись відомостей про те, що від його імені та в його інтересах діяв представник, який уклав та підписав спірний договір. Доказів належності відповідачеві розміщеного на земельній ділянці об'єкта нерухомості позивачем не представлено. Відповідач заперечив факт укладення ним договору, позивачем такі обставини не спростовані, тому відповідно до положень ст.203 ч.1 п.3, 215 ЦК України такий правочин є нікчемним і не тягне за собою настання правових наслідків (ст.216 ЦК України).

Договори оренди №18 та №22 відповідачем були укладені, враховуючи факти знаходження на земельних ділянках позивача належних йому об'єктів нерухомості, однак такі об'єкти нерухомості відповідачем були відчужені відповідно до договорів купівлі продажу від 02.09.2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 (реєстр.№1621), та від 14.09.2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 (реєстр.№1682). Зазначені договори містять інформацію про те, що розміщені під об'єктами нерухомості земельні ділянки знаходяться в оренді. Також в договорах зроблено застереження про те, що сторонам відомі положення ст.7 Закону.

Відповідно до вказаної норми Закону та ст.120 ч.2 ЗК України, до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці, є підставою припинення договору оренди землі (ст.141 ЗК України, ст.31 Закону).

Вказане свідчить про те, що після відчуження відповідачем належного йому нерухомого майна дія договорів оренди №18 та №22 з ним як орендарем була припинена, що виключає можливість розірвання таких договорів.

Право попереднього користувача припиняється в силу вказаної норми Закону без оформлення припинення права будь-якими актами чи документами. Ця норма є імперативною і відступ від неї на підставі договору не допускається. Договір оренди при цьому не припиняється в цілому, а лише в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки (правова позиція ВГСУ в справі №910/23058/14 09.07.2015 р., ВСУ в справі №6-2099цс16 від 12.10.2016 р.).

Таким чином суд дійшов висновку про те, що зобов'язання відповідача за договорами оренди №18 та №22 припинились у вересні 2015 року.

Згідно поданих позивачем доказів станом на 01.11.2015 року за договором №18 існувала заборгованість із орендної плати в сумі 3153,90 грн. при розмірі орендної плати в місяць 1286,46 грн.. Оскільки обов'язки відповідача як орендаря за вказаним договором припинились 02.09.2015 року, то ним мала бути сплачена орендна плата в сумі 1867,44 грн. за попередній період.

Станом на 01.11.2015 року за договором №22 існувала заборгованість із орендної плати в сумі 2538,13 грн. при розмірі орендної плати в місяць 1035,29 грн.. Оскільки обов'язки відповідача як орендаря за вказаним договором припинились 14.09.2015 року, то ним мала бути сплачена орендна плата в сумі 1502,84 грн. за попередній період.

Враховуючи вищевикладене, відповідач заборгував позивачеві 1867,44 грн. орендної плати за договором №18, 1504,42 грн. за договором №20, 1502,84 грн. за договором №22, а всього 4874,70 грн., яка підлягає стягненню з відповідача.

Вимога щодо зобов'язання відповідача надати екземпляр договору не ґрунтується на вимогах законодавства та позивачем не обґрунтована, тому задоволенню не підлягає.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. Відповідно до частини задоволених вимог (6,5%) з відповідача стягуються понесені позивачем судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст.3,6,11,15,60,209,212-218 ЦПК України, ст.120,141 ЗК України, ст.203, 215, 216, 792 ЦК України, Законом України Про оренду землі №161-XIV від 6 жовтня 1998 року зі змінами,

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Ушомирської сільської ради 1867 (одну тисячу вісімсот шістдесят сім) гривень 44 копійки заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою кадастровий номер 1822384400:04:000:0116 відповідно до договору оренди №18 від 30.07.2015 року, укладеного Поліською сільською радою та ОСОБА_4, 1504 (одну тисячу п'ятсот чотири) гривні 42 копійки заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою кадастровий номер 1822384400:04:000:0119 відповідно до договору оренди №20 від 30.07.2015 року, укладеного Поліською сільською радою та ОСОБА_4, 1502 (одну тисячу п'ятсот дві) гривні 84 копійки заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою кадастровий номер 1822384400:04:000:0113 відповідно до договору оренди №22 від 30.07.2015 року, укладеного Поліською сільською радою та ОСОБА_4.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Ушомирської сільської ради 104 (сто чотири) гривні судових витрат.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через Коростенський міськрайонний суд в 10-денний строк з дня проголошення рішення, а стороною, яка не була присутня в судовому засіданні під час проголошення рішення, - в той же строк з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано .

Суддя Волкова Н.Я.

копія згідно з оригіналом