Постанова

від 25.01.2010 по справі 2-а-7/10-1012

ІВАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Іванківський районний суд Київської області

смт. Іванків, вул. Проскури, 14a, 07201, (04591) 5-16-52

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2010 року Іванківський районний суд Київської області у складі головуючого судді Грищенко Г.М., при секретарі Євтушенко В.Д.. розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Іванків Київської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Іванківської РДА. третя осою ВАТ ДБУ-39 про визнання дій відповідача неправомірними та зобов'язання виплатити недоотримані суми щомісячної доплати,

ВСТАНОВ И В :

Позивач звернувся до відповідача ( УПСЗН Іванківської РДА) з позовом про визнання дій відповідача такими, що не відповідають вимогам Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , зобов'язання відповідача виплатити йому недоотримані кошти за період 2007-2009 років. Позивач посилається на те. що він з 19.12.1974 року працює у ВАТ ДБУ-39 . Зазначене підприємство знаходиться на території, яка відноситься до зони гарантованого добровільного відселення.

З 2001 року позивач є пенсіонером, який продовжує працювати на зазначеному вище підприємстві.

Йому, як особі, яка працює на вказаній території, відповідно до ст. 39 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи мають виплачуватися доплата у розмірі 2 мінімальних заробітних плат. Пенсіонерам, які працюють у зонах радіоактивного забруднення, оплата додатково підвищується на 25% від суми заробітної плати.

Проте позивачу виплачуються такі кошти відповідно до постанови КМУ № 836 від 26.07.1996 року Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірі 10 грн. 40 коп.

Враховуючи пріоритетність Законів України над підзаконними актами, позивачка вважає дії УПСЗН неправомірними, просить визнати такі дії неправомірними та зобов'язати відповідача про і; :ти перерахунок та виплатити недотриману суму щомісячної грошової допомоги за період з 2007-2009 років у розмірі 19278 грн. 53 коп.. позов розглянути у її відсутності.

Оскільки нарахування та виплата оспорюваних виплат проводились підприємством, на якому працює, позивач, суд залучив до участі у справі ВАТ ДБУ-39 у якості співвідповідача. УПСЗ безпосередньо з позивачем жодних правовідносин не мало, тому не може відповідати за цим ПОЗОВОМ.

Відповідач - представник УПСЗН Іванківської РДА - у судове засідання не заявився, про день і час слухання справи повідомлено вчасно. Надіслали письмове заперечення, у якому позовні вимоги її не визнають, посилаючись на те, що відповідно до п.5 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою КМУ № 936 від 20.09.2005 року соціальні виплати, доплати ( види допомоги), проводяться з місцем основної

роб і (служби) громадян підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності без утворення юридичної особи, установами, організаціями та військовими частинами відповідно до розрахункових даних, поданих до уповноваженого органу за формою, затвердженою Мінпраці. З п.6 зазначеного Порядку слідує, що керівники підприємств несуть персональну відповідальність за своєчасність подання розрахункових документів до уповноваженого органу та правильність призначення і нарахування компенсаційних виплат та допомоги певних видів. В довідці ВАТ ДБУ-39 від 18.11 .2009 року, яку подав позивач, зазначено, що нарахування доплати згідно ст. 39 в період з листопада 2007 року ю жовтень 2009 року здійснювало ВАТ ДБУ-39 , юридична адреса якого с. Шпилі Іванківського району Київської області, що відповідно до постанови КМУ № 106 від 23.07.1991 року відноситься до зони посиленого радіологічного контролю. УПСЗН Іванківської РДА не здійснювали нарахування доплат до заробітної плати, а відшкодування проводили згідно розрахункових документів ВАТ ДБУ-39 , тому не може за це нести будь-яку відповідальність. Просять справу розглядати без участі представника управління.

Представник залученого у якості співвідповідача ВАТ ДБУ-39 у судове засідання не з'явився день і час слухання справи повідомлено вчасно (підтверджено розпискою), про причини неявки суд не повідомлено.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є потерпілим 1 категорії, учасником ЛНА на ЧАЕС 1986 року, інвалідом 2 групи, що підтверджено відповідними посвідченнями (а.с.10,11).

Відповідно до даних трудової книжки він з 19.12.1974 року працює у ВАТ ДБУ 39 є пенсіонером ( а.с.1 1). Позивач, працює у ВАТ ДБУ-39 , яке знаходиться ( юридична адреса) в с. Шпилі Іванківського району Київської області, яке відносить відповідно до постанови КМУ №106 від 25.07.1991 року до 4 зони радіоактивного забруднення (зони посиленого радіологічного контролю). Відповідно до довідки ВАТ ДБУ-39 доплата за роботу в забрудненій зоні нараджувалася і , відповідно, виплачувалася, позивачу саме ВАТ ДБУ-39 .

Відповідно до ст. 39 Закону України Про статус і соціальний статус громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи пенсії працюючим пенсіонера", проживають на території гарантованого добровільного відселення підвищуються на дві мінімальні плати. Відповідач ( ВАТ ДБУ-39 ) нараховував та виплачував коштів передбачених постановою КМУ № 836 від 26.07.1996 року.

Суд, вважає за необхідне зазначити, що посилання відповідача ( УПСЗН) у письмовому заперечення на ст. 62 Закону, є недоречною, так як вона надає КМ України повнота : роз'яснювати порядок застосування закону, а ніяк не встановлювати суми виплат, фактично норми закону .

Враховуючи викладене вище, слід зазначити, що встановлений ще у 1996 році постановою №836 розмір доплат встановлених ст. 39 Закону України Про статус і соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи протягом багатьох років зміщувався і не відповідає розміру, встановленому іншими законами України. Зокрема, Законом України Про Державний бюджет на відповідні роки встановлювався певний розмір мінімальної заробітної плати, який зростав кожного наступного року. При цьому відповідні Закони не містили застосування ст. 39 Закону № 796-ХІІ. Оскільки ні Верховна Рада України, ні Кабінет Міністрів України в наступному будь-яких рішень із цих питань не приймали, то виході загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами при вирішенні даного „ за ранню підлягають саме ст. 39 Закону № 796-XS1 та Законів України „Про Державного України на відповідні роки), а не постанова КМ України № 836 від 26.07.1996 року.

Постановою КМ України № 987 від 20.06.2000 року Про затвердження Порядку використання коштів фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення , прийнятою на виконання Закону України Про формування, порядок надходження і використання коштів Фонду для здійснення заходів ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення", встановлено що п.3 Головним розпорядником коштів фонду є МНС. 4) МНС за місяць до початку бюджетного року подає Державному казначейству ... дані про ... територіальне розташуй,- (мережу) ... органів, які одержують кошти фонду і визначаються як одержувачі коштів з сласною мережею і мають право здійснювати розподіл коштів Фонду розпорядникам нижчого рівня ( далі - одержувачі власною мережею) та одержувачам п.5 Розпорядники нижчого рівня пола зве, л і кошториси і плани асигнувань територіальним органам Державного казначейств, у порядку, встановленому Державним Казначейством; п.26 Відповідальність за правила - при-мічення громадянам компенсацій і допомоги та своєчасність їх виплати несуть керівники підприємств, установ і організацій згідно із законодавством: п.27 Підприємства, установи і організації, зазначені в ... Порядку, виплати компенсацій і доплат здійснюють за рахунок власних коштів з наступним відшкодуванням їх за рахунок коштів Фонду за поданими орган. Державного Казначейства розрахунків витрат протягом 2 тижнів від дня проведення виплат. На загальну суму витрат організації виписують платіжне доручення для перерахування коштів на, їх рахунок, п.28 у разі, коли підприємство ( установа, організація) здійснила виплати за рахуй власних коштів, то кошти із спеціального рахунку можуть бути перераховані підприємству організації па їх розрахунковий рахунок та основний бюджетний рахунок з метою відшкодування витрат.

З викладеного вбачається, що доплата до пенсії позивачці нараховувалася та виплачувалася сама злученим судом відповідачем - ВАТ ДБУ-39 . УПСЗН Іванківської РДА Київської області лише відшкодовував нараховані ВАТ виплати за поданими останнім розрахунками.

В даному випадку мають враховуватися засади пріоритетності Законів України над, урядовим нормативними актами га вимоги ст. 92 Конституції України, згідно якої виключні законами України визначаються права і свободи людини і громадянина ( п. 1 ) та основа соціального захисту ( п.6).

Згідно з ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб що передбачені Конституцією і законами України. Нарахування і виплата коштів у розмірі, який значно менший ніж той, що встановлений ст. 39 Закону, є неправомірною. ВАТР ДБУ-39 в дат де випадку виступає як суб'єкт владних повноважень, що виконує функцію нарахування га вин л и передбачених законом доплат за роботу на радіоактивно забрудненій території.

Відповідно до положень Конституції України, найвищою соціальною цінністю України є люд і а. її права і свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності і держави, а їх утвердження і забезпечення є головним обов'язком держави ( ст.3). права і свободи людини с невідчужуваними та непорушними ( ст. 21). їх зміст і обсяг при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не може бути звужений ( СТ.22).

Окрім того, встановлений ч.2 ст. 95 Конституції України , ч.2 ст. 38 Бюджетного кодексу України перелік правовідносин, які регулюються Законом про Державний бюджет України, є вичерпним, а тому цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України, зокрема. Законом України Про статус соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , та не може будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.

За змістом положень ч.2 та 3 ст. 22 Конституції України конституційні права гарантуються, а держава повинна утримуватися від прийняття будь-яких актів, які призводили б до скасування чи звуження змісту та обсяг існуючих прав і свобод.

Таким чином, позов слід задовольнити частково: визнати дії відповідача - ВАТ ДБУ-39 незаконними та зобов'язати провести перерахунок та виплату позивачу недоплачених сум щомісячної доплати до заробітної плати, як працюючому пенсіонеру, визначеному цією статтею за пер листопада 2007 року по 31.12.2007 року, 22.05.2008 року по 31.12.2009 року (виключено періоди до визнання неконституційними змін до ст. 39).

У задоволенні позову до УПСЗН відмовити, оскільки позивач не отримує там коштів, передбачених ст. 39 цього Закону.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. II, 71, 86, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 4 п. 18, ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України Про Державне мито , суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати дії посадових осіб ВАТ ДБУ-39 щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 щомісячної доплати до заробітної плати відповідно до ст. 39 Закону України Про, статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , неправомірними.

Зобов'язати відповідача - ВАТ ДБУ-39 - зробити перерахунок щомісячної доплати до заробітної плати ОСОБА_1, виходячи з встановлених розмірів 2 мінімальних заробітних плат щомісяця згідно ст. 39 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи за період з листопада 20и. доку по 31.12.2007, з 22.05.2008 року по 31.12.2009 року та виплатити ОСОБА_1 недоплачені кошти з урахуванням вже виплачених сум.

Від сплати судового збору сторони звільнити.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Іванківський районний суд шляхом подачі протягом 10 днів з дня її отримання заяви про апеляційне не оскарження та протягом 20 днів з дня подачі такої заяви апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо вона подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. якщо таку заяву не було подано. Якщо заява була подана, але апеляційна скарга не була подана в строк 20 днів після її подання, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після апеляційного розгляду справи.

Суддя: