Ухвала

від 01.12.2017 по справі 760/26295/17

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 2-6782/17

760/26295/17

У Х В А Л А

01 грудня 2017 року суддя Солом?янського районного суду м. Києва Кізюн Л.І., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю УКРЕМ до Товариства з обмеженою відповідальністю ЖИТЛОСЕРВІС (ОСББ), третя особа: ОСОБА_2, про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення грошових коштів для проведення ремонтно-будівельних робіт, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувя до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю ЖИТЛОСЕРВІС (ОСББ), третя особа: ОСОБА_2, про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення грошових коштів для проведення ремонтно-будівельних робіт.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначав, що на підставі договору купівлі-продажу, зареєстрованого в реєстрі за №№ 1020 та 1021 від 13.11.2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войнарскою І.А., Товариству з обмеженою відповідальністю Укрем (код ЄДРПОУ 35822258) належать на праві приватної власності нежилі приміщення з № 1 по № 40 (групи приміщень № 1026) (в літ. А), розташовані за адресою: місто Київ, Солом'янський район, вулиця Вадима Гетьмана, будинок 1, номер за РПВН 34055437, що складається з офісу загальною площею 1 380,4 кв.м.

Балансоутримувачем будівлі, що знаходиться за адресою: вулиця Вадима Гетьмана, 1 (літ. А) в Солом'янському районі міста Києва, де розташовані на праві приватної власності вищезазначене нерухоме майно позивача є Товариство з обмеженою відповідальністю Житлосервіс (код ЄДРПОУ 32657059), що зареєстровано та знаходиться за адресою: 03058, м. Київ, Солом'янський район, вулиця Лебедєва-Кумача, будинок 5, офіс 1-А.

Після набуття права власності на нерухоме майно за вищевказаною адресою позивачем було проведено ремонтно-будівельні роботи в нежилих приміщеннях з № 1 по № 40 (групи приміщень № 1026) (в літ. А) та місцях загального користування з метою ведення власної фінансово-господарської діяльності.

18 серпня 2016 року з вини відповідача сталося залиття нерухомого майна позивача та місць загального користування за адресою: м. Київ, Солом'янський район, вул. Гетьмана Вадима, буд. 1 (літ. А).

У відповідності до пункту 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ від 01.03.2013 року №3, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні виходити з того, що відповідно до статей 15, 16 ЦПК у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 17), Господарським процесуальним кодексом України (статті 1, 12 Кримінальним процесуальним кодексом України або Кодексом України про адміністративні правопорушення віднесено до компетенції адміністративних, господарських судів, до кримінального провадження чи до провадження в справах про адміністративні правопорушення. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства. У зв'язку з наведеним суди мають виходити з того, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб'єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

При визначенні юрисдикції справи необхідно виходити з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, суб'єктного складу сторін, предмету спірних правовідносин.

Відповідно до частини 1 статті 3 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до статті 15 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно зі статтею 2 Господарського кодексу України, учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 ГПК України, господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів.

Пунктом 2 статті 55 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єктами господарювання є: господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Як вбачається з матеріалів справи, спір виник між двома юридичними особами, за вимогами закону належить розглядати в порядку господарського судочинства.

У вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, слід виходити з визначень, наведених у статті 3 Господарського кодексу України. Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Таким чином, аналізуючи вищенаведені норми чинного законодавства, виходячи з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, предмету спірних правовідносин, суб'єктного складу спору, суд приходить до висновку, що справа не може розглядатись місцевим загальним судом в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 122 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

На підставі вищевикладеного та враховуючи те, що позивач є юридичною особою та звертається з позовними вимогами до юридичної особи, то позовна заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства, тому суд приходить до висновку про відмову у відкритті провадження у справі.

Враховуючи викладене і керуючись ст.ст. 1, 12 ГПК України та на підставі ст.ст. 122, 293, 294 ЦПК України, -

у х в а л и в :

У відкритті провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю УКРЕМ до Товариства з обмеженою відповідальністю ЖИТЛОСЕРВІС (ОСББ), третя особа: ОСОБА_2, про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення грошових коштів для проведення ремонтно-будівельних робіт.

Роз'яснити позивачу, що відмова у відкритті провадження у справі, відповідно до частини 7 статті 122 ЦПК України, перешкоджає повторному зверненню до суду (місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства) з таким самим позовом.

Роз'яснити позивачу, що він у строки визначені законом, має право звернутись з даним позовом в порядку господарського судочинства до господарського суду.

Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Л.І. Кізюн