Ухвала від 04.12.2017 по справі 644/4288/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 644/4288/17 Головуючий першої інстанції: ОСОБА_1

Провадження №11-сс/790/1946/17 Головуючий апеляційної інстанції: ОСОБА_2

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі: головуючого судді ОСОБА_2 , суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , при секретареві ОСОБА_5 , з участю прокурора ОСОБА_6 , підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові матеріали даного провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_8 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 23.11.2017 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді вищевказаного суду від 23.11.2017 року задоволено клопотання слідчого та накладено арешт на майно у вигляді квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності підозрюваному ОСОБА_7 , шляхом заборони відчуження.

Як встановив суд, СВ Індустріального ВП ГУНП в Харківській області знаходяться матеріали кримінального провадження, внесені до ЄРДР за №42017221050000046, за заявою директора по захисту прав споживачів ПАТ «ХТЗ» ОСОБА_9 щодо спричинення майнової шкоди колишнім працівником заводу ОСОБА_7 . В подальшому в рамках даного провадження було внесено до ЄРДР 16.11.2017 року повідомлення за матеріалами правоохоронних органів та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень щодо отримання під звіт підозрюваним ОСОБА_7 грошових коштів, які в подальшому були ним привласнені, та якими він розпорядився на власний розсуд, за правовою кваліфікацією за ч.3 ст.191 КК України, а також щодо внесення в авансовий звіт недостовірних відомостей за правовою кваліфікацією ч.1 ст.366 КК України.

На ухвалу слідчого судді, адвокат ОСОБА_8 , діючий в інтересах ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати вищевказану ухвалу суду про арешт майна, та відмовити у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на квартиру, що належить ОСОБА_7 .

Суть його апеляційної скарги з процесуально-правової точки зору стосовно оскаржуваної ухвали слідчого судді зводиться до наступного.

Апелянт вказує, що про підозру ОСОБА_7 оголошено безпідставно та без наявності доказів про вчинення ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.191, ч.1 ст.366 КК України. Зазначив, що при накладенні арешту на майно, слідчий суддя повинен враховувати достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення.

Заслухавши доповідь судді, доводи підозрюваного та його захисника, які просили про задоволення його апеляційної скарги, думку прокурора про законність та обґрунтованість ухвали слідчого судді, перевіривши матеріали судової справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Приймаючи рішення про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №42017221050000046, внесеному до ЄРДР 24.05.2017 року, слідчий суддя прийшов до висновку, що згідно наявних в матеріалах справи є підстави вважати, що арешт на вищезазначену квартиру було накладено з метою забезпечення відшкодування шкоди, спричиненої підозрюваним ОСОБА_7 .

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та

або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ПАТ «Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе» заявило цивільний позов про відшкодування ОСОБА_7 на їх користь 1536200 грн., у зв`язку з чим накладення арешту на квартиру, що належить на праві власності підозрюваному, спрямоване на забезпечення вищевказаного цивільного позову, вартість якого перевищує розмір вартості арештованого майна.

Крім того, колегія судді в вважає, що слідчим суддею застосований найменш обтяжливий спосіб арешту нерухомого майна (квартир), а саме арешт накладено шляхом заборони відчуження даного майна, натомість права користуватися квартирою власник не позбавлений, що свідчить про відсутність наслідків, які суттєво позначаються на його інтересах.

Так, при вирішенні питання про арешт майна, слідчим суддею дотримані вимоги ч.2,4 ст.173 КПК України, зміст ухвали слідчого судді відповідає вимогам ч.5 ст.173 КПК України.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 23.11.2017 року законною та обґрунтованою, підстав для її скасування, за доводами апеляційної скарги не вбачає.

Керуючись ч.6 ст.9, ст.7, ст.ст. 392, 404,405, ч.3 ст.407,418,419,422, 423, 424 КПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 23.11.2017 року про задоволення клопотання слідчого та про накладення арешту, шляхом заборони відчуження, на квартиру АДРЕСА_2 , що належить на праві власності ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваному за ч.3 ст.191 та ч.1 ст.366 КК України по кримінальному провадженню №42017221050000046 від 24.05.2017 року (майно докладно зазначене в клопотанні слідчого та в ухвалі суду від 23.11.2017 року), - залишити без змін.

Апеляційну скаргу захисника, - залишити без задоволення.

Оскарження даної ухвали, у відповідності до ст.424 КПК України, в касаційному порядку не передбачено.

Головуючий: Судді :