Постанова

від 07.12.2017 по справі 805/4008/17-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 грудня 2017 р.                               Справа №805/4008/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

          час прийняття постанови:09го.52хв.

ухвалено у нарадчій кімнаті

Донецький окружний адміністративний суд в складі: головуючого судді – Зеленова А.С., секретаря Кононенко В.В. розглянувши адміністративну справу за позовом Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області

до Публічного акціонерного товариства “Бурівське”

про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах за списком №2 у розмірі 5399,86грн.,

ВСТАНОВИВ:

Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області звернулося до суду із позовом до Публічного акціонерного товариства “Бурівське” про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах за списком №2 у розмірі 5399,86грн./а.с.3-4/

В обґрунтування зазначених позовних вимог позивач посилається на те, що згідно п.п. “б” – “з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” підприємство зобов'язано з коштів, призначених на оплату праці, вносити до Пенсійного фонду України плату, що покриває витрати на виплату та доставку пенсій відповідно до п.п. “б” - “з” цієї статті до досягнення працівником пенсійного віку. Сума заборгованості відповідача з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з квітень-травень 2017 року в сумі 5 399,86 грн. відшкодована не була, у зв'язку з чим позивач просить у судовому порядку стягнути з відповідача зазначену суму заборгованості.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином/а.с.36/. Через відділ документообігу та архівної роботи суду надав клопотання, відповідно до якого просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, а також розглядати справу без участі представника управління/а.с.38-39/.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином/а.с.37/.

Судом направлялись на адресу відповідача ухвала суду про відкриття провадження в адміністративній справі. Зазначене поштове відправлення повернуто на адресу суду, з відміткою “за закінченням терміну зберігання”.

Згідно приписів Кодексу адміністративного судочинства України особа вважається належним чином повідомленою про час і місце судового засідання на підставі направлення за адресою її місцезнаходження (місця проживання) судової повістки. Якщо повістка, повернена до суду із зазначенням, що вона не вручена адресату, вважається такою, що “вручена адресату належним чином”.

Відповідно до ч. 2 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту – КАС України), неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи. Проте, за клопотанням сторони та з урахуванням обставин у справі суд може відкласти її розгляд.

З огляду на наведене, а також з метою дотримання вимог ч. 1 ст. 122 КАС України, суд не вбачає перешкод для розгляду справи по суті у даному судовому засіданні.

За умов ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

Позивач, Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області, є органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього пунктом 12 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, “Положенням про Пенсійний фонд України”, затвердженим Указом Президента України від 6 квітня 2011 року №384/2011.

Публічне акціонерне товариство “Бурівське” зареєстровано в якості юридичної особи 11 червня 2001 року за № 1 356 145 0000 004125, включене до ЄДРПОУ за номером 05388799, юридична адреса: 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 116а та перебуває на обліку, як платник страхових внесків в Центральному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області (Управлінні Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя) /а.с. 50-52/.

Судом встановлено, що у відповідача працювали особи, які виконували роботу із шкідливими і важкими умовами праці, віднесеними до списку № 2 виробництв, робіт, професій і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України. Вказаній особі органами Пенсійного фонду України призначено пенсію на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” № 1788-ХІІ від 05 листопада 1991 року, що підтверджується наявними у матеріалах справи: розпорядженнями про призначення пільгової пенсії, довідками про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, довідками про розрахунок стажу, довідками про розмір призначеної і фактично отриманої пенсії /а.с.7-31/.

Відповідно до розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту другого Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів “б-з” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 10 січня 2017 року № 103/06-09 встановлено, що витрати Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області по виплаті та доставці пільгових пенсій за Списком № 2 пенсіонерам підприємства за період з квітень-травень 2017 року склали 5 399,86 грн. /а.с.6-7/.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, працівнику відповідача правомірно призначена та виплачена пенсія відповідно до ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами регулюються нормами Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09 липня 2003 року № 1058-IV, Законом України “Про пенсійне забезпечення” № 1788-ХІІ від 05 листопада 1991 року, Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1.

Відповідно до пункту 2 розділу ХV Прикінцеві положення Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 9 липня 2003 року № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, зокрема, особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України № 1788-ХІІ “Про пенсійне забезпечення”.

У цьому випадку, розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому, зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій до досягнення працівником пенсійного віку, призначених за списком № 2, має здійснюватися відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

Відповідно до пункту 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України “Про пенсійне забезпечення”. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій до досягнення працівником пенсійного віку, призначених за списком № 2, має здійснюватися відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та пп. “б” - “з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

За приписами пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до п.2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.

Пунктом 6.1 передбачено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 “Прикінцевих положень” Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” в таких розмірах:

- для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Згідно п. 6.4 розділу 6 Інструкції 21-1 встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 “Прикінцевих положень” Закону № 1058-IV (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Пунктом 6.5 розділу 6 Інструкції передбачено, що розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Відповідно до пункту 6.7 розділу 6 Інструкції № 21-1, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Згідно картки особового рахунку відповідача вбачається, що заборгованість підприємства з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 за період: квітень 2017 року складає 2 699,93 грн., травень 2017 року – 2 699,93 грн. /а.с.6/.

З матеріалів справи встановлено, що заборгованість відповідача з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій складає 5 399,86 грн., яка виникла за період з квітня по травень 2017 року.

Заборгованість відповідача перед управлінням підтверджується наявними у справі розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 2 від 10 січня 2017 року № 103/06-09, довідками про розмір призначеної та фактично отриманої пенсії /а.с.8-31/.

Суд зазначає, що вищезазначені розрахунки направлялись на адресу відповідача, що підтверджується матеріалами справи /а.с.32,48,49/.

Крім того, суд звертає увагу, що розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 2 та сума заборгованості, що визначена у вищезгаданому розрахунку, відповідачем не були оскаржені.

Відповідач у порушення зазначених вимог законодавства фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 2, позивачу у встановлені строки не вносив. На час розгляду справи за підприємством обліковується заборгованість в розмірі 5 399,86 грн.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Оскільки під час розгляду справи позивачем було належним чином обґрунтовано правомірність нарахування заборгованості Підприємства з витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 2 за період з квітня по травень 2017 року в сумі 5 399,86 грн., суд вважає зазначену суму боргу такою, що розрахована у відповідності до вимог чинного законодавства України.

З огляду на наведене та беручи до уваги докази, які наявні у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області до Публічного акціонерного товариства “Бурівське” про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах за списком №2 у розмірі 5399,86грн. є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалено на користь сторони – суб'єкта владних повноважень, судовий збір з відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень, не стягується.

Керуючись ст. ст. 2, 7-11, 17-20, 69-72, 86, 94, 122-124, 126-128, 130, 133-135, 138-140, 143, 150– 154, 158-163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області до Публічного акціонерного товариства “Бурівське” про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах за списком №2 у розмірі 5399,86грн.– задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Бурівське” (87515, Донецька область, м. Маріуполь, вулиця Італійська, будинок 116А, ЄДРПОУ: 05388799) на користь Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області суму заборгованості у розмірі 5399,86(п'ять тисяч триста дев'яносто дев'ять гривень вісімдесят шість копійок) грн. на р/р № 256073132089 в ДОУ ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 335106, ЄДРПОУ 41250795.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя                                                   Зеленов А.С.