Рішення

від 29.11.2017 по справі 905/2158/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.11.2017 Справа № 905/2158/17

Господарський суд Донецькї області у складі судді Мельниченко Ю.С. , при секретарі судового засідання Грабчаку Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : ОСОБА_1, с. Павлівка, Донецька область

до відповідача : Фермерського господарства "Агроленд-Павлівка", с. Павлівка, Донецька область

про визнання недійсним п. 3.1.2. статуту, -

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю б/н від 09.11.2017р.

від відповідача: представник не з'явився.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81 1 Господарського-процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 29.11.2017р. суд виходив до нарадчої кімнати (каб. 324 ) для прийняття рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, ОСОБА_1, с. Павлівка, Донецька область, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Фермерського господарства "Агроленд-Павлівка", с. Павлівка, Донецька область, про визнання недійсним п. 3.1.1. статуту.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що установчий договір про створення фермерського господарства Агроленд-Павлівка укладено особами, які не є родичами в розумінні ст. 3 Закону України Про фермерське господарство , що є неможливим з огляду на чинне законодавство. Крім того, внаслідок подання неправдивих відомостей державним реєстратором здійснено реєстрацію господарства.

Як на правове обґрунтування посилається на ст. 203,215 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 3 Закону України Про фермерське господарство . Також у вказаній позовній заяві позивач просив залучити до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Відділ державної реєстрації Мар'їнської районної державної адміністрації Донецької області, ОСОБА_4, ОСОБА_8., ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Ухвалою суду від 22.09.2017р. було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 05.10.2017р. Розгляд справи неодноразово відкладався.

Ухвалою суду від 13.11.2017р. продовжено строк розгляду спору на 15 днів та відкладено розгляд справи на 29.11.2017р.

13.11.2017р. через канцелярію суду від представника позивача надійшли обґрунтування щодо визнання недійсним саме п. 3.1.2. статуту , в яких останній просив визнати недійсним п. 3.1.2. статуту фермерського господарства Агроленд-Павлівка , ЄДРПОУ 40552577, в якому зазначено, що членами Фермерського господарства Агроленд-Павлівка є: ОСОБА_4 (5% голосів); ОСОБА_8 (5% голосів); ОСОБА_5 (3% голосів); ОСОБА_6 (2 % голосів); ОСОБА_7 (10 % голосів). Відтак, судом розглядаються остаточно позовні вимоги, викладені у зазначених обґрунтуваннях.

20.11.2017р. на адресу господарського суду Донецької області від Мар'їнської районної державної адміністрації Донецької області надійшла копія реєстраційної справи Фермерського господарства "Агроленд-Павлівка" (код ЄДРПОУ 40552577).

Представник позивача в судове засідання з'явився, наполягав на задоволенні позовних вимог та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. 13.11.2017р. через канцелярію суду від представника відповідача надійшла заява, в якій останній позовні вимоги визнав у повному обсязі та просив розглянути справу без його участі.

29.11.2017р. через канцелярію суду від ОСОБА_4, с. Павлівка, Донецька область, ОСОБА_8, с. Павлівка, Донецька область, ОСОБА_5, с. Павлівка, Донецька область, ОСОБА_6, с. Павлівка, Донецька область та ОСОБА_7, м. Курахове, Донецька область надійшла заява про вступ у справу третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши обставини спору, доводи учасників судового процесу суд, -

ВСТАНОВИВ:

06.06.2016р. на загальних зборах засновників фермерського господарства створено Фермерське господарство "Агроленд-Павлівка" (надалі - ФГ "Агроленд-Павлівка"), відповідно до протоколу №1, належним чином засвідчена копія якого наявна у матеріалах справи.

Також, 06.06.2016р. на загальних зборах засновників фермерського господарства був затверджений Статут Фермерського господарства "Агроленд-Павлівка" (надалі - Статут), яким мають керуватись Голова та всі члени цього господарства.

Відповідно до рішення (протоколу №1 від 06.06.2016р.) загальних зборів ФГ "Агроленд-Павлівка" головою ФГ було обрано ОСОБА_1.

09.06.2016р. Фермерське господарство "Агроленд-Павлівка" зареєстровано як юридичну особу відділом державної реєстрації Мар`їнської районної державної адміністрації Донецької області, номер запису №12441020000001204.

Згідно п. 3.1. Статуту членами фермерського господарства можуть бути дієздатні громадяни, які є членами однієї сім'ї.

Відповідно до п. 3.1.1. Статуту ФГ створено фізичною особою ОСОБА_1, що проживає за адресою: Україна, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, з метою здійснення виробничо-господарчої діяльності відповідно до Земельного кодексу України, Закону України Про фермерське господарство , іншими нормативними актами, а також цим статутом.

Членами ФГ є: ОСОБА_4 (племінниця), реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_2; ОСОБА_8 (племінник) реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3; ОСОБА_5 (сестра), реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_4; ОСОБА_6 (тітка), реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5; ОСОБА_7 (племінник), реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 (п. 3.1.2. Статуту).

Умовами п.3.4., п.3.4.1., п.3.4.2., п.3.4.3., п.3.4.4., п.3.4.7. Статуту, члени фермерського господарства мають право:

- брати участь в управлінні діяльності фермерського господарства у порядку, встановленому законодавством України та цим Статутом;

- отримувати інформацію про діяльність фермерського господарства, в тому числі про його доходи та витрати, знайомитися з його Статутом, документами бухгалтерської звітності та іншими документами в порядку, встановленому Статутом фермерського господарства;

- брати участь у розподілі прибутку в порядку, встановленому законодавством та цим Статутом;

- отримувати частину прибутку в порядку, встановленому законодавством за цим Статутом;

- набувати у членів фермерського господарства в переважному порядку перед іншими громадянами (не членами фермерського господарства) частки (їх частини) у складеному капіталі фермерського господарства.

Відповідно до п.3.7., п.3.7.1., п.3.7.2., п.3.7.3., п.3.7.4. Статуту, зміна складу членів фермерського господарства може здійснюватися з таких підстав:

- прийняття нового члена фермерського господарства;

- вихід члена фермерського господарства зі складу членів фермерського господарства;

- виключення члена фермерського господарства зі складу членів фермерського господарства;

- смерть члена фермерського господарства або оголошення його померлим.

Пунктом 3.10 Статуту визначено, що член фермерського господарства може бути виключений зі складу членів фермерського господарства на підставі рішення Голови фермерського господарства у разі:

- невиконання або неналежного виконання ним обов'язків, передбачених законодавством або Статутом;

- визнання його недієздатним, обмежено дієздатним або безвісно відсутнім;

- з інших підстав, встановленим цим Статутом.

Приписами п.5.1. Статуту, члени формують складений капітал ФГ у розмірі 2000 (дві тисячі) грн. Частки членів у складеному капіталі розподілені і мають наступні розміри:

- ОСОБА_1 - 1500 (одна тисяча п'ятсот) грн. - 75% голосів;

- ОСОБА_4 - 100 (сто) грн. - 5% голосів;

- ОСОБА_8 - 100 (сто) грн. - 5% голосів;

- ОСОБА_5 - 60 (шістдесят) грн. - 3% голосів;

- ОСОБА_6 - 40 (сорок) грн. - 2% голосів;

- ОСОБА_7 - 200 (двісті) грн. - 10% голосів.

Свій внесок у складений капітал Члени вносять у вигляді грошових коштів. На момент держаної реєстрації складений капітал сформований у повному обсязі.

Згідно п.6.1. Статуту визначено, що майно фермерського господарства становлять основні фонди та оборотні кошти, вартість яких відображається в самостійному балансі фермерського господарства.

Умовами п.6.6. Статуту, порядок володіння, користування і розпорядження майном фермерського господарства здійснюється відповідно до цього Статуту, якщо інше не передбачено угодою між членами фермерського господарства та законом.

Відповідно п.11.1. Статуту, управління справами ФГ здійснюється виключно Головою ФГ.

Приписами п.11.2. Статуту, головою фермерського господарства є один із засновників (членів) фермерського господарства, обраний на цю посаду зборами засновників фермерського господарства або загальними зборами членів фермерського господарства і зазначений у п.3.1.1. Статуту.

Умовами п.11.4., п.11.4.3. Статуту, до компетенції Голови фермерського господарства, окрім повноважень, визначених у п.11.3. Статуту, належать прийняття до складу членів фермерського господарства та вилучення членів фермерського господарства зі складу членів фермерського господарства.

Рішення Голови фермерського господарства оформлюються наказами (п.11.5. Статуту).

Статут ФГ "Агроленд-Павлівка" від 06.06.2016р. підписано його засновниками, а саме: ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та зареєстровано у встановленому законом порядку.

Оцінюючи позовні вимоги, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд порушує справи за позовними заявами осіб, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів, а право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав мають особи встановлені ст.1 Господарського процесуального кодексу України.

Вирішуючи спір, господарський суд встановлює відповідність обраного позивачем способу захисту його порушеного права чи охоронювального законом інтересу.

У разі, якщо суд дійде висновку, що позивачем невірно обрано спосіб захисту він повинен відмовити в задоволенні вимог.

Відповідно до змісту ст.ст. 11, 15 Цивільного кодексу України цивільні права й обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів визначений в ст.16 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Правові, економічні та соціальні засади створення та діяльності фермерських господарств як прогресивної форми підприємницької діяльності громадян у галузі сільського господарства України визначає Закон України "Про фермерське господарство".

Відповідно до частин першої та третьої ст. 114 ГК України фермерське господарство є формою підприємництва громадян з метою виробництва, переробки та реалізації товарної сільськогосподарської продукції.

Відносини, пов'язані із створенням та діяльністю фермерських господарств, регулюються цим Кодексом, а також законом про фермерське господарство, іншими законами.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про фермерське господарство фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону. Фермерське господарство діє на основі Статуту. У Статуті зазначаються найменування господарства, його місцезнаходження, адреса, предмет і мета діяльності, порядок формування майна (складеного капіталу), органи управління, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до господарства та виходу з нього та інші положення, що не суперечать законодавству України.

Відповідно до ст. 79 ГК України, господарськими товариствами визнаються підприємства або інші суб'єкти господарювання, створені юридичними особами та/або громадянами шляхом об'єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку.

Так, як визначено частиною першою статті 1 Закону України "Про господарські товариства" та ст. 113 Цивільного кодексу України, господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками.

Відповідно до положень ст. 4 Закону України "Про господарські товариства", статей 87, 88 Цивільного кодексу України, статей 57, 82 Господарського кодексу України документом, який визначає правовий статус юридичної особи, є статут.

Згідно з частиною четвертою ст. 1 Закону України "Про фермерське господарство" фермерське господарство діє на основі Статуту. У Статуті зазначаються найменування господарства, його місцезнаходження, адреса, предмет і мета діяльності, порядок формування майна (складеного капіталу), органи управління, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до господарства та виходу з нього та інші положення, що не суперечать законодавству України.

Нормами ст. 8 Цивільного кодексу України, встановлено певні правила застосування аналогії закону. Якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про господарські товариства" господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками.

Виходячи із наведених норм та враховуючи, що майно ФГ "Агроленд-Павлівка" розподілено на частки між засновниками (членами) господарства, ФГ "Агроленд-Павлівка" за всіма ознаками відноситься до господарських товариств, а тому до відносин, не врегульованих Законом України "Про фермерські господарства", підлягають застосуванню норми Закону України "Про господарські товариства".

Підтвердженням даної правової позиції є також абзац 5 ч.3.1. рішення Конституційного Суду України від 05.02.2013р. №1-рп/2013, відповідно до якого "...статутний (складений) капітал є однією з юридичних ознак господарського товариства".

Відповідно до положень ч. ч. 4, 5 ст.89 Цивільного кодексу України до єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом. Зміни до установчих документів юридичної особи, які стосуються відомостей, включених до єдиного державного реєстру, набирають чинності для третіх осіб з дня їх державної реєстрації. Юридичні особи та їх учасники не мають права посилатися на відсутність державної реєстрації таких змін у відносинах із третіми особами, які діяли з урахуванням цих змін.

Згідно з положеннями статті 83 Господарського кодексу України зміни, які сталися в установчих документах господарського товариства і які вносяться до державного реєстру, підлягають державній реєстрації за тими ж правилами, що встановлені для державної реєстрації товариства.

Як вбачається з наданого позивачем Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 23091784 від 04.09.2017р. у розділі Перелік засновників (учасників) юридичної особи, у тому числі прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання, якщо засновник - фізична особа; найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код юридичної особи, якщо замовник - юридична особа зазначено лише про ОСОБА_1, розмір внеску до статутного фонду - 2000,00 грн.

Суд також зауважує, що 20.11.2017р. на адресу господарського суду Донецької області від Мар'їнської районної державної адміністрації Донецької області надійшла копія реєстраційної справи Фермерського господарства "Агроленд-Павлівка" (код ЄДРПОУ 40552577). Дослідивши матеріали зазначеної реєстраційної справи судом встановлено, що головою ФГ Агроленд-Павлівка ОСОБА_1 16.12.2016р. підписано наказ № 2 Про виключення з членів , згідно п. 1 якого наказано виключити ОСОБА_4 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, ОСОБА_8 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3, ОСОБА_5 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4, ОСОБА_6 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5, ОСОБА_7 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 з членів Фермерського господарства АГРОЛЕНД-ПАВЛІВКА . Крім того, у даному наказі зазначено, що в період з моменту реєстрації та станом на дату підписання наказу Фермерське господарство жодної діяльності не здійснювало, найманих робітників немає.

Також в матеріалах зазначеної реєстраційної справи містяться відомості щодо звернення Фермерського господарства АГРОЛЕНД-ПАВЛІВКА до державного реєстратора відділу державної реєстрації Вугледарської міської ради для проведення реєстраційної дії Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи . Так, згідно опису документів, що надаються юридичною особою державному реєстратору для проведення реєстраційної дії Державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи заявником, зокрема, було надано рішення про внесення змін до установчих документів (примірник оригіналу) та нова редакція установчих документів.

Разом із тим, зазначені документи ані позивачем, ані Мар'їнською районною державною адміністрацією Донецької області надані не були, зважаючи на що в суду відсутня можливість встановлення відповідності та/або невідповідності положень статуту, затвердженого протоколом № 1 від 06.06.2016р. положенням статуту, наданого 10.02.2017р. Фермерським господарством АГРОЛЕНД-ПАВЛІВКА державному реєстратору для проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Позивачем в якості підстав для визнання недійсним п. 3.1.2. статуту зазначено ст. 203,215 Цивільного кодексу України та ст.ст. 1, 3 Закону України Про фермерське господарство з огляду на те, що особи, зазначені в п. 3.1.2. статуту не є родичами.

Відповідно до п.5.1.- 5.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016р. № 4 Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин під час вирішення корпоративних спорів про визнання недійсними установчих документів господарські суди повинні виходити з того, що затвердження установчого документа є необхідною дією у процесі створення юридичної особи. Тому під час визначення підстав для визнання установчих документів недійсними господарським судам слід керуватися пунктом 2 частини першої статті 110 ЦК України.

З урахуванням положень цієї норми підставами для прийняття рішення про визнання недійсними установчих документів є порушення закону, які не можуть бути усунуті. Такою підставою може бути відсутність в установчих документах тих відомостей, які згідно із законом повинні обов'язково в них міститися, зокрема, визначені статтями 88, 120, 134, 143, 151, 154 ЦК України, статтями 57, 82 ГК України, статтями 4, 51, 65, 67, 76 Закону України "Про господарські товариства", статтею 13 Закону України "Про акціонерні товариства".

Якщо до прийняття судом рішення про визнання установчих документів недійсними їх було приведено у відповідність до закону, суд не має підстав для прийняття рішення про визнання установчих документів недійсними.

Під час розгляду справ про визнання недійсними установчих документів господарським судам слід виходити з того, що статут є локальним нормативним актом, а не правочином, тому до нього не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 ЦК України, які визначають підстави недійсності правочину.

У судовому рішенні про визнання недійсними окремих положень установчих документів має бути зазначено, яким саме приписам закону суперечать ці положення та які права позивача ними порушуються або оспорюються.

Аналогічні положення містяться у п. 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 р. № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", відповідно до якого Статут юридичної особи за змістом частини другої статті 20 ГК є актом, який визначає правовий статус юридичної особи, оскільки він містить норми, обов'язкові для учасників товариства, його посадових осіб та інших працівників, а також визначає порядок затвердження та внесення змін до статуту.

Підставами для визнання акта, в тому числі статуту, недійсним є його невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав (затвердив) цей акт, а також порушення у зв'язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Статут не є одностороннім правочином, оскільки затверджується (змінюється) загальними зборами учасників (засновників, акціонерів), які не є ні суб'єктом права, ні органом, який здійснює представництво товариства. Не є статут і договором, тому що затверджується (змінюється) не за домовленістю всіх учасників (засновників, акціонерів) товариства, а більшістю - голосів акціонерів чи простою більшістю голосів учасників товариства (статті 42, 59 Закону про господарські товариства ).

У зв'язку з цим при вирішенні спорів щодо визнання статуту недійсним не застосовуються норми, які регламентують недійсність правочинів.

Згідно п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 р. № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" відповідно до вимог статей 88, 143, 154 ЦК, статей 57, 82 ГК, статей 4, 37, 51, 65, 67, 76 Закону про господарські товариства, статей 27, 30 Закону про державну реєстрацію суди вправі визнати недійсними установчі документи товариства за одночасної наявності таких умов:

- на момент розгляду справи установчі документи не відповідають вимогам законодавства;

- порушення, допущені при прийнятті та затвердженні установчих документів, не можуть бути усунені;

- відповідні положення установчих документів порушують права чи охоронювані законом інтереси позивача.

Положення установчих документів господарських товариств, які не відповідають вимогам законодавства, не застосовуються.

Підставами для визнання актів, в тому числі статуту, недійсними, є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав (затвердив) цей акт. Крім того, обов'язковою умовою визнання акта недійсним є порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та законних інтересів позивача.

Згідно ст. 3 Закону України Про фермерське господарство членами фермерського господарства можуть бути подружжя, їх батьки, діти, які досягли 14-річного віку, інші члени сім'ї, родичі, які об'єдналися для спільного ведення фермерського господарства, визнають і дотримуються положень Статуту фермерського господарства. Членами фермерського господарства не можуть бути особи, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом).

При створенні фермерського господарства одним із членів сім'ї інші члени сім'ї, а також родичі можуть стати членами цього фермерського господарства після внесення змін до його Статуту.

Для цілей цього Закону до членів сім'ї та родичів голови фермерського господарства відносяться дружина (чоловік), батьки, діти, баба, дід, прабаба, прадід, внуки, правнуки, мачуха, вітчим, падчерка, пасинок, рідні та двоюрідні брати та сестри, дядько, тітка, племінники як голови фермерського господарства, так і його дружини (її чоловіка), а також особи, які перебувають у родинних стосунках першого ступеня споріднення з усіма вищезазначеними членами сім'ї та родичами (батьки такої особи та батьки чоловіка або дружини, її чоловік або дружина, діти як такої особи, так і її чоловіка або дружини, у тому числі усиновлені ними діти).

В судовому засіданні 13.11.2017р. представником позивача було надано усні пояснення по справі, в яких останній зазначив про те, що під час укладення установчого договору та реєстрації статуту ФГ "Агроленд-Павлівка" позивачем було вказано неправдиві відомості щодо наявності родинних зв'язків між членами ФГ "Агроленд-Павлівка" для отримання більшої площі земельної ділянки для ведення фермерського господарства.

Суд зауважує, що ухвалою від 13.11.2017р. позивача було зобов'язано надати докази на підтвердження фактів відсутності родинних зв'язків між особами, вказаними в п. 3.1.2. статуту ФГ "Агроленд-Павлівка" членами фермерського господарства. Разом із тим, належних доказів у розумінні ст.ст. 33,34 позивачем надано не було. Також позивачем не доведено, яким чином зазначений пункт статуту порушує його права та охоронювані законом інтереси.

Крім того, в судовому засіданні 29.11.2017р. представник позивача зазначив, що існує нова редакція статуту на теперішній час, а саме з 2017р., але надати її в судовому засіданні відмовився. Додатково зауважив, що позивачем зазначено неправдиві відомості щодо наявності родинних зв'язків між членами ФГ "Агроленд-Павлівка" під час укладення установчого договору та реєстрації статуту ФГ "Агроленд-Павлівка".

Відповідно до ст. 150 Цивільного кодексу України товариство з обмеженою відповідальністю може бути ліквідоване за рішенням загальних зборів його учасників, у тому числі у зв'язку зі спливом строку, на який товариство було створене, а також за рішенням суду - у випадках, встановлених законом.

Згідно ст. 110 Цивільного кодексу України юридична особа ліквідується:

1) за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами;

2) за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, за позовом учасника юридичної особи або відповідного органу державної влади;

3) за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи в інших випадках, встановлених законом, - за позовом відповідного органу державної влади.

Проте суд зазначає, що за контекстним змістом ст. ст.110, 150 ЦК України, втручання судових органів в вирішення питань щодо ліквідації юридичної особи обмежено конкретними випадками, встановленими законом. Таким чином, суд позбавлений права перебирати на себе функції та права притаманні органам товариства у такому істотному питанні як ліквідація товариства, крім особливих випадків, серед яких наявність порушень допущених при створенні юридичної особи і лише у тому разі, коли суд переконається у неможливості усунення таких порушень іншим шляхом. Така позиція суду кореспондується з висновками, які наведені в п. 2.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016р. № 4 Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин .

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" підставою для відмови у державній реєстрації є, зокрема, випадок, якщо документи суперечать вимогам Конституції та законів України.

Згідно ч. 3,4 ст. 35 вищезазначеного закону засновники (учасники) юридичної особи несуть відповідальність за відповідність установчих документів законодавству, а також за відповідність перекладу тексту документів у випадках, визначених пунктом 1 частини першої статті 15 цього Закону.

Особи, винні у внесенні до установчих документів або інших документів, що подаються для державної реєстрації, завідомо неправдивих відомостей, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, несуть відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до приписів ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони. Разом із тим, клопотання про вихід за межі позовних вимог під час розгляду зазначеної справи від представників сторін до суду не надходило.

За таких обставин господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Суд зауважує, що 02.10.2017р. на адресу господарського суду Донецької області від представника позивача надійшло обґрунтування щодо доцільності залучення до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. Згідно вказаних пояснень відповідно до п. 3.1.1. статуту відповідача Фермерське господарство Агроленд-Павлівка створено одноосібно, громадянином ОСОБА_1 - Головою Фермерського господарства Агроленд-Павлівка . Членами Фермерського господарства Агроленд-Павлівка є: ОСОБА_4 (5% голосів); ОСОБА_8 (5% голосів); ОСОБА_5 (3% голосів); ОСОБА_6 (2 % голосів); ОСОБА_7 (10 % голосів). Представником позивача зазначено, що у разі задоволення судом позовних вимог зазначені особи можуть бути виключені зі складу членів фермерського господарства, а відтак рішення по справі може вплинути на їх права та обов'язки. Що стосується необхідності залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Відділу державної реєстрації Мар'їнської районної державної адміністрації Донецької області, то в якості підстав для його залучення позивачем зазначено ч.3 ст. 8 та ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

Згідно з частиною 1 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або ініціативи господарського суду.

Питання про допущення або залучення третіх осіб до участі у справі за змістом ч.3 ст.27 Господарського процесуального кодексу України вирішується господарським судом, який виносить з цього приводу ухвалу.

Згідно п. 5.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016р. № 4 Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин розгляд справи про визнання недійсним установчого (засновницького) договору або його частини без залучення як відповідачів засновників товариства є порушенням процесуального законодавства, оскільки засновники товариства як сторони установчого (засновницького) договору є особами, що виступають відповідачами у таких справах.

Відповідачем у справі про визнання недійсним статуту, його частини або змін до нього є господарське товариство, а не його учасники. Тому залучення господарським судом до участі у справі про визнання недійсним статуту господарського товариства учасників цього товариства не є обов'язковим.

Крім того, відповідно до ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі, зокрема, судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо: визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу; визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи; заборони (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій; накладення/зняття арешту корпоративних прав; зобов'язання вчинення реєстраційних дій; скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі; виділу юридичної особи; провадження у справах про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, прийнятих відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи; відміни державної реєстрації припинення юридичної особи; припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи; відміни державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця; відміни в порядку апеляційного/касаційного оскарження рішення суду, на підставі якого вчинено реєстраційну дію.

Отже, законодавством передбачено правові механізми скасування рішення учасників юридичної особи про внесення змін до установчих документів юридичної особи.

З огляду на вищевикладене суд відмовляє у задоволенні вищезазначеного клопотання позивача про залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляються самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Відділу державної реєстрації Мар'їнської районної державної адміністрації Донецької області, ОСОБА_4, ОСОБА_8., ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з огляду на його необґрунтованість.

Як вже зазначалося, 29.11.2017р. через канцелярію суду від ОСОБА_4, с. Павлівка, Донецька область, ОСОБА_8, с. Павлівка, Донецька область, ОСОБА_5, с. Павлівка, Донецька область, ОСОБА_6, с. Павлівка, Донецька область та ОСОБА_7, м. Курахове, Донецька область надійшла заява про вступ у справу третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

В обґрунтування вказаної заяви заявники посилаються на те, що 16.12.2016р. на підставі одноособового рішення Голови ФГ АГРОЛЕНД-ПАВЛІВКА їх було виключено зі складу членів ФГ АГРОЛЕНД-ПАВЛІВКА на підставі наказу № 2 від 16.12.2016р.

Рішенням господарського суду Донецької області від 11.09.2017р. по справі №905/1932/17 позовні вимоги ОСОБА_4, Донецька область, с. Павлівка до Фермерського господарства "Агроленд-Павлівка", Донецька область, с. Павлівка, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Відділу державної реєстрації Мар`їнської районної державної адміністрації Донецької області, Донецька область, м. Курахове про визнання недійсним рішення голови ФГ "Агроленд-Павлівка", оформлене наказом №2 від 16.12.2016р. "Про виключення з членів" та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано недійсним наказ №2 від 16.12.2016р. "Про виключення з членів" Фермерського господарства "Агроленд-Павлівка", відносно ОСОБА_4 В частині інших членів ФГ "Агроленд-Павлівка", відповідно до наказу №2 від 16.12.2016р. "Про виключення з членів", відмовлено.

Зобов'язано відділ державної реєстрації Мар`їнської районної державної адміністрації Донецької області провести державну реєстрацію змін відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та здійснити інші необхідні реєстраційні дії, відносно включення ОСОБА_4 до Фермерського господарства "Агроленд-Павлівка".

Також у вказаній заяві зазначено, що інші члени Фермерського господарства "Агроленд-Павлівка", які були виключені наказом №2 від 16.12.2016р. також мають намір скористатися своїм правом на судовий захист інтересів у межах строків позовної давності визначених законом.

Суд відмовляє у задоволенні заяви ОСОБА_4, с. Павлівка, Донецька область, ОСОБА_8, с. Павлівка, Донецька область, ОСОБА_5, с. Павлівка, Донецька область, ОСОБА_6, с. Павлівка, Донецька область та ОСОБА_7, м. Курахове, Донецька область про вступ у справу третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача з огляду на її необґрунтованість, оскільки прийняття рішення по даній справі жодним чином не може вплинути на їх права та охоронювані законом інтереси.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч.1 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судовий збір покладається на позивача, згідно ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Зважаючи на викладені обставини, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись ст.ст. 8, 11, 15, 16, 87, 88, 89, 110, 113, 120, 134, 143, 150, 151, 154, 203, 215 Цивільного кодексу України; ст.ст. 20, 52, 57, 79, 82, 83, 114 Господарського кодексу України, ст.ст. 1,3, 4, 51, 65, 67, 76 Закону України Про фермерське господарство , ст.ст. 1,4, 37, 42, 51, 59, 65, 67, 76 Закону України Про господарські товариства , ст.ст. 10, 15, 25, 27, 28, 30, 35, 83 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", ст.ст. 1, 2, 4, 4 2 -4 7 , 22, 27, 28, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 115 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, с. Павлівка, Донецька область до Фермерського господарства "Агроленд-Павлівка", с. Павлівка, Донецька область про визнання недійсним п. 3.1.2. статуту - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного тексту рішення.

У судовому засіданні 29.11.2017р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 30.11.2017р.

Суддя Ю.С. Мельниченко