Рішення
від 05.12.2017 по справі 903/785/17
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05 грудня 2017 р. Справа № 903/785/17

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фалкон Логістік Солюшен", м.Київ

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Кость Олександра Олександровича, м.Луцьк

про стягнення 16000,00грн.

Суддя Дем'як В.М.

Представники:

від позивача: Микулик В.М. - довіреність від 30.10.2017р.

від відповідача: Палецький С.Ю. - довіреність від 08.09.2017р.

Суть спору: позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фалкон Логістік Солюшен" звернувся до суду з позовом до відповідача - Фізичної особи-підприємця Кость Олександра Олександровича про стягнення 16000,00грн. заборгованості за договором на перевезення вантажів у міжміському та міжнародному сполученні №28/03-1 від 28.09.2016р.

В обґрунтування посилається на невиконання відповідачем умов договору перевезення вантажів у міжміському та міжнародному сполученні №28/03-1 від 28.09.2016р., щодо повного та своєчасного розрахунку.

В підтвердження позовних вимог позивач подав договір перевезення вантажів у міжміському та міжнародному сполученні №28/03-1 від 28.09.2016р., заявку на перевезення вантажу №05/07-02 від 05.07.2016р., рахунок на оплату №22 від 22.07.2016р., акт про надання транспортних послуг №21 від 13.07.2016р.; товарно-транспортну накладну (СМR) №110193 (оригінали оглянуті в судовому засіданні).

Представник позивача через відділ документального забезпечення та контролю подав пояснення щодо відзиву відповідача за вх. №01-54/10879/17 від 30.11.2017р., в яких вказав наступне:

- з матеріалів справи вбачається неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків по оплаті наданих послуг, що спричинило звернення позивача з позовом до суду, у даному випадку має місце умисне ухилення відповідача від сплати боргу, а тому на підставі ч. 1 ст. 32 Конвенції слід застосовувати 3-річний строк позовної давності.

- відлік терміну позовної давності починається по закінченню тримісячного терміну з дня укладення договору перевезення - тобто накладної, а саме: СМR А № 118193 від 08.07.2016р. - з 09 жовтня 2016 року.

- доводить, що відповідна правова позиція підтверджена судовою практикою, в тому числі Постановою Рівненського апеляційного господарського суду 28 квітня 2014 року у справі N 918/955/13.

В судовому засіданні просить позов задоволити в повному об'ємі.

Представник відповідача в судовому засіданні просить суд відмовити позивачу у позові у зв'язку із пропуском строку позовної давності, з огляду на наступне:

-28.03.2016 року, між позивачем та відповідачем був укладений договір № 28/03-1 на перевезення вантажів у міжміському та міжнародному сполученні. Також між позивачем та відповідачем 05.07.2016 року була укладена заявка на перевезення вантажу № 05/07-02, до вищевказаного договору, по маршруту Луцьк (Україна) - Гданськ (Польща), вартістю 16000 грн.

- згідно п. 5.3 Договору № 28/03-01 від 28.03.2016 року вбачається, що розрахунок за платежами за послуги перевезення, проводяться Експедитором на підставі рахунка-фактури Перевізника та акту про надання транспортних послуг. Підставою для виставлення рахунка-фактури та акту про надання транспортних послуг є оригінали товарно-транспортних накладних (СМR) з відміткою вантажоодержувача про отримання вантажу .

- доводить, що вищевказаний акт надання послуг відповідачем не підписаний, також відсутні докази того, що позивачем направлялися оригінали документів передбачених п. 5.3. договору № 28/03-1. Факт направлення рахунку № 22 від 13.07.2016 року не є підставою для оплати.

- вважає, що позивач порушив істотні умови договору щодо направлення оригіналів документів, які являються підставою для виставлення рахунку-фактури.

- зазначає, що відповідно до ст. 315 ГК України щодо спорів, пов'язаних з міждержавними перевезеннями вантажів, порядок пред'явлення позовів та строки позовної давності встановлюються транспортними кодексами чи статутами або міжнародними договорами, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України. Аналогічну норму закріплено у ст. 926 ЦК України.

- за змістом ст. 1 Конвенції позовна давність застосовується до будь-якого договору автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли зазначені в договорі місце прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах, з яких принаймі одна є договірною країною, незважаючи на місце проживання і громадянство сторін.

- згідно з ч. 1 ст. 32 Конвенції термін позовної давності для вимог, що випливають з перевезення, на яке поширюється ця Конвенція, встановлюється в один рік. Однак у випадку навмисного правопорушення або такого неналежного виконання обов'язків, яке згідно законодавства, що застосовується судом або арбітражем, який розглядає справу, прирівнюється до навмисного правопорушення, термін позовної давності встановлюється в три роки. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів, щодо належного виконання зобов'язання. Особа звільняється від відповідальності лише у тому разі, коли доведе відсутність своєї вини у порушенні зобов'язання.

- доводить, що порушення зобов'язань були зі сторони позивача, а не відповідача, а строк позовної давності закінчився у липні 2017 року. Позов позивачем був пред'явлений у жовні 2017 року.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, господарський суд,-

в с т а н о в и в:

28.03.2016р. між Товариством з обмеженою відповідальність ФАЛКОН ЛОГІСТІК СОЛЮШЕН (Перевізник) та фізичною особою-підприємцем Кость Олександром Олександровичем (Експедитор - замовник перевезення) укладено Договір на перевезення вантажів у міжміському та міжнародному сполученні № 28/03-1 (а.с.13-15).

Відповідно до п. 1.1 договору в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Перевізник зобов'язався доставити автомобільним транспортом довірений йому Експедитором вантаж (згідно із заявкою) і видати його уповноваженій на те особі (вантажоодержувачу), а експедитор, за дорученням, від імені та за рахунок Замовника, зобов'язався оплати послуги Перевізника.

Пунктом 5.3 та 5.4 Договору передбачено, що розрахунок за платежами за послуги перевезення, проводиться Експедитором на підставі рахунку-фактури Перевізника й Акта про надання транспортних послуг. Підставою для виставлення рахунка-фактури та Акта про надання транспортних послуг є оригінали товарно-транспортних накладних (СМR) з відміткою Вантажоодержувача про отримання вантажу.

Рахунок-фактура повинен бути оплачений експедитором протягом 14 банківських днів з моменту одержання його експедитором.

05.07.2016р. сторони підписали та скріпили печатками заявку на перевезення вантажу (а.с.16).

Відповідно до заявки Відповідач замовив перевезення маршрутом Луцьк-Гданськ, транспортним засобом, належним Перевізнику Рено НОМЕР_2/НОМЕР_3. Датою завантаження визначено 08.07.2016р. до 09:00год., а строком доставки 12.07.2016. Вартість перевезення 16000 грн.

08.07.2017р. складено вантажну накладну А № 118193 (СМR), на якій Вантажоодержувачем після одержання вантажу проставлено відмітку про його одержання (а.с.17).

13.07.2016 Позивачем та Відповідачем складено та підписано акт надання послуг № 21, з якого вбачається, що Позивачем надана транспортна послуга за маршрутом м. Луцьк (Україна) - м/п/п м. Ягодин - м. Гданськ (Польща) автопоїздом КЕХАЦЬТ РКЕМШМ НОМЕР_2/НОМЕР_3. Загальна вартість послуг перевезення становить 16000 грн.

Відповідно до умов Договору Позивач прийняв на себе зобов'язання по організації перевезення вантажу Відповідача автомобільним транспортом, а Відповідач сплачувати позивачу встановлену плату.

Свої зобов'язання позивач за вказаним договором виконав повністю, що підтвердив CMR А № 118193 (а.с.17) та актом надання послуг №21 від 13.07.2016р. (а.с.18).

Позивач згідно п. 5.4 Договору перевезення надав відповідачу рахунок на оплату № 22 від 13.07.2016р. (а.с.19), який був отриманий відповідачем 14.04.2017р., що підтверджено чеком до поштового відправлення 0306505950935 та рекомендованим повідомленням про вручення зазначеного поштового відправлення (а.с.20-21).

Відповідно, до п.5.4. договору оплата мала бути здійснена протягом 14 банківських днів, тобто не пізніше 28.04.2017, проте, здійснена не була.

Відповідач взяті на себе, згідно договору зобов'язання в частині проведення розрахунків не виконав.

На день розгляду справи основна заборгованість відповідача перед позивачем становить 16000,00грн.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, ст.11 Цивільного кодексу України обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, непередбачених законом, але таких які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В силу вимог ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.307, ст.314 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та віддати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням перевізного документа (транспортної накладної) відповідно до вимог законодавства. Перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача сталися не з його вини.

Згідно ст. 509 ЦК України, - зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 908 ЦК України, перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно - правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно ст. 909 ЦК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до ч. 1 ст. 916 ЦК України, за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

Разом з тим, відповідачем заявлено про застосування позовної давності до вимог про стягнення заборгованості за надані послуги по перевезенню вантажу.

Суд зазначає, що вказана заява не підлягає до задоволення з огляду на таке.

Статтею 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що міжнародні перевезення пасажирів і вантажів - перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом з перетином державного кордону.

Відповідно до статті 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Законом України "Про дію міжнародних договорів на території України" встановлено, що укладені і належним чином ратифіковані Україною міжнародні договори становлять невід'ємну частину національного законодавства України і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства.

Відповідно до част.3 ст.4 ГПК України, якщо в міжнародних договорах України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Оскільки спір між позивачем та відповідачем виник з договору міжнародного перевезення вантажу автомобільним транспортом, в якому позивач виступав перевізником, а отримувач вантажу знаходився на території іноземної держави, на спірні правовідносини сторін поширюються положення Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів (КДПВ), що підписана в Женеві 19.05.1956р.

На підставі Постанови Верховної Ради України від 17.09.1992р. "Про приєднання України до Віденської конвенції про правонаступництво держав щодо договорів" (Віденська конвенція) Україна приєдналася до цієї Конвенції.

Конвенція про договір міжнародного перевезення вантажів 1956 року, визначає відповідальність перевізників, і застосовується до будь-якого договору дорожнього перевезення вантажів за винагороду за допомогою транспортних засобів, якщо місце завантаження вантажу та місце доставки вантажу, вказані у контракті, знаходяться на території двох різних держав, із яких принаймні одна є учасницею Конвенції.

Відповідно до част.1 ст.32 Конвенції, термін позовної давності для вимог, що випливають з перевезення, на яке поширюється ця Конвенція, встановлюється в один рік. Однак, у випадку навмисного правопорушення або такого неналежного виконання обов'язків, яке згідно законодавства, що застосовується судом або арбітражем, який розглядає справу, прирівнюється до навмисного правопорушення, термін позовної давності встановлюється в три роки. Відлік терміну позовної давності починається:

а) у випадку часткової втрати чи пошкодження вантажу, або прострочення в доставці - з дня доставки;

b) у випадку втрати всього вантажу - з тридцятого дня по закінченню узгодженого терміт доставки, або, за відсутності такого терміну - з шістдесятого дня після прийняття вантажу перевізником для перевезення;

с) у всіх інших випадках - по закінченню тримісячного терміну з дня укладання договору перевезення.

День початку відліку терміну позовної давності у термін не зараховується.

Відповідно до статті 4 Конвенції Договір перевезення встановлюється накладною. Відсутність, неправильне оформлення чи втрата накладної не відображається ні на існуванні ні на дійсності договору перевезення, до якого в цьому випадку застосовуються положення даної Конвенції.

Оскільки матеріалами справи підтверджується неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків по оплаті наданих послуг, що спричинило звернення позивача з позовом до суду, то суд дійшов висновку, що у даному випадку має місце умисне ухилення відповідача від сплати боргу, а тому на підставі част.1 ст.32 Конвенції слід застосовувати 3-річний строк позовної давності.

Між тим, відповідач заперечуючи просив застосувати строк позовної давності, посилаючись на наступне.

Вважає, що позивач порушив істотні умови договору щодо направлення оригіналів документів, які являються підставою для виставлення рахунку-фактури.

Відповідно до ст. 315 ГК України щодо спорів, пов'язаних з міждержавними перевезеннями вантажів, порядок пред'явлення позовів та строки позовної давності встановлюються транспортними кодексами чи статутами або міжнародними договорами, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України. Аналогічну норму закріплено у ст. 926 ЦК України.

За змістом ст. 1 Конвенції позовна давність застосовується до будь-якого договору автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли зазначені в договорі місце прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах, з яких принаймі одна є договірною країною, незважаючи на місце проживання і громадянство сторін.

Водночас, дослідивши матеріали справи в контексті застосування ч.1 ст.32 Конвенції, судом встановлено, що відлік терміну позовної давності починається по закінченню тримісячного терміну з дня укладення договору перевезення - тобто накладної, а саме згідно CMR А № 118193 від 08.07.2016р. - з 09.10.2016р., річний строк позовної давності закінчився 08.10.2017р.

Водночас з позовом позивач звернувся до суду 06.10.2017р. (а.с.25), тобто в межах річного строку позовної давності про який заявляв відповідач.

З огляду на встановлені обставини заява про застосування строку позовної давності відповідачем до задоволення не підлягає.

Враховуючи те, що позивач звернувся з позовом до суду 06 жовтня 2017 року, тобто в межах строку позовної давності, його порушене право підлягає судовому захисту.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Оцінюючи подані стороною докази, що ґрунтуються на повному, всебічному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з Фізичної особи-підприємця Кость Олександра Олександровича за договором на перевезення вантажів у міжміському та міжнародному сполученні № 28/03-1 від 28.03.2016р., підтверджені матеріалами справи, відповідачем не спростовані підлягають задоволенню в сумі 16000,00грн.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору в сумі 1600,00грн. відповідно до ст. 49 ГПК України слід покласти на нього.

Керуючись ст.ст. 144, 193, 306-314 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 554, 610, 908-924 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

вирішив:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Кость Олександра Олександровича (43024, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фалкон Логістік Солюшен" (03065, м.Київ, Солом'янський р-н, бульвар Вацлава Гавела,16 , код ЄДРПОУ 38514155) 16000,00 грн. заборгованості та 1600,00 грн. в повернення витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду, у відповідності до ст.85 ГПК України, набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 цього Кодексу.

Повний текст

рішення складено

07.12.2017р.

Суддя В. М. Дем`як

СудГосподарський суд Волинської області
Дата ухвалення рішення05.12.2017
Оприлюднено12.12.2017
Номер документу70793848
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —903/785/17

Судовий наказ від 19.12.2017

Господарське

Господарський суд Волинської області

Дем`як Валентина Миколаївна

Рішення від 05.12.2017

Господарське

Господарський суд Волинської області

Дем`як Валентина Миколаївна

Ухвала від 07.11.2017

Господарське

Господарський суд Волинської області

Дем`як Валентина Миколаївна

Ухвала від 10.10.2017

Господарське

Господарський суд Волинської області

Дем`як Валентина Миколаївна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні