ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30" листопада 2017 р. Справа № 911/3051/17
Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю МОФ , с.Чайки
До Товариства з обмеженою відповідальністю РОЕ-Україна , с.Музичі
Про стягнення 30405,89 грн.
Суддя А.Ю.Кошик
Представники:
Від позивача: ОСОБА_1
Від відповідача: ОСОБА_2
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю МОФ (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю РОЕ-Україна (далі - відповідач) про стягнення 30405,89 грн.
Провадження у справі №911/3051/17 порушено відповідно до ухвали суду від 12.10.2017 року та призначено справу до розгляду на 31.10.2017 року.
Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, у судове засідання 31.10.2017 року без не з'явився та 30.10.2017 року надіслав на адресу суду заяву про відкладення розгляд справи. Розгляд справи відкладався до 30.11.2017 року.
В судовому засіданні 30.11.2017 року позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Відповідач по суті позовних вимог заперечень не надав.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.
Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши надані докази, судом встановлено наступне:
Як вбачається з викладених у позові обставин та підтверджується матеріалами справи, 23.12.2012 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір № 598, за умовами якого позивач, який діє як Виконавець, зобов'язався за завданням і за плату відповідача, який за Договором діє як Замовник, протягом строку, визначеного в Договорі, надавати послуги, пов'язані з проходженням необхідних митних процедур у зоні митного контролю на території складу тимчасового зберігання ТОВ МОФ , розташованого за адресою: 08130, Україна, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка (Чайки), вул. Антонова, 1-А, а також на прилеглій території, в тому числі виконання вантажно-розвантажувальних робіт, із використанням вантажно-розвантажувальної техніки, виконання інші роботи, а також послуги СТЗ, які разом надалі іменуються як Послуги і визначені у Додатках № 1 та 2 до Договору.
Відповідно до рахунків-фактур: СФ-001174 від 05.08.2013 року на суму 12 577,54 грн.; СФ-001511 від 16.10.2013 року на суму 8 669,95 грн.; СФ-001902 від 31.12.2013 року на суму 9 158,40 грн. позивачем було надано відповідачу передбачені Договором № 598 від 23.12.2012 року послуги, які ним в порушення взятих на себе зобов'язань не були оплачені на загальну суму 30 405,89 грн.
Таким чином, на момент звернення до суду у відповідача існує перед позивачем прострочена заборгованість сумі 30 405,89 грн.
Оскільки, відповідач в подальшому ухилявся від сплати рахунків та підписання актів, що надавалися його представнику позивачем, 26.04.2017 року позивачем на адресу відповідача було направлено рахунки-фактури та акти здачі-прийняття робіт (надання послуг): СФ-001511 від 16.10.2013 року; Акт здачі прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0007629 СФ-001902 від 31.12.2013 року; Акт здачі прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0007630 СФ-001174 від 05.08.2013 року; Акт здачі прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0007628.
24.05.2016 року позивачем за Актом прийому-передачі, на підставі Митного кодексу України, наказу Міністерства Фінансів України від 30.05.2012 року № 627 (із змінами), було передано майно відповідача на склад МЗтаРІ Київської митниці ДФС у зв'язку з закінченням строку зберігання на митному складі.
Пунктом 4.3. Договору передбачено оплату послуг шляхом передплати на підставі виставлених Виконавцем рахунків-фактур. Згідно з п. 4.5. Договору передбачено, що у будь-якому випадку Замовник зобов'язаний оплатити рахунки Виконавця до моменту закінчення митного оформлення вантажу.
Як передбачено ч.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загально - господарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкції, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно з ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно зі ст. 905 Цивільного кодексу України строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.
Згідно зі ст. 906 Цивільного кодексу України збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
У відповідності до п.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 Про судове рішення господарський суд, з огляду на вимоги ч.1 ст.4 ГПК України, у прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає у ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі, якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову.
Таким чином, до спірних правовідносин застосовуються відповідні положення Глави 63 Цивільного кодексу України, які регулюють відносини з надання послуг, та відповідно до ч.1 ст.193 ГК України загальні положення ЦК України щодо виконання господарських зобов'язань з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Як вбачається з матеріалів справи, станом на день звернення позивача до суду, передбачені умовами Договору послуги, які надані позивачем, відповідачем не були своєчасно та в повному обсязі оплачені. Відповідач в ході розгляду спору факту надання послуг не заперечував, доказів їх оплати не надав.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.
Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства України, повно та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відшкодування судових витрат відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -
ВИРІШИВ:
1.Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
2.Стягнути з Товариство з обмежено відповідальністю РОЕ-Україна (08125, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Музичі, вул. Шевченка, будинок 83, код 32137997) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю МОФ (08130, Київська обл., Києво-Святошинський район, с.Чайки, вул. Антонова, будинок 1-А, код 36796783) 30 405,89 грн. боргу та 1600 грн. витрат по сплаті судового збору.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя А.Ю. Кошик
дата підписання 07.12.2017 р.
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 30.11.2017 |
Оприлюднено | 12.12.2017 |
Номер документу | 70794360 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Київської області
Кошик А.Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні