Постанова

від 05.12.2017 по справі 904/8046/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.12.2017 року Справа № 904/8046/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Євстигнеєва О.С.- доповідача ,

суддів: Кощеєва І.М., Кузнецова В.О.

при секретарі : Ковзикові В.Ю.

за участю представників :

позивача : не явився

відповідача: ОСОБА_1- предст., договір про надання юридичних послуг №б/н від 06.11.2017 року

ОСОБА_2- предст., дов. №463 від 09.10.2017 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства СЕЛЬХОЗМАШПРОЕКТ (м. Дніпро) на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.10.2017р. у справі №904/8046/17

за позовом: державного підприємства Бердянський морський торговельний порт (м. Бердянськ Запорізької області)

до: приватного підприємства СЕЛЬХОЗМАШПРОЕКТ (м. Дніпро)

про: стягнення 12703,31за договором поставки

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10 жовтня 2017 року (підписано 17.10.2017р.) у справі №904/8046/17 (суддя Манько Г.В.) з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 06.10.2017р. задоволені позовні вимоги державного підприємства Бердянський морський торговельний порт (м. Бердянськ Запорізької області) до приватного підприємства СЕЛЬХОЗМАШПРОЕКТ (м. Дніпро) про стягнення за договором поставки №45/17 від 13.04.2017р. пені в сумі 4707,99 грн., штрафу 7% в сумі 2072,86 грн., і штрафу 20% в сумі 5922,46 грн. Зазначеним рішенням з відповідача на користь позивача стягнуто також судовий збір у сумі 1600,00 грн.

Приватне підприємство СЕЛЬХОЗМАШПРОЕКТ - відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції від 10.10.2017р. у справі №904/8046/17, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Скаржник вважає, що суд не дав оцінки встановленим обставинам справи. На думку відповідача акт прийняття товару за якістю від 13.04.2017р. не є належним доказом. В договорі вказана вимога, що товар повинен бути придатний для повторного використання. Згідно Технічних вказівок з використання старопридатних матеріалів верхньої будови колії на залізницях України , затверджених наказом Укрзалізниці від 24.03.2006р. №112-Цп. 4.2. непридатними для повторного використання є підкладки КБ, що мають такий дефект як тріщини в підкладці, що визначається візуально. Посилання на такий дефект в акті відсутнє. Крім того, відповідач вказав, що замінити повернутий позивачем товар не надалось можливим, за його відсутності на ринку, про що було повідомлено позивача.

Державне підприємство Бердянський морський торговельний порт - позивач, у відзиві на апеляційну скаргу вказав, що рішення суду має бути залишено без змін. Позивач звертає увагу на те, що договір із змінами, акт приймання товару відповідач підписував на основі свого вільного волевиявлення. Позивач посилається на додаткову угоду №1 від 20.04.2017р., якою сторони визначили, що поставлений товар повинен бути старогідним, а не старопридатним, як вказує в апеляційній скарзі відповідач. Жоден з термінів законодавчо не визначені, отже обожнювати їх немає жодних підстав. Позивач не згоден з посиланням відповідача на наказ Укрзалізниці від 24.03.2006р. №112-Ц п. 4.2. Технічні вказівки з використання старопридатних матеріалів верхньої будови колії на залізницях України . Сторони не узгоджували застосування наказу, він відсутній у відкритому доступі і зміст наказу невідомий позивачу.

Представник позивача в судове засідання не явився, хоча про дату і час проведення судового засідання був повідомлений належним чином (рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №57842631). Беручи до уваги, що матеріали справи є достатніми для розгляду справи по суті, неявка позивача не перешкоджає перегляду справи, справа переглядалася без участі представника позивача за наявними у справі матеріалами .

01.12.2017р. представником відповідача до Дніпропетровського апеляційного господарського суду подані письмові пояснення, в яких вказав, що посилання в акті від 13.04.2017р. на корозію і знос підкладок не є підставою для визначення неякісного товару в розумінні ст. 673 УК України і Технічних вказівок з використання старопридатних матеріалів верхньої будови колії на залізницях України.

У судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Вислухав представників відповідача, переглянувши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд встановив, що 13.04.2017р. між державним підприємством Бердянський морський торговельний порт (Покупець) і приватним підприємством СЕЛЬХОЗМАШПРОЕКТ (Постачальник) був укладений договір №45/17, за яким Постачальник зобов'язався поставити та передати у власність Покупцеві товар за кодом ДК021:2015 34940000-8 Залізничне обладнання , а саме - матеріали для залізничних доріг, далі за текстом товар, а Покупець прийняти та оплатити поставлений товар, на умовах викладених у цьому договорі.

Асортимент, кількість і вартість товару, що поставляється за договором, обумовлюється в Специфікації (Додаток №1), яка є невід'ємною частиною даного договору (п.1.2. договору).

Згідно Специфікації на закупівлю матеріалів для залізничних доріг поставці підлягав товар: накладка Р50 с/г, накладка Р65 с/г, підкладка Д-65 с/г, Підкладка КБ 50 с/г, підкладка КБ 65 с/г, підкладка Д50 с/г, рельс Р50 с/г зі зносом до 2 мм, рельс Р65 с/г зі зносом до 2 мм на загальну суму з ПДВ 170399,40 грн.

Пунктом 2.1. договору було встановлено, що товар, що постачається повинен бути новим , без деформації, мати необхідні паспорти, сертифікати якості виробника, або інший подібний документ, що підтверджує відповідність товару вимогам, встановленим до нього на території України, має відповідати діючим державним стандартам на даний вид продукції.

13.04.2017р. у місці призначення і прибуття продукції ДП Бердянський морський торговельний порт : м. Бердянськ, вул.. Горького, 6 комісією у складі: начальника СМТЗ ОСОБА_3, експерт з технічних питань ОСОБА_4, майстра УРБР ОСОБА_5, фахівця з держзакупівль ОСОБА_6, експедитора ОСОБА_7 за участю представника постачальника ОСОБА_8 склали акт приймання товару за якістю відповідно до укладеного договору.

Під час огляду поставленого товару виявлено: велику корозію, велику деформацію та великий знос підкладок КБ-50 та КБ-65 у загальній кількості 1,4 т, які не пригідні до подальшого використання.

Комісією було зроблено висновок, що підкладки КБ-50 та КБ-65 не приймаються за невідповідністю та залишаються на тимчасовому зберіганні в ДП БМТП до проведення заміни неякісного товару.

20.04.2017р. сторони дійшли згоди внести зміни до п. 2.1. договору, про що уклали додаткову угоду №1. Пункт. 2.1. викладено в наступній редакції: Товар, що постачається повинен бути старогідним, придатним для повторного використання, без деформації, мати необхідні паспорти, сертифікати якості виробника, або інший подібний документ, що підтверджує відповідність товару вимогам, встановленим до нього на території України, має відповідати діючим державним стандартам на даний вид продукції. Товар повинен бути в межах допустимих норм зносу металевих елементів верхніх будов шляхів. Не допускається поставка товару зі слідами корозії, механічними пошкодженнями.

В цей же день ПП СЕЛЬХОЗМАШПРОЕКТ листом №67 звернувся до ДП Бердянський морський торговельний порт з проханням дозволити йому в'їзд 21.04.2017р. транспортного засобу для вивезення матеріалів верхньої будови колії з метою заміни підкладки КБ65 в кількості 0,35 т, підкладки КБ 50 в кількості 1,05 т.

В порядку досудового врегулювання спору Покупцем на адресу Постачальника була направлена претензія №174/25-юр від 16.06.2017р. Посилаючись на складений 13.04.2017р. акт щодо неякісної поставки товару, пункти 3.3., 2.4., 7.3. договору №45/17 від 13.04.2017р. і невиконання Постачальником зобов'язання з заміни неякісного товару, Покупець звернувся з вимогою сплатити йому заборгованість у сумі 9327,77 грн. згідно рахунку №1708017300 від 08.06.2017р. і поставити підкладки КБ 50 с/г та КБ 65 с/г у кількості та асортименті передбаченому умовами договору №45/17 від 13.04.2017р.

Претензія була отримана Постачальником 19.07.2017р., що вбачається з копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №7111807128010.

У зв'язку з відсутністю відповіді на претензію, ДП Бердянський морський торговельний порт вимушений був звернутися до господарського суду з вимогами про стягнення з ПП СЕЛЬХОЗМАШПРОЕКТ заборгованості в сумі 10897,10 грн., з яких: пеня в сумі 2901,78 грн., штраф у розмірі 7% в сумі 2072,86 грн., і штраф у розмірі 20% в сумі 5922,46 грн.

Згідно приписів ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України і ст. 193 Господарського кодексу України цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 631 ЦК України договір набирає чинності з моменту його укладення.

За ч.1 і ч. 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Слід також зазначити, що відповідно до ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Отже, сторони договору мають право на свій власний розсуд визначати умови договору і обирати форму договору, крім тих випадків, коли форма такого договору спеціально встановлена законом.

Сторони в пунктах 10.1., 10.2. договору погодили, що договір вважається укладеним з дати його реєстрації Покупцем після підписання його обома сторонами. Договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами, але не раніше дати його реєстрації Покупцем і діє по 31 грудня 2017 року включно, а в частині зобов'язання за цим договором - до повного їх виконання сторонами, здійсненого належним чином і на вимогу кредитора відшкодування нанесених збитків і оплати неустойки.

Позивачем не надано доказів реєстрації укладеного договору і додаткової угоди до нього №1 від 20.04.2017р., що в даному випадку, враховуючи погоджені сторонами умови договору і порушення домовленості щодо форми договору тягне визнання договору і додаткової угоди неукладеними.

В той же час відповідно до ч.1 ст. 210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Реєстрація договору поставки для вчинення правочину законодавством не вимагається.

Як свідчать матеріали справи і не заперечують сторони договір укладено з погодженням усіх істотних умов договору, на виконання умов договору відповідач поставив товар, а позивач прийняв, що фактично свідчить про вчинення правочину (укладення договору) сторонами.

В ч. 6 п. 2.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. №11 Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними роз'яснено, що визначення договору як неукладеного може мати місце на стадії укладення договору, а не за наслідками виконання його сторонами.

Обов'язковість договору для виконання сторонами встановлена ст. 629 ЦК України.

Отже, у даному випадку, враховуючи вищезазначене, укладений сторонами договір є чинним і обов'язковим до виконання сторонами, які його уклали.

Стаття 712 ЦК України зазначає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання.

За ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За умовами укладеного договору відповідно до підпунктів 6.3.1., 6.3.2.. п. 6.3. Постачальник зобов'язаний забезпечити поставку товару в строки, зазначені в цьому договорі; забезпечити поставку товару, якість якого відповідає умовам, встановленим розділом 2 цього договору.

Вимоги щодо якості товару встановлені ст. 673 ЦК України . Відповідно до цієї статті продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.

Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети.

У разі продажу товару за зразком та (або) за описом продавець повинен передати покупцеві товар, який відповідає зразку та (або) опису.

Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам.

Продавець і покупець можуть домовитися про передання товару підвищеної якості порівняно з вимогами, встановленими законом.

За умовами п. 5.3. договору прийом товару за якістю проводиться на складі Покупця, в присутності представників сторін, відповідно до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженої постановою Держарбітражу при ОСОБА_9 СРСР від 25.04.1966р. N П-7.

Пунктом 14 Інструкції П-7 встановлено, що приймання продукції за якістю і комплектності проводиться в точній відповідності зі стандартами, технічними умовами, Основними і Особливими умовами поставки, іншими обов'язковими для сторін правилами, а також за супровідними документами, що посвідчують якість та комплектність продукції (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення про якість, рахунок-фактура, специфікація і т. п.).

При виявленні невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, що надійшла, тари або упаковки вимогам стандартів, технічних умов, кресленням, зразкам (еталонам) договору або даним, зазначеним у маркуванні і супровідних документах, що засвідчують якість продукції (п. 14 цієї Інструкції), одержувач призупиняє подальшу прийомку продукції і складає акт, в якому вказує кількість

продукції, що оглянута і характер виявлених при прийманні дефектів (п.16 Інструкції П-7).

Прийнятий позивачем 13.04.2017р. товар не відповідав вимогам щодо якості товару, наведеним у п. 2.1. договору, головною умовою якого була поставка нового, без деформації товару .

Як вбачається зі складеного за участю представника Постачальника 13.04.2017р. акту приймання товару за якістю товар, а саме підкладки КБ-50 і КБ-65 у кількості 1,4т. був поставлений з великою корозією, великою деформацією і великим зносом.

Товар був залишений на тимчасовому зберіганні у Покупця до проведення заміни неякісного товару. Акт був підписаний представником Постачальника без будь-яких зауважень.

Пунктом 2 ч. 2 ст. 678 ЦК України передбачено, що у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право вимагати заміни товару .

Згідно п. 2.4. договору Постачальник зобов'язаний здійснити заміну неякісного товару на якісний протягом 5-ти робочих днів з дати складання двостороннього акту. Час, витрачений на обмін товару більше 5-ти робочих днів, вважається простроченням поставки.

Суд апеляційної інстанції не бере до уваги посилання відповідача на нові умови щодо якості товару, визначені сторонами в додатковій угоді №1 від 20.04.2017р., оскільки додаткова угода була укладена сторонами після факту прострочення поставки товару і згідно п.3 Додаткової угоди остання набирає чинності з моменту її підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Отже, умови поставки продукції в якості, визначеній у додатковій угоді, набрали чинності саме 20.04.2017 року, а фактична поставка була проведена 13.04.2017 року.

Відповідачем не надано доказів виконання зобов'язання щодо заміни неякісного товару ні відповідно до умов укладеного договору, ні відповідно вже нових умов, визначених у додатковій угоді.

За приписами ч. 3 ст. 14 ЦК України виконання цивільних обов'язків забезпечується відповідальністю, яка встановлена договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 7 ст. 269 Господарського кодексу України встановлено, що у разі поставки товарів неналежної якості покупець (одержувач) має право стягнути з виготовлювача (постачальника) штраф у розмірі, передбаченому статтею 231 цього Кодексу, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості (ч.2 ст. 231 ГК України).

Наведені штрафні санкції були передбачені сторонами і в укладеному договорі поставки.

Відповідно до п. 2.3. договору, якщо якість отриманого товару не відповідає технічним вимогам Покупця, показникам, наведеним в паспортах, сертифікатах або висновках СЕС, або виявлено бракований товар, стягується штраф у розмірі 20% вартості неякісного товару.

У разі прострочення поставки товару Постачальник сплачує Покупцю пеню в розмірі 0,1% вартості непоставленого товару за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вартості непоставленої продукції (п. 7.3. договору).

Зважаючи на положення пунктів. 2.3. і 7.3. договору, з огляду на те, що відповідач прострочив заміну неякісного товару, суд першої інстанції, перевіривши розрахунок штрафних санкцій дійшов правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог у загальній сумі 12703,31 грн. з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог.

За наведених обставин і чинного законодавства рішення суду є таким, що відповідає нормам матеріального і процесуального права, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 103-105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного підприємства СЕЛЬХОЗМАШПРОЕКТ (м. Дніпро) залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10 жовтня 2017 року у справі №904/8046/17 залишити без зміни.

(постанова виготовлена у повному обсязі 07.12.2017 року)

Головуючий суддя О.С.Євстигнеєв

Судді: І.М.Кощеєв

ОСОБА_10