Постанова

від 05.12.2017 по справі 910/12610/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" грудня 2017 р. Справа№ 910/12610/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Чорної Л.В.

Отрюха Б.В.

при секретарі судового засідання: Пугачовій А.С.

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 05.12.2017 року по справі №910/12610/17 (в матеріалах справи).

Розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДІКЕЛ КЛІНІК "СТОЛИЦЯ"

на рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2017

у справі №910/12610/17 (суддя Шкурдова Л.М.)

за позовом фізичної особи-підприємця Дешиної Світлани Олександрівни

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДІКЕЛ КЛІНІК "СТОЛИЦЯ"

про стягнення 57 506,20 грн.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Дешина Світлана Олександрівна (надалі-позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДІКЕЛ КЛІНІК "СТОЛИЦЯ" (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 57 506,20 грн., з яких 51033,00 грн - сума основного боргу, 5447,75 грн - інфляційні втрати, 1025,45 грн - 3 % річних, у зв'язку із неналежним виконанням зобов'язань за Договором оренди устаткування № 01/09/16/1 від 01.10.2016 р.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.10.2017 позов задоволено частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДІКЕЛ КЛІНІК "СТОЛИЦЯ" на користь фізичної особи-підприємця Дешиної Світлани Олександрівни 51 033 (п'ятдесят одну тисячу тридцять три) грн. 00 коп., 4694 (чотири тисячі шістсот дев'яносто чотири) грн. 38 коп. - інфляційних втрат, 1022 (тисячу двадцять дві) грн. 00 коп. - 3 % річних. В задоволенні іншої частини позову - відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду першої інстанції від 10.10.2017, Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕДІКЕЛ КЛІНІК "СТОЛИЦЯ" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2017 скасувати та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись, при цьому на те, що судом першої інстанції неповно досліджено обставини справи, а тому неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

У доводах апеляційного оскарження відповідач наголосив на тому, що він не був повідомлений належним чином про дату та час судового засідання, зокрема про дату відкладення розгляду справи, а тому він був позбавлений можливості надати свої заперечення та докази, у тому числі касові ордери та акт звірки взаєморозрахунків по спірному договору. Також скаржник наголосив, що ним було частково здійснено розрахунок по спірному договору оренди на суму 14 100,00 грн., що підтверджено двома касовими ордерами та погоджено позивачем, що судом першої інстанції безпідставно не досліджено.

Фізична особа-підприємець Дешина Світлана Олександрівна у відзиві просить колегію суддів залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2017 залишити без змін, як таке, що прийнято у повній відповідності до вимог діючого законодавства України.

До судового засідання від 05.12.2017 представник відповідача не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи, а саме зворотнім поштовим повідомленням, яке отримано заздалегідь.

За пунктом 3.9.2 постанови пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачено, що у випадку не з'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1. підпункту 3.9. названої постанови пленуму ВГСУ.

Враховуючи, що присутній представник позивача не заперечував проти розгляду апеляційної скарги у відсутності представника відповідача, з огляду на те, що відповідач є ініціатором апеляційного провадження та саме він зацікавлений у тому, щоб скористатись своїм правом та надати всі необхідні заперечення у справі, взявши до уваги те, що явка відповідача обов'язковою не визнавалась, колегія суддів перейшла до здійснення апеляційного перегляду оскарженого рішення за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, дійшла висновку апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДІКЕЛ КЛІНІК "СТОЛИЦЯ" залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2017 по даній справі залишити без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 01.10.2016 року між Фізичною особою-підприємцем Дешиною Світланою Олександрівною (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Медікел Клінік "Столиця" (орендар) укладено договір оренди устаткування №01/09/16/1 від 01.10.2016 (далі - Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору орендодавець надає, а орендар приймає в термінове платне користування майно: апарат "Меdison SonoAce R3".

Згідно з п.3.5. Договору термін оренди майна по Договору складає 35 місяців з моменту прийняття майна.

Відповідно до п.4.1., 4.2. Договору розмір орендної плати складає 14 000,00 грн. на місяць. Орендна плата виплачується орендарем щомісячно в безготівковому порядку на розрахункову карту орендодавця не пізніше 15 числа кожного місяця. Розмір орендної плати погоджується щомісячно шляхом підписання акту здачі - прийняття робіт (надання послуг).

Обумовлене договором оренди обладнання було передано орендарю 01.10.2016 шляхом укладення між сторонами акту прийому-передачі від 01.10.2016 року.

20 січня 2017 року визначене в договорі оренди майно було повернуто шляхом підписання акту прийому-передачі від 20.01.2017 року.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з жовтня 2016 року по січень 2017 року вартість оренди обладнання склала 51 033,00 грн, що підтверджується підписаними уповноваженими представниками сторін актами здачі-прийняття робіт (надання послуг):

- від 31.10.2016 року на суму 14 000,00 грн.;

- від 30.11.2016 року на суму 14 000,00 грн.;

- від 31.12.2016 року на суму 14000,00 грн.;

- від 20.01.2017 року на суму 9 033,00 грн..

Загальна вартість оренди за період з жовтня 2016 по січень 2017 становила 51 033,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст.283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч.1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно з ч.4 ст. 286 ГК України строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Місцевим господарським судом встановлено, що відповідачем доказів оплати орендної плати за період з жовтня 2016 року по січень 2017 року згідно Договору суду не надано, наявність заборгованості не спростовано, контррозрахунку орендної плати за спірний період не надано.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 51 033,00 грн. боргу по сплаті орендної плати.

Відповідач як у суді першої інстанції, так і у доводах апеляційного оскарження проти задоволення позову заперечував, вказуючи, що ним було сплачено відповідачу 14 100,00 грн., на підтвердження чого долучив видаткові касові ордери від 09.12.2016 року та від 12.01.2017 року.

Також у апеляційній скарзі зазначив про наявність акту звірки взаєморозрахунків, однак в матеріалах справи такий відсутній, до скарги його також не долучено.

Колегією суддів посилання відповідача на те, що згідно видаткових касових ордерів від 09.12.2016 року та від 12.01.2017 року ним було сплачено позивачу грошові кошти в розмірі 14 100,00 грн. не приймаються до уваги та визнаються безпідставними з огляду на те, що за даними видатковими ордерами, зазначені номер та серія паспорта не належать позивачу.

В той же час, умовами п. 4.2. Договору оренди передбачено здійснення оплати орендної плати в безготівковому порядку на розрахункову карту позивача не пізніше 15 числа кожного місяця. За ствердженням позивача, сторонами не було погоджено іншого порядку розрахунку за договором, видача коштів по касовим ордерам суперечить умовам договору. Відповідачем протилежного не доведено.

Також звертає увагу на себе і те, що згідно актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) вартість оренди обладнання становить 14 000,00 грн., в той час, коли у касових ордерах зазначена сума 7050,00 грн.

Інших належних доказів на підтвердження сплати відповідачем позивачу орендної плати відповідачем суду не надано.

Окрім основного боргу, в зв'язку з порушенням виконання відповідачем грошового зобов'язання за Договором позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 5 447,75 грн. - інфляційних втрат та 1025,45 грн. - 3 % річних на підставі ст. 625 ЦК України.

Як вбачається з умов договору, п. 4.2. Договору оренди, орендар зобов'язався сплачувати орендну плату не пізніше 15 числа кожного місяця, в зв'язку з чим прострочення по оплаті орендної плати за жовтень 2016 року мало місце з 16.10.2016 року, за листопад 2016 року - з 16.11.2016 року, за грудень 2016 року - з 16.12.2016 року, за січень 2017 року - з 16.01.2017 року.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, позивач має право вимагати сплату боргу з урахування індексу інфляції та трьох процентів річних, що є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Таким чином, перевіривши розрахунок похідних вимог, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат частково за загальний період з 16.10.2016 року по 27.07.2017 року в розмірі 4 694,38 грн та 3 % річних в розмірі 1022,00 грн. за зазначений період.

Серед іншого, колегія суддів критично відноситься до доводів скаржника про те, що він не був повідомлений належним чином про дату та час судового засідання, зокрема про дату відкладення розгляду справи, а тому він був позбавлений можливості особисто бути присутнім у судовому засіданні та надати свої заперечення та докази, у тому числі касові ордери та акт звірки взаєморозрахунків по спірному договору.

Як вбачається зі змісту оскарженого судового рішення, місцевий господарський суд, переходячи до розгляду даної справи по суті, встановив, що відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, про що свідчать наявні у справі докази.

До судового засідання від 05.09.2017 відповідачем через відділ документального забезпечення суду першої інстанції було подано клопотання про відкладення розгляду справи з посиланням на те, що з об'єктивних причин керівник не може взяти участі у розгляді справи у зазначений дату та час.

Тобто, подання вказаного клопотання свідчить про те, що відповідачеві було відомо про порушення провадження у справі, він був обізнаний належним чином про дату та час призначеного судового засідання.

Враховуючи клопотання відповідача, судом першої інстанції відкладено розгляд справи на 10.10.2017, надіслано вказану ухвалу поштою. Однак, до наступного судового засідання відповідач повторно не з'явився.

Скаржник наголосив на тому, що він не отримав ухвали суду першої інстанції про відкладення розгляду справи на 10.10.2017. Однак, наведені ствердження відповідача базуються на бездоказових ствердженнях та спростовуються доказами отримання. (а/с 47)

Таким чином, враховуючи вищенаведені норми процесуального закону, з огляду на те, що ухвали про порушення провадження у справі та відкладення було направлено за належною адресою відповідача, колегія суддів вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, місцевим господарським судом вимоги процесуального закону не порушено.

Більше того, як слідує з клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, відповідачеві було відомо про порушення провадження у даній справі, і оскільки розгляд справи було відкладено саме за його ініціативою, то вчинення дій стосовно дізнання наступної інформації про хід та розгляд даної справи вчасно є інтересом та правом саме відповідача.

Інших доводів та доказів, які б слугували підставою для скасування судового рішення по даній справі відповідачем не наведено.

У відповідності до ст. 124, пунктів 2, 3, 4 частини другої ст. 129 Конституції України та статей 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів встановила, що у даному випадку скаржником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції. Таким чином, апеляційні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДІКЕЛ КЛІНІК "СТОЛИЦЯ" є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, підстав для зміни чи скасування оскарженого рішення у даній справі колегія суддів не вбачає.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст. 49 ГПК України та судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 85, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДІКЕЛ КЛІНІК "СТОЛИЦЯ" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2017 у справі №910/12610/17 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/12610/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 107 ГПК України.

Постанова Київського апеляційного господарського суду за наслідками перегляду відповідно до ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя М.Л. Яковлєв

Судді Л.В. Чорна

Б.В. Отрюх