Ухвала

від 05.12.2017 по справі 140/1353/17

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 140/1353/17

Головуючий у 1-й інстанції: Слободяник Т.В.

Суддя-доповідач: Курко О. П.

05 грудня 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Курка О. П.

суддів: Совгири Д. І. Драчук Т. О. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Черняк А.В.,

позивача: ОСОБА_2,

представника позивача: ОСОБА_3,

представника відповідача: Корнійчука А.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Ковалівської сільської ради Немирівського району Вінницької області на постанову Немирівського районного суду Вінницької області від 18 серпня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Ковалівської сільської ради Немирівського району Вінницької області про зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

в червні 2017 року ОСОБА_2 звернулась до Немирівського районного суду Вінницької області з позовом до Ковалівської сільської ради Немирівського району Вінницької області про зобов'язання вчинити дії.

Постановою Немирівського районного суду Вінницької області від 18 серпня 2017 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав в повному обсязі та за обставин викладених в ній просив суд задовольнити її, а постанову суду першої інстанції - скасувати.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили суд залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що ОСОБА_2 звернулась до сільського голови с. Ковалівка Немирівського району від 05.11.2015 року (а.с.5) і від 04.04.2016 року (а.с.26) в яких просить надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,50 га, а потім 1,00 га розташованої в с. Ковалівка по вул. Рубанського (біля залізної дороги, Педоси).

Рішенням 2-ої сесії 7-го скликання від 11.12.2015 року заяву ОСОБА_2 задоволено та надано дозвіл на розробку проекту землеустрою на земельну ділянку в с. Ковалівка Немирівського району (а.с. 9).

Зазначене рішення не скасоване і в нього згідно заяви ОСОБА_2 від 04.04.2016 року внесено зміни до п. 1 рішенням 8-ої сесії 7-го скликання від 21.07.2016 року (а.с.10).

Оскільки заперечень ніяких не було з боку сільської ради, ОСОБА_2 вважала що надано дозвіл на розробку проекту землеустрою саме на земельну ділянку, яку вона зазначала у заявах в 2015 році і в 2016 році.

Крім того, громадяни в користуванні яких була зазначена земельна ділянка, відмовилися від користування нею, в одній із заяв зазначено що на користь ОСОБА_2 (а.с.6-8).

В подальшому, позивач звернулась до Ковалівської сільської ради Немирівського району за викопіюванням земельної ділянки, на яку надано ОСОБА_2 дозвіл на розробку проекту землеустрою. Відповідач надал викопіювання позивачу на іншу земельну ділянку, не на ту, яку вона просила у заяві і на яку рішенням 2-ої сесії 7-го скликання від 11.12.2015 року надано дозвіл. Позивачу було повідомлено, що на дану земельну ділянку, надано дозвіл на розробку проекту землеустрою іншій особі - ОСОБА_5, якій рішенням № 74 8-ої сесії 7-го скликання Ковалівської сільської ради від 21.07.2016 року надано цей дозвіл.

Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернулась з даним позовом до суду.

Суд першої інстанції при ухваленні оскарженої постанови виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Згідно ч. 2 ст. 123 ЗК України, особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною 3 ст. 123 ЗК України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Матеріалами справи встановлено, що вперше ОСОБА_2 зверталась до відповідача з відповідною заявою 05.11.2015 року. Рішенням 2-ої сесії 7-го скликання від 11.12.2015 року заяву позивача задоволено та надано дозвіл на розробку проекту землеустрою на земельну ділянку в с. Ковалівка Немирівського району.

В подальшому, 04.04.2016 року ОСОБА_2 повторно звернулась до відповідача з заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 1,00 га, яку було задоволено рішенням № 72 21.07.2016 року Ковалівської сільської ради Немирівського району Вінницької області.

При цьому, 21.07.2016 року рішенням № 74 Ковалівської сільської ради Немирівського району Вінницької області було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,00 га громадянці ОСОБА_5 для ведення особистого селянського господарства на території с. Ковалівка Немирівського району.

Ні в апеляційній скарзі, ні під час судового засідання апелянт не зміг обгрунтувати чому рішенням № 74 надається дозвіл на земельну ділянку, на яку вже надано дозвіл рішенням від 11.12.2015 року і 21.07.2016 року згідно заяв ОСОБА_2 і ОСОБА_5, де зазначено однакову площу земельної ділянки 1,00 га за адресою АДРЕСА_1.

Судова колегія зазначає, що рішенням Ковалівської сільської ради Немирівського району Вінницької області від 11.12.2015 року і 21.07.2016 року надано ОСОБА_2 дозвіл на розробку проекту землеустрою, відтак, Ковалівська сільська рада Немирівського району Вінницької області повинна була видати ОСОБА_2 викопіювання на земельну ділянку по АДРЕСА_1 (біля залізної дороги, Педоси).

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час ії розгляду, а відтак, відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Ковалівської сільської ради Немирівського району Вінницької області залишити без задоволення, а постанову Немирівського районного суду Вінницької області від 18 серпня 2017 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 07 грудня 2017 року.

Головуючий Курко О. П. Судді Совгира Д. І. Драчук Т. О.