Ухвала

від 01.12.2017 по справі 761/43455/17

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/43455/17

Провадження № 1-кс/761/27656/2017

У Х В А Л А

Іменем України

01 грудня 2017 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , секретар ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , розглянувши клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №10 юрист 1 класу ОСОБА_3 , про арешт майна в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017101100000001 від 04.01.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,

В С Т А Н О В И В :

30 листопада 2017 року в провадження слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №10 юрист 1 класу ОСОБА_3 , в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017101100000001 від 04.01.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України про арешт об`єкта нерухомого майна: нежитлове приміщення загальною площею 106,3 кв.м., за адресою: м. Київ, вул. Андрія Малишка, будинок 6-Б, що на праві приватної власності зареєстровано за ТОВ «КЕРІВНИК ПРОЕКТУ «СПЕЦБЛАГОУСТРІЙ», ЄДРПОУ 39984770, із забороною використання об`єктом нерухомості.

Клопотання мотивовано тим, що Київською місцевою прокуратурою № 10 міста Києва здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 42017101100000001 від 04.01.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України, за фактом заволодіння шляхом обману об`єктами нерухомості з використанням завідомо підроблених документів.

Так, зібраними в ході досудового розслідування даними підтверджено що вказане нежитлове приміщення відповідає критеріям ст. 170 КПК України та наявні ризики, визначені ч. 7 ст. 170 КПК України щодо негативних наслідків стосовно об`єкта нерухомого майна: нежитлове приміщення загальною площею 106,3 кв.м., за адресою: м. Київ, вул. Андрія Малишка, будинок 6-Б, що на праві приватної власності зареєстровано за ТОВ «КЕРІВНИК ПРОЕКТУ «СПЕЦБЛАГОУСТРІЙ», ЄДРПОУ 39984770.

А тому, з метою забезпечення збереження речових доказів, подання потерпілими в подальшому цивільного позову, застосування додаткового покарання у вигляді конфіскації майна, а також з метою запобігання ризикам у вигляді подальшого відчуження майна третім особам з метою знищення слідів вчинення кримінального правопорушення, необхідно накласти арешт на зазначене нерухоме майно.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримала з мотивів наведених у ньому, просила його задовольнити.

Враховуючи те, що майно, на яке слідчий слідчий просить накласти арешт не було тимчасово вилучене, то розгляд клопотання в силу ч. 2 ст. 172 КПК України можливо здійснити без повідомлення власника майна.

Слідчий суддя, вислухавши доводи прокурора, перевіривши матеріали клопотання, вважає, що клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Клопотання про арешт майна щодо змісту відповідає вимогам ст. 171 КПК України.

До клопотання додані копії документів та матеріали, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, а також витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо внесення даних з приводу кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Частиною 2 ст. 170 КПК України регламентовано, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів (п. 1); спеціальної конфіскації (п. 2); конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи (п. 3); відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (п. 4).

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Статтею 98 КПК України визначеною, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як убачається з витягу з кримінального провадження № 42017101100000001, до ЄРДР внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Дані матеріалів клопотання свідчать про те, що об`єкт нерухомого майна: нежитлове приміщення загальною площею 106,3 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , зазначене у клопотанні прокурора, та на яке остання просить накласти арешт, є предметом кримінального правопорушення у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017101100000001 від 04 січня 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, та мають доказове значення у цьому кримінальному провадженні, оскільки відповідають критеріям, визначеним ч. 1 ст. 98 КК України, тобто є речовими доказами.

Матеріали клопотання та прокурором у судовому засіданні доведено, що зазначене кримінальне правопорушення було вчинено, а також правову підставу для накладення арешту та можливість використання зазначеного нерухомого майна як доказу в кримінальному провадженні № 42017101100000001.

Крім того, прокурором Київської місцевої прокуратури № 10 ОСОБА_3 17 жовтня 2017 року винесено постанову про визнання речового доказу, якою у кримінальному провадженні № 42017101100000001 від 04.01.2017 року об`єкт нерухомого майна: нежитлове приміщення загальною площею 106,3 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 визнано речовим доказом, та в якій зафіксовано про набуття згаданим майном статусу речового доказу і мотиви з яких прокурор дійшла до такої думки. Переконливі докази цьому наявні в матеріалах кримінального провадження, а також доводи про законність та обґрунтованість накладення на речовий доказ арешту.

Враховуючи відомості, які внесено до ЄРДР, а також фактичні обставини встановлені в ході досудового розслідування, слідчий суддя приходить до висновку про те, що об`єкт нерухомого майна: нежитлове приміщення загальною площею 106,3 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 ,підпадає під ознаки речових доказів.

Між тим, в розпорядження слідчого судді не надано даних на підтвердження подачі цивільного позову в межах кримінального провадження, повідомлення особи про підозру, а тому арешт з підстав забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), конфіскації майна, не може бути накладений.

Разом з тим, слідчий суддя вважає за необхідне відмовити в задоволенні клопотання слідчого в частині порушеного питання про заборону використання об`єкта нерухомого майна: нежитлове приміщення загальною площею 106,3 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки прокурором не доведено існування обставин, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна, як того вимагають положення ч. 11 ст. 170 КПК України.

З огляду на наведене дане клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 170 173 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №10 юрист 1 класу ОСОБА_3 , про арешт майна в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017101100000001 від 04.01.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, задовольнити.

Накласти арешт на об`єкт нерухомого майна: нежитлове приміщення загальною площею 106,3 кв.м., за адресою: м. Київ, вул. Андрія Малишка, будинок 6-Б, , що на праві приватної власності зареєстровано за ТОВ «КЕРІВНИК ПРОЕКТУ «СПЕЦБЛАГОУСТРІЙ», ЄДРПОУ 39984770.

В іншій частині клопотання слідчого залишити без задоволення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Київської місцевої прокуратури №10 ОСОБА_3 .

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з моменту отримання її копії безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва.

Слідчий суддя