Рішення

від 07.12.2017 по справі 904/8049/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.12.2017 Справа № 904/8049/17

За позовом Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "СИНТЕЗ-ПЛЮС", м. Нікополь, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості за договором зберігання

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 522 від 20.11.17р.

від відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "СИНТЕЗ-ПЛЮС" про стягнення заборгованості в розмірі 30 471, 56 грн., з яких: 22 949, 05 грн. - основного боргу; 3 525, 89 грн. - пені; 1 647, 91 грн. - штрафу; 1 949, 71 грн. - інфляційних втрат; 399, 00 грн. - 3 % річних, а також 1 600,00 грн. судового збору.

Обґрунтовує свої вимоги наявністю невиконаних відповідачем зобов'язань за договором складського зберігання кукурудзи № 29-К/ЗБ/2016 від 24.11.2016.

Розпорядженням керівника апарату від 09.11.2017 №921 призначено повторний автоматизований розподіл справи в зв'язку з перебуванням судді Петрової В.І на лікарняному.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.11.2017 справу №904/8049/17 передано на розгляд судді Суховарову А.В.

Ухвалою господарського суду від 10.11.2017 року справу прийнято до провадження, судове засідання призначено на 06.12.2017 року.

Відповідач у судове засідання не з'явився, документи витребувані судом не надав. Про час та дату розгляду спору повідомлений належним чином.

Суд вважає можливим розглянути спір за відсутності представника відповідача згідно ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

24.11.2016 року між Публічним акціонерним товариством "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (далі -Позивач) в особі філії ПАТ "ДПЗКУ" "Ічнянське хлібоприймальне підприємство" та Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "СИНТЕЗ ПЛЮС" (далі - Поклажодавець, Відповідач) укладено договір складського зберігання кукурудзи №29-К/ЗБ/2016 (далі - Договір).

Згідно з п. 1.1 Договору Поклажодавець зобов'язаний передати зерно, а Зерновий склад зобов'язаний прийняти його на зберігання на умовах, визначених цим Договором.

Відносини, що виникли між сторонами на підставі зазначеного вище Договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Приписами статті 963 Цивільного кодексу України визначено, що за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання (ч.1 ст. 946 ЦК України).

Згідно пункту 9.3. Договору тарифи на послуги Зернового складу наводяться у Додатку №1 до цього Договору і є складовою та невід'ємною частиною цього Договору.

Відповідно до п. 9.4. Договору Поклажодавець сплачує вартість послуг Зернового складу, пов'язаних з прийманням, очищенням, знезараженням та сушінням зерна при передачі такого зерна на зберігання з моменту видачі складського документу зберігання, а також сплачує вартість послуг Зернового складу по зберіганню зерна щомісячно, до 10 числа місяця, наступного за місяцем, у якому були надані послуги.

На виконання умов Договору Позивачем надано, а Відповідачем отримано послуги на загальну суму 32 958,23 грн., що підтверджується актами здачі-приймання робіт (а.с.34-35).

Відповідач частково розрахувався з позивачем, непогашеною залишилась заборгованість в розмірі 22 949,05 грн.

Також, слід зазначити, що відповідач частково сплатив суму основного боргу в 5000грн., що підтверджується платіжним дорученням №76 від 18.09.2017 року, тобто після порушення провадження по справі.

Відповідно до п. 4.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції №18 від 26.12.2011р., господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплати суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося не врегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

За таких обставин, в частині стягнення основного боргу в розмірі 5000 грн. провадження по справі слід припинити.

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до п. 9.5. Договору у випадку прострочення строків, передбачених пунктом 9.4 Договору, Зерновий склад має право нарахувати пеню Поклажодавцю у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на суму простроченого платежу за кожен день прострочення. В разі прострочення оплати послуг Зернового складу більш ніж на 60 календарних днів, Поклажодавець додатково сплачує штраф у розмірі 5 % суми заборгованості, але в будь-якому разі не менше 500 грн. Сплата штрафу не звільняє Поклажодавця від сплати пені та виконання договірних зобов'язань.

На підставі п. 9.5. договору, позивачем нараховано відповідачу пеню в загальному розмірі 3525,89 грн., а саме 537,48 грн. за загальний період з 11.01.2017 року по 21.03.2017 року по акту №145 від 31.12.2016 року, 2988,41 грн. за період з 11.02.2017року по 10.08.2017 року по акту №5 від 25.01.2017 року. Також позивачем нараховано відповідачу 5% штрафу в загальному розмірі 1647,91 грн.

Перевіривши здійснені позивачем нарахування пені та штрафу, суд визнає їх обґрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.

На підставі ст. 625 ЦК України, позивачем нараховано відповідачу 3% річних в загальному розмірі 399,00 грн., а саме 57,59 грн. за загальний період з 11.01.2017 року по 21.03.2017 року по акту №145 від 31.12.2016 року, 341,41 грн. за період з 11.02.2017року по 10.08.2017 року по акту №5 від 25.01.2017 року. Також позивачем нараховано інфляційні в розмірі 1949,71 грн.

Перевіривши здійснені позивачем нарахування 3% річних та інфляційних, суд визнає їх обґрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

Відповідно до вимог частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів; одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається крім випадків, передбачених законом.

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосування штрафних санкцій.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України сплата судового збору покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "СИНТЕЗ-ПЛЮС" (53201, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Героїв Чорнобиля, б. 23 А, код ЄДРПОУ 36254709) на користь Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 1, код ЄДРПОУ 37243279) заборгованість в розмірі 17 949,05 грн., пеню в розмірі 3 525,89 грн. , інфляційні в розмірі 1 647,91 грн. , 3% річних в розмірі 399,00 грн. , штраф в розмірі 1647,91 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1600,00 грн.

В частині позовних вимог щодо стягнення суми 5000,00грн. основного боргу провадження у справі припинити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено 08.12.2017

Суддя ОСОБА_2