Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 грудня 2017 р. Справа № 909/987/17 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобецької С. М., секретар судового засідання Савчин Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Трак Маркет",
вул. Велика Кільцева, буд. 2, офіс 3, с.Петропавлівська Борщагівка,
Києво-Святошинський район, Київська область, 08130;
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Європа-Транс ЛТД",
АДРЕСА_1,76018;
фактична адреса : вул. Перемоги, 20, м.Київ, 03170;
про: стягнення 73 284,82грн., з яких: 65 970,00грн. - основний борг, 5 610,57грн. - пеня, 1 033,79грн. - інфляційні втрати, 670,46грн.- 3% річних,
за участю:
від позивача: ОСОБА_1 - представник, (довіреність б/н від 19.10.17р.);
від відповідача: ОСОБА_2 - представник, (довіреність №04/01 від 04.01.2016р.).
ВСТАНОВИВ:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Трак Маркет", звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області, з позовом про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Європа-Транс ЛТД", 73 419,60грн., з яких: 65 970,00грн. - основний борг, 5 649,49грн. - пеня, 1 122,41грн. - інфляційні втрати, 677,70грн.- 3% річних.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 18.10.17р., позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі.
При цьому, судом взято до уваги приписи пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вчиненої в Римі 04.11.1950р., ратифікованої Україною 17.07.1997р. (набрала чинності для України 11.09.1997р.), якими гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків, зокрема, цивільного характеру. Одночасно, реалізація "права на суд", передбаченого Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950р., відповідно до практики Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого, згідно із ст.32 Конвенції, поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї, включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Буланов та Купчик проти України» заяви №№ 7714/06, 23654/08 від 09.12.2010р., «Чуйкіна проти України» № 28924/04 від 13.01.2011р.).
Представник позивача адресував суду письмові пояснення з розрахунками пені, 3% річних та інфляційних втрат №20/11 від 20.11.17р. (вх№18589/17 від 23.11.17р.), у відповідності до яких, просить суд стягнути з відповідача 73 284,82грн., з яких: 65 970,00грн. - основний борг, 5 610,57грн. - пені, 1 033,79грн. - інфляційних втрат, 670,46грн.- 3% річних. Судом розцінюється така позиція позивача як зменшення розміру позовних вимог.
Судом прийнято до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, а спір вирішується виходячи зі зменшеної ціни позову - 73 284,82грн., з яких: 65 970,00грн. - основний борг, 5 610,57грн. - пеня, 1 033,79грн. - інфляційні втрати, 670,46грн.- 3% річних. При цьому, судом взято до уваги правила ст.22 Господарського процесуального кодексу України, згідно яких позивач, до прийняття рішення по справі, має право збільшити або зменшити розмір позовних вимог, п.3.10. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.11р., за змістом якого, в разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої вирішується спір. Будь-які підстави припинення провадження у справі, в частині зменшення позовних вимог, у господарського суду відсутні.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги (зменшені), вказуючи при цьому на:
- укладення між сторонами Договору поставки №0301 від 03.01.17р., на виконання умов якого, Постачальник/позивач передав у власність Покупця/відповідача, згідно видаткових накладних №-ЛТм-700537 від 27.04.17р., №-ЛТм-700552 від 04.05.17р., №-ЛТм-700569 від 10.05.17р., №-ЛТм-700596 від 15.05.17р., №-ЛТм-700612 від 17.05.17р., №-ЛТм-700616 від 19.05.17р., №-ЛТм-700629 від 23.05.17р., №-ЛТм-700640 від 25.05.17р., товар (запасні частини та витратні матеріали для автомобіля), на загальну суму 70 353,00грн.;
- неналежне виконання відповідачем взятих на себе договірних зобов"язань, в частині здійснення розрахунків за отриманий товар, внаслідок чого, неоплаченою залишилась його вартість в розмірі 65 970,00грн. (4 383,00грн. відповідачем оплачено);
- п. 7.5 Договору та приписи ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, на підставі яких, за порушення строків оплати поставленого товару, відповідачу нараховано 5 610,57грн. - пені,
1 033,79грн. - інфляційних втрат, 670,46грн.- 3% річних;
- норми ст.ст. 526, 530, 610, 611, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 174, 193, 230-232 Господарського кодексу України.
Представник відповідача, в судовому засіданні, позовні вимоги визнав в повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Трак Маркет" (Постачальник/ позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Європа-Транс ЛТД" (Покупець/відповідач) укладено Договір поставки №0301 від 03.01.17р.
В порядку та на умовах, визначених цим Договором, Постачальник зобов"язується поставляти Покупцю визначений цим Договором товар, а Покупець зобов"язується на умовах та в порядку, визначених цим Договором, приймати названий товар та оплачувати його(п.1.1.Договору).
Згідно п.п.2.6., 2.7. Договору, перехід ризику випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) товару від Постачальника до Покупця відбувається в момент приймання-передачі товару. Передача товару Постачальником та приймання товару Покупцем здійснюється в місці здійснення поставки, визначеному в п.2.3. Договору з оформленням видаткової накладної та/або акту приймання-передачі та ін. документів в залежності від виду та/або умов поставки.
Оплата за товар здійснюється в безготівковій формі протягом 21 календарного дня з моменту поставки товару за кожною видатковою накладною (актом приймання-передачі) (п.3.3. Договору).
Дослідженням обставин справи, судом встановлено, що на виконання умов договірних відносин, Постачальник передав у власність Покупця, згідно видаткових накладних №-ЛТм-700537 від 27.04.17р., №-ЛТм-700552 від 04.05.17р., №-ЛТм-700569 від 10.05.17р., №-ЛТм-700596 від 15.05.17р., №-ЛТм-700612 від 17.05.17р., №-ЛТм-700616 від 19.05.17р., №-ЛТм-700629 від 23.05.17р., №-ЛТм-700640 від 25.05.17р. (а.с.26-33), товар (запасні частини та витратні матеріали для автомобіля) на загальну суму 70 353,00грн.
Однак, доказів оплати повної вартості поставленого товару в сумі 65 970,00грн. (4 383,00грн. сплачено), відповідачем суду не подано.
Позивачем доведено перед судом, а відповідачем визнано факт наявності несплаченої вартості поставленого товару в розмірі 65 970,00грн.
Станом на 05.12.17р. в матеріалах справи відсутні відомості, які підтвердили б сплату вище зазначеної суми коштів.
Із змісту ст. 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов"язки виникають зокрема, з Договору.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов"язковим для виконання сторонами (ст.ст. 626, 627, 628, 629 Цивільного кодексу України).
Договір поставки №0301 від 03.01.17р., укладений між сторонами в межах чинного законодавства України - є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним (ст.204 Цивільного кодексу України).
В силу ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 Цивільного кодексу України ).
Відповідно до ч.1 ст.691, ч.2 ст.692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України).
В силу положень ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).
Нормою ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Оскільки, відповідач неналежно виконав свої зобов"язання, які випливають з Договору та закону, то, вимога позивача про стягнення з відповідача вартості поставленого товару в сумі 65 970,00грн., підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов"язання припиняється належним чином проведеним виконанням.
Однак, якщо зобов"язання не виконано належним чином, то на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов"язки в тому числі передбачені ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України /боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом/.
Крім того, приписами п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України, передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Пунктом 7.5. Договору, сторони обумовили, що випадку прострочення сплати заборгованості, Покупець за вимогою Постачальника сплачує останньому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення платежу, а також пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення до моменту повного погашення заборгованості.
Враховуючи вище зазначені правові норми та п.7.5. Договору, позивачем правомірно нараховано відповідачу 5 610,57грн. - пені, 1 033,79грн. - інфляційних втрат, 670,46грн.- 3% річних, які підлягають стягненню у сумі та за період вірно визначений позивачем у розрахунках (а.с. 84-86).
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
З огляду на вимоги ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Позивачем доведено обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог. Відповідач позовні вимоги визнав.
Таким чином, на основі вище викладеного, стягненню в судовому порядку підлягають
65 970,00грн. - основного боргу, 5 610,57грн. - пені, 1 033,79грн. - інфляційних втрат, 670,46грн.- 3% річних.
Судовий збір за правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України слід покласти на відповідача.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 11, 204, 509, 525, 526, 530, 599, 611, 625 -629, 655, 691, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст.173, 193 Господарського кодексу України ст. ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Європа-Транс ЛТД", АДРЕСА_1,76018 (ідентифікаційний код 32605152) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Трак Маркет", вул. Велика Кільцева, буд. 2, офіс 3, с.Петропавлівська Борщагівка, Києво-Святошинський район, Київська область, 08130 (ідентифікаційний код 36263933) 65 970,00грн. (шістдесят п"ять тисяч дев"ятсот сімдесят грн. 00коп.) - боргу, 5 610,57грн. (п"ять тисяч шістсот десять грн. 57коп.) - пені, 1 033,79грн. (одну тисячу тридцять три грн. 79коп.) - інфляційних втрат, 670,46грн. (шістсот сімдесят грн. 46коп.) - 3% річних, 1 600,00грн. (одну тисячу шістсот грн. 00коп.) - судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 08.12.17р.
Суддя С.Кобецька
Суд | Господарський суд Івано-Франківської області |
Дата ухвалення рішення | 05.12.2017 |
Оприлюднено | 12.12.2017 |
Номер документу | 70819005 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Івано-Франківської області
Кобецька С.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні