Рішення

від 05.12.2017 по справі 909/972/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2017 р. Справа № 909/972/17

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобецької С. М., секретар судового засідання Савчин Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Приватного підприємства "Деос Охорона",

юридична адреса: вул. Зелена, 149, м. Львів, 79035;

фактична адреса: вул. Зелена, 238, м.Львів,79035;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Лев-Девелопмент",

юридична адреса: вул. В.Стуса, 23, м.Івано-Франківськ, 76006;

вул. Військових Ветеранів, 3А/25, м.Івано-Франківськ,76018;

про: стягнення 59 819,63грн., з яких: 56 800,00грн. - основний борг, 2 645,48грн. - пеня, 56,69грн. - інфляційні втрати, 317,46грн. - 3% річних.

Представники сторін в судове засідання не з"явилися.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Приватне підприємство "Деос Охорона", звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Лев-Девелопмент" 59 819,63грн., з яких: 56 800,00грн. - основний борг, 2 645,48грн. - пеня, 56,69грн. - інфляційні втрати, 317,46грн. - 3% річних.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 12.10.17р., позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі.

При цьому, судом взято до уваги приписи пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вчиненої в Римі 04.11.1950р., ратифікованої Україною 17.07.1997р. (набрала чинності для України 11.09.1997р.), якими гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків, зокрема, цивільного характеру. Одночасно, реалізація "права на суд", передбаченого Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950р., відповідно до практики Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого, згідно із ст.32 Конвенції, поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї, включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом (рішення Європейського суду з прав людини у справах “Буланов та Купчик проти України” заяви №№ 7714/06, 23654/08 від 09.12.2010р., “Чуйкіна проти України” № 28924/04 від 13.01.2011р.).

Представник позивача, в судове засідання не з"явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення від 20.11.17р. Позовні вимоги позивач виклав у позовній заяві, вказуючи при цьому, на:

- укладення між сторонами Договору №02ФО16 від 16.03.16р., на виконання умов якого, позивач надав відповідачу, згідно актів надання послуг №756 від 31.05.17р., № № 926, 927 від 30.06.17р., №№ 1095, 1096 від 31.07.17р., №№ 1265, 1266 від 31.08.17р., послуги фізичної охорони на загальну суму 56 800,00грн.;

- невиконання відповідачем взятих на себе договірних зобов"язань, зокрема п.3.3. Договору, яким обумовлено порядок здійснення розрахунків між сторонами, внаслідок чого, неоплаченою залишилась вартість наданих охоронних послуг в розмірі 56 800,00грн.;

- неодноразове звернення до відповідача з вимогами вих№36 від 13.06.17р., №54 від 29.08.17р., про оплату наданих охоронних послуг, які залишились без належного реагування з боку відповідача;

- п. 5.7.Договору та приписи ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, на підставі яких, за порушення строків оплати наданих послуг, відповідачу нараховано 2 645,48грн. - пені, 56,69грн. - інфляційних втрат, 317,46грн. - 3% річних;

- норми ст.ст. 526, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України.

Представник відповідача в судові засідання жодного разу не з"явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення від 03.11.17р., 20.11.17р. Будь-яких заперечень в спростування заявлених позовних вимог, відповідач суду не подав.

За таких обставин, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи той факт, що позивач та відповідач відповідно до вимог чинного законодавства, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, а у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті, спір належить вирішити у відсутності представників сторін за матеріалами справи, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.

Між Приватним підприємством "Деос Охорона" (Виконавець/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лев-Девелопмент" (Замовник/відповідач) укладено Договір №02ФО16 від 16.03.16р.

Згідно п.1.1. Договору, Замовник доручає, а Виконавець зобов"язується за плату здійснювати фізичну охорону будівельного майданчика і майна, що знаходиться на його території (в т.ч. нерухомого майна) за адресою: вул.Садова, м.Дубляни, Жовтківського р-ну, Львівської області, забезпечувати схоронність майна Замовника та/або третіх осіб, яке знаходиться на об"єкті.

Пунктом 3.2.Договору, в редакції Додаткового договору №1 від 01.01.17р., встановлено, що сторони щомісячно, не пізніше 5-го числа місяця, наступного за звітнім, визначають й фіксують в акті приймання-передачі вартість наданих послуг з фізичної охорони Об'єктів, виходячи з вартості однієї години охорони, фактичної кількості годин, протягом яких надавались послуги у відповідному календарному місяці, та кількості охоронців, що здійснювали фізичну охорону об"єкта, а також переліку майна, що охороняється. Вартість послуг Виконавця по фізичній охороні об'єкта одним охоронцем протягом 1 (однієї) години складає 25грн. (в т.ч. ПДВ 20 %).

Оплата за надані послуги здійснюється Замовником щомісяця, до 25 числа поточного місяця, згідно з виставленим Виконавцем рахунком. При цьому платіж, вказаний у рахунку, є оплатою за поточний місяць (п.3.3. Договору).

Дослідженням обставин справи судом встановлено, що на виконання умов договірних відносин, відповідач передав, а позивач прийняв, згідно акту про передачу під охорону від 16.03.16р. (а.с.15), будівельний майданчик і майно, що знаходиться на його території (в т.ч. нерухомого майна) за адресою: вул.Садова, м.Дубляни, Жовтківського р-ну, Львівської області. В свою чергу, позивач надав відповідачу послуги з фізичної охорони об"єкту на загальну суму 56 800,00грн. Даний факт підтверджують підписані відповідачем без жодних зауважень та скріплені печатками сторін акти надання послуг №756 від 31.05.17р., № № 926, 927 від 30.06.17р., №№ 1095, 1096 від 31.07.17р., №№ 1265, 1266 від 31.08.17р. (а.с.17-20).

Проте, доказів оплати відповідачем вартості наданих позивачем охоронних послуг в розмірі 56 800,00грн., матеріали справи не містять.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогами вих№36 від 13.06.17р., №54 від 29.08.17р. (а.с.22-23), про оплату наданих послуг фізичної охорони. Однак, доказів належного реагування відповідачем суду не пред"явлено.

Наявність несплаченої вартості наданих охоронних послуг, обумовлених Договором №02ФО16 від 16.03.16р., в сумі 56 800,00грн., визначено самим відповідачем у підписаному сторонами акті звірки взаємних розрахунків за період січень - серпень 2017р. (а.с.21).

Станом на 05.12.17р. в матеріалах справи відсутні відомості, які б підтвердили сплату відповідачем вищевказаної суми коштів.

Із змісту ст. 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов'язки виникають зокрема, з Договору.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов"язковим для виконання сторонами (ст.ст. 626, 627, 628, 629 Цивільного кодексу України).

Договір №02ФО16 від 16.03.16р., укладений між сторонами в межах чинного законодавства України - є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним (ст.204 Цивільного кодексу України).

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст.ст. 901, 903 Цивільного кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України).

В силу положень ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Приписами ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України, встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки, відповідач неналежно виконав свої зобов"язання, які випливають з Договору та закону, то, вимога позивача про стягнення з відповідача вартості наданих охоронних послуг в сумі 56 800,00грн., підлягає задоволенню в повному обсязі.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача 2 645,48грн. - пені, 56,69грн.- інфляційних втрат та 317,46грн. - 3% річних, то у суду в наявності підстави для відмови в їх задоволенні.

Так в силу ст. 599 Цивільного кодексу України зобов"язання припиняється належним чином проведеним виконанням. Однак, якщо зобов"язання не виконано належним чином, то на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов"язки в тому числі передбачені ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України /боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом/.

Крім того, приписами п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України, передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Правильність здійснених розрахунків пені, 3% річних та інфляційних втрат, як в сумі, так і за період, визначені позивачем, не доведено перед судом, як і не подано суду доказів, витребуваних ухвалами від 12.10.17р., 31.10.17р., 16.11.17р., в т.ч. доказів в підтвердження направлення позивачем та отримання відповідачем рахунків на оплату. Недоведеність правильності здійснених розрахунків пені, 3% річних та інфляційних втрат, унеможливлює задоволення позову в цій частині, а неподання доказів, позбавляє суд можливості здійснити такі нарахування самостійно.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. З огляду на вимоги ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Таким чином, на основі вище викладеного, стягненню в судовому порядку підлягає вартість наданих охоронних послуг в сумі 56 800,00грн. В решті позову слід відмовити.

Враховуючи приписи ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покласти на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст.11, 204, 509, 525, 526, 530, 599, 610-612, 614, 625-629, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст.173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лев-Девелопмент", вул. В.Стуса, 23, м.Івано-Франківськ, 76006 (ідентифікаційний код 40040159) на користь Приватного підприємства "Деос Охорона", вул. Зелена, 149, м. Львів, 79035 (ідентифікаційний код 35146077) 56 800,00грн. (п"ятдесят шість тисяч вісімсот грн. 00коп.) - заборгованості, 1 519,20грн. (одну тисячу п"ятсот дев"ятнадцять грн. 20коп.) - судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складене 08.12.17р.

Суддя С.Кобецька